Рішення № 103139556, 26.01.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/13917/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Айслаг» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Айслаг» (далі – ПП «Айслаг», позивач, підприємство) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги від 08.11.2021 №0027453-1304-0318, рішення про опис майна в податкову заставу від 09.11.2021 №16792/6/03-2013-04-06 та зобов`язання відкоригувати дані інтегрованої картки платника податків шляхом виключення з неї пені на суму 356 815,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.11.2021 ПП «Айслаг» отримало податкову вимогу ГУ ДПС у Волинській області від 08.11.2021 №0027453-1304-0318 , відповідно до якої податковий борг ПП «Айслаг» становить 435910,01 грн.

Вказаний податковий борг - це пеня, нарахована за період з 01.06.2016 по 06.03.2020 на податковий борг зі сплати акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, який був донарахований за результатами податкової перевірки, відповідно до податкового повідомлення-рішенням від 23.05.2019 за №0001354003.

Відповідно до платіжних доручень №603 від 06.03.2020, №1809 від 26.10.2021, ПП «Айслаг» сплатило в повному обсязі донараховане податкове зобов`язання у розмірі 688647,90 грн та штрафні санкції у розмірі 344323,95 грн, яке було визначено та донараховане ПП «Айслаг» відповідачем на підставі податкового повідомлення-рішення №0001354003, однак за наслідками погашення позивачем податкового зобов`язання відповідачем було відображено в інтегрованій картці ПП «Айслаг» пеню у розмірі 435910,01 грн.

Донарахування пені в розмірі 435910,01 грн відповідачем здійснено на підставі підпункту 129.1.2 пункту 129.1. статті 129 ПК України в редакції, чинній до 01.01.2017, який передбачав, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Однак, статтею 129 ПК України в редакції, чинній з 01.01.2017 не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження, у зв`язку з чим підпункт 129.1.2 пункт 129.1 статті 129 ПК України має застосовуватись у редакції, що діє на момент виявлення правопорушення.

З врахуванням вищевказаного, пеня повинна нараховуватись з 07.06.2019 (податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0001354003 було відправлене 25.05.2019, а отримане ПП «Айслаг» 27.05.2019, відповідно 28.05.2019+10 календарних днів на оплату податкового боргу) по 06.03.2020 і становить 79094,51 грн.

Пеню в розмірі 79094,51 грн на момент звернення до суду ПП «Айслаг» сплатило, що підтверджується платіжним дорученням №1931 від 17.11.2021.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву від 22.12.2021 №3618/03-20-20-02-10 представник ГУ ДПС у Волинській області заявлених позовних вимог не визнала мотивуючи тим, що згідно даних картки особового рахунку ПП «Айслаг» з акцизного податку, 06.06.2019 на підставі акту перевірки від 07.05.2016 №9567/14-014/13369787 згідно податкового повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0001354003 (кодом операції 311) донараховано основного платежу в сумі 688647,90 грн (кодом операції 301) штрафних санкцій в сумі 344324,00 грн та (кодом операції 22L) нараховано засобами програмного забезпечення «Податковий аудит» пеню на суму заниження податкового зобов`язання в сумі 342818,00 грн. Донараховані за актом перевірки суми оскаржувались платником, та як наслідок 07.06.2019 донараховані суми основного платежу, штрафних санкцій та пені виключені з обліку у зв`язку з надходженням до податкових органів скарги.

06.03.2020 ПП «Айслаг» згідно платіжного доручення від 06.03.2020 №603 перераховано до бюджету акцизного податку в сумі 688647,90 грн. Дана сума в ІКП обліковувалась як переплата.

11.03.2020 за результатом судового оскарження, поновлено в ІКП (кодом операції 3HR) донарахованого основного платежу за актом перевірки сумі 688647,90 грн, (кодом операції 3Ч7) донарахованих за актом перевірки штрафних санкцій в сумі 344 324,00 грн та (кодом операції 22L) нараховано засобами програмного забезпечення «Податковий аудит» пеню за заниження податкового зобов`язання з урахуванням періоду адміністративного та судового оскарження в сумі 437627,90 грн.

16.04.2020 у зв`язку із надходженням Ухвали суду про оскарження податкового повідомлення-рішення, донараховані за актом перевірки суми виключено з обліку. А саме: донараховані суми основного платежу в сумі 688647,90 грн, штрафні санкції в сумі 344324,00 грн та пеня за заниження податкового зобов`язання в сумі 437627,90 грн.

