Рішення № 103142357, 19.01.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/8677/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 16.12.2021 ВП № 62823432,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області (далі – позивач, ГУПФУ в Луганській області) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 16.12.2021 року про накладення штрафу у розмірі 10200 грн у виконавчому провадженні № 62823432.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 21.12.2021 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшла постанова відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 16.12.2021 у виконавчому провадженні № 62823432 про накладення штрафу на позивача у розмірі 10200 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вважає, що зазначена постанова про накладення штрафу є протиправною та належить до скасування з огляду на таке.

14.08.2020 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження № 62823432 з примусового виконання виконавчого листа № 360/361/20, виданого 14.04.2020 Луганським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за вислугу років за період з 01 липня 2018 року по 30 вересня 2018 року.

Листами від 27.08.2020 №1200-010301-8/17469 та від 27.10.2020 №1200-010301- 6/23490 позивач повідомив відповідача про те, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 по справі № 360/361/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – Управління) нарахована ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за вислугу років за період з 01 липня 2018 року по 30 вересня 2018 року у розмірі 13310,91 грн, що підтверджується розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1203005418.

01.12.2020 здійснено виплату за один місяць в сумі 4436,97 грн на звернення до негайного виконання у межах виплати пенсії за один місяць.

Згідно положення абзацу двадцятого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (у редакції, чинній з 30 серпня 2019 року), суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Тому суми пенсії ОСОБА_1 за період з 01 серпня 2018 року по 30 вересня 2018 року у розмірі 8873,94 грн обліковані в головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та будуть виплачені на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. На теперішній час такий порядок відсутній.

Тому Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вчинило всі залежні від нього дії для забезпечення виплати нарахованої пенсії, тобто для виконання рішення суду, оскільки грошові кошти у вигляді нарахованої пенсії, яка належить стягувачу, не є власністю головного управління, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 30.12.2021 позов було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.

Ухвалою суду від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, позивач просив розглядати справу без його участі.

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев`ята статті 205 КАС України).

Відповідно до положень статті 205 КАС України справу розглянуто за відсутності сторін у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

За даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 360/361/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за вислугу років за період з 01 липня 2018 року по 30 вересня 2018 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за вислугу років за період з 01 липня 2018 року по 30 вересня 2018 року; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.). Рішення суду звернуто до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.

14.04.2020 по справі видано виконавчий лист, який стягувачем звернуто до примусового виконання.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області 14.08.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62823432 (зв. бік арк. спр. 5). Зазначено про необхідність виконання рішення боржником протягом 10 робочих днів.

Листом від 27.08.2020 № 1200-010301-8/17469 відповідач повідомив державного виконавця, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 по справі № 360/361/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області нараховано ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за вислугу років за період з 01 липня 2018 року по 30 вересня 2018 року в розмірі 13310,91 грн. Вказана сума облікована в Головному управлінні та буде виплачена на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України (арк. спр. 9-10).

Згідно з роздруківкою з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 01.12.2020 останньому виплачено суму пенсії 4436,97 грн (в частині рішення, що належить до негайного виконання) (арк. спр. 13).

Державним виконавцем направлено боржнику вимогу від 16.10.2020 № 11705 про надання інформації щодо повного та фактичного виконання рішення суду з попередженням про наслідки невиконання рішення суду (арк. спр. 8).

Листом від 27.10.2020 № 1200-010301-6/23490 відповідач повідомив державного виконавця, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 по справі № 360/361/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області нараховано ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за вислугу років за період з 01 липня 2018 року по 30 вересня 2018 року в розмірі 13310,91 грн. Вказана сума облікована в Головному управлінні та буде виплачена на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України (арк. спр. 11-12).

Судом установлено, що суму заборгованості 13310,91 грн за судовим рішенням від 25.02.2020 у справі № 360/361/20 09.11.2020 включено до реєстру судових рішень, реєстраційний номер С1410292, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (арк. спр. 49).

Постановою державного виконавця від 16.12.2021 ВП № 62823432 про накладення штрафу за невиконання боржником в повному обсязі судового рішення накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області штраф у розмірі 10200,00 грн (арк. спр. 7).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання рішення суду місячний розмір пенсії у сумі 4436,97 грн боржником виплачено стягувачу у грудні 2020 року. Заборгованість по пенсії з 01.07.2018 по 30.09.2018 в розмірі 13310,91 грн не була виплачена у зв`язку з відсутністю належних асигнувань.

Однак, вжиті відповідачем заходи не призвели до надходження коштів з Державного бюджету України на виплату ОСОБА_1 заборгованості в сумі 13310,91 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», яка набрала законної сили з 01 квітня 2021 року, затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку (далі - Порядок).

Також цією постановою затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема до пунктів 4 та 6 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280.

Так, згідно з пунктом 4 та абзацом дев`ятим пункту 6 Положення, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань:

розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України;

забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

З вищевказаних положень слідує, що з 01 квітня 2021 року фінансування пенсійних виплат здійснюється безпосередньо Пенсійним фондом України та не віднесено до компетенції ГУПФУ в Луганській області.

Таким чином, судом установлено, що виділення коштів на виплату стягувачу заборгованості за рішенням суду від 25.02.2020 в справі № 360/361/20 від боржника у виконавчому провадженні не залежить.

Суд переконаний, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24 січня 2018 року в справі № 405/3663/13-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 71834551).

Верховний Суд України у своїх постановах (справи № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з твердженнями ГУПФУ в Луганській області, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що доводи позивача про відсутність у державного виконавця правових підстав для винесення постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200,00 грн є обґрунтованими, тому постанова державного виконавця від 16.12.2021 ВП № 62823432 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправною та належить до скасування.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та належать до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 23.12.2021 № 10539 (арк. спр. 4).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), структурним підрозділом якого є відповідач.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Єгорова, 22, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 16.12.2021 ВП № 62823432 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 16.12.2021 ВП № 62823432 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області штрафу в розмірі 10200,00 грн.

Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: 61002, Харківська область, місто Харків, Київський район, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 16, код ЄДРПОУ 43315445) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.О. Свергун