Рішення № 103137294, 09.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2021Справа № 922/3779/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МДК Експрес»

до Слобожанської митниці Держмитслужби

Державної казначейської служби

про стягнення 871233,36 грн збитків,

Представники:

від позивача Сайтарли А.П.

від відповідача-1 Борзило В.В.

від відповідача-2 не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «МДК Експрес» (далі - Товариство) з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби (далі - Митниця) та Державної казначейської служби про стягнення 849789,32 грн збитків.

Під час розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог до 871233,36 грн.

Позивач вважає протиправною бездіяльність Харківської митниці ДФС, що полягала у невжитті заходів щодо визначення підрозділу митного органу, який буде відповідальний за здійснення митних процедур щодо товарів, що переміщуються в міжнародних-експрес відправленнях (далі - МЕВ), а також місця проведення таких процедур з урахуванням територіального місця розташування центральної сортувальної станції ТОВ «МДК Експрес», що спричинило стягнення з нього у період з 18.11.2016 по 28.02.2020 плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів на підставі ст. 247 Митного кодексу України та Порядку справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.12.2013 року № 804.

При цьому позивач посилався на рішення господарських судів у справі № 922/3322/18 про визнання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції бездіяльності Харківської митниці ДФС, що полягала у незабезпеченні рівних умов здійснення господарської діяльності суб`єктами господарювання, у зв`язку з чим він вважає, що внаслідок незабезпечення діяльності позивача відповідним митним органом за його місцем розташування позивач безпідставно сплатив кошти за здійснення митних формальностей поза місцем розташування митних органів, і такі кошти йому мають бути відшкодовані на підставі статті 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

В обґрунтування позовної вимоги позивач зазначив, що сплачена ним плата за виконання Митницею митних формальностей згідно з частиною першою статті 255 Господарського кодексу України є шкодою, яка відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України та статті 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» повинна бути відшкодована Митницею.

05.10.2020 Господарський суд міста Києва закрив провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення першої інстанції. В межах апеляційного перегляду 10.02.2021 ухвалою Північного апеляційного господарського суду замінено Харківську митницю Державної фіскальної служби на її правонаступника - Слобожанську митницю Держмитслужби.

23.06.2021 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду скасував ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021, справу передав на розгляд Господарському суду міста Києва.

Верховний Суд зазначив, що заявлена у позові вимога має розглядатись за правилами господарського судочинства з огляду на предмет позову та суб`єктний склад учасників спору, оскільки відсутні підстави для віднесення цієї справи до юрисдикції адміністративних судів.

Господарський суд міста Києва своєю ухвалою від 09.07.2021 постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Під час нового розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги з тих же підстав. Позивач стверджує, що збитки заподіяні бездіяльністю відповідача-1. Бездіяльність полягає в незабезпеченні відповідавчем-1 після виключення на підставі наказу від 11.11.2016 № 306, як місце розташування митного поста «Харків-аеропорт», території центральної сортувальної станції (далі - ЦСС) ТОВ «МДК Експрес» за адресою: вул. Надії, 15, смт Пісочин, Харківський район, Харківської області, рівних умов здійснення господарської діяльності суб`єктами господарювання, які діють на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом в межах Харківської області. Внаслідок такої бездіяльності позивач був позбавлений можливості безкоштовного оформлення міжнародних експрес-відправлень на своїй ЦСС, а тому ця бездіяльність є порушенням законодавством про захист економічної конкуренції (спотворення конкуренції на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень). Понесені позивачем витрати у розмірі 871233,36 грн за період з 18.11.2016 по 28.02.2020 на оплату виконаних митницею митних формальностей поза місцем розташування митного органу є збитками позивача.

Державна казначейська служба України (відповідач-2) у своєму відзиві (т. 6 а. с. 84-99) відхилила позовні вимоги у повному обсязі, зазначивши, що не є розпорядником коштів Державного бюджету України, тому на Казначейство не може бути покладено обов`язок по відшкодуванню шкоди, яка могла бути заподіяна позивачеві діями органів державної влади, держави або інших суб`єктів.

Відповідач-1, заперечуючи проти позову, зазначив, що мав виключні повноваження щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України в зоні його діяльності, та зобов`язаний був стягувати плату за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування органів доходів та зборів, тобто діяти в межах закону, що передбачено статтею 19 Конституції України. Закон не передбачає іншої альтернативи для посадових осіб митних органів аніж стягувати плату за виконання митних формальностей поза місцем розташування органів доходів і зборів за заявою суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності. А тому позивач безпідставно ототожнює плату за виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів із збитками підприємства. Створення рівних умов між експрес-перевізниками могло мати місце шляхом визначення місця розташування митного поста конкурента позивача (ТОВ «Полекс Експрес») за адресою, відмінною від його адреси, що свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю митного органу та понесеними позивачем витратами на оплату виконаних митницею митних формальностей.