За результатом судового оскарження, на підставі Рішення суду підтвердження донарахованих сум, 20.10.2021 поновлено в ІКП донараховані на підставі акту перевірки від 07.05.2016 №9567/14-014/1336 згідно податкового повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0001354003 донараховані суми основного платежу в сумі 688647,90 грн, штрафних санкцій в сумі - 344324,00 грн та пені за заниження податкового зобов`язання в сумі 439716,52 грн.

Відповідно до пункту 4 Розділу 5 Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 та затвердженого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943, на підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду прийнято по суті) та у разі, якщо донарахована сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники щодо донарахувань (поновлення у разі попереднього виключення з обліку).

Оскільки на момент поновлення на підставі рішення суду про підтвердження донарахованих за актом перевірки сум, в ІКП платника рахувалась переплата в сумі 687477,41 грн, поновлені в обліку суми частково зараховано з переплати. Станом на 21.10.2021 в ІКП платника рахувалась заборгованість в сумі 780233,96 грн, в т.ч. донараховані штрафні санкції в сумі 340 517,44 грн та пеня за заниження податкового зобов`язання в сумі 439716,52 грн.

26.10.2021 ПП «Айслаг» згідно платіжного доручення від 26.10.2021 №1809 перераховано до бюджету акцизного податку в сумі 344323,95 грн. Даним платіжним дорученням погашено заборгованість по штрафних санкціях та частково пеню за заниження податкового зобов`язання. Станом на 27.10.2021 в ІКП з акцизного податку рахується залишок несплаченої пені в сумі 453910,01 грн.

Платником не враховано, що податковим повідомленням-рішенням визначено заниження податкового зобов`язання, а тому пеня нараховується за весь період заниження податкового зобов`язання. Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов`язань з акцизного податку від реалізації в роздрібній мережі пального ПП «Айслаг» за квітень-грудень 2016 року відображенні на таблиця 2 стор. 15 акта перевірки планової виїзної перевірки від 07.05.2019 № 9567/14-01/13369787. Тобто, нарахування пені здійснюється на кожну суму заниження, починаючи з квітня 2016 року.

З врахуванням викладеного представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Головним управлінням ДФС у Волинській області проведено планову виїзну перевірку ПП «Айслаг», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.12.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 07.05.2019 № 9567/14-01/13369787. Відповідно до висновків акта контролюючим органом встановлено заниження податкових зобов`язань з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 689 991,10 грн, чим порушено підпункт 213.1.9. пункту 213.1 статті 213, підпункт 214.1.4. пункту 214.1 статті 214, пункт 216.9 статті 216 ПК України.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Волинській області виснесло податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0001354003, яким ПП «Айслаг» збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації підакцизних товарів в розмірі 688 647,90 грн та нараховані штрафні санкції в розмірі 344 323,95 грн, всього - 1 032 971,85 грн.

06.06.2019 позивачем подано скаргу до ДФС України на податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0001354003. Рішенням від 01.07.2019 №29736/6/99-99-11-06-01-25 про продовження строку розгляду скарги ДФС України керуючись пунктом 56.9 статті 59 ПК України продовжило строк розгляду скарги до 09.08.2019 (включно). Рішенням від 09.08.2019 №38437/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги ДФС України залишила без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 23.05.2019 №0001354003, а скаргу ПП «Айслаг» - без задоволення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі № 140/2752/19, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 залишене без змін, за позовом приватного підприємства «Айслаг» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0001354003, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання за платежем «акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» в розмірі 1 032 971 грн 85 коп., в тому числі: 688 647 грн 90 коп. за основним платежем та 344 323 грн 95коп штрафних (фінансових) санкцій в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

ПП «Айслаг» відповідно до платіжного доручення від 06.03.2020 № 603 сплатило суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації підакцизних товарів в роздрібній торгівлі в розмірі 688 647,90 грн, а відповідно до платіжного доручення від 26.10.2021 № 1809 сплатило суму грошового зобов`язання (штрафу) по акту перевірки від 07.05.2019 №9567/1401/13369787 в розмірі 344 323,95 грн.

