Рішення № 103137486, 18.01.2022, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 року Справа № 915/50/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОВЕТ" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 26-А, кім. 112-123; ідентифікаційний код 35370894, адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БАШТАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" (56101, Миколаївська обл., м. Баштанка, вул. Заводська, буд. 2; ідентифікаційний код 36074464, адреса ел. пошти: bashtanka2009@ukr.net)

про: стягнення 267709,26 грн.

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися

В С Т А Н О В И В:

14.01.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ЕВРОВЕТ" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 7 від 11.01.2021 (вх. №474/21) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "БАШТАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" заборгованості в сумі 267709,26 грн., яка складається з: 207810,26 грн. - основного боргу за договором постачання товарів № 61/17 від 11.01.2017, 24478,28 грн. - втрат від інфляції, 8922,49 грн. - 3% річних, 26498,23 грн. - пені, а також 4030,04 грн. - судового збору.

Ухвалою суду від 19.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 18 лютого 2021 року об 11:00.

18.02.2021 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Ухвалою суду від 05.03.2021 призначено підготовче засідання у справі на 18.03.2021 об 11:00.

Ухвалою суду від 18.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 19 квітня 2021 року о 14:30.

Ухвалою суду від 19.04.2021 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.05.2021 о 13:30.

07.05.2021 від позивача до суду надійшла заява (клопотання) № 64 від 05.05.2021 (вх. №6946/21), в якій ТОВ "ЕВРОВЕТ" просило суд розглянути справу за відсутності його представника.

18.05.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Ухвалою суду від 20.08.2021 призначено судове засідання у даній справі на 07.09.2021 о 14:00.

07.09.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.

Ухвалою суду від 29.12.2021 призначено судове засідання у даній справі на 18.01.2022 о 10:30.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Так, ухвалою суду від 19.01.2021 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву, оформленого у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2021 у даній справі, направлену на адресу місцезнаходження відповідача, було 28.01.2021 повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400142629760).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, встановлений судом строк на подання відзиву тривав до 12.02.2021 включно.

Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

17.01.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог та уточнення відомостей щодо місцезнаходження позивача № 6 від 17.01.2022 (вх.№ 666/22), в якій ТОВ "ЕВРОВЕТ", зменшуючи розмір позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України, просить стягнути з відповідача 207810,26 грн. - основного боргу, 24478,28 грн. - втрат від інфляції, 8922,49 грн. - 3% річних, відшкодувати судові витрати та уточнити відомості щодо місцезнаходження позивача, а саме: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 26-А, кім. 112-123.

Враховуючи, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач скористався своїм правом зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача № 6 від 17.01.2022 (вх. № 666/22).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що під час розгляду справи, позивачем здійснено перерахунок позовних вимог з урахуванням вимог чинного законодавства, зокрема виключено з розрахунку пеню.

У судове засідання 18.01.2022 представники учасників справи не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені засобами електронного зв`язку, оскільки господарським судом тимчасово зупинено відправлення поштової кореспонденції.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до змісту статті 240 ГПК України, 18.01.2022 за результатами розгляду даної справи, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

11.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВРОВЕТ" (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БАШТАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" (покупцем) підписаний договір постачання товарів № 61/17 (далі - Договір) (а.с. 11-14), згідно якого в порядку та на умовах визначених положенням даного договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити ветеринарні препарати (далі - товар) (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, загальний асортимент товару та ціни визначаються сторонами у видаткових накладних.

Ціни на товар - договірні і можуть змінюватися за згодою сторін (п. 2.2. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору покупець оплачує товар згідно заявок за цінами, що вказуються в рахунках фактурах та видаткових накладних на кожну окрему поставку.

Датою передання товару вважається дата відвантаження товару, що підтверджується видатковою накладною (п. 3.2. Договору).

Розділом 4 Договору визначено наступні вимоги до якості постачаємого товару.

Якість товару за цим договором повинна відповідати ТУ на даний товар, що підтверджується Сертифікатом якості. Спеціальні вимоги щодо якості товару вказуються у Сертифікаті. Препарати які потребують спеціальних умов зберігання обміну та поверненню не підлягають. Товар за цим договором має забезпечувати його повну придатність для використання, а також відповідати усім вимогам, що звичайно ставляться на ринку до ветеринарних біопрепаратів. При одержанні рекламації до кількості товару постачальник відшкодовує недопоставлений товар за свій рахунок. Для настання відповідальності за поставку товару неналежної якості повинна бути доказана вина постачальника. Покупець, в разі пред`явлення претензій щодо якості товару, повинен документально підтвердити дотримання ним вимог відповідно листівок-вкладок, правил та інструкцій щодо умов зберігання, транспортування, застосування, використання товару (4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.5 Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору постачальник зобов`язаний відправити покупцю рахунок (1 примірник), накладну (1 примірник) та сертифікат якості (1 примірник).

Відвантаження товару провадиться зі складу постачальника на умовах СІР відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів "ІНКОТЕРМС" 2010. Пунктом поставки товару є: перевізник - Нічний експрес, м. Миколаїв (пункти 6.3, 6.4 Договору).

Пунктом 7.1. Договору визначено, що покупець зобов`язується сплатити постачальнику загальну вартість товару за передоплатою або протягом 14-ти банківських днів з моменту отримання товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, який визначений у цьому договорі.

Відповідно до п. 8.1. Договору, у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору (надалі іменується "порушення Договору"), сторона несе відповідальність, визначену цим Договором.

За невиконання визначених цим Договором умов, що є застосовним до цього Договору, до винуватої сторони застосовуються штрафні санкції: пеня у розмірі двох облікових ставок НБУ, діючих на момент прострочених платежів, або від суми прострочених поставок за кожний день прострочень (п. 8.2. Договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 11.1. Договору).

У п. 11.2. Договору зазначено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 11.1 цього договору, та закінчується 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснені поставки продукції за договором поставки № 61/17 від 11.01.2017, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: № Мр000000634 від 17.03.2017 на суму 24453,00 грн.; № Ап000000223 від 06.04.2017 на суму 24795,00 грн.; № Дк000000653 від 26.12.2017 на суму 29790,00 грн.; № Дк000000657 від 26.12.2017 на суму 126884,88 грн.; № Ян000000359 від 18.01.2018 на суму 2265,60 грн.; № Фв000000260 від 12.02.2018 на суму 29880,00 грн.; №Мр000000113 від 05.03.2018 на суму 35424,00 грн.; № Ап000000276 від 11.04.2018 на суму 69336,00 грн.; № Ма000000586 від 18.05.2018 на суму 120742,20 грн.; № Ил000000059 від 02.07.2018 на суму 27066,60 грн.; № Ок000000171 від 05.10.2018 на суму 131707,50 грн.; №Ок000000172 від 05.10.2018 на суму 105948,00 грн.; № Ок000000173 від 05.10.2018 на суму 1142,76 грн.; № Ян 000000316 від 16.01.2019 на суму 34776,00 грн.; № Ян 000000565 від 29.01.2019 на суму 34236,00 грн. (а.с. 15-29).

Вищевказані видаткові накладні містять посилання на договір поставки № 61/17 від 11.01.2017 та рахунки на оплату.

Позивачем був поставлений товар згідно з вказаними видатковими накладними на загальну суму 798447,54 грн., прийнятий представниками відповідача, що підтверджується підписами представника отримувача (відповідача) на відповідних видаткових накладних без зауважень та заперечень.

Повноваження особи, яка приймала продукцію зі сторони відповідача підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями довіреностей № бДов-00082 від 17.03.2017; № бДов-00106 від 07.04.2017; № бДов-00293 від 26.12.2017; № бДов-00292 від 26.12.2017; № бДов-00020 від 18.01.2018; № бДов-00044 від 12.02.2018; № бДов-00061 від 05.03.2018; № бДов-00083 від 11.04.2018; № бДов-00118 від 18.05.2018; № бДов-00153 від 02.07.2018; № бДов-00208 від 05.10.2018; № бДов-00209 від 05.10.2018; № бДов-00006 від 16.01.2019 (а.с. 30-42).

На виконання умов п. 6.2. Договору, позивачем подано та зареєстровано податкові накладні № 618 від 17.03.2017, № 225 від 06.04.2017, № 646 від 26.12.2017, № 670 від 26.12.2017, № 359 від 18.01.2018, № 273 від 12.02.2018, № 102 від 05.03.2018, № 270 від 11.04.2018, № 594 від 18.05.2018, № 60 від 02.07.2018, № 179 від 05.10.2018, № 177 від 05.10.2018, № 178 від 05.10.2018, № 298 від 16.01.2019, № 582 від 29.01.2019 (а.с. 46-63).

Таким чином на виконання умов договору постачання товарів № 61/17 від 11.01.2017 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято продукцію на загальну суму 798447,54 грн.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату № 2007 від 16.03.2017 на суму 24453,00 грн., № 2692 від 06.04.2017 на суму 24795,00 грн., № 9947 від 18.12.2017 на суму 126884,88 грн., № 10126 від 26.12.2017 на суму 29790,00 грн., № 367 від 18.01.2018 на суму 2265,60 грн., № 961 від 12.02.2018 на суму 29880,00 грн., № 1542 від 05.03.2018 на суму 35424,00 грн., № 2557 від 11.04.2018 на суму 69336,00 грн., № 3733 від 18.05.2018 на суму 120742,20 грн., № 4948 від 02.07.2018 на суму 27066,60 грн., № 7188 від 01.10.2018 на суму 105948,00 грн., № 7192 від 01.10.2018 на суму 131707,50 грн., № 7332 від 05.10.2018 на суму 1142,76 грн., № 316 від 16.01.2019 на суму 34776,00 грн., № 572 від 28.01.2019 на суму 34236,00 грн. (а.с. 64-78).

Із виписки АТ "Райффайзен Банк Аваль" по рахунку НОМЕР_1 , за період з 01.01.2017 по 07.12.2020 та довідки позивача щодо заборгованості за договором постачання № 61/17 від 11.01.2017 судом встановлено, що ТОВ "БАШТАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" на рахунок позивача здійснено часткову оплату на загальну суму 590637,28 грн. (а.с. 9, 10, 43, 44).

Отже, як зазначає позивач, відповідачем в порушення умов договору поставки № 61/17 від 11.01.2017 свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виконано не в повному обсязі, у зв`язку з чим у останнього наявна прострочена заборгованість перед позивачем за вказаним договором на суму 207810,26 грн. (798447,54 - 590637,28).

Наявність вказаної заборгованості за Договором в сумі 207810,26 грн. підтверджується відповіддю відповідача № 56/20 від 16.03.2020 на заяву позивача щодо визнання кредиторських вимог (а.с. 79).

Вказане стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою містить елементи договору поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 264-271 Господарського кодексу України (далі - ГК України). В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст. ст. 655-697 ЦК України).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підписаний між позивачем та відповідачем договір поставки № 61/17 від 11.01.2017 є належною підставою для виникнення у позивача зобов`язань з оплати вартості отриманого у позивача товару відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що сторонами договору погоджений строк оплати, а саме за передоплатою або протягом 14-ти банківських днів з моменту отримання товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок продавця (п. 7.1. Договору).

З урахуванням наведених вище положень закону та умов Договору, відповідач мав сплатити вартість товару, отриманого від позивача, за наведеними вище поставками (видатковими накладними): № Мр000000634 від 17.03.2017 у строк до 06.04.2017 (включно), № Ап000000223 від 06.04.2017 у строк до 27.04.2017 (включно), № Дк000000653 від 26.12.2017 у строк до 17.01.2018 (включно), № Дк000000657 від 26.12.2017 у строк до 17.01.2018 (включно), № Ян000000359 від 18.01.2018 у строк до 07.02.2018 (включно), № Фв000000260 від 12.02.2018 у строк до 02.03.2018 (включно), № Мр000000113 від 05.03.2018 у строк до 27.03.2018 (включно), № Ап000000276 від 11.04.2018 у строк до 03.05.2018 (включно), № Ма000000586 від 18.05.2018 у строк до 08.06.2018 (включно), № Ил000000059 від 02.07.2018 у строк до 20.07.2018 (включно), № Ок000000171 від 05.10.2018 у строк до 26.10.2018 (включно), № Ок000000172 від 05.10.2018 у строк до 26.10.2018 (включно), № Ок000000173 від 05.10.2018 у строк до 26.10.2018 (включно), № Ян000000316 від 16.01.2019 у строк до 05.02.2019 (включно), № Ян 000000565 від 29.01.2019 у строк до 18.02.2019 (включно).

Таким чином, за видатковою накладною № Мр000000634 від 17.03.2017 з 07.04.2017 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 24453,00 грн., за видатковою накладною № Ап000000223 від 06.04.2017 з 28.04.2017 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 24795,00 грн., за видатковою накладною № Дк000000653 від 26.12.2017 з 17.02.2018 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 29790,00 грн., за видатковою накладною № Дк000000657 від 26.12.2017 з 17.02.2018 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 126884,88 грн., за видатковою накладною № Ян000000359 від 18.01.2018 з 08.02.2018 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 2265,60 грн., за видатковою накладною № Фв000000260 від 12.02.2018 з 03.03.2018 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 29880,00 грн., за видатковою накладною № Мр000000113 від 05.03.2018 з 28.03.2018 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 35424,00 грн., за видатковою накладною № Ап000000276 від 11.04.2018 з 04.05.2018 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 69336,00 грн., за видатковою накладною № Ма000000586 від 18.05.2018 з 09.06.2018 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 120742,20 грн., за видатковою накладною № Ил000000059 від 02.07.2018 з 21.07.2018 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 27066,60 грн., за видатковою накладною № Ок000000171 від 05.10.2018 з 27.10.2018 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 131707,50 грн., за видатковою накладною № Ок000000172 від 05.10.2018 з 27.10.2018 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 105948,00 грн., за видатковою накладною № Ок000000173 від 05.10.2018 з 27.10.2018 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 1142,76 грн., за видатковою накладною № Ян000000316 від 16.01.2019 з 06.02.2019 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 34776,00 грн., за видатковою накладною № Ян 000000565 від 29.01.2019 з 19.02.2019 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 34236,00 грн.

Разом з тим, відповідачем здійснено часткову оплату вартості отриманого товару на суму 590637,28 грн.

Отже, загальна суму заборгованості за отриманий товар становить 207810,26 грн.

Як визначено положеннями ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

За висновками суду, всупереч вимог ст. ст. 13, 74, 76, 77 ГПК України відповідачем відповідних допустимих доказів в підтвердження відсутності заборгованості до матеріалів справи не надано.

Враховуючи вищевикладене, позов у частині вимог про стягнення суми боргу у розмірі 207810,26 грн. є доведеним позивачем, визнаний відповідачем (лист № 56/20 від 16.03.2020) та таким, що підтверджується матеріалами справи, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача: 3% річних у розмірі 8922,49 грн. за сукупний період з 05.03.2018 по 11.01.2021; інфляційні втрати у розмірі 24478,28 грн. за період з 05.03.2018 по 04.01.2020.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відмічає, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат позивача (а.с. 6, 7) судом встановлено, що при їх нарахуванні позивачем неправильно визначені періоди прострочення грошового зобов`язання.

Судом здійснено перерахунок розміру 3% річних за допомогою програми "ІpLex", окремо по кожній видатковій накладній, та встановлено, що обґрунтованою сумою нарахування 3% річних у спірних правовідносинах є 9881,31 грн., у тому числі:

- за видатковою накладною № Фв000000260 від 12.02.2018 - 3% річних від суми заборгованості 29880,00 грн. за період з 03.03.2018 по 31.05.2018 в розмірі 221,03 грн.;

- за видатковою накладною № Мр000000113 від 05.03.2018 - 3% річних від суми заборгованості 35424,00 грн. за період з 28.03.2018 по 31.05.2018 в розмірі 189,25 грн.;

- за видатковою накладною № Ап000000276 від 11.04.2018 - 3% річних від суми заборгованості 69336,00 грн. за період з 04.05.2018 по 01.07.2018 в розмірі 336,23 грн.;

- за видатковою накладною № Ма000000586 від 18.05.2018 - 3% річних від суми заборгованості 120742,20 грн. за період з 09.06.2018 по 16.10.2018 в розмірі 1290,12 грн.;

- за видатковою накладною № Ил000000059 від 02.07.2018 - 3% річних від суми заборгованості 27066,60 грн. за період з 21.07.2018 по 16.10.2018 в розмірі 195,77 грн.;

- за видатковими накладними № Ок000000171 від 05.10.2018, № Ок000000172 від 05.10.2018, № Ок000000173 від 05.10.2018 - 3% річних від суми заборгованості 238798,26 грн. за період з 27.10.2018 по 15.01.2019 в розмірі 1589,81 грн.;

- за видатковими накладними № Ок000000171 від 05.10.2018, № Ок000000172 від 05.10.2018, № Ок000000173 від 05.10.2018 - 3% річних від суми заборгованості 188798,26 грн. за період з 16.01.2019 по 27.01.2019 в розмірі 186,21 грн.;

- за видатковими накладними № Ок000000171 від 05.10.2018, № Ок000000172 від 05.10.2018, № Ок000000173 від 05.10.2018 - 3% річних від суми заборгованості 138798,26 грн. за період з 28.01.2019 по 11.01.2020 в розмірі 3981,08 грн.;

- за видатковою накладною № Ян000000316 від 16.01.2019 - 3% річних від суми заборгованості 34776,00 грн. за період з 06.02.2019 по 11.01.2020 в розмірі 971,74 грн.;

- за видатковою накладною № Ян000000565 від 29.01.2019 - 3% річних від суми заборгованості 34236,00 грн. за період з 19.02.2019 по 11.01.2020 в розмірі 920,07 грн.;

Проте суд, не виходячи за межі позовних вимог, задовольняє досліджувані вимоги в межах заявленої суми - 8922,49 грн.

Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних втрат за допомогою програми "ІpLex" окремо по кожній видатковій накладній та встановлено, що обґрунтованою сумою інфляційних втрат у спірних правовідносинах є 16734,65 грн., у тому числі:

- за видатковою накладною № Фв000000260 від 12.02.2018 - інфляційні втрати від суми заборгованості 29880,00 грн. за період з 03.03.2018 по 31.05.2018 в розмірі 570,35 грн.;

- за видатковою накладною № Мр000000113 від 05.03.2018 - інфляційні втрати від суми заборгованості 35424,00 грн. за період з 28.03.2018 по 31.05.2018 в розмірі 283,39 грн.;

- за видатковою накладною № Ап000000276 від 11.04.2018 - інфляційні втрати від суми заборгованості 69336,00 грн. за період з 04.05.2018 по 01.07.2018 - в розмірі 0,00 грн. (інфляція відсутня);

- за видатковою накладною № Ма000000586 від 18.05.2018 - інфляційні втрати від суми заборгованості 120742,20 грн. за період з 09.06.2018 по 16.10.2018 в розмірі 3509,82 грн.;

- за видатковою накладною № Ил000000059 від 02.07.2018 - інфляційні втрати від суми заборгованості 27066,60 грн. за період з 21.07.2018 по 16.10.2018 в розмірі 983,14 грн.;

- за видатковими накладними № Ок000000171 від 05.10.2018, № Ок000000172 від 05.10.2018, № Ок000000173 від 05.10.2018 - інфляційні втрати від суми заборгованості 238798,26 грн. за період з 27.10.2018 по 15.01.2019 в розмірі 5280,31 грн.;

- за видатковими накладними № Ок000000171 від 05.10.2018, № Ок000000172 від 05.10.2018, № Ок000000173 від 05.10.2018 - інфляційні втрати від суми заборгованості 188798,26 грн. за період з 16.01.2019 по 27.01.2019 - не враховуються, оскільки час прострочення у даному періоді становить менше половини місяця;

- за видатковими накладними № Ок000000171 від 05.10.2018, № Ок000000172 від 05.10.2018, № Ок000000173 від 05.10.2018 - інфляційні втрати від суми заборгованості 138798,26 грн. за період з 28.01.2019 по 04.01.2020 в розмірі 4196,55 грн.;

- за видатковою накладною № Ян000000316 від 16.01.2019 - інфляційні втрати від суми заборгованості 34776,00 грн. за період з 06.02.2019 по 04.01.2020 в розмірі 1051,45 грн.;

- за видатковою накладною № Ян000000565 від 29.01.2019 - інфляційні втрати від суми заборгованості 34236,00 грн. за період з 19.02.2019 по 04.01.2020 в розмірі 859,64 грн.;

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача інфляційних втрат в сумі 7743,63 грн. (24478,28 - 16734,65).

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивачем оплачено позов у даній справі судовим збором у сумі 4030,04 грн., згідно платіжного доручення № 23 від 05.01.2021, виходячи з суми позову 267709,26 грн.

При цьому суд зазначає, що виходячи з ціни позову позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 4015,63 грн. (267709,26 грн. * 1,5%), решта в сумі 14,41 грн. є надмірно сплаченою та може бути повернута за клопотанням позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що в частині позовних вимог відмовлено позивачу, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3502,01 грн.

Враховуючи зменшення розміру позовних вимог, судовий збір у розмірі 397,47 грн. підлягає поверненню позивачу.

Разом з тим, відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи те, що клопотання про повернення сплаченої суми судового збору, у зв`язку з зменшенням позовних вимог, позивачем не заявлено, повернення судового збору не здійснюється.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАШТАНСЬКА ПТАХОФАБРИКА" (56101, Миколаївська обл., м. Баштанка, вул. Заводська, буд. 2; ідентифікаційний код 36074464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОВЕТ" (03151. м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 26-А, кім. 112-123; ідентифікаційний код 35370894) заборгованість в сумі 233467,40 грн., яка складається з: 207810,26 грн. - основного боргу за договором постачання товарів № 61/17 від 11.01.2017, 16734,65 грн. - втрат від інфляції, 8922,49 грн. - 3% річних, а також 3502,01 грн. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2022 (у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді).

Суддя В.С. Адаховська