Ухвала суду № 103138500, 17.01.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

17 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/16222/21

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Волинській області від 14 квітня 2021 року №2567311/31011337 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09 березня 2021 року №14; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказану податкову накладну.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду 29 грудня 2021 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.

На адресу суду 11 січня 2022 року надійшло клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яке мотивоване тим, що Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» оскаржило рішення від 14 квітня 2021 року №2567311/31011337 про відмову в реєстрації податкової накладної в адміністративному порядку та оскільки скарга була отримана податковим органом 27 квітня 2021 року, то граничним строком її розгляду було 06 травня 2021 року, однак в цей період жодної відповіді чи рішення від податкового органу не було отримано, тому керуючись підпунктом 56.23.3 статті 56 Податкового кодексу України (далі – ПК України), підприємство було переконане в тому, що відповідач повністю задовольнив скаргу. Рішення про залишення скарги без задоволення від 12 травня 2021 року податковим органом було винесено з порушенням процесуальних строків.

Окрім того, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що на підприємстві позивача на момент подання скарги і на момент отримання рішення про залишення скарги без задоволення працювало лише 4 (чотири) особи, і згідно наказу по підприємству від 04 січня 2021 року №1/21, у зв`язку з введенням загальнодержавного карантину, для працівників підприємства введено дистанційну форму роботи. Відповідно, головний бухгалтер, так як не постійно перебувала на робочому місці, відповідно не завжди мала доступ до електронного кабінету платника, в який і приходять рішення податкових органів.

Суд, надавши оцінку наведеним у заяві доводам, дослідивши необхідні письмові докази, дійшов висновку про повернення позовної заяви, з огляду на таке.

Частинами першою-другою статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, КАС України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодексу України (далі - ПК України).

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Разом з тим, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18.

Таким чином, строк оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною четвертою статті 122 КАС України і становить три місяців з дня вручення рішення за результатами розгляду скарги.

Дана позиція узгоджується з відповідними висновками викладеними в постановах Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі №200/1709/20-а, від 12 серпня 2021 року у справі №240/2395/21, від 05 серпня 2020 року у справі №440/3000/19.

Як убачається із матеріалів позовної заяви рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14 квітня 2021 року №2567311/31011337 було оскаржене позивачем в адміністративному порядку.

Рішеннями Державної податкової служби України від 12 травня 2021 року №21229/31011337/2 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» було залишено без задоволення, а вищезазначене рішення – без змін.

З даним позовом позивач звернувся до суду лише 24 грудня 2021 року, тобто із пропуском тримісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною четвертою статті 122 КАС України.

Суд зауважує, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» про те, що оскільки граничним строком розгляду скарги від 27 квітня 2021 року було 06 травня 2021 року, а рішеннями Державної податкової служби України за результатами розгляду такої було прийнято 12 травня 2021 року, відтак товариство було переконане в тому, що відповідач повністю задовольнив скаргу, на думку суду, не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, оскільки податкова накладна від 09 березня 2021 року №14 залишалася не зареєстрованою в ЄРПН, про що зазначає сам позивач у поданому клопотанні.

Окрім того, позивачем підтверджується факт отримання засобами електронного зв`язку рішеннями Державної податкової служби України від 12 травня 2021 року №21229/31011337/2, яким скаргу товариства залишено без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14 квітня 2021 року №2567311/31011337 – без змін.

У поданому клопотанні позивач також просить врахувати, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» продовжено строк звернення до адміністративного суду до останнього дня карантину.

Однак суд зауважує, що пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону України від 18 червня 2020 року №731-IX) обумовлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Таким чином, за приписами цієї норми введення карантину не є безумовною підставою для поновлення судом пропущеного процесуального строку. Такий строк може бути поновлений лише у разі, якщо особа об`єктивно була обмежена вчинити процесуальну дію у зв`язку із карантином. У такому випадку позивач повинен аргументувати те, які карантинні заходи та в який саме спосіб завадили звернутися до суду з позовною заявою протягом строку, визначеного законом, а суд, в свою чергу, має надати безпосередню оцінку поважності цих причин.

Проте позивач не надав доказів того, що впровадження в країні карантину призвело до неможливості звернення до суду.

З огляду на встановлене і з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, оскільки позивач не вказав і не підтвердив відповідними доказами про існування об`єктивно непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Згідно з положеннями частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

Пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії позивачу без розгляду на підставі частини другої статті 123 КАС України.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернути позивачу без розгляду.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. І. Смокович