08.11.2021 ГУ ДПС у Волинській області сформувало податкову вимогу № 0027453-1304-0318, відповідно до якої ПП «Айслаг» зобов`язане сплатити податковий борг у сумі 435 910,01 грн (пеня по зобов`язаннях з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів). Окрім того, начальник ГУ ДПС у Волинській області 09.11.2021 прийняв рішення про опис майна у податкову заставу № 16792/6/03-20-13-04-06.

ПП «Айслаг» відповідно до платіжного доручення від 17.11.2021 № 1931 сплатило суму грошових зобов`язань (пені) на підставі податкової вимоги від 08.11.2021 №0027453-1304-0318 в розмірі 79 094,51 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

З системного аналізу вказаних норм податкового законодавства вбачається, що податкове зобов`язання визначається у разі відсутності порушення норм податкового законодавства платником податків в податковій декларації або контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні; грошове ж зобов`язання може включати в себе штрафні санкції та визначається у разі порушення норм податкового законодавства самостійно платником податків в порядку, передбаченому статтею 50 ПК України, або контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні.

Таким чином, ПК України розмежовує поняття податкового зобов`язання і грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

За змістом пункту 37.2 статті 37 ПК України податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Відповідно до пункту 57.2 статті 57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Тобто, по завершенню вказаного 10-денного строку, якщо у контролюючого органу не буде відомостей (документально підтверджених) щодо сплати або оскарження визначеного грошового зобов`язання, то контролюючий орган зобов`язаний розпочати заходи, спрямовані на забезпечення сплати платником податків цього зобов`язання, зокрема сформувати податкову вимогу.

В свою чергу, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З урахуванням вказаної різниці між грошовим та податковим зобов`язанням, у тому числі, у встановлених статтею 57 ПК України, строках їх сплати, момент початку нарахування пені для таких зобов`язань визначається по-різному.

Як встановлено судом, рішенням від 01.07.2019 №29736/6/99-99-11-06-01-25 про продовження строку розгляду скарги ДФС Укрїни керуючись пунктом 56.9 статті 59 ПК України продовжило строк розгляду скарги до 09.08.2019 (включно). Рішенням від 09.08.2019 №38437/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги ДФС України залишила без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 23.05.2019 №0001354003, а скаргу ПП «Айслаг» - без задоволення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі № 140/2752/19, яке постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 залишене без змін, за позовом приватного підприємства «Айслаг» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0001354003, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання за платежем «акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» в розмірі 1 032 971 грн 85 коп., в тому числі: 688 647 грн 90 коп. за основним платежем та 344 323 грн 95 коп штрафних (фінансових) санкцій в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Позивачем суму грошового зобов`язання по податковому повідомленню-рішенню від 23.05.2019 №0001354003, сплачено відповідно до платіжного доручення від 06.03.2020 № 603 (грошове зобов`язання з акцизного податку з реалізації підакцизних товарів в роздрібній торгівлі в розмірі 688 647,90 грн) та відповідно до платіжного доручення від 26.10.2021 № 1809 (грошове зобов`язання (штрафу) по акту перевірки від 07.05.2019 №9567/1401/13369787 в розмірі 344 323,95 грн).

Позивач вважає, що у зв`язку з неправомірним та безпідставним застосуванням контролюючим органом норми підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України в редакції, чинній до 01.01.2017, протиправно відбулося нарахування пені в розмірі 435 910,01 грн за період з 01.06.2016 по 06.03.2020.

За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП «Айслаг» відповідно до платіжного доручення від 06.03.2020 № 603 сплатило суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації підакцизних товарів в роздрібній торгівлі в розмірі 688 647,90 грн, а відповідно до платіжного доручення від 26.10.2021 № 1809 сплатило суму грошового зобов`язання (штрафу) по акту перевірки від 07.05.2019 №9567/1401/13369787 в розмірі 344 323,95 грн, які були визначені та донараховані позивачу відповідачем на підставі податкового повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0001354003. Однак за наслідками погашення позивачем податкового зобов`язання відповідачем 20.10.2020 було відображено в інтегрованій картці позивача пеню у розмірі 439716,52 грн.

Суд не погоджується з такими діями контролюючого органу та вважає, що у відповідача були відсутні законні підстави для нарахування ПП «Айслаг» пені за заниження сум податкових зобов`язань за весь період такого заниження (01.06.2016 по 06.03.2020), оскільки на дату нарахування позивачу пені згідно з приписами статті 129 ПК України не передбачено її нарахування за весь період заниження податкового зобов`язання.

За приписами пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України).

Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Суд акцентує увагу на те, що підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України в даному випадку має застосовуватись з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII від 21.12.2016.

Згідно з підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що ПК України прямо передбачено, що при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, пеня нараховується починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

За приписами пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Судом встановлено, що донарахування пені в розмірі 439 716,52 грн відповідачем здійснено на підставі підпункту 129.1.2 пункту 129.1. статті 129 ПК України в редакції, чинній до 01.01.2017, який передбачав, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Однак, статтею 129 ПК України в редакції, чинній з 01.01.2017 не встановлено нарахування пені у разі виявлення контролюючим органом заниження податкових зобов`язань на суму такого заниження та за весь період заниження, у зв`язку з чим підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України має застосовуватись у редакції, що діє на момент виявлення правопорушення.

Положення статті 129 ПК України визначають в якості підстави нарахування пені порушення строків погашення податкового боргу. Об`єктом застосування пені є саме погашена сума податкового боргу, яка в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, є сумою узгодженого грошового зобов`язання, несплаченою платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Вказані положення ПК України кореспондуються з наведеними положеннями підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, оскільки також встановлюють правило, що нарахування пені можливе лише у разі несплати податкового зобов`язання до дня настання строку його погашення. Тобто, при сплаті зобов`язання до вказаного дня нарахування пені не може бути розпочато у зв`язку з ненастанням граничного строку погашення податкового зобов`язання як обов`язкової умови для початку нарахування пені.

Так, у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №822/2821/17 (адміністративне провадження №К/9901/20959/18) зроблено висновок, що об`єктом нарахування пені, яка увійшла до складу податкової вимоги є грошове зобов`язання визначене контролюючим органом згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України, яке за умовами пункту 57.3 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення. Суд, вважає, що сплата узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлений кодексом строк виключає одну із умов нарахування пені, доводить відсутність складу податкового правопорушення, що унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність нарахування пені, правила обчислення якої встановлені статтею 129 Податкового кодексу України та діють тільки за умов наявності підстав її нарахування.

Отже, право на нарахування пені виникло у податкового управління після проведення перевірки та оформлення її результатів. Наявність цієї обставини є обов`язковою умовою, за якої розпочинається процедура нарахування пені.

Крім того, пунктом 130.1 статті 130 ПК України встановлено, що у разі якщо керівник (заступник керівника або уповноважена особа) контролюючого органу відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені статтею 56 ПК України, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків, незалежно від результатів адміністративного оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0001354003 було отримане ПП «Айслаг» 27.05.2019, тому враховуючи вимоги статті 57 ПК України дата з якої контролюючий орган повинен розпочати нарахування пені є 07.06.2019, а кінцевою датою є 06.03.2020, оскільки ПП «Айслаг» сплатило суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації підакцизних товарів в роздрібній торгівлі в розмірі 688 647,90 грн, визначеного та донарахованого позивачу відповідачем на підставі податкового повідомлення-рішення від 23.05.2019 №0001354003.

Отже, з огляду на наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування позивачу до сплати пені у розмірі 439 716,52 грн на суму заниження податкових зобов`язань з акцизного податку з реалізації підакцизних товарів в роздрібній торгівлі за весь період такого, оскільки нарахування пені мало здійснюватися лише після закінчення граничного строку сплати зобов`язань, тобто з 07.06.2019 і по 06.03.2020 (день погашення заборгованості з грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації підакцизних товарів в роздрібній торгівлі) і становить 79 094,51 грн, що підтверджується розрахунком пені, доданим позивачем до позовної заяви.

17.11.2021 ПП «Айслаг» сплатило суму грошових зобов`язань (пені), визначеного податковою вимогою від 08.11.2021 №0027453-1304-0318 в розмірі 79 094,51 грн відповідно до платіжного доручення № 1931. Отже, останнім погашено податковий борг, який виник у зв`язку з нарахуванням пені по акцизному податку за період з 07.06.2019 по 06.03.2020.

Станом на час виникнення спірних правовідносин порядок організації діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування врегульовувалась Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (даний наказ втратив чинність лише з 05.04.2021, далі - Порядок №422).

За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І зазначеного Порядку, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу ІІ Порядку №422, ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі: нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків); нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску).

За змістом положень пункту 1 розділу ІІ чинного нині Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.1.2021 №5, передбачений схожий порядок ведення інтегрованої картки платника. Так, ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Усі вартісні облікові операції та облікові показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками.

Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Постійними реквізитами ІКП є: податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (далі - податковий номер); найменування - для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) - для фізичної особи; код виду бюджету; код класифікації доходів бюджету / технологічний код класифікації єдиного внеску; дата відкриття ІКП; дата закриття ІКП; код територіального органу ДПС, в якому відкрита ІКП.

Змінними реквізитами ІКП є: дата здійснення облікової операції; код облікової операції; сума за обліковою операцією.

Податковому органу, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а на неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.

Згідно з абзацами 2 - 4 пункту 4 глави 2 розділу ІІІ Порядку №422 після рознесення сум до ІКП автоматично проводиться розрахунок пені за правилами, визначеними главою 7 цього розділу, та проведення відповідних операцій щодо нарахування пені в ІКП.

Зокрема, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган ДФС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Схожа правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №825/999/17 та від 26.02.2019 у справі №805/4374/15-а.

Так, зокрема, Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 дійшов висновку, що при визначенні питання про правомірність нарахування платнику податків пені належним способом захисту, що відносить порушені права, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки, шляхом виключення неправомірно нарахованих сум пені.

В силу норм пунктів 3, 4 і 6 частини другої, абзацу 1 частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність захисту прав та інтересів позивача, шляхом: визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Волинській області в частині нарахування 20.10.2020 в інтегрованих картках ПП «Айслаг» сум пені, а саме: за акцизним податком у розмірі 439 716,50 грн шляхом внесення відповідних записів, та відповідно шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у Волинській області виключити вказані записи з інтегрованої картки платника податків (позивача).

Надаючи правову оцінку оспорюваним рішенням відповідача (податковій вимозі та рішенню про опис майна у податкову заставу), суд виходив з наступного.

Пунктами 59.1, 59.3 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Крім того, за змістом положень пунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Право податкової застави виникає у разі:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89);

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; (пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89).

У силу норм пункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 89.3 ст. 89 ПК України).

Умовою для винесення керівником контролюючого органу рішення про опис майна платника податків у податкову заставу та призначення такому платнику податків податкового керуючого є наявність у такого платника податків податкового боргу.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

В даному випадку, оскільки судом за наявними матеріалами справи встановлено, що облікована станом на 07.11.2021 в інтегрованій картці платника податку на додану вартість (позивача) недоїмка в сумі 435 910,01 грн була сформована внаслідок саме протиправного нарахування контролюючим органом 20.10.2020 спірної суми пені (439716,50 грн), то суд також приходить до висновку, що вказаний податковий борг утворився безпідставно. Наведене у свою чергу нівелює правомірність прийнятих ГУ ДПС у Волинській області податкової вимоги від 08.11.2021 №0027453-1304-0318 і рішення про опис майна у податкову заставу від 09.11.2021 №16792/6/03-2013-04-06.

Станом на день розгляду справи судом сторони не подали до суду доказів відкликання оспорюваної податкової вимоги в порядку, визначеному статті 60 ПК України. З огляду на це, суд вбачає достатні підстави для визнання протиправними та скасування вказаних рішень контролюючого органу.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 7622,23 грн, сплаченого платіжним дорученням від 17.11.2021 № 1930.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Айслаг» (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 13369787) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 44106679) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Волинській області від 08.11.2021 №0027453-1304-0318.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області про опис майна у податкову заставу від 09.11.2021 за №16792/6/03-20-13-04-06.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Волинській області в частині нарахування в інтегрованих картках Приватного підприємства «Айслаг» з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів суми пені у розмірі 439 716,50 грн (дата нарахування 20.10.2020).

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС, шляхом виключення з інтегрованих карток платника акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - Приватного підприємства «Айслаг» за період 2020 рік наступних записів: запису про нарахування 20.10.2020 пені за акцизним податком з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у розмірі 439 716,50 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Приватного підприємства «Айслаг» 7622 (сім тисяч шістсот двадцять дві) гривні 23 копійки витрат, понесених у зв`язку із сплатою судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський