Рішення № 103142396, 20.01.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/58/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови від 21 грудня 2021 року про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі також – позивач, ГУ ПФУ в Луганській області) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі також – відповідач, відділ), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 21 грудня 2021 року про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн у виконавчому провадженні ВП № 67696862.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28 грудня 2021 року ГУ ПФУ в Луганській області надійшла постанова відповідача від 21 грудня 2021 року про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн у виконавчому провадженні № 67696862.

30 листопада 2021 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження № 67696862 з примусового виконання виконавчого листа № 360/3601/21, виданого 24 листопада 2021 року Луганським окружним адміністративним судом, про зобов`язання ГУ ПФУ в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 13 грудня 2019 року та виплатити заборгованість.

Листом від 20 грудня 2021 року № 1200-0801-8/59346 позивач повідомив відповідача про те, що на виконання вимог рішення суду ГУ ПФУ в Луганській області у листопаді 2021 року здійснено призначення пенсії за вислугу років з 13 грудня 2019 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ. Виплату призначеної пенсії за поточний період здійснено позивачем з 07 грудня 2021 року шляхом перерахування її на банківський рахунок ОСОБА_1 .

Крім того, 24 листопада 2021 року здійснено розрахунок ОСОБА_1 заборгованості за період з грудня 2019 року по листопад 2021 року у загальному розмірі 282 547,04 грн.

Заборгованість за період з 13 грудня 2019 року по 31 листопада 2021 року обліковано в ГУ ПФУ в Луганській області та включено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до черговості.

ГУ ПФУ в Луганській області вважає, що вжило заходів з метою належного виконання рішення суду, втім затримка у виплаті коштів зумовлена не бездіяльністю позивача, а відсутністю належного фінансування, що не належить до компетенції позивача.

Враховуючи ті обставини, що виконання виконавчого листа № 360/3601/21 залежало не тільки від боржника, а й від надходження відповідних коштів до органів Пенсійного фонду України з Державного бюджету України, позивач вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 5 100,00 грн.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) є протиправною і такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву (арк. спр. 29-32), в якому він заперечує проти позовних вимог з огляду на наступне.

29 листопада 2021 року на виконання до Відділу надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року № 360/3601/20 про зобов`язання ГУ ПФУ в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 13 грудня 2019 року та виплатити недоплачену пенсію.

Постановою державного виконавця від 30 листопада 2021 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

З листа ГУ ПФУ в Луганській області від 20 грудня 2021 року № 1200-0801-8/59346 вбачається, що на виконання рішення ГУ ПФУ в Луганській області у листопаді 2021 року здійснено призначення пенсії за вислугу років з 13 грудня 2019 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ. Виплату призначеної пенсії за поточний період здійснено ГУ ПФУ в Луганській області з 07 грудня 2021 року шляхом перерахування її на банківський рахунок ОСОБА_1 , згідно з наданих ним реквізитів.

24 листопада 2021 року здійснено розрахунок ОСОБА_1 заборгованості за період з грудня 2019 року по листопад 2021 року у загальному розмірі 282 547,04 грн.

Заборгованість за період з 13 грудня 2019 року по 31 листопада 2021 року обліковано в ГУ ПФУ в Луганській області та включено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до черговості.

Таким чином, щодо фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів, надано не було.

21 грудня 2021 року державним виконавцем на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5 100,00 грн, в якій також було зазначено про обов`язок боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Таким чином, накладаючи штраф на боржника, державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Отже, дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) є правомірними та відповідають нормам Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідач вважає, що жодних законних підстав для задоволення адміністративного позову не існує. Обставини, на які посилається позивач, є необґрунтованими.

Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити за необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 12 січня 2022 року прийнято справу до провадження та відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін з урахуванням особливостей, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 15-16).

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просили розглянути справу без участі сторін (арк. спр. 17-19).

Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 КАС України, суд дійшов наступного.

24 листопада 2021 року на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 360/3601/20 видано виконавчий лист про зобов`язання ГУ ПФУ в Луганській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 13 грудня 2019 року і виплатити недоплачену пенсію, з яким ОСОБА_1 звернувся до відповідача щодо його виконання (арк. спр. 5, 26-28).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 30 листопада 2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 67696862 щодо примусового виконання виконавчого листа № 360/3601/20, виданого Луганським окружним адміністративним судом від 24 листопада 2021 року (арк. спр. 5, 30).

30 листопада 2021 року державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП № 67696862 винесені постанови: про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору (арк. спр. 32, 34).

Листом від 20 грудня 2021 року № 1200-0801-8/59346 ГУ ПФУ в Луганській області повідомило відповідача про те, що на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 360/3601/20 позивачем у листопаді 2021 року здійснено призначення пенсії за вислугу років з 13 грудня 2019 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262. Виплату призначеної пенсії за поточний період здійснено позивачем з 07 грудня 2021 року шляхом перерахування її на банківський рахунок ОСОБА_1 . Крім того, 24 листопада 2021 року здійснено розрахунок ОСОБА_1 заборгованості за період з грудня 2019 року по листопад 2021 року у загальному розмірі 282 547,04 грн. Заборгованість за період з 13 грудня 2019 року по 31 листопада 2021 року обліковано в ГУ ПФУ в Луганській області та включено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до черговості. (арк. спр. 6-7, 35-36, 40-41).

До листа надані: протокол за пенсійною справою 1202011900 про призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 13 грудня 2019 року; роздруківка витягу зі списку на зарахування пенсій в АТ «ОЩАДБАНК» в частині ОСОБА_1 ; розрахунок заборгованості (арк. спр. 8, 9, 10, 37-39, 42-44).

21 грудня 2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн на ГУ ПФУ в Луганській області за невиконання рішення суду по виконавчому листу № 360/3601/20, яку позивач отримав 28 грудня 2022 року (арк. спр. 11, 46).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом

Частиною першою статті 255 КАС України визначено, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

У статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, – протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника – фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу – 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

В абзаці другому пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, визначено, що головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами) (підпункти 2, 4 пункту 4 вказаного Положення).

Отже, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Вказаний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 13 червня 2018 року у справі № 757/29541/14-а і від 21 серпня 2019 року у справі № 754/3105/17.

Судом установлено, що ГУ ПФУ в Луганській області рішення суду в установлений державним виконавцем строк не виконано у повному обсязі.

Як зазначає ГУ ПФУ в Луганській області невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме: через відсутність відповідних бюджетних асигнувань.

Так, на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 360/3601/20 виплату призначеної пенсії за поточний період здійснено позивачем з 07 грудня 2021 року шляхом перерахування її на банківський рахунок ОСОБА_1 24 листопада 2021 року здійснено розрахунок ОСОБА_1 заборгованості за період з грудня 2019 року по листопад 2021 року у загальному розмірі 282 547,04 грн. Заборгованість за період з 13 грудня 2019 року по 31 листопада 2021 року обліковано в ГУ ПФУ в Луганській області та включено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до черговості.

Зазначені обставини підтверджені протоколом за пенсійною справою 1202011900 про призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 13 грудня 2019 року; роздруківкою витягу зі списку на зарахування пенсій в АТ «Ощадбанк» щодо ОСОБА_1 ; розрахунком заборгованості за період з 13 грудня 2019 року по 31 листопада 2021 року (арк. спр. 8, 9, 10).

Крім того, листом від 20 грудня 2021 року № 1200-0801-8/59346 позивач повідомив відповідача про зазначені обставини (арк. спр. 6-7).

Суд зазначає, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється Пенсійним фондом України (головним розпорядником бюджетних коштів), не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

З урахуванням вказаного суд погоджується з твердженнями ГУ ПФУ в Луганській області, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин.

Відтак, позивач вчинив всі залежні від нього дії для забезпечення виплати перерахованих пенсій.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 грн згідно з платіжного доручення від 29 грудня 2021 року № 10724 (арк. спр. 3).

У межах спірних правовідносин суб`єктом владних повноважень є відповідач, правомірність рішення якого оскаржено позивачем – учасником виконавчого провадження.

Таким чином, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), структурним підрозділом якого є відповідач.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код: 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код: 43315445, місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, 16, м. Харків, Харківська обл., 61002) про визнання протиправною та скасування постанови від 21 грудня 2021 року про накладення штрафу – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 21 грудня 2021 року про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у розмірі 5 100,00 грн у виконавчому провадженні ВП № 67696862.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Кисіль