Рішення № 103139593, 26.01.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/12321/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ТІМТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ТІМТРЕЙД» (далі – позивач, ПП «ТІМТРЕЙД») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління ДПС у Волинській області від 25.10.2021 №3067 «Про проведення відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ТІМТРЕЙД»».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу стали вимоги п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 та 200.11 ст.200 Податкового кодексу України (далі – ПК України). Позивач не погоджується з оскаржуваним наказом від 25.10.2021 №3067, вважає його необґрунтованим та протиправним з тих підстав, що ПП «ТІМТРЕЙД» створене 17.01.2020, відтак не могло проводити діяльність і формувати від`ємне значення у періоди, зазначені в п.200.11 ст.200 ПК України, та не заявляло до відшкодування податок на додану вартість (далі - ПДВ), а лише задекларувало від`ємне значення ПДВ з причини наявності об`єктивних обставин (наявності адаптивного карантину на території України, що призвело до падіння продаж на території України та тимчасового перевищення об`єму закупівель над продажами, в результаті чого виникло від`ємне значення), тому перевірка контролюючим органом є неможлива. Крім того, відповідач порушив вимоги пункту 42.2 статті 42, пункту 78.4 статті 78 ПК України щодо вручення оспорюваного наказу, він не був попередньо направлений чи вручений підприємству, що є порушення процедури проведення перевірки. З врахуванням наведеного позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (а.с.10).

Відповідач у відзиві на адміністративний позов (а.с.15-16) вимог товариства не визнав та зазначив, що контролюючим органом правомірно видано наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, в якому чітко зазначено підставу її проведення, а саме підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України (платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн.).

Вважає, що обставини вручення чи не вручення наказу жодним чином не впливають на його законність, оскільки у часі відбувається пізніше ніж видання даного документа та є окремим предметом доказу у контексті визнання протиправних дій податкового органу щодо проведення перевірки.

З наведених підстав відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив (а.с.23-24) позивач просив позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачем ПП «ТІМТРЕЙД» 12.10.2021 було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2021 року, в рядку 21 якої зазначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 69416505 грн (а.с.25-26).

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 та 200.11 ст.200 ПК України, у зв`язку з поданням ПП «ТІМТРЕЙД» податкової декларації за вересень 2021 року з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, ГУ ДПС у Волинській області було видано наказ від 25.10.2021 №3067 «Про проведення відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ТІМТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43455867)», відповідно до якого вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах з листопада 2020 року. Дата початку перевірки: 26.10.2021; тривалість перевірки: 5 робочих днів (а.с.8).

28.10.2021 було складено акт недопуску до проведення перевірки ПП «ТІМТРЕЙД» №/07-02/43455867, у якому представник позивача вказав про неправомірність виданого наказу (а.с.6).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному наказу, суд зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

За правилами пункту 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу. У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Аналіз наведених норм ПК України свідчить про те, що контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової перевірки платника податку в разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ (підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України) і якщо розрахунок такої суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у пункті 200.11 статті 200 ПК України операціями. У такому разі перевірка від`ємного значення ПДВ (а не перевірка безпосередньо бюджетного відшкодування) не буде різною за своєю суттю, за умови якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у пункті 200.11 статті 200 ПК України операціями.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.11.2018 у справі №808/2911/17, та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні даної справи.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваному наказі від 25.10.2021 №3067 відповідач покликається на підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункт 200.11 статті 200 ПК України, при цьому, перевірку призначено з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від`ємного значення з ПДВ.

Разом з тим, суд наголошує, що у податковій декларації з ПДВ за вересень 2021 року ПП «ТІМТРЕЙД» не заявляло до відшкодування з бюджету ПДВ за рахунок від`ємного значення.

Відтак, з урахуванням приписів підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункт 200.11 статті 200 ПК України, правових висновків Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі №808/2911/17, суд дійшов висновку про те, що оскільки у податковій декларації з ПДВ за вересень 2021 року ПП «ТІМТРЕЙД» не заявляло до відшкодування з бюджету ПДВ за рахунок від`ємного значення, тому оскаржуваний наказ від 25.10.2021 №3067 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від`ємного значення з ПДВ винесено відповідачем без наявності фактичних та правових підстав.

В той же час, суд відхиляє доводи позивача про порушення відповідачем порядку вручення наказу, позаяк такі дії вчинені після прийняття спірного наказу та не є предметом спору у цій справі, при цьому, непред`явлення наказу про проведення перевірки в розумінні пункту 81.1 статті 81 ПК України є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 25.10.2021 №3067 з наведених вище мотивів підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №160/6899/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20).

При цьому питання застосування частини сьомої статті 139 КАС України щодо доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу також неодноразово було предметом дослідження у Верховному Суді, в тому числі відповідно до згаданих вище постанов, а також відповідно до постанов від 29.10.2020 (справа № 686/5064/20), від 05.03.2021 (справа № 200/10801/19-а), від 16.03.2021 (справа №520/12065/19), постанови Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 (справа №922/445/19), у яких сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Вирішуючи питання співмірності заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 1500,00 грн, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правової допомоги від 18.05.2021 №17-02/20 (а.с.7, 9), акту виконаних робіт від 29.10.2021 №17-02/20-29/10-2 (а.с.10) адвокатським об`єднанням «БОНА ФІДЕ» надано позивачу юридичні послуги по оскарженню наказу ГУ ДПС у Волинській області від 25.10.2021 №3067 на загальну суму 1500,00 грн, з яких: правова (правнича) консультація клієнта, роз`яснення положень законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини та визначення правової позиції – 500,00 грн, вивчення наданих документів та їхній аналіз – 500,00 грн, підготовка позовної заяви – 500,00 грн.

Суд вважає, що вказана в акті виконаних робіт послуга у вигляді підготовки позовної заяви пов`язана з розглядом справи та реально надана, а тому підлягає відшкодуванню. Проте, решта послуг відшкодуванню не підлягає, оскільки послуги у вигляді правової консультації клієнта та вивчення наданих документів охоплюються написанням позовної заяви.

Отже, на переконання суду, розрахунок витрат на правову допомогу, який міститься в акті виконаних робіт, є необґрунтованим, неспівмірним із затраченим часом та обсягом наданих адвокатом послуг.

При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив щодо співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

На думку суду, враховуючи, що дана справа є незначної складності, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, беручи до уваги час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу в даній справі до 500,00 грн, відтак решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в сумі 2770,00 грн, що складаються із судового збору в розмірі 2270,00 грн, сплаченого квитанцією від 29.10.2021 №ПН63 (а.с.5), та витрат на правничу допомогу в розмірі 500,00 грн.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Волинській області від 25 жовтня 2021 року №3067 «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ТІМТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43455867)».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Приватного підприємства «ТІМТРЕЙД» судові витрати в розмірі 2770,00 грн (дві тисячі сімсот сімдесят грн 00 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство «ТІМТРЕЙД» (43020, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Рівненська, 76А, код ЄДРПОУ 43455867)

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679)

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій