Рішення № 103141068, 25.01.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. Ужгород № 260/1549/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої – судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання – Кустрьо В.М.

за участю:

представник позивача – не з`явився ,

представника відповідача 1 та 2 – Забур`янов В.В.,

представник третьої особи 1 – не з`явився,

представник третьої особи 2 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Карпатський біосферний заповідник про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 січня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення. Додаткове рішення в повному обсязі складено 31 січня 2022 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Карпатський біосферний заповідник про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення задоволено: 1) Визнано протиправним та скасовано рішення постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємства, установ, організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, оформлене протоколом № 4 від 04 березня 2021 року в частині допуску до участі в конкурсному відборі на посаду керівника Карпатського біосферного заповідника – ОСОБА_2 ; 2) Визнано протиправним та скасовано рішення постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємства, установ, організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, оформлене протоколом № 6 від 01 квітня 2021 року в частині визначення переможцем конкурсного відбору керівника Карпатського біосферного заповідника – ОСОБА_2 ; 3) Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

21 грудня 2021 року до суду надійшла заява представника позивача про підтвердження розміру понесених судових витрат, в якому просила постановити додаткове рішення щодо судових витрат на правничу допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак 25 січня 2022 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд заяви за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідачів 1 та 2 у судовому засіданні заперечив проти заявленого представником позивача розміру витрат на правничу допомогу, оскільки вважає його неспівмірним.

Третя особа 1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду.

В судове засідання третя 2 особа не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце його проведення.

Розглянувши заяву представника позивача, суд приходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч. 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В судовому засіданні 16 грудня 2021 року представник позивача зробила заяву про те ,що докази на підтвердження понесених судових витрат будуть подані у відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що 25 травня 2020 року між позивачем та адвокатом Ємчук Л.В. укладено договір про надання правової допомоги.

На підтвердження наданих юридичних послуг представником позивача надано акт від 17 грудня 2021 року, який є додатком до вищевказаного договору про надання правової допомоги від 25 травня 2020 року.

Відповідно до вказаного акту вартість наданих адвокатом послуг становить 13300,00 грн., а саме: первинна консультація, вивчення матеріалів, що стосуються предмета спору – 600,00 грн.; підготовка та подання позову до Закарпатського окружного адміністративного суду, виготовлення копій та додатків для відповідачів по справі – 3000,00 грн.; складання та подання до суду клопотання про витребування доказів - 800,00 грн.; складання та подання до суду клопотання про залучення до участі в справі третьої особи - 500, 00 грн.; складання та подання до суду заяви про забезпечення позову – 1200,00 грн.; складання та подання до суду та надіслання іншим учасникам справи відповіді на відзив – 1200,00 грн. ; складання та подання до суду та надіслання іншим учасника справи заяви про доповнення (уточнення) підстав позову на підставі витребування від відповідача документів – 1800,00 грн.; складання, подання до суду та надіслання іншим учасникам справи заяви про збільшення позовних вимог – 700,00 грн.; участь в судових засідання суду першої інстанції – 3500,00 грн.

На підтвердження факту сплати позивачем витрат на правничу допомогу надано прибутковий касовий ордер від 17 грудня 2021 року на суму 13300,00 грн.

При цьому суд зазначає, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

Таким чином, відповідач, як особа, яка заперечує щодо зазначеного позивачем розміру витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у ст. 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 р. у справі №640/15803/19 та від 09.03.2021 р. у справі № 200/10535/19-а, від 21.01.2021 р. у справі №280/2635/204.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Представник відповідача 1 та 2 в судовому засіданні вказав на не співмірність заявлених представником позивача витрат на правничу допомогу.

В той же час, відповідач не навів обґрунтування та не надав відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, на переконання суду, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 13300,00 грн. документально підтверджені належно оформленими документами, наявними в матеріалах справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Враховуючи, що при ухваленні рішення суду від 16 грудня 2021 року у справі № 260/1549/21 судом не вирішувалось питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення та стягнення на користь позивача понесених ним витрат на правничу допомогу розмірі 13300,00 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 143, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, постійно діючої комісії для проведення конкурсного відбору керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , Карпатський біосферний заповідник про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35, код ЄДРПОУ 43672853) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13300 грн. (тринадцять тисяч триста гривень).

3. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.Д. Маєцька