Рішення № 103141665, 01.02.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2022 р. справа № 300/6262/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Біланчина В.І.,

представника позивача – Маланюка О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Богородчанського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною бездіяльність щодо не скасування арешту на кошти, що накладений відділом державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції згідно постанови про арешт коштів боржника від 14.04.2015 ВП №46083273; зобов`язати скасувати арешт на кошти, накладений відділом Державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції згідно постанови про арешт коштів боржника від 14.04.2015 ВП №46083273.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що постановою відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції від 14.04.2015 ВП №46083273 накладено арешт на кошти позивача. 28.04.2015 вказане виконавче провадження завершено на підставі п.10 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції 1999 року, проте арешт з майна не знятий. Виконавче провадження №46083273 було направлено до відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, яким прийнято постанову від 23.12.2015 про повернення виконавчого документа стягувачу. Стверджує, що законодавцем не було визначено процедури зняття/скасування арешту у випадку направлення виконавчого документа за належністю іншому органу виконавчої служби, що мало місце. Звертає увагу, що арешт на кошти позивача існує до сьогоднішнього часу, хоча виконавче провадження закінчено ще у 2015 році та матеріали виконавчого провадження знищені. Зазначає, що виконавець не вчиняв жодних дій з виконання постанови суду від 22.12.2009 у справі №2а-2210/09/0970 про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом, а тому у нього не було підстав для винесення постанови про арешт коштів боржника. Оскільки виконавче провадження було закінчене, а пізніше винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, немає правових підстав для подальшого існування арешту згідно постанови про накладення арешту коштів боржника від 14.04.2015.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначеними статтями 268-271, 287 КАС України.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позову, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що згідно виконавчого провадження №46083273 з примусового виконання виконавчого листа №2а-2210/09/0970, виданого 24.12.2012 Івано-Франківським окружним адміністративним судом про стягнення із ОСОБА_2 на користь держави 267453,80 грн. боргу встановлено, що воно закінчене 28.04.2015 на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції від 1999 року (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби), а тому законних підстав згідно частини 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції від 1999 року, для зняття арешту з коштів боржника ОСОБА_2 не було. Зауважує, що ОСОБА_2 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №2а-2210/09/0970 самостійно не було виконано, тому при першому надходженні виконавчого документа до виконання (надійшло 31.01.2013 ВП №36296361) 08.02.2013 було винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 26745,38 грн. На сьогоднішній час позивачем виконавчий збір не оплачено. У цьому випадку постанова про стягнення виконавчого збору у ВП №46083273 не виносилася, оскільки вона була винесена при першому надходженні, а саме у ВП №36296361 (а.с.56).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. За таких обставин суд продовжив розгляд справи за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду письмові докази, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 23.12.2013 ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_1

24.12.2012 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №2а-2210/09/0970 про стягнення за рахунок активів ОСОБА_3 в дохід держави 267453,80 грн. податкового боргу.

31.01.2013 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №36296361 з виконання вказаного вище виконавчого листа №2а-2210/09/0970 від 24.12.2012.

В межах вказаного ВП 36296361 державним виконавцем прийнято 08.02.2013 постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 26745,38 грн., 08.02.2013 прийнято постанови про арешт коштів і майна боржника та заборони його відчуження. 29.05.2013 державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження згідно пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», підставою для прийняття такого рішення зазначено те, що боржниця вибула на проживання до м.Івано-Франківська, відсутність майна, з якого можна провести стягнення боргу (а.с.62).

14.04.2015 у виконавчому провадженні №46083273 з примусового виконання виконавчого листа №2а-2210/09/0970 виданого 24.12.2012, прийнято постанову про арешт коштів боржника. Вказана обставина зазначається сторонами та ними визнається.

28.04.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №46083273 з примусового виконання виконавчого листа №2а-2210/09/0970 виданого 24.12.2012 Івано-Франківським окружним адміністративним судом Встановлено, що згідно повідомлення управління ДМС в Івано-Франківській області ОСОБА_3 зареєстрована за адресою в м. Івано-Франківськ. Майно належне боржниці в Богородчанському районі відсутнє. Виконавчий лист слід направити для виконання по територіальності у ВДВС Івано-Франківського МУЮ (а.с.64).

АТ КБ «Приватбанк» листом від 18.05.2021 за №20.1.0.0.0/7-210423/7070 повідомив позивача про те, що 23.04.2015 банк отримав від відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції постанову про арешт коштів боржника від 14.04.2015 ВП №46083273 (а.с.5).

Згідно листа Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 29.03.2021 за №1020/АП/09-19-13-07-20, станом на 29.03.201 за даними АІС «Податковий блок» в інтегрованій картці податковий борг ОСОБА_1 відсутній (а.с.10).

Листом від 11.06.2021 №9458 відповідач повідомив позивача, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження, відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2 у Богородчанському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) станом на 11.06.2021 на виконанні не перебуває (а.с.39).

21.09.2021 адвокат позивача звернувся до відповідача із запитом, в якому, зокрема, просив надати копію постанови про скасування арешту, накладеного згідно постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_3 від 14.04.2015, або ж скасувати наявний арешт, про що надати копію постанови (а.с.40).

За результатами розгляду вказаного адвокатського запиту, відповідач листом від 06.10.2021 за №20.1-27/15883 повідомив позивача про те, що виконавче провадження №46083273 завершене 28.04.2015 на підставі пункту 10 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції від 1999 року. Згідно цього ж закону у разі завершення згідно пункту 10 статті 49 арешт з майна не знімається. Зазначено, що надати копії матеріалів вказаного виконавчого провадження відповідач не може, оскільки воно знищене на підставі розділу 11 Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 за №1829/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за №699/30567 (а.с.41).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає, зокрема, Закон України «Про виконавче провадження».

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями законодавства в редакції, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин.

Частиною 1 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21.04.1999, передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно із статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби (пункт 10 частини 1 статті 49).

Частиною 1 статті 50 вказаного Закону визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством визначалось, що у разі направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, арешт, накладений на майно боржника, не знімається.

Згідно з пунктами 4.9.2, 4.9.3, 4.10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за №865/4158, про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову (додаток 13), яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ, або за належністю до іншого органу державної виконавчої служби. До копії постанови державний виконавець додає виконавчий документ, який повертається органу, що його видав, або стягувачу, або передається за належністю. Копію виконавчого листа державний виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження.

У разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби державний виконавець до копії постанови про закінчення виконавчого провадження додає копії постанов про накладення арешту на кошти чи майно боржника, копії документів щодо майнового стану боржника та його доходів.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження (окрім випадків направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби), повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Як встановлено судом, в межах виконавчого провадження ВП №46083273, яке перебувало у провадженні відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції, ОСОБА_2 заборгованість сплачено не було, а виконавчий документ (виконавчий лист №2а-2210/09/0970 від 24.12.2012) направлено за належністю до іншого органу державної виконавчої служби для примусового виконання, у зв`язку з чим виконавче провадження ВП №46083273 закінчено на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV. Отже, в силу статті 50 цього Закону арешт, накладений на майно (кошти) боржника, не підлягав скасуванню, не передбачалося скасування також інших вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішення.

Крім того, у вересні 2021 року позивач через свого представника звернулась до відповідача з проханням скасувати арешт коштів, накладений у виконавчому провадженні ВП №46083273.

За змістом статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

З врахуванням встановлених у справі обставин та наведених норм права, враховуючи, що при закінченні виконавчого провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV арешт, накладений на майно (кошти) позивача, не підлягав скасуванню, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у скасуванні арешту на кошти позивача, накладеного постановою від 14.04.2015 у ВП №46083273, діяв правомірно та на підставі приписів чинного законодавства, а відтак, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 визначено порядок і підстави зняття арешту з майна, накладеного у виконавчому провадженні.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази, що кошти чи інше майно позивача перебувають під арештом на підставі постанови від 14.04.2015 у ВП №46083273, тобто, що позивач, внаслідок накладення такого арешту не може володіти, розпоряджатися, користуватися певним майном (коштами). Як зазначає позивач у позовній заяві, причиною, яка спонукала її звернутись до відповідача, а в подальшому і до суду щодо скасування арешту на кошти, стала відмова банківської установи у відкритті банківського рахунку.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 268, 269, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ),

відповідач - Богородчанський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 35037846, вул. Шевченка, 69, смт. Богородчани, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77701).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.

Рішення складене в повному обсязі 02.02.2022.