Рішення № 103140895, 24.01.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2022 рокум. Ужгород№ 260/7982/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої – судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання – Кустрьо В.М.

за участю:

позивач – не з`явився,

представник відповідача – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 3)про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 січня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 27 січня 2022 року.

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, якою просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в частині не реагування на заяви ОСОБА_1 про виключення її зі складу комісії з реорганізації ДП «Закарпатський науково дослідний та проектний інститут землеустрою»; 2) Зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру на підставі заяви ОСОБА_1 виключити її зі складу комісії з реорганізації ДП «Закарпатський науково дослідний та проектний інститут землеустрою».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача включено до складу комісії з реорганізації ДП «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Наказом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» № 257-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 », позивача було звільнено з посади директора Закарпатської регіональної філії Центр ДЗК за угодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України. Позивач 24 вересня 2021 року звернулася до відповідача з листом в якому просила виключити її зі складу комісії з реорганізації ДП «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». 11 листопада 2021 року позивач повторно звернулася до відповідача із заявою про виключення її зі складу комісії, однак відповідач жодних дій за результатами розгляду звернень позивача щодо виключення її складу комісії з реорганізації не вжив.

В судове засідання позивач не з`явилася, однак 24 січня 2022 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву, що підтверджується матеріалами справи.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта

Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 20 січня 2021 року № 32 «Про реорганізацію дерджавниї підприємств» реорганізовано зокрема Державне підприємство «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Відповідно до вказаного наказу визначено Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», до якого приєднуються державні підприємства, зазначені у пункті 1 цього наказу, правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованих державних підприємств та утворено комісії з реорганізації державних підприємств, зазначених у пункті 1 цього наказу та затверджено їх склад згідно з додатками 1-6.

Так, відповідно до додатку 1 до вищевказаного наказу, затверджено склад комісії з реорганізації ДП «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», головою, якою визначено ОСОБА_1

31 серпня 2021 року позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила, у зв`язку із запланованим звільненням з посади директора Закарпатської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» виключити її зі складу комісії з реорганізації Державного підприємства «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

24 вересня 2021 року позивач звернулася до голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із заявою, в якій просила виключити її зі складу комісії з реорганізації Державного підприємства «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Наказом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 30 вересня 2021 року № 247-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_2 » звільнено позивача з посади директора Закарпатської регіональної філії Центру ДЗК.

11 листопада 2021 року позивач звернулася до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із заявою, в якій просила, звільнити її від обов`язків голови комісії з реорганізації Державного підприємства «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Однак, відповіді на вищевказані звернення позивача відповідач не надав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Цивільного кодексу Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Згідно з 4 ст. 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» від 21.09.2006 №185-V управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Суб`єктами управління об`єктами державної власності відповідно до ч. 1 ст. 4 вищевказаного Закону є в т.ч. центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності, а також міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління).

В силу норм ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, зокрема: приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності; затверджують статути (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, і господарських структур та здійснюють контроль за їх дотриманням; здійснюють управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; виконують інші передбачені законодавством функції з управління об`єктами державної власності.

Відповідно до пп. 68 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань здійснює функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно з пп. 8 п. 12 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру Голова Держгеокадастру утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи, організації, затверджує положення про них (їх статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Держгеокадастру.

Як вже встановлено судом, наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 20 січня 2021 року № 32 «Про реорганізацію державних підприємств» реорганізовано зокрема Державне підприємство «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», утворено комісію з реорганізації вищевказаного державного підприємства та визначено її головою позивача.

Позивач зверталася 24 вересня 2021 року та 11 листопада 2021 року до відповідача із заявами про її виключення зі складу комісії з реорганізації Державного підприємства «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», однак відповідач вищевказані звернення позивача не розглянув та відповіді на них не надав.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому суд зазначає, що бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку (яких) він зобов`язаний був і міг вчинити.

У свою чергу, бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи; невчинення певних дій, які вимагаються від нього законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.04.2018 року (справа № 11-138заі18) висловила позицію, згідно з якою протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнано протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій. Таким чином, бездіяльність - це завжди пасивна поведінка, тобто відсутність з боку суб`єкта владних повноважень будь-яких дій.

Судом встановлено, що позивач зверталася із заявами про виключення її зі складу комісії з реорганізації ДП «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», однак вищевказані заяви не були розглянуті відповідачем, що свідчить про його протиправну бездіяльність.

Як вбачається зі змісту заявлених позовних вимог позивач просить суд зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру на підставі заяви ОСОБА_1 виключити її зі складу комісії з реорганізації ДП «Закарпатський науково дослідний та проектний інститут землеустрою».

В той же час, суд зазначає, що застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання відповідача виключити її зі складу комісії з реорганізації ДП «Закарпатський науково дослідний та проектний інститут землеустрою» є правильним, у разі розгляду заяв та прийнятті рішення про відмову за результатами їх розгляду.

Разом з тим, оскільки судом встановлено протиправну бездіяльність Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо не розгляду по суті заяв позивача, то суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути по суті заяви ОСОБА_1 від 24 вересня 2021 року та 11 листопада 2021 року про виключення її зі складу комісії з реорганізації Державного підприємства «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та прийняти відповідне рішення за наслідками їх розгляду.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності не розгляду по суті заяв позивача про виключення її зі складу комісії з реорганізації Державного підприємства «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», вимоги позивача про визнання такої бездіяльності протиправною відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню та необхідно визнати таку бездіяльність протиправною та зобов`язати відповідача розглянути по суті заяви ОСОБА_1 від 24 вересня 2021 року та 11 листопада 2021 року про виключення її зі складу комісії з реорганізації Державного підприємства «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та прийняти відповідне рішення за наслідками їх розгляду,з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 3, код ЄДРПОУ 39411771) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо не розгляду по суті заяв ОСОБА_1 від 24 вересня 2021 року та 11 листопада 2021 року про виключення її зі складу комісії з реорганізації Державного підприємства «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

3. Зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру розглянути по суті заяви ОСОБА_1 від 24 вересня 2021 року та 11 листопада 2021 року про виключення її зі складу комісії з реорганізації Державного підприємства «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та прийняти відповідне рішення за наслідками їх розгляду,з урахуванням висновків суду.

4. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру судові витрати у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.).

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька