Рішення № 103140932, 17.01.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2022 року м. Ужгород№ 260/1550/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання – Рошко Л.М.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" – представники – Ігнатко Василь Степанович та Чепара Василь Федорович;

відповідач: Міністерства юстиції України – представник – Андращук Діана Степанівна,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - АТ "КомінвестБанк" – представник – Мікрюков Сергій Володимирович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - АТ "КомінвестБанк" про визнання протиправними та скасування висновку та наказу, -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" (89424, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Розівка, вул. Трудова, 2А, код ЄДРПОУ 32890828) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - АТ "КомінвестБанк" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, буд. 10, код ЄДРПОУ 19355562), яким просить суд: "1. Відкрити провадження у адміністративній справі з розглядом справи у загальному позовному провадженні; 2. Визнати незаконним та скасувати Висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 18.12.2020 р; 3. Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 01.03.2021р. № 720/7 "Про відмову у задоволенні скарги".".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року залучено АТ "КомінвестБанк" до участі в даній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року закрито підготовче провадження.

Розгляд даної справи відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав, у тому числі і з ініціативи позивача.

Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. Зокрема, зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.І.Ф. Паркет ЛТД", (далі по тексту: позивач, Товариство) починаючи з 26 липня 2007 року є власником нерухомого майна - деревообробного комплексу, який знаходиться у АДРЕСА_1 , відповідно до Свідоцтва про право власності САВ 247822 від 17 липня 2007 року. Реєстраційною службою Баранинської сільської ради Ужгородського району в особі державного реєстратора реєстраційної служби Баранинської сільської ради Мочар І.І. 08 січня 2020 року було прийнято Рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - деревообробного комплексу, який знаходиться у АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки: 2124887400:01:007:0005 за АТ "Комерційний інвестиційний банк" (індексний номер 50575121 від 08 січня 2020 року). Позивач зазначає, що про прийняття такого рішення державного реєстратора позивачеві стало відомо 27 квітня 2020 року виключно із інформаційної довідки за № 207621268. Не погоджуючись із діями (рішеннями) державного реєстратора реєстраційної служби Баранинської сільської ради Мочар І.І., Товариство звернулось до Міністерства юстиції України із відповідною скаргою на рішення від 08 січня 2020 року, які прийняті державним реєстратором Реєстраційної служби Баранинської сільської ради Мочар Іваном Івановичем. Означену скаргу було подано позивачем 11 січня 2020 року, а зареєстровано в Міністерстві юстиції України – 13 січня 2020 року за №1042-33-20. В установленому законом порядку та строки результати розгляду Міністерством юстиції України скарги від 11 січня 2020 року до Товариства доведено не було. Товариство жодних повідомлень про наслідки розгляду скарги Товариства від 11 січня 2020 року від Міністерства юстиції України не отримано по сьогоднішній день.

Однак, 20 квітня 2021 року під час ознайомлення із матеріалами кримінального провадження № 42019070000000343 (відкритого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 358 частиною 1, статтею 365-1 частиною 3, статтею 204 частиною 2, статтею 364 частиною 2 КК України) Товариству стало відомо про прийняття Міністерством юстиції України наказу від 01 березня 2021 року за №720/7, якою було відмовлено у задоволенні скарги від 11 січня 2020 року. Підставою для видання Міністерством юстиції України означеного вище індивідуального акту став Висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 18 грудня 2020 року. 20 квітня 2021 року позивач отримав належним чином завірені копії наказу від 01 березня 2021 року за № 720/7 та Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 18 грудня 2020 року. Позивач не згідний із тим, що відповідачем вважає, що державним реєстратором фактично було дотримано 10-денний строк заборони і оскаржувані рішення були прийняті у строк, який минув 10-ти денний термін. Тобто, комісією відповідача було встановлено, що заяву власника спірного майна про обтяження було подано 21 грудня 2019 року та 23 грудня 2019 року, а реєстраційні дії державним реєстратором Мочар І.І. були вчинені 08 січня 2020 року - за межами 10-ти денного строку дії обтяження. Такий висновок відповідача, з точки зору позивача, не відповідає дійсності і є необґрунтованим. Позивач вказує на те, що в порушення вимог пункту 9 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року за № 1128 під час розгляду скарги по суті відповідачем не був запрошений. Позивач вказує, що всупереч вимог пунктів 9, 10, 11 цього Порядку та пункту 3 розділу III Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року за № 37/5, Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України взагалі не повідомила позивача про час та місце розгляду скарги Товариства. Вказує на насідки щодо неналежного повідомлення про дату і місце розгляду скарги зацікавлених осіб, що зазначені у правових висновках Верховного Суду, які наведено у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 826/19452/16 та від 12 грудня 2018 року у справі № 826/8976/17. Також позивач зазначає, що зважаючи на існуюче обтяження, слід визнати неспроможним прийняття 03 січня 2020 року державним реєстратором Мочар Іваном Івановичем, Баранинської сільської ради Ужгородського району, Закарпатської обл., заяви AT "Комерційний інвестиційний банк" про державну реєстрацію права власності № 37853046 щодо об`єкта нерухомості: 199512321248, що розташований за адресою: Закарпатська обл.,Ужгородський р., с. Розівка, вул. Трудова, будинок 2А, та № 37853819 щодо об`єкта нерухомості: 174363321248; Кадастровий номер земельної ділянки: 2124887400:01:007:0005, на підставі яких і було прийнято оспорюване позивачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50575121 від 08 січня 2020 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50575958 від 08 січня 2020 року. У зв`язку із цим, з точки зору позивача рішення державного реєстратора вчинені із порушенням вимог Закону України № 1952-IV, оскільки на момент прийняття цих оспорених рішень діяла заборона обтягувача, дія якої тривала на підставі та у відповідності до Розпорядження від 10 січня 2019 року № 7-р Кабінету Міністрів України "Про перенесення робочих днів у 2019 році" та Розпорядження від 23 жовтня 2019 року № 995- р Кабінету Міністрів України "Про перенесення робочих днів у 2020 році". Таким чином, позивач стверджує, що оспорюваний наказ та Висновок відповідача є протиправними, оскільки у спірній ситуації строк вчинення реєстратором оскаржуваних дій, не перевищив 10 (десяти) робочих днів, з моменту подачі заяв власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна на момент прийняття рішень про державну реєстрацію прав державним реєстратором Мочар Іваном Івановичем. Також позивачем зазначено, що відповідачем не надано оцінки державному реєстратору з приводу допущення таким протиправної бездіяльності з приводу того, що установою банку на підтвердження вартості предмета іпотеки подано недостовірний Висновок про вартість майна від 22 листопада 2019 року, зроблений ПП "Бізнес-Експерт", який виготовлено на недостовірних даних про параметри та стан об`єкта нерухомості що розташований за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р., с. Розівка, вулиця Трудова, будинок 2А. Висновок відповідача не відображає реальний правовий простір у якому діяла особа, дії якої оскаржувалися та правової оцінки цим діям на предмет їх законності. Відповідно, наказ відповідача від 01 березня 2021 року за № 720/7, який прийнятий на підставі Висновку від 18 грудня 2020 року є необґрунтований, недостовірний та такий, що не відображає реальну правову позицію у спірних діях реєстратора. Позивач вважає наказ Висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 18 грудня 2020 року та наказ Міністерства юстиції України від 01 березня 2021року № 720/7 "Про відмову у задоволенні скарги" протиправними та у зв`язку із цим просить такі скасувати.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" від 11 січня 2020 року, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 13 січня 2020 року за № 1042-33-20 на рішення від 08 січня 2020 року №№ 50575121, 50575958, прийняті державним реєстратором Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Мочаром І.І. щодо комплексу деревообробного розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером № 2124887400:01:007:0005, рекомендувала відмовити у задоволенні такої скарги, оскільки оскаржувані рішення прийняті державним реєстратором Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Мочаром І.І. відповідно до законодавства. Висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 18 грудня 2020 року та наказ Міністерства юстиції України від 01 березня 2021року № 720/7 "Про відмову у задоволенні скарги" прийняті відповідно до законодавства, а відтак визнати їх протиправними та у зв`язку із цим скасувати, підстав не має.

У поясненнях третьої особи щодо позову, викладена позиція АТ "КомінвестБанк" щодо спірних рішень відповідача та вимог позивача. Представник третьої особи просить суд у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, які ґрунтуються на виконанні ним вимог законодавства України щодо розгляду і вирішенню скарг на рішення, зокрема, державних реєстраторів.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов з підстав наведених у такому.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - АТ "КомінвестБанк" позовні вимоги повністю заперечив, з мотивів, що наведені у поданих письмових поясненнях, просив суд відмовити позивачеві у задоволенні його вимог.

Розглянувши подані учасниками докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справ, що 23 грудня 2019 року за номером 37714269 та 21 грудня 2019 року номер не вказаний подавав заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій на відповідне нерухоме майно, а саме, земельну ділянку, кадастровий номер – 2124887400:01:007:0005 та нерухомого майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 199512321248) – деревообробний комплекс, який знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Розівка, вулиця Трудова, буд. 2А.

До позовної заяви не додано самих заяв та рішень, які були прийняті після їх подання.

Виходячи з викладеного у позовній заяві, відповідно заборони реєстраційних дій накладалися 23 грудня 2019 року на земельну ділянку та 21 грудня 2019 року на деревообробний комплекс.

03 січня 2020 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний інвестиційний банк" звернулося до Реєстраційної служби Баранинської сільської ради Ужгородського району в особі державного реєстратора Реєстраційної служби Баранинської сільської ради Мочар Івана Івановича із заявою про реєстрацію права власності на предмет іпотеки, а саме № 37853046 щодо об`єкта нерухомості: 199512321248, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та № 37853819 щодо об`єкта нерухомості: 174363321248; Кадастровий номер земельної ділянки: 2124887400:01:007:0005 (а.с. 81).

08 січня 2020 року Реєстраційною службою Баранинської сільської ради Ужгородського району в особі державного реєстратора Реєстраційної служби Баранинської сільської ради Мочар І.І. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – деревообробний комплекс, який знаходиться за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Розівка, вул. Трудова, 2А, за Акціонерним товариством "Комерційний інвестиційний банк" (індексний номер 50575121 від 08 січня 2020 року) та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50575958 від 08 січня 2020 року.

Рішення Реєстраційної служби Баранинської сільської ради Ужгородського району в особі державного реєстратора Реєстраційної служби Баранинської сільської ради Мочар Івана Івановича про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна позивач вважає таким, що було прийнято безпідставно у зв`язку із відсутністю на це правових підстав, із порушенням умов вчинення реєстраційних дій та наявністю заборони на відчуження цього майна в момент прийняття рішення.

Позивач посилається на існування обтяження щодо нерухомого майна, а від так вважає неспроможним прийняття 03 січня 2020 року державним реєстратором Мочар Іваном Івановичем заяви третьої особи про державну реєстрацію права власності № 37853046 щодо об`єкта нерухомості: 199512321248, що розташований за адресою: Закарпатська обл.,Ужгородський р., с. Розівка, вул. Трудова, будинок 2А, та № 37853819 щодо об`єкта нерухомості: 174363321248; Кадастровий номер земельної ділянки: 2124887400:01:007:0005, на підставі яких і було прийнято оспорюване позивачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50575121 від 08 січня 2020 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50575958 від 08 січня 2020 року.

Не погодившись із діями (рішеннями) державного реєстратора реєстраційної служби Баранинської сільської ради Мочар 1.1. позивач звернувся до Міністерства юстиції України із скаргою на такі рішення (а.с.а.с. 15-18, 79, 80).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що вищевказану скаргу було подано позивачем 11 січня 2020 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України – 13 січня 2020 року за №1042-33-20.

Свою скаргу позивач мотивував тим, що спірні для позивача рішення прийняті державним реєстратором з порушенням Закону України № 1952-IV, оскільки такі рішення прийняті у строк, що є меншим ніж 10 робочих днів з моменту подачі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій. Також у поданій відповідачеві скарзі позивач зазначив, що звіт наданий іпотекодержателем не відповідає дійсності, оскільки оціночна вартість майна збільшилася. У зв`язку з цим позивач просив відповідача скасувати рішення державного реєстратора (а.с. 17, 79, 80).

За результатами розгляду скарги позивача 18 грудня 2020 року Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції прийняла відповідний висновок, яким рекомендує відмовити у задоволенні скарги позивача від 11 січня 2020 року, оскільки оскаржувані рішення прийняті державним реєстратором Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Мочаром Іваном Івановичем відповідно до законодавства (а.с.а.с. 23-25, 99,100)

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері держаної реєстрації прав регламентований, зокрема, у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-ІV (тут і далі Закон України № 1952-ІV, у редакції на час розгляду відповідачем скарги) (стаття 37 Закону України № 1952-ІV).

Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту визначає Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року за № 1128 (тут і далі – Порядок № 1128 у редакції, що діяла у спірний період).

Зокрема, у відповідності до пункту 2 Порядку № 1128, розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

У відповідності до пункту 2 Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, що затверджене наказом Міністерства юстиції України від 09 січня 2020 року за № 71/5 (далі по тексту – Положення про Комісію), Колегія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснює колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У відповідності до пункту 10 Порядку № 1128, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

У відповідності до вказаної норми, у суб`єкта розгляду скарги існує обов`язок щодо запрошення, зокрема скаржника. Крім того, судом зауважується що бажання бути запрошеним позивач зазначив у поданій ним скарзі від 11 січня 2020 року (а.с. 18).

У відповідності до пункту 11 Порядку № 1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

У відповідності до зазначеної норми судом резюмується, що у відповідача існує обов`язок повідомлення, зокрема позивача, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: або телефонограмою або засобами електронної пошти.

Судом встановлено, що на офіційному веб-сайті відповідача (htlps://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-l8-grudnya-2020-roku) (а.с.а.с. 223-228) було розміщено оголошення про засідання Колегії 18 грудня 2020 року. Зокрема, у відповідності до тексту з цього оголошення (номер по порядку 10), на 11 годин 40 хвилин було призначено розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" від 11 січня 2020 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2020 року за № 1042-33-20.

Крім того, судом встановлено, що відповідне оголошення про засідання Колегії на 18 грудня 2020 року скероване засобами електронної пошти саме на адресу електронної пошти, яка була зазначена представником позивача у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" від 11 січня 2020 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2020 року за № 1042-33-20 (а.с.а.с. 15-18, 79, 80, 87,). З цього приводу необхідно звернути увагу, що законодавець під додатковим повідомлення засобами електронної пошти має на увазі саме повідомлення на електронну пошту, у даному випадку, скаржника.

Також відповідачем було здійснено спробу повідомити позивача (його представника) щодо засідання Колегії 18 грудня 2020 року за номером телефону, який був зазначений у скарзі позивача від 11 січня 2020 року (а.с. 95). Однак у зв`язку із перебування телефонного номера поза зоною досяжності, така спроба виявилася марною.

Таким чином, судом виснується, що відповідачем здійснювалися законодавчо передбачені обов`язкові заходи щодо запрошення позивача для розгляду його скарги у сфері державної реєстрації.

У зв`язку з тим, що відповідачем свої обов`язки щодо запрошення позивача були виконані повністю, то відсутність позивача під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не було перешкодою для розгляду для розгляду такої скарги (Пункт 10 Порядку № 1128.

