Рішення № 103140593, 14.01.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2022 року м. Ужгород№ 260/1427/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Ковач Є.М.

за участю:

представник позивача: Беляков А.І.,

представник відповідача 1: Йосипчук О.В.,

представник відповідача 2: Рутковський С.В.,

треті особи: не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом виконавчого комітету Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особа на стороні позивача: Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа на стороні відповідачів: ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Ужгородської міської ради звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача: Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа на стороні відповідачів: ОСОБА_3 , яким просить зобов`язати замовників самочинного будівництва «Капітальний ремонт існуючих дворівневих мансардних квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 » ОСОБА_2 та ОСОБА_1 провести перебудову вказаного будівництва шляхом приведення його у відповідність до затвердженої проектної документації, погодженої з Департаментом культури Закарпатської обласної державної адміністрації і управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, а також вимог чинного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил, в тому числі відновити конструктивні елементи горища та даху (дах двоскатний з ухилами 43° та 28°) багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_6 .

Позовні вимоги мотивовано тим, що враховуючи скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 09.07.2018р. № ЗК 061181901075, відсутність у замовників будівництва ОСОБА_4 та ОСОБА_1 нової проектної документації, погодженої Міністерством культури України, а також те, що замовниками не приведено будівництво у відповідність до затвердженої проектної документації та вимог чинного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил, не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду під час виконання будівельних робіт на об`єктів будівництва, будівництво на об`єкті «Капітальний ремонт існуючих дворівневих мансардних квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 » має сукупність ознак, визначених частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України і є самочинним.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов`язкові для виконання приписи.

Згідно статті 32 Закону України «Про архітектурну діяльність» порушення законодавства про архітектурну діяльність тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням замовниками будівництва гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_1 вимог припису від 02.08.2018р. щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил наявні підстави, передбачені частиною 1 статті 38 Закону України «Про онови містобудівної діяльності», для подання позову до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 року було залишено позовну заяву без розгляду.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 року апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 року у справі №260/1427/19 було задоволено. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 року у справі №260/1427/19 - скасовано. Справу направлено до Закарпатського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

18.05.2020 року адміністративна справа №260/1427/19 надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду та передана судді Калинич Я.М. для продовження розгляду.

Представником відповідача 1 було подано відзив на позовну заяву (вх.№2989/21, 09.02.2021р.). У відзиві зазначає, що позов не визнає, вважає його безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідача 2 правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Треті особи правом подання пояснень щодо позовних вимог не скористалися.

Представником позивача було подано відповідь на відзив (вх.№3622/21, 15.02.2021р.).

Ухвалою суду від 03 червня 2021 року було витребувано у від слідчого управління ГУНП у Закарпатській області належним чином завірену копію висновку експерта за результатами проведеної комплексної судової будівельно-технічної та мистецтвознавчої експертизи №28679/28680 від 28.12.2020 року.

22 червня 2021 року до суду надійшла копія висновку експертів за результатами проведеної комплексної судової будівельно-технічної та мистецтвознавчої експертизи №28679/28680 від 28.12.2020 року, на виконання ухвали суду від 22.06.2021 року.

Ухвалою суду від 08 вересня 2021 року у задоволенні клопотань ОСОБА_6 про залучення до участі у справі третіх осіб відмовлено.

Ухвалою суду від 08 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив такі задовольнити повністю.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник відповідача 2 заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа - Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, явку свого представника в судове засідання не забезпечила, проте в матеріалах справи містяться клопотання від такої про розгляд справи без участі представника управління. Просить позовні вимоги задоволити.

Третя особа Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради явку свого представника в судове засідання не забезпечила, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце проведення такого.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, проте в матеріалах справи міститься клопотання від такої про розгляд справи за її відсутності Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі являлися замовниками будівельних робіт по капітальному ремонту існуючих дворівневих мансардних квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 .

В ході проведення позапланової перевірки вказаного будівництва було встановлено порушення, а саме, що замовниками збудовано повноцінний четвертий поверх, який сховано під конструкціями даху, які мають складну конфігурацію з різними ухилами, що є відхиленням від затвердженої документації згідно якої: дах двоскатний з ухилами 43° та 28°.

У зв`язку з цим, на відповідачів було складено протоколи про адміністративні правопорушення від 02.08.2018 року за вчинення правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 12, 13 ст.96 КУпАП та того ж дня винесено приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

В подальшому, враховуючи невиконання вказаних приписів, 08.08.2018 року начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Зотовою О.С. були винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення № 66, 67, якими гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_7 було визнано винними у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.13 ст.96 КУпАП та накладено на них адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі по 8500 грн.

08.08.2018 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю прийнято рішення про скасування виданого гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_8 права на початок виконання будівельних робіт шляхом видання наказу №261 від 08.08.2018 року «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт».

Станом на момент подачі даного позову була відсутня інформація щодо виконання вимог вищевказаного припису від 02.08.2018 року щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, замовниками гр. ОСОБА_9 та ОСОБА_1 .

Тому, враховуючи скасування права на початок будівельних робіт, відсутність у замовників будівництва - ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 нової проектної документації, погодженої Міністерством культури України, а також те, що замовниками не приведено вказане будівництво у відповідність до затвердженої проектної документації та вимог чинного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил, не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду під час виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, позивач вважає будівництво на об`єкті «Капітальний ремонт існуючих дворівневих мансардних квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . 16. 17, АДРЕСА_5 » таким, що має ознаки самочинного.

У зв`язку з цим звернувся до суду з даним адміністративним позовом про зобов`язати замовників самочинного будівництва «Капітальний ремонт існуючих дворівневих мансардних квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 » ОСОБА_4 та ОСОБА_1 провести перебудову вказаного будівництва шляхом приведення його у відповідність до затвердженої проектної документації, погодженої з Департаментом культури Закарпатської ОДА і управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, а також вимог чинного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил, в тому числі відновити конструктивні елементи горища та даху (дах двоскатний з ухилами 43 та 28 градусів) багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_6 .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-ХІІ містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки зокрема є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

- структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

- виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.

З урахуванням вищенаведеного вбачається, що припис є письмовою вимогою органу державного нагляду (контролю) до суб`єкта господарювання щодо усунення допущених порушень вимог законодавства та зупинення дій (бездіяльності), які потягли ці порушення. Підставою для винесення припису є виявлення порушень вимог законодавства за результатами проведеної перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 7 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частин 1, 2, 7ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

В силу приписів ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Суд зазначає, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Видання такого припису є обов`язковою передумовою для подальшого звернення контролюючого органу до суду на підставі вказаної вище норми.

При розгляді позовів про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Аналогічний правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року у справі № 813/6426/14 та у постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 2040/7234/18.

Згідно висновків викладених у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 826/13266/18 «…Спори за позовами органів державного будівельного контролю про знесення самочинного будівництва неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді. Так, слід зазначити що у постанові від 29.01.2020 (справа №822/2149/18, розглянута у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду) Верховний Суд сформував ряд ключових правових висновків щодо цієї категорії справ:

1) можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки

2) в інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (а) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (б) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи (в) без належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

Правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4статті 376 ЦК України).

В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Таким чином, у постанові від 29.01.2020 (справа №822/2149/18) Верховний Суд сформував правовий висновок проте, що обов`язковому знесенню об`єкт будівництва підлягає у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи. В усіх інших випадках знесенню передує встановлення можливості перебудови об`єкта будівництва.».

Вважаючи будівництво на об`єкті «Капітальний ремонт існуючих дворівневих мансардних кварти АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 на АДРЕСА_6 самочинним, позивач обґрунтовує це фактом видання Управлінням ДБК виконавчого комітету Ужгородської міської ради наказу від №261 від 08.08.2018 року «Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт», відсутністю у замовників будівництва ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нової проектної документації, погодженої з Міністерством культури України, а також те, що замовниками не приведено будівництво у відповідність до затвердженої проектної документації та вимог чинного законодавства та вимог чинного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил, не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду під час виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва.

Частиною першою статті 376 ЦК України визначено, що самочинно збудованим вважається об`єкт нерухомості, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного документа чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наявність хоча б однієї із трьох ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним. Саме такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц.

В даному випадку суд не вважає доведеним позивачем той факт, що будівництво на об`єкті «Капітальний ремонт існуючих дворівневих мансардних квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_8 на АДРЕСА_6 » є самочинним, оскільки з цього приводу ним не надано суду жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Судом встановлено, що відповідачі були замовниками будівельних робіт з капітального ремонту існуючих дворівневих мансардних квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 .

В матеріалах справи наявна долучена позивачем копія повідомлення про початок виконання будівельних робіт, подана замовниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Управління ДБК виконавчого комітету Ужгородської міської ради.

02.08.2018 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 управлінням ДАБК виконавчого комітету Ужгородської міської ради складено протоколи про адміністративне правопорушення у зв`язку з тим, що згідно повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 09.07.2018 року відповідальним за проведення технічного нагляду призначено ОСОБА_10 , а відповідальним за проведення авторського нагляду призначено ОСОБА_11 . Виходячи з пояснень останніх, договори на проведення технічного та авторського нагляду втратили свою силу через порушення замовником умов договору. Замовником не надано жодних договорів чи наказів про призначення відповідальних осіб по будівництву, чим порушено ст.11 ЗУ «Про архітектурну діяльність» та п.2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2007р. №903.

02.08.2018 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 управлінням ДАБК виконавчого комітету Ужгородської міської ради складено протоколи про адміністративне правопорушення у зв`язку з тим, що замовниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 збудовано повноцінний четвертий поверх, який сховано під конструкціями даху, які мають складну конфігурацію (мансардного типу) з різними ухилами, що є відхиленням від затвердженої проектної документації згідно якої: дах - двоскатний з ухилами 43 та 28 градусів чим порушено ст.27 ЗУ «Про архітектурну діяльність.

02.08.2018 року управлінням ДАБК виконавчого комітету Ужгородської міської ради видано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, з вимогою:

- усі будівельні роботи на об`єкті будівництва по АДРЕСА_9 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 зупинити до усунення виявлених порушень;

- привести будівництво у відповідність до затвердженої проектної документації та вимог чинного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил;

- забезпечити здійснення авторського та технічного нагляду під час виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва.

Право на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі вказаного повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 09.07.2018р. №ЗК061181901075, скасовано начальником Управлінням ДАБК виконавчого комітету Ужгородської міської ради шляхом видання Наказу №261 від 08.08.2018р.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що вище вказані квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 здані в експлуатацію та право приватної власності на них зареєстровано громадянами ОСОБА_12 (квартира АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (квартира АДРЕСА_3 ), ОСОБА_13 (квартира АДРЕСА_4 ) та ОСОБА_1 (квартира АДРЕСА_7 ), що стверджується наявними в матеріалах справи долученими позивачем копіями інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №№172444771, 172444933, 172445010, 172445092, 172445172 від 03.07.2019 року.

Отже, судом встановлено, що будівництво з капітального ремонту існуючих дворівневих мансардних квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 є завершеним.

З наявного в матеріалах справи листа від 29.01.2019р. за №73/10-2/61-19 за підписом заступника міністра Міністерства культури України вбачається, що Міністерством культури України, діючи в межах повноважень, визначених ЗУ «Про охорону культурної спадщини» і положенням про Міністерство культури України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №495, погоджено робочий проект капітального ремонту існуючих дворівневих мансардних квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 на АДРЕСА_6 .

Також листом від 28.03.2019 року №ч-21/01-17 начальника управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради стверджується, що на момент початку будівельних робіт з капітального ремонту існуючих дворівневих мансардних квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_10 був не облікований як об`єкт культурної спадщини та не був занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. У вказаному листі зазначено, що такий будинок розташований на території історичного ареалу та комплексної охоронної зони міста, як складова входить до комплексу історичної забудови XX ст. в межах вулиць Олександра Довженка, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , площі Народна, набережної Незалежності (т.з. Малий Галагов) - пам`ятки містобудування місцевого значення, охоронний №2-3 к (рішення облвиконкому 05.02.1980 № 35), як пам`ятка архітектури - житловий будинок 30-і рр. XX ст. пропонований до Державного реєстру нерухомих пам`яток України відповідно до історико-архітектурного опорного плану м. Ужгорода з визначенням зон охорони пам`яток та історичних ареалів, затвердженого Наказом Міністерства культури України 06.01.2016 №3. До Міністерства культури України направлено лист 27.03.2019 № 01- 22 248 стосовно реєстрації у Державному реєстрі пам`яток України місцевого або національного значення будинку по АДРЕСА_6 .

Згідно висновку Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса» Міністерства юстиції України №28679/28680 складеного експертами 28.12.2020 року за результатами проведення комплексної судової комісійної будівельно-технічної та мистецтвознавчої експертизи за матеріалами кримінального провадження №42018070000000341 встановлено, що об`єкт культурної спадщини , а саме розташований в межах цінного та унікального історично-сформованогоархітектурно-містобудівногоансамблюцентральної частини міста «Комплекс історичної забудови 20-30-тих рр. XX століття» (охоронний номер №2-3к, рішення ОВК від 05.02.1980№35), будинок за адресою: АДРЕСА_6 , не було пошкоджено внаслідок будівельних робіт по реконструкції.

При цьому, в синтезуючому розділі висновку експертизи зазначено, що у житловому будинку АДРЕСА_6 проведено реконструкцію горища з улаштуваннями дворівневих квартир в горищному просторі. В ході будівельних робіт улаштовано новий дах, який має складну конфігурацію з різними ухилами. При цьому, конькову відмітку та кут даху збільшено. Проведення реконструкції горища у житловому будинку не суперечать режиму використання територій зон охорони пам`яток і зони регулювання забудови історичного ареалу. Відповідно до відео зйомки, наданої на дослідження, встановлено, що головний фасад житлового будинку АДРЕСА_6 узгоджується за силуетом, масштабом, пропорціями, кольором, лицьовими матеріалами з фасадами поруч розташованих будівель та не порушує традиційний характер середовища.

Тому, суд приходить до переконання, що за даних обставин будівництво на об`єкті «Капітальний ремонт існуючих дворівневих мансардних квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 на АДРЕСА_6 » не можна вважати самочинно збудованим, в розумінні ч.1 ст. 376 ЦК України.

В позовній заяві позивач ставить вимоги про зобов`язання замовників самочинного будівництва «Капітальний ремонт існуючих дворівневих мансардних квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 » ОСОБА_2 та ОСОБА_1 провести перебудову вказаного будівництва шляхом приведення його у відповідність до затвердженої проектної документації, погодженої з Департаментом культури Закарпатської ОДА і управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, а також вимог чинного законодавства, будівельних норм, стандартів та правил, в тому числі відновити конструктивні елементи горища та даху (дах двоскатний з ухилами 43 та 28 градусів) багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_6 .

При цьому, в позовній заяві не зазначено, а представником позивача в ході судового розгляду справи не конкретизовано, з посиланням на відповідні докази, яким же саме нормам чинного законодавства, будівельним нормам, стандартам та правилам не відповідає будівництво, яке позивач вважає самочинним та просить привести перебудову до їх відповідності. Таке неконкретизоване формулювання позовних вимог, яке не містить чітких посилань на конкретні норми законодавства, будівельні норми, стандарти та правила, не дає суду можливості встановити які саме дії необхідно вчинити відповідачам для приведення будівництва до їх відповідності.

Частиною 7 статті 367 ЦК України визначено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво , провести відповідну перебудову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року, справа № 725/5630/15-ц зазначила, що : юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: 1) істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; 2) неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення. При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Твердження позивача, що відповідачами в даному випадку будо допущено істотне відхилення від проекту, яке суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб спростовується висновком комплексної судової комісійної будівельно-технічної та мистецтвознавчої експертизи від 28.12.2020 року зазначеного вище.

Так, висновком комплексної судової комісійної будівельно-технічної та мистецтвознавчої експертизи встановлено, що об`єкт культурної спадщини, а саме будинок за адресою: АДРЕСА_6 , не було пошкоджено внаслідок будівельних робіт по реконструкції оскільки головний фасад житлового будинку АДРЕСА_6 узгоджується за силуетом, масштабом, пропорціями, кольором, лицьовими матеріалами з фасадами поруч розташованих будівель та не порушує традиційний характер середовища. Проведення реконструкції горища у житловому будинку не суперечать режиму використання територій зон охорони пам`яток і зони регулювання забудови історичного ареалу.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що допущені відхилення від проекту внаслідок зміни ухилу даху (43 та 28 градусів) не може вважатися істотним відхиленням від проекту яке б суперечило суспільним інтересам або порушувало права інших осіб та потребувало у зв`язку з цим перебудови.

Не доведено також позивачем і те, що будівництво «Капітальний ремонт існуючих дворівневих мансардних квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , здійснено з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Наявні в матеріалах справи протоколи про адміністративні правопорушення складені відносно відповідачів та приписи ніяким чином не підтверджують наявність саме істотних відхилень від проекту та істотного порушенням будівельних норм і правил, як обов`язкової ознаки для необхідності проведення перебудови будівництва, в розумінні ч.7 ст.376 ЦК України.

Згідно частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов в цілому не підлягає до задоволення.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову виконавчого комітету Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особа на стороні позивача: Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа на стороні відповідачів: ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 січня 2022 року.

СуддяЯ. М. Калинич