Відповідач-1 вважає, що рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, яким визнано бездіяльність відповідача-1 та зобов`язано припинити порушення законодавство про захист економічної конкуренції, набрало законної сили тільки 20.05.2019 (з моменту ухвалення Східним апеляційним господарським судом постанови від 20.05.2019 по справі № 922/3779/19), а тому відсутні підстави для стягнення сум, сплачених позивачем з 18.11.2016 (уніфікована митна квитанції МД-1 КВ№710522) по 17.05.2019 (уніфікована митна квитанція МД-1 КВ№ 035105) на загальну суму 505951,48 грн.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників Товариства та Митниці, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МДК Експрес» є експрес-перевізником та здійснює свою діяльність в межах Харківської області.

Легальне визначення експрес-перевізника наведено у пункті 12 частини 1 статті 4 Митного кодексу (далі - МК) України, відповідно до якого експрес-перевізником є перевізник, який з використанням будь-якого виду транспорту здійснює прискорене перевезення міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом (загальні авіанакладні (AWB - airwaybill, MAWB - master airwaybill), CMR, bill of lading (коносамент) тощо), а також забезпечує приймання, обробку, пред`явлення таких відправлень органам доходів і зборів для митного контролю та митного оформлення в місцях їх митного оформлення та видачу одержувачам (повернення відправникам).

Міжнародними експрес-відправленнями, у розумінні пункту 32 частини 1 статті 4 МК України, є належним чином упаковані міжнародні відправлення з документами чи товарним вкладенням, які приймаються, обробляються, перевозяться будь-яким видом транспорту за міжнародним транспортним документом з метою доставки одержувачу прискореним способом у визначений строк.

Переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях врегульовано главою 36 МК України, статтею 233 якої (ч. 14) передбачено, що митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях, здійснюються в центральних (регіональних) сортувальних станціях або за місцем розташування (проживання) одержувача (відправника).

Центральні сортувальні станцій (далі - ЦСС) і регіональні сортувальні станції (далі - РСС) є підрозділами експрес-перевізника, які (станції) створені в Україні для надання послуг з прискореного транспортування міжнародних експрес-відправлень (далі - МЕВ), що складають локальну мережу експрес-перевізника як складової всесвітньої мережі відстеження доставки МЕВ від відправника до одержувача (Інструкція з організації митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, затверджена наказом Державна митна служба від 03.09.2007 № 728 (далі - Інструкція № 728)).

Інструкцією № 728 передбачено, що місця розташування ЦСС (РСС) підлягають погодженню митним органом, у зоні діяльності якого планується відкрити ЦСС (РСС), і такі станції підлягають включенню до Реєстру центральних сортувальних станцій, регіональних сортувальних станцій (розділ ІІ Інструкції № 728).

Митниця здійснює свою діяльність на території однієї, двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць України. Зони діяльності митниць визначаються положеннями про ці митниці (ст. 546 МК України).

Крім позивача, в межах Харківської області в зоні діяльності Харківської митниці Державної фіскальної служби станом на 2016 рік здійснювали діяльність такі підрозділи експрес-перевізників:

- ЦСС ТОВ «МДК-Експрес», місцезнаходження: Харківська область, смт Пісочин, вул. Надії (колишня назва вул. Крупська), 15;

- ЦСС ТОВ «Полекс Експрес», місцезнаходження: м. Харків, вул. Ромашкіна, 1.

За загальним правилом митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом робочого часу, встановленого для цих органів (ч. 1 ст. 247 МК України).

Одним із підрозділів митного орану є митний пост, який є митним органом, що входить до складу митниці як структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи. Зони діяльності митних постів визначаються положеннями про ці пости (ст. 547 МУ України).

До 11.11.2016 ТОВ «МДК-Експрес» митний контроль та митне оформлення товарів здійснювало за місцем діяльності ЦСС ТОВ «МДК-Експрес»: Харківська область, смт Пісочин, вул. Надії, 15, за якою розташовувались відповідні митні пости. Зокрема, наказом Харківської митниці ДФС № 475 від 27.11.2015 «Про організацію митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень на центральній сортувальній станції ТОВ «МДК-Експрес» визначено, що підрозділом, який проводить митний контроль та митне оформлення товарів і предметів, що переміщуються в міжнародних експрес-відправленнях при здійсненні діяльності ТОВ «МДК-Експрес», є митний пост «Пісочин», місцем проведення процедур - ЦСС ТОВ «МДК-Експрес»: Харківська область, смт Пісочин, вул. Крупської (Надії), 15. Наказом Митниці №115 від 15.04.2016 «Про організацію митного контролю та митного оформлення міжнародних експрес-відправлень на центральних сортувальних станціях ТОВ «Полекс Експрес» та ТОВ «МДК-Експрес» підрозділом відповідальним за проведення митного контролю і митного оформлення товарів, що переміщуються в міжнародних-експрес відправленнях при здійсненні діяльності центральних сортувальних станцій ТОВ «Полекс Експрес» та ТОВ «МДК-Експрес» визначений митний пост «Харків-аеропорт», місцем проведення процедуро: м. Харків, вул. Ромашкіна, буд. 1, та Харківська область, смт Пісочин, вул. Крупської (Надії), 15.

04.11.2016 наказом Митниці № 293 затверджене Положення про митний пост «Харків-аеропорт», відповідно до якого місцем розташування митного поста «Харків-аеропорт» визначено частину території міжнародного аеропорту «Харків» за адресою: вул. Ромашкіна, 1 м. Харків, та територія ЦСС ТОВ «МДК Експрес» за адресою: вул. Надії, 15, смт Пісочин, Харківська область.

11.11.2016 Митниця наказом № 306 «Про внесення змін до наказу Харківської митниці ДФС від 04.11.2016 № 293» внесла зміни до Положення про митний пост «Харків-аеропорт», визначивши місцем розташування митного посту «Харків-аеропорт» тільки частину території міжнародного аеропорту «Харків» за адресою: вул. Ромашкіна, 1 м. Харків.

Внаслідок прийняття Митницею наказу № 306 від 11.11.2016 центральна сортувальна станція ТОВ «МДК Експрес» залишилась поза межами юридичного місця розташування підрозділу митного органу - митного посту «Харків-аеропорт».

Після виключення Митницею з місць розташування митного посту «Харків-аеропорт» територія ЦСС ТОВ «МДК Експрес» за адресою: вул. Надії, 15, смт Пісочин, Харківська область, ТОВ «МДК-Експрес» було позбавлено можливості здійснювати митний контроль та митне оформлення товарів за місцем діяльності ЦСС. Сектор митного оформлення міжнародних експрес-відправлень за адресою: вул. Надії, 15, смт Пісочин, Харківська область, створено тільки у 2020 році, який розпочав роботу 23.07.2020 у складі митного поста «Харків-аеропорт» Слобожанської митниці Держмитслужби. Ці обставини визнаються сторонами та, в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню.

В цей період митне оформлення товарів і предметів позивача, що переміщувалися в міжнародних експрес-відправленнях, мало місце за процедурою, передбаченою ч. 7 ст.247 МК України: митні формальності виконувались Митницею поза місцем її розташування за зверненням позивача. За приписами ч. 8 ст. 248 МК України такий порядок виконання митних формальностей є платним.

До грудня 2017 року питання прийняття органами доходів і зборів рішень на підставі письмового звернення декларанта або уповноваженої ним особи про виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, а також нарахування та внесення плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, регулювався відповідним Порядком справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, затверджених наказом Міністерством доходів і зборів України від 16.12.2013, № 804 (далі - Порядок № 804). З 05.12.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.10.2017, № 862, на підставі якого втратив чинності наказ Міністерством доходів і зборів України від 16.12.2013, № 804, та введено в дію новий Порядок справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них (далі - Порядок № 862).

Відповідно до процедур, визначених цими Порядками (№ 804 та № 862), підставою для прийняття посадовою особою митного органу рішення про виконання митних формальностей поза місцем розташування органів доходів і зборів у робочий час є відповідне звернення особи.

Розмір плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 93, згідно з якою плата за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них (далі - плата), справляється за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи до митного органу і кошти, що надійшли від справляння плати, зараховуються до державного бюджету.

На підставі уніфікованих митних квитанцій МД-1 за період з 18.11.2016 по 06.12.2019 (всього 374 одиниці) до державного бюджету стягнуто з позивача 871233,36 грн як плату за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів. Надходження цих коштів до державного бюджету носило саме такий цільовий характер.

Водночас, у спірний період (з 18.11.2016 по 06.12.2019) щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Полекс Експрес», підрозділ якого, як зазначено вище, в межах Харківської області в зоні діяльності Харківської митниці Державної фіскальної служби також здійснює свою діяльність на ринку з прискореного перевезень міжнародних експрес-відправлень, митні формальності Митницею виконувались на центральній сортувальній станції, де був розташований митний пост «Харків - аеропорт»: вул. Ромашкіна, 1, Харків, без справляння плати за їх виконання.

Ці обставини були предметом перевірки Харківський обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в рамках справи № 2/03-42-18 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції». Харківське обласне територіальне відділення встановило, що:

- ТОВ «МДК Експрес» та ТОВ «Полекс Експрес» є конкурентами на ринку з прискореного перевезень міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом в межах Харківської області;

- ТОВ «МДК Експрес» і ТОВ «Полекс Експрес» при плануванні початку відповідної господарської діяльності були в рівних умовах та мали можливість здобувати переваги на ринку послуг прискореного перевезень міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом в межах Харківської області завдяки власним досягненням;

- внаслідок неможливості з 11.11.2016 здійснення митного контролю та митного оформлення товарів без внесення додаткових платежів за виконання митних формальностей для ТОВ «МДК Експрес» відбулась зміна об`єктивно існуючих факторів, які обумовлюють можливість учасників ринку конкурувати між собою, в результаті чого для ТОВ «МДК Експрес» створилися менш сприятливі умови діяльності, в той час як для ТОВ «Полекс Експрес» ці умови залишилися незмінними;

- ТОВ «Полекс Експрес» отримало можливість здобувати переваги на ТОВ «МДК Експрес» не завдяки власним досягненням, а внаслідок дії зовнішніх факторів - впливу органу влади, що призводить до спотворення конкуренції на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень за єдиним транспортним документом в межах Харківської області.

За результатами розгляду справи №2/03-42-18 Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України прийняло рішення від 25.09.2018 № 109-р/к, яким:

- визнано бездіяльності Харківської митниці ДФС, яка полягає у незабезпеченні рівних умов здійснення господарської діяльності суб`єктами господарювання, які діють на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень в межах Харківської області, а саме: щодо виконання митних формальностей для ТОВ «МДК Експрес» без обов`язкової оплати за їх виконання, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу влади, а саме бездіяльність органу влади, яка призвела до спотворення конкуренції на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень в межах Харківської області;

- зобов`язано Харківську митницю ДФС припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу влади, а саме: бездіяльність органу влади, яка призвела до спотворення конкуренції на ринку послуг прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень у межах Харківської області, в 2-місячний термін з дня отримання рішення.

Переглядаючи це рішення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (справа №922/3322/18) суди господарської юрисдикції визнали дії та висновки Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України правомірними.

Вирішуючи питання правомірності вимог щодо стягнення збитків внаслідок бездіяльності Митниці у вигляді понесених позивачем витрат у розмірі 871233,36 грн як плати за виконання митних формальностей, суд виходить з такого.

Конкуренція є одним із основних інструментів ринку. У зв`язку з цим на законодавчому рівні закріплено принцип державної підтримки конкуренції як змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб`єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб`єкти господарювання не визначають умов реалізації товарів на ринку (ст. 25 Господарського кодексу (далі - ГК) України, ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

При цьому існування конкуренції можливе лише у разі відповідності певним умовам, однією з яких є відсутність штучного формування умов реалізації товарів, послуг на ринку. З цією метою органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб`єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставити у нерівне становище окремі категорії суб`єктів господарювання чи іншим способом порушувати правила конкуренції (ч. 2 ст. 25 ГК України). Законом України «Про захист економічної конкуренції» (ст. 4) на суб`єктів господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю покладений обов`язок сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію .

Невідповідність поведінки органів державної влади і органів місцевого самоврядування наведеним вище вимогам законодавцем визнається як антиконкурентні дії, якими є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції (ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). Частина 2 статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» такими, зокрема, визнає надання окремим суб`єктам господарювання або групам суб`єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю законом визнається порушенням законодавства про захист економічної конкуренції (ст. 50 Закон України «Про захист економічної конкуренції»), що тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст. 51 Закон України «Про захист економічної конкуренції»).

Одним із правових наслідків є право особи, якій заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вимагати відшкодування шкоди (ст. 55 Закон України «Про захист економічної конкуренції»).

Грошовим вираженням майнової шкоди, про що свідчать положення ст. 1192 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, є збитки. Відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідальності і є суттєвим способом захисту порушених прав.

Зобов`язання з відшкодування шкоди є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових та майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. Загальними умовами виникнення зобов`язання з відшкодування шкоди, відповідно до ст. 1166 ЦК України, є:

- протиправна поведінка завдавача шкоди;

- наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою правопорушника та її результатом - шкодою;

- наявність шкоди як сукупності несприятливих для особи, якій вона завдана, майнових наслідків, що заподіяні порушенням суб`єктивних цивільних прав особи;

- вина завдавача шкоди.

Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України (ст. 40 ГК України, ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольному комітету України належать повноваження розглядати справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, за результатами розгляду яких приймаються рішення (ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», розділ VII Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Статус рішень органу Антимонопольного комітету України наведено у ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», яка надає їм обов`язкового характеру.

З огляду на це, враховуючи те, що суди господарської юрисдикції визнали дії та висновки Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, що наведені у рішенні від 25.09.2018 № 109-р/к, правомірними, суд вважає доведеним факт протиправної поведінки Митниці, що полягає в її бездіяльності, яка призвела до спотворення конкуренції на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень в межах Харківської області.

Як зазначено судом вище, шкода є однією з умов виникнення обов`язку з її відшкодування і вона означає сукупність несприятливих для особи, якій вона завдана, особистих немайнових, а також майнових наслідків, що виникли у разі порушення суб`єктивних цивільних прав особи. Майновою визнається шкода, яку можна оцінити у грошовому еквіваленті. При її відшкодуванні спрацьовує принцип повного відшкодування. Грошове вираження майнової шкоди є збитками. Однією із складових збитків, як негативного наслідку, що настав в майновій сфері потерпілої від правопорушення особи, є їх реальність. Реальні збитки включають витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням майна, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За приписами ч. 8 ст. 247 МК України за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, та в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Така плата може справлятися із заповненням уніфікованої митної квитанції.

Розмір плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003, № 93, згідно з якою плата за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для них (далі - плата), справляється за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи до митного органу і кошти, що надійшли від справляння плати, зараховуються до державного бюджету.

Отже, плата за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів є обов`язковим платежем, що надходить до державного бюджету, і таку плату не можна кваліфікувати як додаткові витрати, які особа понесла у зв`язку з порушенням її права.

Безумовно, виникнення у позивача обов`язку зі сплати коштів за виконання митних формальностей у порівнянні з ТОВ «Полекс Експрес» спотворило конкуренцію на ринку послуг з прискореного перевезення міжнародних експрес-відправлень в межах Харківської області. Водночас, оскільки чинне законодавство не містить обов`язку митниці розміщувати її структурні підрозділу (митні пости) на території та в приміщеннях ЦСС, виникнення обов`язку з її сплати не є наслідком бездіяльності митниці. Несприятливий майновий наслідок для особи внаслідок спотворення конкуренції - це втрати переваг над іншими суб`єктами господарювання (втрати, що пов`язані з вартістю послуг, втрати обсягу послуг, тощо), і ці втрати не можуть виражатися в обов`язкових правомірних платежах.

Отже відсутні правові підстави для кваліфікації стягнутих з позивача до державного бюджету 871233,36 грн як шкоди.

Також, виходячи з відсутності у Митниці обов`язку розміщувати її структурні підрозділи (митні пости) на території та в приміщенням ЦСС, суд вважає відсутнім причинний зв`язок між понесеними позивачем витратами у розмірі 871233,36 грн та бездіяльністю Митниці. Настання цивільно-правової відповідальності має місце тоді, коли між протиправними діяннями особи і шкодою існує зв`язок, що дає можливість визначити їх як причину та наслідки. Причинним зв`язком, що має юридичне значення для настання відповідальності, вважається лише той, який вказує на необхідність, закономірність та неминучість шкоди як наслідку протиправних діянь особи. При цьому протиправне діяння може бути єдиною або головною причиною виникнення шкоди.

Бездіяльність Митниці полягає в незабезпеченні рівних умов для діяльності ТОВ «МДК Експрес» і ТОВ «Полекс Експрес», а не в невчиненні дій щодо розміщення в приміщенням ЦСС ТОВ «МДК Експрес» структурного підрозділу (митного посту). А тому понесення позивачем витрат у розмірі 871233,36 грн не є наслідком бездіяльності Митниці.

З огляду на викладене, позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «МДК Експрес» у позові до Слобожанської митниці Держмитслужби.

Покласти судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю «МДК Експрес».

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 11.02.2022.

Суддя С. А. Ковтун