Відповідно до Розділу ІІІ пункту 10 Положення про Комісію, за результатом розгляду скарги у сферах державної реєстрації Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком, який, у тому числі, повинен містити рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги у сферах державної реєстрації; мотиви рішення Колегії у стислому викладенні; мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги у сферах державної реєстрації, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

У відповідності до пункту 13 Порядку № 1128, за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

У відповідності до пункту 14 Порядку № 1128, за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Як зазначалося вище, 18 грудня 2020 року Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції прийняла висновок, яким рекомендувала відмовити у задоволенні скарги позивача від 11 січня 2020 року, оскільки оскаржувані рішення прийняті державним реєстратором Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Мочаром Іваном Івановичем відповідно до законодавства (а.с.а.с. 23-25, 99,100).

Зокрема, Колегією встановлено (досліджено), що заяви про заборону вчинення реєстраційних дій були подані скаржником (позивачем у даній справі) 21 грудня 2019 року та 23 грудня 2019 року, тоді як рішення про державну реєстрацію права власності прийнято державним реєстратором Мочар І.І. 08 січня 2020 року, тобто державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна проведена у строк, що перевищує 10 робочих днів з моменту реєстрації заяв власника.

Також Колегією на підставі поданих документів та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що державним реєстратором Мочар І.І. належним чином було перевірено документи, які подавалися для державної реєстрації, оскільки їх комплектність, зміст та форма відповідають вимогам законодавства у сфері державної реєстрації.

Наказом від 01 березня 2020 року за № 720/7 Міністерства юстиції України було відмовлено у задоволенні скарги позивача від 11 січня 2020 року, оскільки оскаржувані рішення прийняті державним реєстратором Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області Мочаром Іваном Івановичем відповідно до законодавства (а.с. 22).

Аналізуючи зміст та мотиви скарги позивача від 11 січня 2020 року та оскаржувані висновок та наказ, судом звертається увага на таке.

Позивач зазначає (про що також зазначалося вище), що 23 грудня 2019 року за номером 37714269 та 21 грудня 2019 року номер не вказаний подавав заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій на відповідне нерухоме майно, а саме, земельну ділянку, кадастровий номер – 2124887400:01:007:0005 та деревообробний комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до статті 2 частини 1 пункту 5 Закону України № 1952-IV, обтяження – заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

За приписами статті 2 частини 1 пункту 9 Закону України № 1952-IV, реєстраційна дія – державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій в розумінні Закону України № 1952-IV, є обтяженням і тому, навіть при наявності заборони вчинення реєстраційних дій, Закон України № 1952-IV та Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не містить заборони на прийняття заяви про державну реєстрацію права власності, та у відповідності статті 27 частини 4 пункту 7 Закон України № 1952-IV, відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункту 6 частини 1 цієї статті, не застосовується у разі: державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем – фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33 – 38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій – Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" були подані відповідно 21 та 23 грудня 2019 року.

Як встановлюють положення статті КЗпП України, при п`ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні – один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п`ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем. У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (стаття 73), а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Власник або уповноважений ним орган, у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України, не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

У відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України № 7-р від 10 січня 2019 року "Про перенесення робочих днів у 2019 році", з метою забезпечення раціонального використання робочого часу і створення сприятливих умов для святкування у 2019 році 1 травня – Дня праці та у 2020 році 1 січня - Нового Року рекомендовано керівникам підприємств, установ та організацій (крім органів Пенсійного фонду України, Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", Державної казначейської служби та банківських установ) для працівників, яким установлено п`ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2019 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні з: вівторка 30 квітня на суботу 11 травня; понеділка 30 грудня на суботу 21 грудня; вівторка 31 грудня на суботу 28 грудня.

Спеціальний режим роботи банків і їх установ у зазначені дні встановлює Національний банк.

Розпорядження Кабінету Міністрів України носить рекомендаційний характер для підприємств, установ та організацій, а отже, перенесення вихідних днів здійснюється в порядку передбаченому законодавством України.

Встановлені вихідні дні в період із 21 грудня 2019 року до 08 січня 2020 року є 25 грудня 2019 року, 01 січня 2020 року та 07 січня 2020 року.

Розглядаючи господарську справу за № 907/569/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" до Реєстраційної служби Баранинської сільської ради Ужгородського району, державний реєстратор Баранинської сільської ради Ужгородського району Мочар Іван Іванович, с. Баранинці Ужгородського району та Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" про визнання недійсним та скасування рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Баранинської сільської ради Мочар І.І. про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – деревообробний комплекс, який знаходиться по вул. Трудовій, 2А у с. Розівка Ужгородського району Закарпатської області за Акціонерним товариством "Комерційний інвестиційний банк", зокрема, крім іншого, Господарський суд Закарпатської області встановив що у відповідності до довідки Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області № 716 від 21.05.2021 року, 30 та 31 грудня 2019 року, а також 2 і 3 січня 2020 року були робочими днями у органі місцевого самоврядування та відповідно не було перенесення робочих днів, передбачених відповідною постановою (а.с.а.с. 157-173).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Одним з головних питань у регулюванні відносин у сфері державної реєстрації прав є строки проведення державної реєстрації речових прав та їх обтяжень. У статті 19 Закону України № 1952-IV визначені строки державної реєстрації прав.

Законом, як спеціальним нормативно – правовим актом, встановлений інший, ніж передбачений Цивільним кодексом України, початок перебігу строку проведення державної реєстрації прав, а саме: строк, визначений у днях, обраховується з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав; строк, визначений у годинах, обраховується з часу реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Так, Законом передбачено, що:

1. Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав;

2. Державна реєстрація обтяжень, іпотек речових прав проводиться у строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав;

3. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії.

4. Внесення змін до записів Державного реєстру прав та надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі здійснюються у строк, що не перевищує одного робочого дня з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

5. Зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, внесення запису про скасування рішення державного реєстратора здійснюються у строк, що не перевищує 2 години з часу реєстрації відповідної заяви/рішення суду в Державному реєстрі прав.

Строк, визначений у днях, обраховується з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Враховуючи те, що в Баранинській сільській раді встановлено шестиденний робочий тиждень та те, що наказу про перенесення робочих днів у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України № 7-р від 10 січня 2019 року "Про перенесення робочих днів у 2019 році" не було, то відповідно заборона на здійснення реєстраційних дій перестала діяти відповідно 04 січня 2020 року та 06 січня 2020 року.

Відповідно до статті 25 частини 3 абзацу 2 Закону України № 1952-IV (чинній редакції станом на вчинення державним реєстратором реєстраційних дій), державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об`єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Таким чином відповідачем правомірно зазначено, зокрема в оспорюваному висновку, що державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна проведена у строк, що перевищує 10 робочих днів з моменту реєстрації заяв власника.

У відповідності до пункту 61 Порядку № 1127 (чинній редакції станом на вчинення державним реєстратором реєстраційних дій), для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу). Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Таким чином вказаною вище нормою не передбачено надання державному реєстратору для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки звітів щодо оціночної вартість майна, про що позивач зазначав у скарзі відповідачеві.

Крім того, судом зауважується, що Господарським судом Закарпатської області під час розгляду справи № 907/569/20 встановлені обставини правомірності поданих документів для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, у тому числі й зазначеному позивачем у скарзі, що подана відповідачеві, та реконструкції нерухомого майна.

Згідно статті 78 частини 4 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до статті 2 частин 1 та 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).Аналізуючи оскаржені рішення через призму статті 2 КАС України, судом резюмується, що оскаржені рішення відповідають критеріям, які ставляться до таких рішень вказаною нормою

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Застосоване судом законодавство – використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 139, 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" (89424, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Розівка, вул. Трудова, 2А, код ЄДРПОУ 32890828) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - АТ "КомінвестБанк" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, буд. 10, код ЄДРПОУ 19355562) про визнання протиправними та скасування висновку та наказу – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 17 січня 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 27 січня 2022 року.

СуддяС.Є. Гаврилко