Рішення № 103140527, 03.02.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/12061/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Управління МВС України у Волинській області № 91 о/с від 08.05.2014 ОСОБА_1 , міліціонера відділення № 1 оперативного взводу роти міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованої МВС, звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) відповідно до пункту 64 «з» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114), з 15.05.2014. Станом на момент звільнення вислуга років складала 15 років 10 місяців 09 днів в календарному обчисленні, пільгова вислуга - 22 роки 09 місяців 24 дні, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

У вересні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно із Законом № 2262-ХІІ на пільгових умовах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393).

Листом Департаменту персоналу МВС України від 11.10.2021 № С-26050 повідомлено, що позивач не має права на пенсію за вислугу років на умовах, визначених Законом № 2262-ХІІ, то для оформлення подання на пенсію за вислугу років та направлення його до органів Пенсійного фонду України законодавчі підстави відсутні.

Позивач не погоджується із такою відмовою відповідача та, з покликанням на правові висновки постанови Верховного Суду у справі № 805/3923/18-а, вказує, що у нього наявний пільговий стаж відповідно до приписів підпункту «в» пункту 3 Постанови № 393, що дає право на отримання пенсії за вислугу років.

Позивач просить визнати протиправною бездіяльність МВС України, яка полягає у відмові в оформленні та подачі до Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) документів для призначення пенсії за вислугу років у розмірі 56%, згідно з пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ, та зобов`язати відповідача оформити та подати необхідні документи до ГУ ПФУ у Волинській області для призначення пенсії за вислугу років у розмірі 56%, згідно з пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ГУ ПФУ у Волинській області, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 26).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 22.11.2021 № 12/6-5992 (а. с. 31-37) представник відповідача Отрода Т.Ю. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що умови призначення пенсій за вислугу років встановлені саме Законом № 2262-ХІІ, а не Постановою № 393, на момент звільнення з органів внутрішніх справ календарна вислуга позивача складала лише 15 років 10 місяців 09 днів, що не дає право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Третя особа ГУ ПФУ у Волинській області подало пояснення від 25.11.2021 № 0300-0802-7/48496 (а. с. 39-40), у яких вказало, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки вислуга років на день звільнення зі служби в календарному обчисленні складала 15 років 10 місяців 09 днів, що не дає права позивачу на призначення позивачу пенсії за вислугу років.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що наказом Управління МВС України у Волинській області № 91 о/с від 08.05.2014 «По особовому складу» ОСОБА_1 , міліціонера відділення № 1 оперативного взводу роти міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованої МВС, звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) відповідно до пункту 64 «з» (через скорочення штатів) Положення № 114, з 15.05.2014. Цим наказом встановлено, що вислуга років на день звільнення складає: в календарному обчисленні - 15 років 10 місяців 09 днів, в пільговому обчисленні - 22 роки 09 місяців 24 дні (а. с. 18). З послужного списку позивача ОСОБА_1 вбачається проходження у період з 15.06.2000 по 15.05.2014 служби в оперативному взводі роти міліції особливого призначення «Беркут» (а. с. 19-21).

У вересні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення та подання до ГУ ПФУ у Волинській області необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років (а. с. 15-17).

Листом Департаменту персоналу МВС України від 11.10.2021 № С-26050 повідомлено, що оскільки календарна вислуга років на момент звільнення зі служби складала 15 років 10 місяців 09 днів, тому позивач не має права на пенсію за вислугу років на умовах, визначених Законом № 2262-ХІІ, та для оформлення подання на пенсію за вислугу років та направлення його до органів Пенсійного фонду України законодавчі підстави відсутні (а. с.22-23).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із пунктом «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема: з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше.

Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом «в» пунктом 3 Постанови № 393 передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

Крім того, суд в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, відповідно до яких умови праці особи впливають на розмір її заробітної плати, на тривалість робочого часу, відпустки та інші соціальні гарантії. Законодавець передбачив призначення пенсій за вислугу років; особливість такого виду пенсії полягає у зменшеному пенсійному віці, внаслідок виконання роботи, яка визначена законодавством такою, що призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Тобто, вказаний вид пенсії є відповідним заохоченням для осіб, умови праці яких негативно впливають на їх професійну працездатність.

Статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України. Отже, Законом № 2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Постановою № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон № 2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду погодився з висновком, викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 750/9775/16-а, та не вбачає підстав для відступу від нього в цій справі. Водночас, з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-ХІІ у частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, колегія суддів вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі № 750/9775/16-а викладено висновок про те, що стаття 17-1 Закону № 2262-ХІІ передбачає, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України визначено такий порядок у Постанові № 393. Підпункт «в» пункту 3 Постанови № 393 передбачає певний перелік служби (роботи), яка зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Постановою № 393. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

З матеріалів цієї справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 не має календарної вислуги років для призначення пенсії (станом на день звільнення 15.05.2014 вислуга років в календарному обчисленні становить 15 років 10 місяців 09 днів).

Проте, у позивача наявний відповідний пільговий стаж, обчислений відповідно до підпункту «в» пункту 3 Постанови №393 (станом на день звільнення 15.05.2014 вислуга років в пільговому обчисленні становить 22 років 09 місяців 24 дні), та оскільки на день звільнення позивач мав вислугу більше 21 року та 6 місяців, тому має право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Згідно із пунктом 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

При вирішенні даного спору суд враховує, що позивач фактично оскаржує не бездіяльність, а дії відповідача щодо відмови в оформленні та направленні до ГУ ПФУ у Волинській області подання та документів про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, та наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для часткового задоволення позову шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій Департаменту персоналу МВС України щодо відмови в оформленні та направленні до ГУ ПФУ у Волинській області подання та документів про призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, та зобов`язання відповідача оформити та направити до ГУ ПФУ у Волинській області подання та документи про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням висновків суду, наданих судом у рішенні.

Разом з тим, у задоволенні позовних вимог щодо подання документів про призначення пенсії у розмірі 56% належить відмовити з огляду на те, що такі вимоги заявлені передчасно, спір у цій справі виник виключно щодо права позивача на пенсійне забезпечення та підготовки у зв`язку із цим необхідних документів, а не щодо розміру пенсії.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, у зв`язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, що був сплачений квитанцією від 26.10.2021 № 3 в сумі 908,00 грн. (а. с. 9-25), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в оформленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подання та документів про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ідентифікаційний код 00032684) оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подання та документи про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, з урахуванням висновків суду, наданих судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ідентифікаційний код 00032684) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 454 гривні 00 копійок (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх