Ухвала суду № 103140682, 24.01.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 січня 2022 рокум. Ужгород№ 260/241/22

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В. вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою Військової частини А1556 до Відділу Державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2022 року, Військова частина А1556 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу Державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - відповідач), яким просить:

1) визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Добоні Віри Михайлівни щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 67438623 від 09 грудня 2021 року з Військової частини А1556 в розмірі 26 000,00 грн.;

2) визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Добоні Віри Михайлівни про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 67438623 від 09 грудня 2021 року з військової частини А1556 в розмірі 26 000,00 грн.;

3) розглянути питання, щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у зв`язку з тим, що відповідно до частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, спірні правовідносини, зазначені в позовній заяві, не підпадають під категорію справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви, суддя повинен з`ясувати чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивачем оскаржено до суду постанову державного виконавця від 09 грудня 2021 року, при цьому, зазначає, що вказана постанова на адресу військової частини А1556 станом на день звернення із даним позовом до суду (10.01.2022 року згідно відтиску штемпелю поштового зв`язку на конверті в якому на адресу суду надійшла позовна заява) – не надходила.

Разом з тим, з наявної в матеріалах позовної заяви копії супровідного листа Відділу державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 16.12.2021 року за № 8, згідно якої, на адресу позивача направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.12.2021 року винесену при примусовому виконанні постанови № 67461043 від 09.12.2021 року, вбачається відмітка про її надходження 22.12.2021 року.

Тобто, з 22.12.2021 року позивачеві було відомо про наявність постанови Відділу державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 09.12.2021 року.

Так, згідно частини 1 статті 121 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року №340/1019/19).

Суд наголошує, що десятиденний строк на звернення до суду з позовом, який передбачено п.1 ч.2 ст. 287 КАС України обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи те, що позивач міг звернутися до суду в межах 10 календарних днів з дати отримання постанови від 16.12.2021 року, тобто, 22.12.2021 року, до суду звернувся із цим позовом 10.01.2022 року (згідно з відміткою штампу на поштовому конверті).

В силу ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, суд констатує, що позивачем не надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із даним позовом.

Крім того, суд зазначає, що всупереч вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви позивачем не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В додатках до позовної заява позивачем вказано, що додається квитанція про сплату судового збору.

Згідно Акту складено працівниками Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, при розкриванні поштових відправлень, зокрема № 8960011649834 від військової частини А1556 не виявили вказаного у додатках документів, зокрема – квитанції про сплату судового збору.

Зокрема, в додатках до позовної заяви міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору обґрунтоване тим, що Військова частина А1556 є державною установою і фінансується з державного бюджету, та не є розпорядником коштів, та ними було направлено заяву на фінансування на сплату судового збору, однак коштів наразі не отримано.

Вирішуючи подане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Відповідно до ст.129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Правосуддя в судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.

У зв`язку із цим, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Водночас, позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним адміністративний позов у встановленому законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору органами державної влади є їх обов`язком за подання позовних заяв до суду, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є недопустимим.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, суддя також враховує, що звільнення та відстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір.

Принагідно суд зазначає, що обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

З огляду на зазначене, підстави для відстрочення позивачу сплати судового збору за подання адміністративного позову відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01.01.2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481,00 грн.

Оскільки позовна заява містить вимогу майнового характеру (визнання протиправною та скасування постанови від 09.12.2021 року про накладення штрафу в розмірі 26000,00 грн.), позивач за подання до адміністративного суду адміністративного позову мав сплатити судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір" сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У графі "призначення платежу" вказується: "101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ___ (назва суду, де розглядається справа), _____ код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа)". Відповідні процесуальні дії, за які передбачено сплату судового збору, суди здійснюють тільки після пред`явлення платником платіжного документа про сплату належної суми судового збору з підтвердженням зарахування суми судового збору на казначейський рахунок згідно виписки з казначейського рахунку.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: отримувач коштів ГУК у Зак.обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску, а також, доказ сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Військової частини А1556 до Відділу Державної виконавчої служби у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом семи днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Іванчулинець