Рішення № 103137151, 10.02.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.02.2022Справа № 910/18569/21

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Гоман Наталії Євгенівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімедзі" (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 13; ідентифікаційний код 40366371)

про стягнення 13 528, 76 грн

без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулась Фізична особа - підприємець Гоман Наталія Євгенівна з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімедзі", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги перевезення вантажу в розмірі 13 528, 76 грн., яка складається із суми основного боргу - 12 500, 00 грн, 3 % річних - 138, 70 грн, пені - 752, 74 грн та інфляційних втрат - 137, 32 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.21 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Гоман Наталії Євгенівни залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду доказів направлення (опис вкладення та фіскальний чек) копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача та інформація щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових копії яких додано до заяви.

29.11.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача на усунення недоліків позовної заяви з додатковими поясненнями щодо наданих доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала від 03.12.2021 направлялась на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105491562834, однак, у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.06.2021 між Фізичною особою-підприємцем Гоман Наталією Євгенівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімедзі" укладено заявку № 03.06/3 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, а саме вантаж, масою 22 т.

Вартість послуг перевезення закріплено 12 500, 00 грн., шляхом оплати на карту ПБ після отримання оригіналів товарно-транспортної накладної, до 10 банківських днів.

Із вказаної заявки вбачається: дата завантаження - 03.06.2021; адреса завантаження - Донецька обл., Бахмутський р-е, Соледар, вул. Володарського, буд. 1; дата вивантаження - 04.-05.06.2021; адреса вивантаження - м. Київ, згідно ТТН; марка автомобіля - ДАФ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 / НОМЕР_3 .

Як вбачається з доводів позивача ним було здійснено перевезення товару, а відповідачем отримано оригінали товарно-транспортної накладної 14.06.2021, однак станом на дату звернення до суду з даним позовом відповідачем не оплачено вартість наданих послуг з перевезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеної між сторонами заявки № 03.06/3 від 03.06.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором перевезення.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ст. 916 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі заявки відповідача

№ 397321598 від 03.06.2021 та заявки № 03.06/3, згідно наявної в матеріалах справи товарно-транспортної накладної № 6219973 від 03.06.2021 здійснено перевезення вантажу - 167700 гіпсокартонна плита звичайна А/1200/2500/12,5/НСК масою 21.772 т з пункту навантаження - 84546, Донецька обл., м. Соледар, вул. Володарського, 1 (вантажовідправник - ТОВ "КНАУФ ГІПС Київ") та доставлено до пункту розвантаження - м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 26 (вантажоодержувачу - ТОВ "Аквілон Констракшн").

Суд вказує, що дана товарно-транспортна накладна містить підписи уповноважених осіб вантажовідправника та вантажоодержувача, чиї підписи скріплено печатками, а відтак, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином здійснено перевезення вантажу без претензій та зауважень.

Водночас, сторонами в заявці № 03.06./3 погоджено, що оплата послуг в розмірі 12 500, 00 грн. повинна бути здійснена відповідачем по отриманню оригіналів товарно-транспортної накладної, до 10 банківських днів.

В якості доказів отримання відповідачем товарно-транспортної накладної № 6219973 від 03.06.2021 позивачем до суду надано роздруківку із сайту "Нова Пошта" щодо поштового відправлення № 59000694687446.

Із доводів позивача вбачається, що вказаним поштовим повідомленням відповідачу було направлено товарно-транспортну накладну № 6219973 від 03.06.2021, яку відповідачем було отримано 14.06.2021 та у зв`язку з чим в нього виник обов`язок у строк до 28.06.2021 здійснити перерахування позивачу коштів в розмірі 12 500, 00 грн в якості оплати послуг перевезення.

Дослідивши надані позивачем докази, суд зазначає, що із наданої роздруківки із сайту "Нова Пошта" не вбачається за можливе встановити фактичне направлення товарно-транспортної накладної № 6219973 від 03.06.2021 відповідачу поштовим відправленням № 59000694687446 з огляду на відсутність опису такого відправлення.

Крім того, з наданої роздруківки із сайту "Нова Пошта" вбачається, що поштове відправлення № 59000694687446 було отримано за адресою с. Святоперовському (Київська обл).

Водночас, суд вказує, що адреса місцезнаходження відповідача є 04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 13.

Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту направлення відповідачу саме товарно-транспортної накладної № 6219973 від 03.06.2021, а відтак, враховуючи умови заявки 03.06/3, та те, що відповідач не був стороною відправлення та/або прийняття, у останнього не виник обов`язок здійснювати оплату перевезення у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу не підлягають задоволенню.

Враховуючи, необґрунтованість та недоведеність позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу, суд також не вбачає підстав для нарахування позивачем 3 % річних, пені та інфляційних втрат у зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині також не підлягають задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Фізичної особи - підприємця Гоман Наталії Євгенівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімедзі" (04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 13; ідентифікаційний код 40366371) про стягнення 13 528, 76 грн - відмовити.

2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 10.02.2022

Суддя Д.О. Баранов