Рішення № 103141385, 31.01.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2022 р. справа № 300/4896/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (далі – відповідач, ЛК УМВС України в Івано-Франківській області) про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності та зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із інвалідністю, яка стала наслідком проходження служби в органах внутрішніх справ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивача наказом № 101 о/с від 12.06.1998 було звільнено за власним бажанням, вислуга років станом на день звільнення - становила 20 років 05 місяців та 5 днів. За період проходження служби у позивача розвинулись ряд захворювань, що підтверджується постановою Медичної (військово-лікарської комісії № 339 від 24.07.2020. Проте, на неодноразові звернення до Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області з проханням про виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, позивачем отримано відмови, які мотивовані відсутністю відповідних документів. Однак, на думку позивача така бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати, одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності, яка стала наслідком проходження служби в органах внутрішніх справ є протиправною оскільки, із заявою, було подано необхідні копії довідок МСЕК за період з 1999 по 2020 рік, де також вказано ступінь втрати професійної працездатності у відсотках. Крім того, у даному випадку йдеться не про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною групи інвалідності, а про її призначення і виплату саме у зв`язку із встановленням групи інвалідності вперше, що є окремою підставою для виплати одноразової грошової допомоги без обмеження будь-якими строками після встановлення відсотку втрат працездатності. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

23.09.2021 позивачем зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуто.

У зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 12.10.2021. Проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши, що згідно довідки від 02.04.2015 серії АВ № 945695 позивачу була встановлена третя група інвалідності в результаті захворювання, одержаного в період проходження військової служби та зазначено, що огляд інваліда проводився повторно. А як свідчить, довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 07.12.2020 серії 12 ААВ № 231770 ОСОБА_1 була встановлена друга група інвалідності в результаті захворювання, яке пов`язане з проходженням служби в ОВС та зазначено, що огляд інваліда проводився повторно. Відтак, з дати первинного медичного огляду - 22.11.1999 до повторного медичного огляду 07.12.2020 пройшло більше ніж два роки, що за умовами п.4 Постанови КМ України від 2.10.2015 №850 не дає права на отримання грошової одноразової допомоги в більшому розмірі. Крім того, представником відповідача стосовно зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомоги зазначено, що відповідно до Постанови КМУ №850 від 2.10.2015 року ЛК УМВС України в Івано-Франківській області здійснює підбір документів та їх направлення до МВС України для нарахування та виплати одноразової допомоги, що безпосередньо здійснюється МВС України. Відтак, заявлені вимоги позивача є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

Наказом № 101 о/с від 12 червня 1998 року "По особовому складу" згідно Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС , звільнено з органів внутрішніх справ у відставку: по статті 64 п. “ж” (за власним бажанням) - майора міліції ОСОБА_1 , помічника начальника відділу оперативного чергового Калуського РВ УМВС. Вислуга років станом на день звільнення - 15 червня 1998 року становила 20 років 05 місяців та 5 днів (а.с.6).

Згідно довідки та виписки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 02.04.2015 серії АВ № 045695 позивачу була встановлена 2-а група інвалідності в результаті захворювання, одержаного в період проходження військової служби та зазначено, що огляд інваліда проводився повторно (а.с.17-18).

Постановою Медичної військово-лікарської комісії № 339 від 24.07.2020, яка складена у відповідності з Положенням про діяльність М(ВЛ)К МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285 та Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд в органах внутрішніх справ і військах внутрішньої та військової охорони МВС України, затвердженого наказом МВС України від 17.07.1995 № 488, підтверджено що наявні у ОСОБА_1 захворювання: гіпертонічна хвороба II (другої) стадії, кризовий перебій; ішемічна хвороба серця;стенокардія напруги; кардіосклероз атеросклеротичний СН І (першого) ступеня, пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Довідка та виписка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 07.12.2020 серії 12 ААВ № 231770, свідчать, що ОСОБА_1 була встановлена ІІ-га група інвалідності в результаті захворювання, яке пов`язане з проходженням служби в ОВС та зазначено, що огляд інваліда проводився повторно (а.с.14-15).

Наявною в матеріалах справи копією довідки серії АГ №0012048 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, ОСОБА_1 визначено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 30% (а.с.16).

Згідно, листа відповідача від 29.12.2020 № 755/05/29-2020, розглянуто заяву позивача щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності та відмовлено у зв`язку із відсутністю документів первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності (а.с.9)

ГУНП в Івано-Франківській області листом від 26.03.2021 № Д-19/108/05/29-21 рекомендовано ОСОБА_1 повторно звернутися до Ліквідаційної комісії УМВС в Івано-Франківській області (а.с.10).

02.07.2021 позивач із заявою звернувся до ЛК УМВС України в Івано-Франківській області про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із тим, що отримав другу групу інвалідності, захворювання пов`язане із проходженням служби в ОВС (а.с.16).

Листом від 27.07.2021 Д-60/108/05/29-21р ЛК УМВС України в Івано-Франківській області відмовила ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги, з підстав відсутності довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та запропонувала звернутись із заявою за формою згідно додатку до Порядку (а.с.11).

Вважаючи наведену відмову Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області протиправною і такою, що порушує його право на отримання одноразової грошової допомоги, позивач звернувся в суд за захистом свого права.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про міліцію" держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" Закон України "Про міліцію" визнано таким, що втратив чинність.

Відповідно до абз.2, 3 п.15 Прикінцевих положень Закону України "Про Національну поліцію України" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Відтак, у спірних правовідносинах, до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII, тобто до 07.11.2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII , Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21.10.2015 року №850 (далі Порядок № 850) а також Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 за №114 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Суд зазначає, що предметом дослідження даної справи є правомірність чи не правомірність рішення ЛК УМВС України в Івано-Франківській області оформлене листом від 27.07.2021 щодо призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до статті 23 Закону №565-ХІІ та Порядку №850.

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання вказаної норми Закону №565-ХІІ Кабінетом Міністрів України 21.10.2015 постановою №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

За змістом пункту 1 Порядку №850 даний порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (надалі по тексту також - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Таким чином, стаття 23 Закону №565-ХІІ та Порядок №850, регулюють відносини щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі, серед іншого, встановлення інвалідності працівника міліції.

Суд зазначає, що на момент встановлення позивачу на підставі акта огляду МСЕК в результаті повторного огляду 30% втрати працездатності та встановлення 2 групи інвалідності, а також на момент звернення позивача із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, вказаний Порядок був чинним.

У зв`язку з чим до спірних відносин належить застосувати норми даного Порядку №850.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

В пункті 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно з пункту 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги тощо.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9 Порядку №850).

Відповідно до пункту 10 Порядку №850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.

Зазначеними положеннями чітко визначена процедура призначення одноразової грошової допомоги, яка включає у себе:

- подачу особою, котра має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідної заяви з пакетом необхідних документів;

- вчинення керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, відповідних дій, пов`язаних підготовкою поданих заявником документів, формування висновку щодо виплати допомоги та їх надсилання до МВС України;

- розгляд поданих заявником документів МВС України та прийняття відповідного рішення;

- направлення рішення МВС України для реалізації керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції.

Відтак, суд зазначає, що за результатами розгляду заяви з поданим пакетом документів, Ліквідаційна комісія Управління МВС в Івано-Франківській області подає до МВС України пакет документів, передбачених пункту 8 Порядку № 850, разом з висновком щодо виплати грошової допомоги.

З урахуванням наведеного, рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності приймається Міністерством внутрішніх справ України на підставі поданого керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач, в даному випадку - ліквідаційною комісією Управління МВС України в Івано-Франківській області висновку про призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону №565- XII.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що прийняття рішення про виплату чи відмову у виплаті одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ, а не Ліквідаційної комісії УМВС України, відтак вимога позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошов допомогу ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Втім, на відповідача покладено виключно процедурний обов`язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС України) розпорядниками нижчої ланки. При цьому, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, не має повноважень на повернення документів як таких, що не відповідають вимогам Порядку №850.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач 02.07.2021 подав заяву з пакетом документів для призначення одноразової грошової допомоги до Ліквідаційної комісії УМВС в Івано-Франківській області, однак відповідач не вчинив дій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року "Про затвердження Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", чим допустив бездіяльність щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України документів, передбачених п.7 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" №850 від 21 жовтня 2015 року, та висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги стосовно ОСОБА_1 .

Відтак, суд зазначає, що заява позивача про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності IІ групи внаслідок захворювання, отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ разом із доданими документами до Міністерства внутрішніх справ України не направлялася, висновок відповідачем щодо призначення одноразової грошової допомоги не складався.

З наведених підстав суд вважає, що дії ЛК МВС України в Івано-Франківській області щодо не направлення матеріалів ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, передбаченої ст. 23 Закону України "Про міліцію" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" слід визнати протиправними.

Як свідчать матеріали справи, позивачем подано до відповідача заяву щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, однак подані позивачем документи та висновок, всупереч Порядку №850 не сформовані відповідачем для подання до Міністерства внутрішніх справ України.

Позивача лише повідомлено про невідповідність поданих документів положенням Порядку №850, що у свою чергу, свідчить про протиправну бездіяльність ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області щодо подання до Міністерства внутрішніх справ України оформлених документів та висновку щодо виплати грошової допомоги позивачу.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем відносно позивача допущену протиправну бездіяльність чим порушено права останнього на належний розгляд його заяви та прийняття відповідного рішення.

Суд наголошує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні до відповідача із заявою від 02.07.2021 не дотримано її форми встановленої Додатком до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, та не було долучено до такої довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках. Втім, такі обставини можуть вплинути на прийняття відповідного рішення саме МВС України, а не відповідачем.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язати ЛК МВС України в Івано-Франківській області направити до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 з висновком щодо грошової допомоги для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" №850 від 21 жовтня 2015 року

Окремо суд зауважує, що покладення таких обов`язків на відповідача не є перебиранням функцій інших суб`єктів владних повноважень, віднесених до їх виключної компетенції та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення).

У контексті оцінки доводів учасників справи суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

В статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення ним будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області щодо не направлення до Міністерства внутрішніх справ України матеріалів ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІ-ої групи інвалідності із відповідним висновком.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Івано-Франківській області направити до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 з висновком щодо виплати грошової допомоги для вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" №850 від 21 жовтня 2015 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 08592193, вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.