Рішення № 103140569, 13.12.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 грудня 2021 року м. Ужгород№ 260/304/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судових засідань – Полянич В.І.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Косаковський В.О.;

представника відповідача - Гончарук В.В.;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ЗК414/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-185 в розмірі 446 760 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23 серпня 2018 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області проведено інспекційне відвідування Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , згідно якого встановлено, що позивач допустив до виконання робіт з реалізації одягу вищезазначених громадян без укладання трудового договору, чим порушив вимоги ч. 3 статті 24 Кодексу законів про працю України. За результатами інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування №ЗК414/216/АВ від 23.08.2019 року та винесено постанову №ЗК414/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-185 про накладення на позивача штрафу у розмірі 446 760,00 грн. Позивач наголошував, що висновки щодо порушень позивачем законодавства про працю є такими, що побудовані на припущеннях та не підтверджені належними й допустимими доказами, а оскаржувана постанова про накладення штрафу не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що в матеріалах інспекційного відвідування відсутні документально підтверджені відомості, що особи, які зазначені в Акті були допущені до роботи позивачем без укладення трудового договору та не вказано, яку саме роботу виконували особи в магазині 23.08.2019 року. Також позивач вказував, що в матеріалах справи відсутній будь який документ який слугував би підставою для проведення інспекційного відвідування. З огляду на викладене позивач наголошував, що інспекційне відвідування проведено з порушенням норм законодавства України і підстав для його проведення не було, а також під час інспекційного відвідування належним чином не було зафіксовано факти виконання робіт сторонніми особами без оформлення трудових взаємовідносин.

В судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з мотивів викладених у позові та відповіді на відзив відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з мотивів викладених у відзиві на позов, вказавши на те, що Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 22.08.2018 року №158 про проведення інспекційного відвідування позивача за місцем здійснення діяльності АДРЕСА_1 (маг. « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») на підставі протоколу міжвідомчої наради ГУ НП в Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області та Управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС в Закарпатській області №1287 від 20.08.2018 року. Інспекційним відвідуванням, яке було проведено 23.08.2018 року встановлено, що за місцем здійснення підприємницької діяльності позивача знаходилися і виконували роботу з реалізації одягу наступні громадяни: ОСОБА_2 , яка у письмових поясненнях повідомила, що в магазині працює продавцем один місяць і трудовий або цивільно-правовий договір з нею не укладали, ОСОБА_3 - громадянин Сирії, Абдельгані ОСОБА_4 - громадянин Єгипту та ОСОБА_5 , які від надання письмових пояснень відмовилися. Таким чином, представник відповідача наголошував, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були допущені позивачем до роботи без укладання з кожним із них трудового договору, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України. Таким чином, представник відповідача зазначав, що постанова про накладення штрафу №ЗК414/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-185 від 13.09.2018 року винесена відповідачем з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю, а отже є законною і скасуванню не підлягає.

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позов, а також зазначив, що під час проведення інспекційного відвідування фото- і відеозйомка проводилася на особистий телефон інспектора, оскільки не було видано спеціального обладнання для фото- і відеозйомки.

До суду надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач з доводами, викладеними у відзиві відповідача не погоджується та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами підприємницької діяльності позивача є: Код КВЕД 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах (основний); Код КВЕД 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах.

Управлінням Держпраці у Закарпатській області було видано наказ від 22.08.2018 року №158 про проведення інспекційного відвідування позивача за місцем здійснення підприємницької діяльності, а саме: АДРЕСА_1 (маг. « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») на підставі протоколу міжвідомчої наради ГУ НП в Закарпатській області, Управління Держпраці у Закарпатській області та Управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС в Закарпатській області №1287 від 20.08.2018 року (а.с. 56, Т. 1).

Таким чином, 23 серпня 2018 року Управлінням Держпраці у Закарпатській області було проведено інспекційне відвідування позивача за місцем здійснення його підприємницької діяльності, а саме: АДРЕСА_2 .

Результати інспекційного відвідування відображені в Акті за №ЗК414/216/АВ від 23.08.2018 року (а.с. 18-22, Т1), згідно якого зазначено, що за місцем здійснення підприємницької діяльності позивача знаходились і виконували робити з реалізації одягу наступні громадяни: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_6 громадянин Єгипту, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_3 , громадянин Сирії, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 - без укладання з кожним із них трудового договору (а.с. 20-21 Т.1).

За результатами проведеного інспекційного відвідування, відповідачем було винесено Припис про усунення виявлених порушень №ЗК414/216/АВ/П від 23.08.2018 року (а.с. 72-73, Т.1) та Постанову за №ЗК414/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-185 від 13.09.2018 року, згідно якої позивача притягнуто до відповідальності на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, а саме: за фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та накладено на позивача штраф у розмірі 446760,00 грн. (а.с. 23-26).

03.10.2018 року відповідачем складено Акт за №ЗК414/216/АВ-ВП про відмову від підпису Акту інспекційного відвідування від 23.08.2018 року та припису про усунення виявлених порушень від 23.08.2018 року (а.с. 105, Т.1), який було надіслано позивачеві за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. ( АДРЕСА_3 ), однак такий повернувся в Управління Держпраці з поштовою відміткою, що така особа за цією адресою не проживає (а.с. 106-107, 110, 113, Т.1).

Таким чином, за результатами проведеного інспекційного відвідування відповідач дійшов висновку, що позивач допустив до виконання робіт з реалізації одягу осіб без укладання з ними трудового договору, чим порушив вимоги ч. 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Не погоджуючись з постановою Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу №ЗК414/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-185, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Управління Держпраці, затверджене наказом Держпраці від 03.08.2018 №84 у новій редакції.

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 №340 (далі - Положення) Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань: 5) здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; 50) накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення Управління Держпраці для виконання покладених на нього завдань має право: 5) проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці; 6) безперешкодно без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами та фізичних осіб, які використовують найману працю.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Управління Держпраці здійснює діяльність у сфері контролю за додержанням законодавства про працю у відповідності до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).

Відповідно до пп. 1, пп. 3 п.11 Порядку контролю інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Згідно пункту 6 Порядку №295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об`єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Згідно п. 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю — припис про їх усунення.

Відповідно до п. 21 Порядку №295 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до п. 23 Порядку №295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно п. 24 Порядку №295 припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень — наступного дня після їх розгляду.

Згідно п. 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до п. 28 Порядку №295 у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Згідно п. 29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

У відповідності до абз. 4 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Отже, з системного аналізу вище вказаних правових норм вбачається, що постанова про накладення штрафу приймається на підставі Акту інспекційного відвідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено відповідачем у Акті інспекційного відвідування від 23.08.2018 року №ЗК414/216/АВ, позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 допустив до виконання робіт з реалізації одягу, що були у вжитку громадян: ОСОБА_2 , громадянина Сирії ОСОБА_7 , громадянина Єгипту Абдельгані ОСОБА_4 та громадянку ОСОБА_5 без укладання з кожним з них трудового договору, чим порушено ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (а.с. 21, Т.1).

Так, в матеріалах справи наявне письмове пояснення ОСОБА_2 від 22.08.2018 року, згідно якого вона вказує, що працює у ФОП Хаді місяць продавцем, трудової книги немає, трудовий та цивільно-правовий договір не підписувала (а.с. 82, Т.1).

Надаючи правову оцінку вище вказаним письмовим поясненням, суд констатує, що згідно наданих пояснень ОСОБА_2 вказує, що працює у ФОП ОСОБА_8 , а не у позивача - ФОП ОСОБА_1 . При цьому в наданих письмових поясненнях від 22.08.2018 р. відсутні будь-які посилання ОСОБА_2 про те, що вона працює у позивача - ФОП ОСОБА_1 .

Суд констатує, що в Акті інспекційного відвідування відповідач не посилається на жодні докази, крім письмових пояснення ОСОБА_2 від 22.08.2018 р., в обґрунтування зробленого ним висновку, що ОСОБА_2 працює на позивача.

Натомість, незважаючи на пряму вказівку ОСОБА_2 , в наданих письмових поясненнях від 22.08.2018 р., що вона працює саме на ФОП ОСОБА_8 , відповідач, в Акті інспекційного відвідування позивача, чомусь посилається на вказані пояснення та без обґрунтування причин приходить висновку, що ОСОБА_2 працює на позивача - ФОП ОСОБА_1 .

З огляду на викладене суд приходить висновку, що посилання відповідача в Акті інспекційного відвідування, що ОСОБА_2 працює на позивача - ФОП ОСОБА_1 ґрунтуються на домислах та припущеннях відповідача.

Також, в Акті інспекційного відвідування від 23.08.2018 року №ЗК414/216/АВ відповідач вказує, що ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відмовилися від надання письмових пояснень (а.с. 20, Т.1).

В матеріалах інспекційного відвідування відсутні будь-які відомості яким чином були встановлені зазначені в Акті від 23.08.2018 року особи, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та підставі чого відповідач дійшов висновку, що вказані особи працюють на відповідача, зокрема від вказаних осіб пояснення не відбиралися і такі не підтверджували вірність даних щодо них, зазначених в Акті.

Згідно Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки. (п.п. 6 п.11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю).

В Акті інспекційного відвідування від 23.08.2018 року №ЗК414/216/АВ відповідач зазначає, що процес інспекційного відвідування позивача зафіксовано засобами фототехніки (а.с. 21, Т.1).

Так, відповідачем було надано до суду фотокопії процесу інспекційного відвідування позивача, а саме: фото №1 (а.с. 27), фото №2 (а.с. 28), фото №3 (а.с. 29), фото №4 (а.с. 30).

Однак, дослідивши надані відповідачем фотокопії процесу інспекційного відвідування позивача, суд констатує, що з таких неможливо встановити де саме було проведено інспекційне відвідування, хто саме відображений на вказаних фото та з таких не вбачається що особи виконують будь-яку роботу.

Таким чином, суд констатує, що з наданих відповідачем фотокопій процесу інспекційного відвідування позивача неможливо ідентифікувати, що такі були зроблені саме за адресою здійснення підприємницької діяльності позивача, що на таких фото відображені саме ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та що вказані особи виконують роботу з реалізації одягу в магазині за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, в ході розгляду справи по суті, судом було встановлено, що позивач - ОСОБА_1 ( ОСОБА_9 звертався до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці служби у Закарпатській області, згідно якої просив визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу № ЗК/208/8/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-91.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року по справі 260/749/19 (головуюча суддя - Скраль Т.В.) було визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу № ЗК/208/8/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-91 від 26 червня 2018 року.

Матеріали адміністративної справи №260/749/19 (головуюча суддя Скраль Т.В.) досліджувалися судом в ході розряду даної адміністративної справи №260/304/19.

Суд констатує, що фото яке надавалося відповідачем, в якості доказу на підтвердження висновків, викладених у Акті інспекційного відвідування від 29.05.2018 року №ЗК205/216/АВ, за результатом якого прийнята постанова про накладення на позивача штрафу № ЗК/208/8/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-91 від 26 червня 2018 року (адміністративна справа №260/749/19 - головуюча суддя Скраль Т.В.) є абсолютно ідентичним на Фото №1 (а.с. 27), яке надано відповідачем в якості доказу в даній адміністративній справі (№260/304/19) на підтвердження висновків зроблених Акті інспекційного відвідування від 23.08.2018 року №ЗК414/216/АВ щодо порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, відповідачем надано в якості доказу, на підтвердження обставин встановлених в ході інспекційного відвідування позивача в період з 22.08.2018 року по 23.08.2018 року (№260/304/19), ідентичний фотоматеріал (доказ), який уже надавався відповідачем на підтвердження обставин встановлених в ході інспекційного відвідування позивача проведеного в період з 22.05.2018 року по 29.05.2018 року (адміністративна справа №260/749/19 - головуюча суддя Скраль Т.В.).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд критично оцінює доводи відповідача, оскільки, у даному випадку, відсутні належні та допустимі докази, що саме позивачем було залучено до праці працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_2 в поясненнях, наданих під час інспекційного відвідування вказала, що працює на іншу особу, в матеріалах інспекційного відвідування відсутні будь-які пояснення ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , в матеріалах інспекційного відвідування відсутні документально підтверджені відомості, що особи, які зазначені в акті, були допущені до роботи позивачем без укладення трудового договору, крім того відповідачем надаються до суду в якості доказу по даній справі фотоматеріал, який уже надавався, в якості доказу по іншій справі щодо іншого інспекційного відвідування.

Таким чином, відповідачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України доказів фактичного перебування ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у трудових відносинах із позивачем, відтак не доведено порушення позивачем ч.3 ст.24 КЗпП України.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Оскільки обов`язковою умовою застосування до суб`єкта господарювання відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), передбаченої ч. 2 ст. 265 КЗпП України, є саме здійснення допуску працівника (тобто, особи, яка виконує певну трудову функцію) до цієї роботи, беручи до уваги встановлення судом нездійснення вищевказаними особами будь-яких трудових функцій (роботи) на користь позивача, суд дійшов висновку про безпідставність та, відповідно, неправомірність прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК414/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-185.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області слід стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу №ЗК414/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-185.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

4. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М. ЛуцовичВідповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено 20.12.2021 року.