Рішення № 103137392, 25.01.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2022 р. м. Київ Справа № 911/2659/21

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ходосівські системні інвестиції»

до 1) Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області

2) Київської обласної ради

за участю заступника керівника Київської обласної прокуратури

прo зобов`язання вчинити дії

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Дрофенко І.Ю.

відповідача1: Проценко О.В.

відповідача2: Федоренко Є.В.

прокуратури: Козачук В.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ходосівські системні інвестиції» (надалі позивач) до 1) Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області (надалі відповідач 1), 2) Київської обласної ради (надалі відповідач 2) про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.09.2021 року відкрито провадження у справі №911/2659/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.10.2021 року.

29.09.2021 року до канцелярії Господарського суду Київської області позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, яка прийнята судом, в якій позивачем фактично уточнено заявлені позовні вимоги без зміни підстав позову. В наведеній заяві позивач просить:

- визнати незаконними дії Київської обласної ради щодо прийняття Висновків та рекомендацій спільного засідання постійних комісій Київської обласної ради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій і з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції від 21.07.2021 року щодо звернення до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» за рахунок земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді позивача;

- скасувати Висновки та рекомендацій спільного засідання постійних комісій Київської обласної ради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій і з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції від 21.07.2021 року в частині, що стосується земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді позивача;

- визнати незаконними дії Феодосіївської сільської ради щодо погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» шляхом включення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді позивача, до складу заказника «Чернечий ліс»;

- скасувати п. 1 рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області № 01 від 13.08.2021 року «Про погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» в частині погодження включення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді позивача, до складу заказника «Чернечий ліс».

До канцелярії Господарського суду Київської області 21.10.2021 року від представника відповідача1 надійшов відзив на позовну заяву б/н від 19.10.2021 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2021 року підготовче засідання відкладено на 16.11.2021 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 08.11.2021 року позивачем подано відповідь на відзив б/н від 08.11.2021 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 12.11.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 11.11.2021 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 16.11.2021 року Київською обласною прокуратурою подано повідомлення N 15/1-1259вих21 від 15.11.2021 року про вступ у справу № 911/2659/21.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.11.2021 року задоволено заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про вступ у справу № 911/2659/21 для представництва інтересів держави, допущено до участі у справі № 911/2659/21 заступника керівника Київської обласної прокуратури. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 14.12.2021 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 14.12.2021 року Київською обласною прокуратурою подано клопотання б/н б/д щодо закриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні 14.12.2021 року оголошено перерву на 21.12.2021 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 10.12.2021 року представником позивача подано заперечення на заяву про закриття провадження у справі б/н від 15.12.2021 року.

У підготовчому засіданні 21.12.2021 року прокурором підтримано клопотання б/н б/д щодо закриття провадження у справі, проти якого представники позивача заперечували. Розглянувши в судовому засіданні 21.12.2021 року клопотання прокуратури про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку щодо його відхилення, оскільки заявником не обґрунтовано відсутності (припинення існування) саме заявленого у позові предмету спору.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 21.12.2021 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 911/2659/21 до судового розгляду по суті на 18.01.2022 року.

У судовому засіданні 18.01.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представники відповідача 1, представник відповідача 2 та представник прокуратури проти задоволення позову заперечували.

Згідно зі ст. 217 Господарського процесуального кодексу України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

У судовому засіданні 18.01.2022 року суд закінчив з`ясування обставин та перевірку їх доказами та оголосив про перехід до судових дебатів, які призначені на 25.01.2022 року.

В судовому засіданні 25.01.2022 року представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі. Представники відповідачів та прокуратури проти задоволення позову заперечували.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 25.01.2022 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши надані сторонами докази та пояснення, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ходосівські системні інвестиції» звернулосядо суду за захистом своїх прав орендаря земельних ділянок з позовом до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області та Київської обласної ради, в якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просить:

- визнати незаконними дії Київської обласної ради щодо прийняття Висновків та рекомендацій спільного засідання постійних комісій Київської обласної ради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій і з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції від 21.07.2021 року щодо звернення до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» за рахунок земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді позивача;

- скасувати Висновки та рекомендації спільного засідання постійних комісій Київської обласної ради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій і з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції від 21.07.2021 року в частині, що стосується земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді позивача;

- визнати незаконними дії Феодосіївської сільської ради щодо погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» шляхом включення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді позивача, до складу заказника «Чернечий ліс»;

- скасувати п. 1 рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області № 01 від 13.08.2021 року «Про погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» в частині погодження включення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді позивача, до складу заказника «Чернечий ліс».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про незаконність дій Київської обласної ради щодо прийняття Висновків та рекомендацій про звернення до Феодосіївської сільської ради з пропозицією розглянути на черговому засіданні сесії сільської ради питання про погодження збільшення меж ландшафтного заказника «Чернечий ліс» за рахунок земельних ділянок, які перебувають в оренді позивача, та незаконність дій Феодосіївської сільської ради щодо прийняття рішення від 13.08.2021 року № 1 «Про погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» шляхом включення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016 та 3222487001:01:002:5067 до складу заказника «Чернечий ліс» в частині земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді позивача.

Позивач вказує, що відповідні дії відповідачів спрямовані на включення орендованих позивачем земельних ділянок до складу заказника «Чернечий ліс» з наданням цим земельним ділянкам статусу територій, які мають особливу природоохоронну, наукову та рекреаційну цінність, тобто зміну існуючого цільового призначення земельних ділянок на цільове призначення, що унеможливлює використання орендованих позивачем земельних ділянок для мети, з якою вони орендувались, і така зміна статусу, відповідно і цільового призначення, здійснюється відповідачами з порушенням встановленого законодавством порядку та без погодження з позивачем, як землекористувачем, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача на оренду землі і відповідні права підлягають судовому захисту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є орендарем земельних ділянок на підставі укладеного з Акціонерним товариством закритого типу «ТОПАЗ-ЕЛЕКТРОНІКС» Договору 18.09.2007 року про уступку прав орендаря земельних ділянок за Договорами оренди від 04.03.2004 року, укладеними між Ходосівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, правонаступником якої є Феодосіївська сільська рада, та АТЗТ «ТОПАЗ-ЕЛЕКТРОНІКС» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222487001:01:002:0013 площею 13,8664 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3222487001:01:002:0016 площею 4,7331 га, які перебувають в комунальній власності (далі - земельні ділянки), зареєстровані Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 18.03.2004 року за № 99 та 23.03.2004 року за № 101 відповідно (далі - Договори оренди). Термін дії Договорів оренди складає 49 років.

Крім того, 21.04.2008 року Господарським судом Київської області за наслідками розгляду справи № 19/162-08 було задоволено позовні вимоги ТОВ «Ходосівські системні інвестиції» та прийнято рішення про внесення змін до Договорів оренди, вважаючи укладеними угоди (договори про внесення змін) до Договорів оренди в редакціях, які підписані ТОВ «Ходосівські системні інвестиції», яким Акціонерне товариство закритого типу «ТОПАЗ-ЕЛЕКТРОНІКС» замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ходосівські системні інвестиції».

26.10.2013 року сторони внесли зміни в п. 1.1. Договорів оренди та встановили цільове призначення орендованих позивачем земельних ділянок з кадастровим номером 3222487001:01:002:0013 площею 13,8664 га та з кадастровим номером 3222487001:01:002:0016 площею 4,7331 га - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Таким чином, позивач зазначає, що він є законним користувачем на правах оренди земельними ділянками з кадастровим номером 3222487001:01:002:0013 площею 13,8664 га та з кадастровим номером 3222487001:01:002:0016 площею 4,7331 га комунальної власності на території Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Однак, позивачу стало відомо, що 21.07.2021 року Київською обласною радою на спільному засіданні постійних комісій з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій і з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції прийнято Висновки і рекомендації, відповідно до яких було рекомендовано звернутись до Феодосіївської сільської ради з пропозицією розглянути на черговому засіданні сесії сільської ради питання про погодження збільшення меж ландшафтного заказника «Чернечий ліс» за рахунок земельних ділянок, в тому числі, які перебувають в законній оренді позивача, зокрема, з кадастровими номерами 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016 (надалі - Висновки та рекомендації Київської обласної ради).

В свою чергу, 13.08.2021 року Феодосіївська сільська рада прийняла рішення № 1 «Про погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» шляхом включення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016 (які перебувають в оренді позивача) та 3222487001:01:002:5067 до складу заказника «Чернечий ліс» з наданням цим земельним ділянкам статусу територій, які мають особливу природоохоронну, наукову та рекреаційну цінність без вилучення земель у землекористувачів (далі - Рішення Феодосіївської сільської ради).

Як зазначає позивач, відповідні дії відповідачів спрямовані на включення орендованих позивачем земельних ділянок до складу заказника «Чернечий ліс» з наданням цим земельним ділянкам статусу територій, які мають особливу природоохоронну, наукову та рекреаційну цінність, тобто зміну існуючого цільового призначення земельних ділянок на цільове призначення, що унеможливлює використання орендованих позивачем земельних ділянок для мети, з якою вони орендувались, і така зміна статусу, відповідно і цільового призначення, здійснюється з порушеннями чинного законодавства.

Водночас, позивач зауважує, що відповідачем 1 не дотримано умов п. 3.5. Договорів оренди щодо не вчинення дій, які б перешкоджали позивачу користуватися орендованими земельними ділянками.

У зв`язку з чим, позивач зазначає, що вищенаведеними діями та рішеннями відповідачі порушують права позивача на користування та володіння орендованими земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення та мети, з якою вони орендувались.

Відповідач 1 подав відзив на позов, в якому позовні вимоги заперечував та зазначив, що прийняття оспорюваного рішення є складовою попереднього етапу, передбаченого ст. 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд», прийнято в межах визначеної компетенції щодо створення й оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. При цьому відповідач1 зазначає, що питання погоджено ним, як власником земельних ділянок, тому не потребує інших погоджень, в тому числі з позивачем, який є орендарем, а не користувачем земельних ділянок.

Відповідач 2 – Київська обласна рада у своєму відзиві проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні, в основу своїх заперечень посилалась на те, що Висновки та рекомендації прийняті в межах визначеної компетенції щодо створення й оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, несуть лише рекомендаційний характер і не передбачають жодних правових наслідків, тому не можуть призвести до порушення прав позивача.

Представник прокуратури проти позову заперечував, зазначив, що внаслідок вчинення та прийняття відповідачами оскаржуваних дій та рішень права позивача та його господарська діяльність не зазнали втручання, а звернення позивача з позовом є передчасним і носить превентивний характер.

В ході розгляду спору судом досліджено та встановлено, що позивач є орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016 на підставі Договорів оренди землі, укладених з відповідачем 1 - Феодосіївською сільською радою Київської області.

Згідно з п. 1.1. Договорів оренди землі цільове призначення орендованих позивачем земельних ділянок з кадастровим номером 3222487001:01:002:0013 площею 13,8664 га та з кадастровим номером 3222487001:01:002:0016 площею 4,7331 га - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Таким чином, позивачу, що є законним користувачем на правах оренди відповідними земельними ділянками, належить майнове право на використання вказаних земельних ділянок відповідно до їхнього цільового призначення, тобто для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд» зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.

Статтею 51 Закону України «Про природно-заповідний фонд» врегульовано питання підготовки і подання клопотань про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду можуть здійснюватися: обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; науковими установами, природоохоронними громадськими об`єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення. Клопотання подаються до державних органів, уповноважених проводити їх попередній розгляд.

Клопотання має містити обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об`єкту природно-заповідного фонду певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об`єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.

До клопотань додаються документи, що підтверджують та доповнюють обґрунтування необхідності створення чи оголошення територій або об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд» клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду попередньо розглядається у місячний строк:

- щодо територій та об`єктів загальнодержавного значення - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;

- щодо територій та об`єктів місцевого значення - обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

У разі схвалення клопотань центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання. Створення, оголошення, розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також резервування цінних для заповідання територій та об`єктів у межах земель, переданих у комунальну власність територіальних громад відповідно до пункту 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, які на момент передачі не були передані у користування фізичних, юридичних осіб, погодження не потребують.

На підставі результатів погодження клопотань центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, забезпечує розробку спеціалізованими проектними та науковими установами проектів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам`яток природи, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам`яток природи та парків-пам`яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Забезпечення розробки проектів створення ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків може бути доручено заінтересованим державним органам чи установам.

Проекти створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду передаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у встановленому порядку уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд» рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Рішення про створення біосферних заповідників приймається з додержанням вимог міжнародних договорів та міжнародних програм, учасником яких є Україна.

Рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним Кодексом України.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Оскільки, спірні земельні ділянки перебувають в оренді у позивача, з огляду на встановлений ст. ст. 51-55 Закону України «Про природно-заповідний фонд» порядок віднесення територій та об`єктів до природно-заповідного фонду, у разі схвалення клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відповідачем2 мало бути проведено їх погодження в першу чергу з позивачем, як первинним користувачем земельних ділянок, рекомендованих для заповідання.

Однак, відповідачами спотворено встанолений порядок віднесення до природно-заповідного фонду земельних ділянок, які перебувають в орендному користуванні, та здійснено підміну понять і замість погодження питання віднесення орендованих позивачем земельних ділянок до природно-заповідного фонду з землекористувачем – позивачем, відповідач2 звернувся до відповідача1 ніби як власника земельних ділянок в обхід необхідності здійснення відповідного погодження з позивачем.

Крім того, Феодосіївська сільська рада є органом місцевого самоврядування, на території якого розташовані орендовані позивачем земельні ділянки, які належать до комунальної власності, тому в даному випадку саме позивач є первинним користувачем за укладеними з відповідним органом місцевого самоврядування договорами.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є:

а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;

б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;

в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Таким чином, власником земельних ділянок комунальної власності є відповідна територіальна громада, а не орган місцевого самоврядування.

Київською обласною радою прийнято Висновки та рекомендації про звернення лише до Феодосіївської сільської ради з пропозицією розглянути на черговому засіданні сесії сільської ради питання про погодження збільшення меж ландшафтного заказника «Чернечий ліс» за рахунок земельних ділянок, які перебувають в оренді позивача, в свою чергу, не зважаючи на необхідність погодження відповідного питання з позивачем, як землекористувачем, Феодосіївська сільська рада прийняла рішення від 13.08.2021 року № 1 «Про погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» шляхом включення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016 та 3222487001:01:002:5067 до складу заказника «Чернечий ліс» в частині земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді позивача.

Такі дії відповідачів не відповідають встановленому Законом України «Про природно-заповідний фонд» порядку віднесення територій та об`єктів до природно-заповідного фонду і порушують права позивача, як землекористувача, оскільки спрямовані на віднесення орендованих ним земельних ділянок до земель природно-заповідного фонду без погодження з позивачем.

При цьому, суд критично оцінює твердження відповідача1, що позивач не підпадає під визначення первинного користувача природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Таким чином, позивач є орендарем земельних ділянок і підпадає під поняття первинного користувача.

З дій відповідачів вбачається, що погодження питання віднесення орендованих позивачем земельних ділянок до природно-заповідного фонду відбувалось з відповідачем1, як з власником земельних ділянок, чого відповідачі безпідставно вважають достатнім для віднесення орендованих позивачем земельних ділянок до земель природно-заповідного фонду.

Таким чином, за недотримання вимог закону про погодження питання віднесення земельних ділянок до природно-заповідного фонду з позивачем, прийняття відповідачем1 рішення № 01 від 13.08.2021 року «Про погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» в частині погодження включення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Ходосівські системні інвестиції», до складу заказника «Чернечий ліс», свідчить про порушення процедури віднесення територій та об`єктів до природно-заповідного фонду в частині дотримання прав землекористування позивача, оскільки стосовно орендованих ним земельних ділянок вчиняються дії та приймаються рішення без його відома та погодження.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача2, що Висновки та рекомендації мають лише рекомендаційний характер, оскільки відповідний розпорядчий акт відповідача2 є першим етапом процедури віднесення територій та об`єктів до природно-заповідного фонду і містить ознаки порушень прав позивача у зв`язку з відсутністю в них вказівок щодо необхідності проведення погоджень з позивачем, як землекористувачем.

Крім того, вчинення відповідачами дій та прийняття рішень поза визначеною законом процедурою віднесення територій та об`єктів до природно-заповідного фонду є порушенням ст. 19 Конституції України та створює для позивача правову невизначеність.

Рішення відповідача2 щодо Висновків та рекомендацій та погодження відповідачем1 розширення меж ландшафтного заказника «Чернечий ліс» за рахунок земельних ділянок з кадастровими номерами 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016 та 3222487001:01:002:5067 з наданням цим земельним ділянкам статусу територій, які мають особливу природоохоронну, наукову та рекреаційну цінність без вилучення земель у землекористувачів, є передумовою зміни статусу (цільового призначення) орендованих земельних ділянок та віднесення їх до природно-заповідного фонду.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказники включаються до земель природно-заповідного фонду України.

Відповідно ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України при зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

У пункті 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ), затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 року зазначено, що КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Відповідно ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України та КВЦПЗ Землі природно-заповідного фонду (секція С код 04) та Землі рекреаційного призначення (секція Е код 07) є землями різної категорії.

Таким чином, віднесення орендованих позивачем ділянок до природно-заповідного фонду призведе до зміни їхнього цільового призначення з Земель рекреаційного призначення на Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

За приписами статей 25, 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів. На територіях заказників забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Із зазначених норм законодавства вбачається, що на територіях природно-заповідного фонду діє спеціальний режим з обмеженнями на ведення господарської діяльності, що може позбавити позивача можливості використовувати орендовані земельні ділянки за вказаним в Договорах оренди цільовим призначенням.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок погоджується у разі, зокрема, якщо земельна ділянка перебуває у користуванні на правах оренди - із землекористувачем.

Матеріали справи не містять підтвердження того, що позивач погодив віднесення орендованих ним земельних ділянок до земель природно-заповідного фонду, відповідно і погодився зі зміною цільового призначення орендованих ним ділянок, а відповідачами відсутність такого погодження не заперечується. Відповідні питання розглянуті відповідачами стосовно орендованих позивачем земельних ділянок без погодження з позивачем. В той же час, в разі завершення розпочатої в такий незаконний спосіб процедури віднесення орендованих позивачем земельних ділянок до земель природно-заповідного фонду, відповідні земельні ділянки, формально залишаючись за позивачем, фактично будуть вилучені з його повноцінного користування.

За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція) кожному гарантується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При розгляді справ національні суди України застосовують положення Конвенції та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерело права, що передбачено статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Право на оренду (право оренди) земельної ділянки, яке набуте орендарем на підставі договору оренди, є похідним від права власності майновим правом та підпадає під поняття «майно», яке використовується у 1 статті Першого протоколу до Конвенції.

Відтак, втручання у майнове право позивача на використання орендованих ним земельних ділянок відповідно до їхнього цільового призначення повинно бути законним.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

В ході розгляду спору судом встановлено факти порушення відповідачами процедури віднесення територій та об`єктів до природно-заповідного фонду в частині дотримання прав землекористування позивача, вчинення відповідачами дій та прийняття рішень стосовно орендованих позивачем земельних ділянок без його відома та погодження, спотворення відповідачами визначеної законом процедури віднесення територій та об`єктів до природно-заповідного фонду та створення для позивача правової невизначеності, що в сукупності має ознаки нівелювання права оренди позивача та створення загрози розпорядження орендованими ним земельними ділянками без його відома та погодження.

Крім того, в ході розгляду спору встановлено і не спростовано відповідачами, що підставою виникнення зареєстрованого за позивачем права користування земельними ділянками є діючі Договори оренди, п. 3.5. яких встановлюють заборону відповідачу 1 на вчинення дій, які б перешкоджали позивачу користуватися орендованими земельними ділянками.

Однак, відповідач 1, без врахування прав та інтересів позивача, які полягають у використанні орендованих земельних ділянок відповідно до їхнього цільового призначення, тобто для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, надав своє погодження на включення орендованих позивачем земельних ділянок до складу заказника «Чернечий ліс» з наданням цим земельним ділянкам статусу територій, які мають особливу природоохоронну, наукову та рекреаційну цінність.

Таке рішення надає Київській обласній раді підстави вчиняти подальші дії щодо прийняття рішення про віднесення відповідної території до природно-заповідного фонду, тим самим зміни цільового призначення орендованих позивачем земельних ділянок, що має наслідком порушення майнових прав позивача на використання орендованих земельних ділянок за цільовим призначенням, обумовленим Договорами оренди.

Розглядаючи справи про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини посилається на принцип «належного урядування», зміст якого розтлумачено Європейським судом з прав людини у рішенні від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України».

Так, Європейський суд з прав людини зазначив: « 70. Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).».

Оскільки, у Висновках та рекомендація відповідача2 вказано, що у разі прийняття Феодосіївською сільською радою рішення щодо можливості розширення ланшафтного заказника місцевого значення «Чернечий ліс» за рахунок включення до його складу земельних ділянок з кадастровими номерами 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016 Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації (уповноваженим органом) будуть вжиті необхідні заходи щодо зміни меж (розширення) території відповідно до ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд», то, зважаючи на важливість принципу «належного урядування», який має бути притаманним усім діям державних органів, суд вважає, що таке рішення засвідчує волевиявлення уповноваженого органу щодо подальшої передачі земельних ділянок до складу ландшафтного заказника місцевого значення «Чернечий ліс», тобто є правопороджуючим розпорядчим документом.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону Україним «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч. 1 ст. 154 Земельного кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження.

Статтею 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як визначено ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно зі ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконними дій, скасування Висновків та рекомендацій спільного засідання постійних комісій Київської обласної ради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій і з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції від 21.07.2021 року в частині, що стосується земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013, 3222487001:01:002:0016 та п. 1 рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області № 01 від 13.08.2021 року «Про погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» в частині погодження включення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016 є обґрунтованими та доведеними, відповідачами не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ходосівські системні інвестиції» до 1) Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, 2) Київської обласної ради прo зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати незаконними дії Київської обласної ради щодо прийняття Висновків та рекомендацій спільного засідання постійних комісій Київської обласної ради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій і з питань регламенту, депутатської діяльності, законності правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції від 21.07.2021 року щодо звернення до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області про погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» за рахунок земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Ходосівські системні інвестиції».

3. Скасувати Висновки та рекомендації спільного засідання постійних комісій Київської обласної ради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій і з питань регламенту, депутатської діяльності, законності правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції від 21.07.2021 року в частині, що стосується земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Ходосівські системні інвестиції».

4. Визнати незаконними дії Феодосіївської сільської ради щодо погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» шляхом включення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Ходосівські системні інвестиції», до складу заказника «Чернечий ліс».

5. Скасувати п. 1 рішення Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області № 01 від 13.08.2021 року «Про погодження розширення лісового заказника «Чернечий ліс» в частині погодження включення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222487001:01:002:0013 та 3222487001:01:002:0016, які перебувають в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Ходосівські системні інвестиції», до складу заказника «Чернечий ліс».

6. Стягнути з Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області (08173, Київська обл., Обухівський р-н, с. Ходосівка, вул. Панаса Мирного, буд. 2, код ЄДРПОУ 04362148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ходосівські системні інвестиції» (01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 8, кв. 22, код ЄДРПОУ 35370632) 4 540,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

7. Стягнути з Київської обласної ради (01196, м. Київ, пл. Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 24572267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ходосівські системні інвестиції» (01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 8, кв. 22, код ЄДРПОУ 35370632) 4 540,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

8. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 09.02.2022 року