Рішення № 103141508, 31.01.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2022 р. справа № 300/3547/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап?юка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2021 ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – відповідач) про визнання протиправними дії щодо переведення на пенсію за віком та вимоги про повернення переплати пенсії за період з 01.10.2020 до 31.03.2021 в розмірі 50 386, 63 гривень, зобов`язання перевести з 31.01.2020 на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу”, виходячи із заробітної плати державного службовця відповідно до довідки за № 361/45.2-21/065, № 361/45.2-21/066 від 31.01.2020.

20.07.2021 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Позивач заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 300/462/20 від 03.04.2020 перевів її, 31.01.2020, з пенсії за віком на пенсію державного службовця. Нарахування пенсії державного службовця здійснено на підставі довідок про складові заробітної плати за № 361/45.2-21/065, № 361/45.2-21/066 від 31.01.2020. Однак, з 31.03.2021 позивача переведено на пенсію за віком та зобов`язано повернути переплату пенсії за період з 01.10.2020 до 31.03.2021 в розмірі 50 386, 63 гривень. Підставою для переведення позивача з пенсії державного службовця на пенсію за віком слугували висновки відповідача про те, що вказані довідки не можуть бути враховані для обчислення пенсії державного службовця, оскільки в них вказана заробітна плата особи місцевого самоврядування. Вважає дії відповідача щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та вимоги про повернення переплати пенсії за період з 01.10.2020 до 31.03.2021 в розмірі 50 386, 63 гривень, протиправними.

Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити, з мотивів, викладених у відзиві.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 300/462/20 від 04.03.2019, яке набрало законної сили 07.08.2020, за наслідками розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення – його задоволено частково. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з дня звернення у січні 2020 року із заявою про переведення на пенсію державного службовця. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вказаним судовим рішенням застосовано норми абзацу 13 пункту 2 Порядку № 283 передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. Згідно пунктом 4 Порядку № 283 обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Крім того, суд встановив, що посади, які обіймала позивач за час роботи в органах місцевого самоврядування, відносяться до посад, визначених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та враховано, що пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Частиною 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Також, частинами 1, 2 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд встановив, що відповідач на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду за № 300/462/20 від 03.04.2020 нарахував позивачу пенсію державного службовця на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за № 361/45.2-21/065, № 361/45.2-21/066 від 31.01.2020. В подальшому відповідач дійшов висновку про те, що зазначені довідки не можуть бути враховані для обчислення пенсії державного службовця, оскільки в них вказана заробітна плата особи місцевого самоврядування, внаслідок чого зобов`язав позивача повернути переплату пенсії за період з 01.10.2020 до 31.03.2021 в розмірі 50 386, 63 гривень.

Висновками Івано-Франківського окружного адміністративного суду, у рішенні за № 300/462/20 від 03.04.2020 встановлено, що періоди роботи позивача на різних посадах органів місцевого самоврядування, в тому числі з 04.07.2001 до 01.05.2016 підлягають зарахуванню до стажу державної служби, що свідчить про те, що стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Законом № 889-VIII становить більше 20 років, що дає їй право на призначення пенсії на підставі Закону України «Про державну службу».

Таким чином, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за № 361/45.2-21/065, № 361/45.2-21/066 від 31.01.2020, є документами, які підтверджують нарахований заробіток позивача в органах місцевого самоврядування, стаж роботи в яких зараховується до державної служби та, відповідно, підтверджують заробітну плату позивача як державного службовця.

Як наслідок, для визначення позивачу розміру пенсії державного службовця довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за № 361/45.2-21/065, № 361/45.2-21/066 від 31.01.2020 підлягають врахуванню відповідачем для визначення їй розміру пенсії як державного службовця.

За таких обставин, висновки відповідача про те, що вказані довідки не можуть бути враховані для обчислення пенсії державного службовця, оскільки в них вказана заробітна плата особи місцевого самоврядування, як підставу для переведення позивача з пенсії державного службовця на пенсію за віком та визначення переплати пенсії за період з 01.10.2020 до 31.03.2021 в розмірі 50 386, 63 гривень, є помилковими.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом України «Про державну службу» за № 3723-ХІІ, зокрема статтею 37 цього Закону.

З 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» за №889-VIII (далі – Закон №889-VIII), пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно з пунктом 1 частини 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положень» Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» за №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пунктів 8, 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положень» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 10).

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 12).

Таким чином, з аналізу вказаних норм розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положень» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років та особи, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» за № 622 від 14.09.2016 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб.

Пунктом 2 Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» за № 622 від 14.09.2016 (в редакції з 01.01.2020) встановлено, що з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (крім пенсій осіб з інвалідністю I і II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу», у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу», а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу», поновлюється.

Відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» за № 622 від 14.09.2016 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пункт 1).

Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу»: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України (пункт 2).

Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.; жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пункт 3).

Державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу», мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби (пункт 3-1).

Відповідно до пункту 4 даного Порядку пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд встановив, що позивач з 01.04.2016 працює на посаді начальника відділу соціального обслуговування окремих категорій пільговиків Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, що підтверджується копією трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 .

З 18.04.2017 їй призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На виконання рішення суду відповідач перевів позивача з 31.01.2020 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а з 31.03.2021 її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Право позивача на призначення пенсії на підставі Закону України «Про державну службу» захищено судовим рішенням від 04.03.2019 в адміністративній справі №300/462/20.

Враховуючи вищевикладене, в даних правовідносинах відсутні підстави для переведення позивача з пенсії державного службовця на пенсію за віком та відшкодування переплати пенсії за період з 01.10.2020 до 31.03.2021 в розмірі 50 386, 63 гривень, дії відповідача щодо здійснення такого переведення є протиправними, а заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, квитанцією за № 5182-14-016/С від 14.07.2021 підтвердила сплату судового збору в розмірі 908 гривень, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в розмірі 908 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо переведення з 31.01.2020 ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та вимоги про повернення переплати пенсії за період з 01.10.2020 до 31.03.2021 в розмірі 50 386, 63 гривень.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) перевести з 31.01.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», виходячи із заробітної плати державного службовця згідно з довідками про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за № 361/45.2-21/065, № 361/45.2-21/066 від 31.01.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.