Рішення № 103140494, 03.02.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року ЛуцькСправа № 140/7202/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – відповідач1, ГУ ДПС у Волинській області), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі – відповідач2, ГУ ДКСУ у Волинській області) про стягнення з Державного бюджету України пені за порушення строків відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1054455,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначив, що ним у встановленому порядку та на правових підставах здійснюється підприємницька діяльність, в межах якої протягом різних періодів імпортувалися товари на митну територію України. При розмитненні товару позивач сплачував податок на додану вартість, виходячи з митної вартості товарів, підставність декларування якого перевірялась податковим органом.

Внаслідок оскарження рішень контролюючого органу щодо зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в судовому порядку встановлено законність такого декларування. Так, за періоди декларування листопад, грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року підтверджено в судовому порядку підставність відшкодування на користь позивача сум податку на додану вартість на загальну суму 3753558,00 грн, проте вказані грошові кошти (суми податку на додану вартість) не були відшкодовані у встановленому порядку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі №803/1149/18 позовні вимоги позивача задоволено частково, зобов`язано Луцьку ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування на користь ФОП ОСОБА_1 сум податку на додану вартість за листопад-грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року в загальному розмірі 3753558,00 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 у даній справі рішення суду першої інстанції від 24.07.2018 скасовано та ухвалено нову постанову, якою: - у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування на користь ФОП ОСОБА_1 сум ПДВ – відмовлено;

- позовну вимогу СПД ОСОБА_1 в частині стягнення з Державного бюджету України на його користь пені за порушення строків відшкодування сум ПДВ за деклараціями за листопад, грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року за період з 2011 року по 21.06.2015 року - залишено без розгляду;

- зобов`язано Луцьку ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пеню, відповідно до п.200.15, п.200.23 ст.200 ПК України за період з 22.06.2015 року по дату завершення 1095 днів від дня виникнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, зазначеного у деклараціях з ПДВ за листопад, грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року.

Постановою Верховного Суду від 06.10.2020 в зазначеній справі постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 скасовано в частині зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пеню, відповідно до п.200.15, п.200.23 ст.200 ПК України за період з 22.06.2015 року по дату завершення 1095 днів від дня виникнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, зазначеного у деклараціях з ПДВ за листопад, грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року, та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №803/1149/18 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 в частині відмовлених позовних вимог про зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області нарахувати та виплатити ФОП ОСОБА_1 пеню, відповідно до пунктів 200.15, 200.23 статті 200 Податкового кодексу України за період з 22 червня 2015 року по дату завершення 1095 днів від дня виникнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, зазначеного у деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року, скасовано та прийнято постанову, якою позовну заяву в цій частині залишено без розгляду.

Зазначена постанова апеляційного суду оскаржена в касаційному порядку.

Окрім того, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі №140/1770/19, яке набрало законної сили 25.07.2019, стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у Волинській області на користь позивача заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 3588462,49 грн.

Водночас рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 у справі №140/2494/19, яке набрало законної сили 26.02.2020, стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у Волинській області на користь позивача заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 165095,51 грн.

Фактично бюджетну заборгованість перед позивачем погашено за наслідками примусового виконання рішень 11.02.2020 – в сумі 3588462,49 грн та 30.09.2020 – в сумі 165095,51 грн.

Позивач вказує, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ надійшла на його рахунок із значним порушенням строків, встановлених п.п.200.12, 200.13 ст.200 Податкового кодексу України (далі – ПК України). Враховуючи те, що позивачу не було своєчасно відшкодовано узгоджені суми бюджетного відшкодування, тому в силу приписів п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України набув право на нарахування пені.

Позивач просить стягнути на його користь пеню в сумі 1054455,38 грн за період з 21.06.2018 по 11.02.2020 та 30.09.2020, який не охоплюється предметом спору у справі №803/1149/18 та завершується моментом фактичного бюджетного відшкодування.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.65).

Відповідач2 у відзиві на позовну заяву зазначив, що нормами чинного законодавства органам Казначейства не надано повноважень нараховувати та виплачувати пеню на заборгованість з відшкодування ПДВ, з огляду на що просить відмовити в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 (а.с.71-73)

Відповідач1 у відзиві на адміністративний позов (а.с.76-78) заперечив проти позову та вказав на необґрунтованість і довільність розрахунку пені, зробленого позивачем. При цьому зазначив, що позивач обраховує кількість днів по загальній сумі боргу 3753558,00 грн починаючи з 01.06.2018, в сумі 165095,51 грн починаючи з 12.02.2020 без будь-яких обґрунтувань дати початку розрахунку та його періоду, а також безпідставно включає до розрахунку пені святкові та вихідні дні. Зазначив, що початок перебігу строку нарахування пені має розпочинатись з дати виникнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість, проте такої встановлено фактично не було. Відповідач1 просить в задоволенні позову відмовити з огляду на те, що розрахунок пені, про стягнення якої просить позивач, складений з порушенням норм чинного законодавства.

У письмових поясненнях ФОП ОСОБА_1 зазначив, що на момент узгодження та не здійснення фактичного відшкодування податку на додану вартість він не міг знати, протягом якого періоду часу буде здійснюватись погашення податку на додану вартість. Порушення прав позивача мало місце відповідно до 11.02.2020 та 30.09.2020. Оскільки предметом спору у справі №803/1149/18 є стягнення на його користь пені за період з 22.06.2015 по дату завершення 1095 днів від дня виникнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, рішення апеляційного суду у якій переглядається в касаційному порядку Верховним Судом, тому нарахування пені здійснено за період з 21.06.2018 по 11.02.2020 та 30.09.2020., який не охоплюється позовними вимогами у справі №803/1149/18 (а.с.173-174).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Суд встановив, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі №140/1770/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ГУ ДКСУ у Волинській області про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у Волинській області на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в сумі 3588462,49 грн. Дане рішення набрало законної сили 18.12.2019 (а.с.31-38).

Крім того, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 у справі №140/2494/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ГУ ДКСУ у Волинській області про стягнення заборгованості позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у Волинській області на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в сумі 165095,51 грн. Дане рішення набрало законної сили 26.02.2020 (а.с.39-47).

Як слідує з вказаних рішень суду від 25.07.2019 у справі №140/1770/19 та від 29.10.2019 у справі №140/2494/19, предметом спору у даних справах було стягнення бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість по деклараціях за листопад-грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року.

Так, матеріалами справи підтверджується та обставина, що по поданих позивачем деклараціях з податку на додану вартість за листопад-грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року контролюючим органом проводились перевірки правомірності декларування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за наслідками яких прийняті податкові повідомлення-рішення про зменшення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що були оскаржені позивачем в судовому порядку.

За наслідками судових оскаржень прийняті наступні остаточні рішення:

постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012, якою скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2009 у справі №2а-19080/09/0370 з прийняттям нового рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004481701/3 від 17.10.2008 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2007 року на суму 201708,00 грн;

постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013, якою скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2010 у справі №2а-2420/10/0370 з прийняттям нового рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004771701/3 від 11.12.2009 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2008 року на суму 198549,00 грн;

постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012, якою скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2010 у справі №2а-19267/09/0370 з прийняттям нового рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004991701/3 від 19.12.2008 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2008 року на суму 265256,00 грн;

постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012, якою скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.12.2009 у справі №2а-19268/09/0370 з прийняттям нового рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004981701/3 від 19.12.2008 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2008 року на суму 134340,00 грн;

постанова Вищого адміністративного суду України від 17.03.2014, якою скасовано ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2010 у справі №2а-1080/10/0370 з прийняттям нового рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005631701/3 від 02.04.2009 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2008 року на суму 139580,00 грн;

постанова Волинського окружного адміністративного суду від 04.06.2010 у справі №2а-1235/10/0370, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003911701/3 від 09.04.2010, №0003941701/3 від 09.04.2010, №0003831701/3 від 15.04.2010, №0003891701/3 від 15.04.2010, №00006511701/2 від 17.05.2010, №00006611701/0 від 16.02.2010, №0001381701/2 від 20.05.2010, якими, зокрема, зменшено суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2009 року на суму 5670,00 грн, за жовтень 2009 року на суму 114401,00 грн, за листопад 2009 року на суму 152513,00 грн, за грудень 2009 року на суму 108120,00 грн;

постанова Вищого адміністративного суду України від 11.06.2014, якою скасовано ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10.01.2011 у справі №2а-3463/10/0370 з прийняттям нового рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.11.2010 №№0001841701/3, 0001851701/3, 0002581701/3, 0002651701/3, 0003141701/2, якими, зокрема, зменшено суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2010 року на суму 752308,00 грн, за квітень 2010 року на суму 608657,00 грн, за травень 2010 року на суму 260702,00 грн, за червень 2010 року на суму 231921,00 грн;

постанова Вищого адміністративного суду України від 12.02.2013, якою скасовано ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22.06.2009 у справі №2а-14540/09/0370 з прийняттям нового рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.02.2008 №0001081701/0, від 22.02.2008 №0001091701/0, якими, зокрема, зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2007 року на суму 126468,00 грн;

постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2011, якою скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.07.2009 у справі №2а-17847/09/0370 з прийняттям нового рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003671701/0 від 01.04.2008 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2007 року на суму 215208,00 грн;

постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012, якою скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.01.2010 у справі №2а-19356/09/0370 з прийняттям нового рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005311701/3 від 22.01.2009 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2008 року на суму 238157,00 грн.

Отже, за наслідками вищевказаних судових оскаржень загальна сума узгоджених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість становить 3753558,00 грн.

Відповідно до повідомлень Державної казначейської служби України від 08.05.2020 та 09.10.2020 Казначейством 11.02.2020 здійснено перерахування коштів в сумі 3588462,49 грн на користь ФОП ОСОБА_1 відповідно до виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду, виданого 13.01.2020 на виконання рішення суду від 25.07.2019 у справі №140/1770/19, та 30.09.2020 здійснено перерахування коштів на користь ФОП ОСОБА_1 відповідно до виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду, виданого 20.03.2020 на виконання рішення суду від 29.10.2019 у справі №140/2494/19 (а.с.49-50).

Отже, бюджетна заборгованість з податку на додану вартість в загальній сумі 3753558,00 грн відшкодована ФОП ОСОБА_1 двома виплатами, а саме: 11.02.2020 в сумі 3588462,49 грн та 30.09.2020 в сумі 165095,51 грн.

ФОП ОСОБА_1 проведено розрахунок пені за несвоєчасне повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ та визначено загальну суму пені в розмірі 1054455,38 грн, яку просить стягнути з Державного бюджету України у судовому порядку (а.с.52-53).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Так, на дату подання позивачем декларацій за листопад-грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року порядок відшкодування сум податку на додану вартість визначався Законом України «Про податок на додану вартість».

Підпунктами 7.7.4., 7.7.5, 7.7.6, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п`ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов`язаний у п`ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування (п.7.7.7 названого Закону).

У разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов`язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п`яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п.п.7.7.8. п.7.7 ст.7 цього ж Закону).

Відтак, право на відшкодування сум ПДВ у позивача виникло з дня закінчення процедури судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків, яка відповідно до встановлених у даній справі обставин закінчилася набранням рішеннями законної сили в період 2011-2014 рр.

При цьому з 01.01.2011 набрав чинності Податковий Кодекс України (далі – ПК України), положення якого (в редакції до 01.01.2017) передбачали, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 ПК України).

Згідно з пунктами 200.10, 200.11 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Положеннями пунктів 200.12, 200.13 статті 200 ПК України визначено, що орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 статті 200 ПК України встановлено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, з 01.01.2011 ПК України визначав обов`язок контролюючого органу протягом п`яти робочих днів після отримання відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-VIII від 21.12.2016 (далі – Закон №1797-VIII), яким внесено зміни, зокрема до статті 200 ПК України. Вказаним законом змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Так, згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.

Зокрема, відповідно до підпункту «а» пункту 200.12 статті 200 ПК України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (п.200.13 ст.200 ПК України).

При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797-VIII, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Отже, не відшкодовані з бюджету станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість на підставі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, повинні були бути включені до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок), який набрав чинності 01.04.2017, відповідно до положень якого передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення податковим органом в Реєстрі інформації про її узгодження.

Відтак, після набрання чинності зазначеним Порядком, тобто з 01.04.2017, контролюючий орган був зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства до таких сум податкового органу для перерахування на рахунки платника податку.

Як встановлено судом, податковим органом не було складено ані висновок про суму бюджетного відшкодування для його надання органу Держказначейства, ані внесені дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Вказані обставини зумовили позивача звернутись до суду з позовом про зобов`язання контролюючого органу внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування сум податку на додану вартість за періоди листопад, грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року у загальному розмірі 3753558,00 грн, у якому також просив стягнути з Державного бюджету України пеню за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за періоди листопад, грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року у розмірі 3588462,49 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі №803/1149/18 позовні вимоги позивача задоволено частково, зобов`язано Луцьку ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування на користь ФОП ОСОБА_1 сум податку на додану вартість за листопад-грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року в загальному розмірі 3753558,00 грн (а.с.10-15).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 у даній справі (а.с.16-22) рішення суду першої інстанції від 24.07.2018 скасовано та ухвалено нову постанову, якою: - у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування на користь ФОП ОСОБА_1 сум ПДВ – відмовлено;

- позовну вимогу СПД ОСОБА_1 в частині стягнення з Державного бюджету України на його користь пені за порушення строків відшкодування сум ПДВ за деклараціями за листопад, грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року за період з 2011 року по 21.06.2015 року - залишено без розгляду;

- зобов`язано Луцьку ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пеню, відповідно до п.200.15, п.200.23 ст.200 ПК України за період з 22.06.2015 року по дату завершення 1095 днів від дня виникнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, зазначеного у деклараціях з ПДВ за листопад, грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року.

Постановою Верховного Суду від 06.10.2020 в зазначеній справі постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019 скасовано в частині зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пеню, відповідно до п.200.15, п.200.23 ст.200 ПК України за період з 22.06.2015 року по дату завершення 1095 днів від дня виникнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, зазначеного у деклараціях з ПДВ за листопад, грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року, та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.23-25).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №803/1149/18 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 в частині відмовлених позовних вимог про зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області нарахувати та виплатити ФОП ОСОБА_1 пеню, відповідно до пунктів 200.15, 200.23 статті 200 Податкового кодексу України за період з 22 червня 2015 року по дату завершення 1095 днів від дня виникнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, зазначеного у деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року, скасовано та прийнято постанову, якою позовну заяву в цій частині залишено без розгляду (а.с.26-30).

Зазначена постанова апеляційного суду оскаржена в касаційному порядку та 02.08.2021 Верховним Судом відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №803/1149/18.

Отже, предметом розгляду адміністративної справи №803/1149/18 є питання стягнення на користь позивача пені за період з 22.06.2015 по дату завершення 1095 днів (тобто до 21.06.2018) від дня виникнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, зазначеного у деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року.

Водночас, як встановлено судом, станом на 21.06.2018 суми податку на додану вартість в загальному розмірі 3753558,00 грн за вищевказані періоди їх декларування не були відшкодовані з бюджету, таке відшкодування проведено 11.02.2020 в сумі 3588462,49 грн та 30.09.2020 в сумі 165095,51 грн.

Верховний Суд, вирішуючи питання стягнення пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість, у постанові від 02.02.2021 у справі №810/1506/17 зазначив наступне.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування або узгодженості податкового зобов`язання після судового оскарження, у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, внаслідок чого здійснюється нарахування пені з моменту виникнення такої заборгованості до моменту її погашення.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір, поки не буде відшкодовано кошти. При цьому остаточна сума пені може бути визначена лише станом на дату погашення заборгованості з бюджету.

Наведене свідчить про те, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 ПК України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов`язань, тобто протягом 1095 днів.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 ПК України.

Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.

Крім того, положеннями пункту 43.3 статті 43 ПК України встановлено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Системний аналіз положень статті 43 та пункту 200.23 статті 200 ПК України дає підстави для висновку про те, що пеня нараховується на суму бюджетної заборгованості в силу Закону та не залежить від волевиявлення платника податку на додану вартість.

Визначений законодавцем строк в 1095 днів також свідчить на користь того, що ПК України надано можливість захистити своє право на стягнення пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ протягом цього строку.

При цьому, право платника податків на стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ та нарахованої пені повинно бути реальним і забезпечуватись практичною можливістю, в тому числі, шляхом звернення до суду.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2021 у справі №810/1506/17 виклав правову позицію про те, що строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, слід обчислювати з наступного дня після її фактичного погашення.

Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи №755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція.

Позаяк у постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №810/1506/17 викладено саме останню правову позицію у спорі про стягнення пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість, тому суд враховує зазначені висновки Верховного Суду при вирішенні даного спору.

Таким чином, оскільки погашення бюджетної заборгованості по деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2007 року, квітень-серпень 2008 року, вересень-грудень 2009 року, березень-червень 2010 року в загальній сумі 3753558,00 грн проведено 11.02.2020 (на суму 3588462,99 грн) та 30.09.2020 (на суму 165095,51 грн), тому звернення позивача до суду за захистом свого права на стягнення пені в межах 1095 днів є обґрунтованим.

Щодо періоду, за який позивачем здійснено розрахунки пені (а.с.52-53), то суд враховує, що питання стягнення на користь ФОП ОСОБА_1 пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з 22.06.2015 до 21.06.2018, є предметом розгляду адміністративної справи №803/1149/18.

Відтак, у даній справі позивач правомірно здійснив розрахунок пені, починаючи з 21.06.2018 по день погашення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в загальній сумі 3753558,00 грн, а саме: по 11.02.2020 в сумі 3588462,99 грн та по 30.09.2020 в сумі 165095,51 грн.

Дослідивши розрахунки пені за несвоєчасне повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ, суд констатує, що такі є вірними, оскільки проведені за формулою З Ч Кд Ч К Ч Ос/Кр, де З – сума заборгованості, КД – кількість днів прострочення, К - коефіцієнт, що відповідає річній обліковій ставці НБУ, Ос – облікова ставка НБУ, КР – кількість днів у календарному році. Доказів протилежного відповідач суду не подав. Доводи контролюючого органу про неправомірне включення святкових і вихідних днів при проведенні розрахунку пені є не обґрунтовуються відповідними нормами чинного закондавства.

Отже, сума нарахованої пені на бюджетну заборгованість за період з 21.06.2018 по 11.02.2020, тобто станом на момент її часткового погашення, становить 1046299,87 грн, а за період 12.02.2020 по 30.09.2020, тобто станом на момент повного погашення бюджетної заборгованості, становить 8155,51 грн, що в сукупності складає 1054455,38 грн та підлягає стягненню на користь ФОП ОСОБА_1 з Державного бюджету України.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо стягнення пені є обґрунтованими, відповідно адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 10544,00 грн, сплачений згідно з квитанцією від 06.08.2021 №ПН7786 (а.с.62).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пеню, нараховану на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, в сумі 1054455,38 грн (один мільйон п`ятдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят п`ять грн 38 коп.).

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в сумі 10544,00 грн (десять тисяч п`ятсот сорок чотири грн 00 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м.Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679);

Відповідач2: Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області (43006, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Стрілецька, 4а, код ЄДРПОУ 38009371).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

03 лютого 2022 року