Рішення № 103141295, 31.01.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2022 рокум. Ужгород№ 260/7359/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої – судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання – Кустрьо В.М.

за участю:

позивач – не з`явився,

представник відповідача – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 січня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 04 лютого 2022 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області, в якій просить: 1) Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Закарпатській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції (від 09.11.2021 №С-1420/106/2-2021); 2) Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області здійснити перерахунок та зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника Управління оперативної служби ГУ НП в Закарпатській області, до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди: з 25.12.1999 р. по 06.11.2015 р. - розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах оперативної служби; 3) Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області здійснити перерахунок та зарахувати підполковнику поліції ОСОБА_1 , Заступнику начальника Управління оперативної служби ГУ НП в Закарпатській області, стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформовану за з 25.12.1999 р. по 06.11.2015 р. - розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах оперативної служби, та встановити надбавки, надання додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років з урахуванням періоду пільгової вислуги років, відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працює на посаді заступника начальника Управління оперативної служби ГУ НП в Закарпатській області. Позивач звернувся до відповідача із рапортом, в якому просив врахувати наявну в нього пільгу для підрахунку вислуги років до календарної вислуги років та стажу служби в поліції. Однак, відповідачем було відмовлено, з посиланням на те, що для зарахування пільгової вислуги в календарну вислугу немає правових підстав, та така буде зарахована вже при звільненні.

В судове засідання позивач не з`явився, однак 27 січня 2022 року до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з огляду на те, що право позивача на пільгове обчислення вислуги років для призначення пенсії не порушено, оскільки позивач продовжує перебувати на службі в національній поліції та ще не набув права на пенсію за нормами Закону № 22162.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач з 25 грудня 1999 року проходить службу в органах внутрішніх справ

Відповідно до Витягу з послужного списку позивача займав наступні посади:

- 25.12.1999 р. - 07.04.2003 р. - оперуповноважений Управління кримінального пошуку УМВС України в Закарпатській області;

- 07.04.2003 р. - 01.07.2003 р. - старший оперуповноважений Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області;

- 01.07.2003 р. - 01.02.2005 р. - старший оперуповноважений з особливих доручень Управління оперативної служби при УМВС України її Закарпатській області;

- 01.02.2005 р. - 31.05.2005 р. - старший оперуповноважений Управління розвідувально-пошукової діяльності при УМВС України в Закарпатській області;

- 31.05.2005 р. - 11.02.2006 р. - старший оперуповноважений Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області;

- 11.02.2006 р. - 28.11.2006 р. - старший оперуповноважений з особливих доручень Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області;

- 28.11.2006 p. - 09.11.2007 p. - старший оперуповноважений з особливих доручень Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області;

- 09.11.2007 р. - 28.10.2008 р. - старший оперуповноважений з особливих доручень Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області;

- 28.10.2008 р. – 28.01.2009 р. – старший оперуповноважений з особливих доручень Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області;

- 28.01.2009 р. – 27.08.2010 р. – начальник сектору Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області;

- 27.08.2010 р. – 08.07.2011 р. – начальник сектору Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області;

- 08.07.2011 р. – 06.11.2015 року – начальник відділу Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області;

- 07.11.2015 р. – 14.12.2016 р. – начальник відділу Управління (оперативної служби) кримінальної поліції ГУ НП в Закарпатській області;

-14.12.2016 р. – по т.ч. – заступник начальника Управління оперативної служби ГУ Національної поліції в Закарпатській області.

26 жовтня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області із рапортом, в якому просив зарахувати в календарну вислугу років наявну в позивача пільгову вислугу сформовану за період з 25.12.1999 року по 06.11.2015 р. з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах оперативної служби. Крім того, просив зарахувати до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформовану за період з 25.12.1999 р. по 06.11.2015 р. з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах оперативної служби та встановити надбавки, надання додаткової оплачуваної відпустки за вислугу років з урахуванням пільгової вислуги років, відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».

Головне управління Національної поліції в Закарпатській області листом від 09 листопада 2021 року № С-1420/106/2-2021 повідомило позивача, що пільгове обчислення вислуги років застосовується при призначенні пенсії після набуття права на пенсію. Станом на 08 листопада 2021 року вислуга років позивача становить 22 роки 10 місяців 01 день та відповідно до п. «а» абзацу першого статті 12 Закону підстави доля призначення пенсії за вислугу років відсутні. Відповідач зазначає, що вирішити позитивно питання щодо зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислуги в пільговому обчисленні, сформованої за періоди служби з 25.12.1999 р. по 06.11.2015 р. кількістю 07 років 11 місяців 05 днів до стажу служби в поліції та здійснення відповідного перерахунку наразі неможливо.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ) передбачає, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України визначено такий порядок у постанові «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (далі постанова № 393).

Відповідно до пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомству військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

При цьому, суд враховує, що Кабінетом Міністрів України не визначено іншого порядку обчислення вислуги років у поліції, в тому числі і під час проходження служби, окрім того, що передбачений Порядком № 393.

Як вже встановлено судом, позивач у період з 25.12.1999 р. по 06.11.2015 р. перебував на наступних посадах: з 25.12.1999 р. - 07.04.2003 р. - оперуповноважений Управління кримінального пошуку УМВС України в Закарпатській області; з 07.04.2003 р. - 01.07.2003 р. - старший оперуповноважений Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області; з01.07.2003 р. - 01.02.2005 р. - старший оперуповноважений з особливих доручень Управління оперативної служби при УМВС України її Закарпатській області; з01.02.2005 р. - 31.05.2005 р. - старший оперуповноважений Управління розвідувально-пошукової діяльності при УМВС України в Закарпатській області; з 31.05.2005 р. - 11.02.2006 р. - старший оперуповноважений Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області; з 11.02.2006 р. - 28.11.2006 р. - старший оперуповноважений з особливих доручень Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області; з 28.11.2006 p. - 09.11.2007 p. - старший оперуповноважений з особливих доручень Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області; з 09.11.2007 р. - 28.10.2008 р. - старший оперуповноважений з особливих доручень Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області; з 28.10.2008 р. – 28.01.2009 р. – старший оперуповноважений з особливих доручень Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області; з 28.01.2009 р. – 27.08.2010 р. – начальник сектору Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області; з 27.08.2010 р. – 08.07.2011 р. – начальник сектору Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області; з 08.07.2011 р. – 06.11.2015 року – начальник відділу Управління оперативної служби при УМВС України в Закарпатській області.

З огляду на зазначене, вказаний вище період проходження позивачем служби на посадах підлягає зарахуванню до вислуги років на пільгових умовах відповідно до пункту 3 Порядку №393 з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби.

Відтак, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо визнання протиправною відмови відповідача у зарахуванні пільгової вислуги років позивача до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та зарахувати до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії вислугу в пільговому обчисленні сформовану за період з 25.12.1999 року по 06.11.2015 р. з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби в підрозділах оперативної служби, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України, конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог визначаються позивачем самостійно. Суд під час ухвалення вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Відповідно до матеріалів справи, позивач на даний час перебуває на службі в Національній поліції України, відтак вимога позивача про здійснення перерахунку та зарахування вислуги років у пільговому обчисленні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії з є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог в частині зарахування вислуги років у пільговому обчисленні до стажу служби в поліції, яка дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпуски, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформовану за період з 25.12.1999 р. по 06.11.2015 р. з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 3 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.

З огляду на зазначене, та оскільки судом встановлено, що стаж служби позивача в період з 25.12.1999 до 06.11.2015 р. у пільговому обчисленні підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, то суд приходить висновку, що він повинен бути врахований до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки.

Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1, 3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, враховуючи вищенаведене правове регулювання спірних відносин та встановлені обставини справи, виходячи з встановлених Кодексом адміністративного судочинства України завдань та основних засад адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2724,00 грн. Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1362, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ракоці, буд. 13, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції, оформлену листом від 09 листопада 2021 року № С-1420/106/2-2021.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області здійснити перерахунок та зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу роботи у пільговому обчисленні за період з 25 грудня 1999 року по 06 листопада 2015 року з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби та встановити надбавку за стаж служби з урахуванням періоду пільгової вислуги років.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ракоці, буд. 13, код ЄДРПОУ 40108913) судові витрати у розмірі 1362, 00 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька