
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" лютого 2022 р. справа № 300/2003/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської районної ради про визнання незаконним та скасування рішення за № 5-1 від 30.11.2020, -
ВСТАНОВИВ:
30.04.2021 ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Калуської районної ради про визнання незаконним та скасування рішення “Про затвердження структури виконавчого апарату районної ради” за № 5-1 від 30.11.2020.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач заявлені позовні вимоги щодо предмета спору мотивує тим, що внаслідок прийняття рішення “Про затвердження структури виконавчого апарату районної ради” за № 5-1 від 30.11.2020 та внесених, 23.04.2021, змін до нього, із структури виконавчого апарату Калуської районної ради виведена посада керуючого справами виконавчого апарату, яку обіймає позивач, чим порушеного його права як працівника районної ради. Обґрунтуванням протиправності та підставами для скасування оскаржуваного рішення позивач визначає позбавлення його права, під час підготовки проекту, розгляду та прийняття оскаржуваного рішення, на попереднє ознайомлення з цим рішенням, не оприлюднення проекту оскаржуваного рішення та протоколу сесії, підписання оскаржуваного рішення головою Калуської районної ради, який одночасно обіймав посаду голови Долинської районної ради чим порушено вимоги частини 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», частини 3 статті 55, частини 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Відповідач направив відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджуються, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві.
Позивач подав відповідь на відзив, з викладом своїх пояснень щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень проти позову.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
З 09.12.2015 ОСОБА_1 обіймав посаду керуючого справами виконавчого апарату Калуської районної ради.
Рішенням першої сесії восьмого демократичного скликання Калуської районної ради Івано-Франківської області «Про обрання голови районної ради» за № 4-1 від 30.11.2020 обрано ОСОБА_2 головою Калуської районної ради.
Рішенням першої сесії восьмого демократичного скликання Калуської районної ради Івано-Франківської області «Про затвердження структури виконавчого апарату районної ради» за № 5-1 від 30.11.2020, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 43, статті 58 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», затверджено структуру виконавчого апарату районної ради, доручено голові районної ради М. Лавріву вчинити дії щодо приведення штатної чисельності працівників виконавчого апарату районної ради, контроль за виконанням рішення покладено на голову районної ради М. Лавріва та керуючого справами виконавчого апарату районної ради С. Твардовського.
Відповідно до додатку до рішення районної ради від 30.11.2020 № 5-1 структура та чисельність виконавчого апарату районної ради, затверджена керуючим справами виконавчого апарату районної ради Сергієм Твардовським, складалася 28 штатних одиниць.
Згідно з розпорядженням голови районної ради «Про початок здійснення повноважень на посаді голови районної ради» за № 34-к від 01.12.2020, відповідно до рішення районної ради «Про обрання голови районної ради» за № 4-1 від 30.11.2020, ОСОБА_3 приступив до виконання повноважень на посаді голови Калуської районної ради.
Рішенням п`ятої сесії восьмого демократичного скликання Калуської районної ради Івано-Франківської області «Про внесення змін до структури виконавчого апарату районної ради» за № 61-5 від 23.04.2021, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 43, статті 58 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» внесено зміни до рішення районної ради від 30.11.2020 за № 5-1 «Про затвердження структури виконавчого апарату районної ради», затвердивши в новій редакції. На голову районної ради покладено обов`язок внести зміни до штатного розпису виконавчого апарату згідно цього рішення.
Згідно з додатком до рішення районної ради від 23.04.2021 № 61-5 Структура та чисельність виконавчого апарату районної ради складається з 17 штатних одиниць.
Розпорядженням голови Калуської районної ради Івано-Франківської області «Про внесення змін до штатного розпису виконавчого апарату районної ради у зв`язку зі скороченням посад» за № 46-К від 01.06.2021 виведено зі штатного розпису виконавчого апарату районної ради посаду: керуючий справами районної ради.
Розпорядженням голови Калуської районної ради Івано-Франківської області «Про попередження працівників про наступне вивільнення у порядку статті 49-2 Кодексу законів про працю України» за № 47-К від 01.06.2021 попереджено ОСОБА_1 – керуючого справами виконавчого апарату про вивільнення.
Позивач, вважаючи незаконним рішення Калуської районної ради «Про затвердження структури виконавчого апарату районної ради» за № 5-1 від 30.11.2020 (зі змінами від 23.04.2021), яким із структури виконавчого апарату Калуської районної ради виведена посада керуючого справами виконавчого апарату, яку обіймає позивач, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, відповідно до Конституції України, визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Питання, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях визначає стаття 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно з пунктами 1, 4 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: обрання голови ради, відповідно заступника голови районної ради та першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади (пункт 1); затвердження за пропозицією голови ради структури виконавчого апарату ради, його чисельності, встановленої відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на утримання ради та її виконавчого комітету (пункт 4).
Частиною 15 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради.
Згідно частини 2 статті 55 даного Закону голова ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених частинами четвертою та п`ятою цієї статті. Голова ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови.
Відповідно до частини 3 даної статті Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» голова ради працює у раді на постійній основі, не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради (частина 3 статті 59 Закону).
Відповідно до частини 11 статті 59 цього ж Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно частинами 2, 3 статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
Згідно з частинами 2 – 4 статті 15 цього Закону (в редакцій, чинній на момент виникнення даних правовідносин) інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації (частина 2).
Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття (частина 3).
Невідкладному оприлюдненню підлягає будь-яка інформація про факти, що загрожують життю, здоров`ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв`язку з цим (частина 4).
Предметом даного адміністративного позову є оскарження рішення Калуської районної ради “Про затвердження структури виконавчого апарату районної ради” за № 5-1 від 30.11.2020.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №299/1914/17-а, адміністративне провадження №К/9901/65071/18, штатний розпис, структура і штатна чисельність апарату органів місцевого самоврядування є внутрішніми організаційно – нормативними документами. Зазначене підтверджується і правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 2а-11/11.
Однак, Верховний Суд зауважив, що з аналізу пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» випливає, що виключення законодавцем з переліку таких, що підлягають оприлюдненню розпорядником інформації, внутрішньоорганізаційних актів стосується лише тих, що вже прийняті. Водночас жодного застереження щодо відсутності обов`язку в частині оприлюднення саме проектів внутрішньоорганізаційних актів, прийняття яких передбачається в майбутньому, приписами даної статті не визначено.
Відтак, зважаючи на викладене, Верховний Суд зазначив, що віднесення рішень до категорії внутрішньоорганізаційних актів встановлює виключення для відповідача стосовно оприлюднення лише після їх прийняття органом місцевого самоврядування, однак не звільняє останнього від обов`язку попереднього оприлюднення проектів вказаних рішень.
Як встановив суд, проект оскаржуваного рішення опубліковано 08.04.2021 та 08.12.2020 опубліковано рішення першої сесії восьмого демократичного скликання Калуської районної ради Івано-Франківської області «Про затвердження структури виконавчого апарату районної ради» за № 5-1 від 30.11.2020.
Таким чиним, суд погоджується з твердженням позивача про порушення відповідачем норм статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо несвоєчасного опублікування проекту рішення сесії восьмого демократичного скликання Калуської районної ради Івано-Франківської області «Про затвердження структури виконавчого апарату районної ради» за № 5-1 від 30.11.2020.
Однак, суд вважає, що порушення своєчасності оприлюднення саме проекту внутрішньоорганізаційного акта – проекту оскаржуваного рішення саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Саме по собі порушення своєчасності оприлюднення проекту оскаржуваного рішення може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону, тоді акт є нікчемним, або допущене порушення не вплинуло на зміст акта, тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі.
Отже, саме по собі порушення процедури оприлюднення проекту оскаржуваного рішення не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом з тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд звертає увагу, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що порушення відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо несвоєчасного оприлюднення проекту оскаржуваного рішення не є самостійною підставою для скасування рішення “Про затвердження структури виконавчого апарату районної ради” за № 5-1 від 30.11.2020.
Крім того, суд встановив, що контроль за виконанням рішення першої сесії восьмого демократичного скликання Калуської районної ради Івано-Франківської області «Про затвердження структури виконавчого апарату районної ради» за № 5-1 від 30.11.2020 покладено на керуючого справами виконавчого апарату районної ради С. Твардовського, а тому позивачу було відомо про наявність оскаржуваного рішення.
За таких обстави, викладені в позовній заяві обґрунтування позову не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень та не можуть вплинути на правильність такого рішення.
Як наслідок, суд вважає рішення “Про затвердження структури виконавчого апарату районної ради” за № 5-1 від 30.11.2020 правомірним та прийнятим у спосіб, встановлений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
При цьому, суд зазначає, що статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Судові витрати, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Калуської районної ради (вулиця Шевченка, будинок 6, місто Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 04054406) про визнання незаконним та скасування рішення за № 5-1 від 30.11.2020, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап`юк С.В.
Судове рішення № 103141560, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 01.02.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 300/2003/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: