Рішення № 103137046, 18.01.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2022Справа № 910/15120/17Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Світло"

товариство з обмеженою відповідальністю "Я Р Д"

про стягнення 418 986,55 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Світло"

про визнання договору оренди нежитлового приміщення №01-06/16/321 від 01.06.2016 року недійсним

При секретарю судового засідання: Габорак О.М.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Ландишева С.М. - представник за ордером серія АІ №1155427 від 24.09.2021;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом):

Кочмарук М.В. - представник за ордером серія КС №003970 від 25.10.2021,

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з`явився;

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з`явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з`явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" про стягнення 418 986,55 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.09.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.09.2017 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.09.2017 р. розгляд справи відкладено на 17.10.2017 р., у зв`язку із залученням до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Світло", товариство з обмеженою відповідальністю "Я Р Д".

У судовому засіданні 17.10.2017 р. оголошено перерву до 06.11.2017 р.

У судовому засіданні 06.11.2017 р. оголошено перерву до 27.11.2017 р.

06.11.2017 р. до канцелярії суду подано зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" до товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" про визнання договору оренди нежитлового приміщення №01-06/16/321 від 01.06.2016 року недійсним.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.11.2017 р. порушено провадження у справі та прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву, розгляд призначено на 27.11.2017 р.

27.11.2017 р. до канцелярії суду відповідач за зустрічним позовом подав відзив на позовну заяву.

27.11.2017 р. до канцелярії суду третя особи подала за зустрічним позовом пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.11.2017 року клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Світло" про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/15120/17 до розгляду господарським судом міста Києва справи № 910/18368/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Світло" до товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 11.05.2016 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" та товариством з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" та набрання рішенням по даній справі законної сили.

21.12.2018 року до канцелярії суду товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" подано клопотання про поновлення провадження у справі та копії рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2017 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 року у справі № 910/18368/17.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.01.19 р. поновлено провадження у справі, встановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.02.2019 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.02.2019 р. відкладено підготовче судове засідання на 25.02.2019 р.

25.02.2019 р. до канцелярії суду позивач за первісним позовом подав додаткові пояснення по справі, заяву про розгляд справи за відсутності позивача та заяву про відвід судді.

25.02.2019 р. до канцелярії суду третя особа 1 подала клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 25.02.2019 р. представники позивача (за первісним позовом), треті особи 1, 2 не з`явились, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.02.2019 р. заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" про відвід судді Мудрого С.М. від розгляду справи № 910/15120/17 за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Світло", товариства з обмеженою відповідальністю "Я Р Д", про стягнення 418 986,55 грн. та за зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" до товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Світло" про визнання договору оренди нежитлового приміщення №01-06/16/321 від 01.06.2016 р. недійсним, визнано необґрунтованою та передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками проведення автоматизованого розподілу справи № 910/15120/17, визначено суддю Ярмак О.М. для розгляду заяви про відвід судді Мудрого С.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.03.2019 р. у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" про відвід судді Мудрого С.М. від розгляду справи №910/15120/17 відмовлено.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.03.2019 р. підготовче судове засідання у справі призначено на 26.03.2019 р.

25.03.2019 р. до канцелярії суду позивач подав пояснення до клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.03.2019 клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/15120/17 до розгляду господарським судом міста Києва справ: № 910/16804/18 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Світло" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Я Р Д" про визнання недійсним договору та визнання незаконною передачу нерухомого майна; № 910/14516/18 за позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" до товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" та Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про скасування рішень загальних зборів, та набрання рішеннями по даних справах законної сили.

Судом встановлено, що справи № 910/15120/17 та № 910/14516/18 розглянуто господарським судом міста Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.2021 поновлено провадження у справі №910/15120/17. Підготовче засідання призначено на 28.09.2021. Зобов`язано сторони надати пояснення по справі з урахуванням розглянутих справ № 910/15120/17 та №910/14516/18.

27.09.2021 через канцелярію суду позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) подав письмові пояснення.

В судове засідання 28.09.2021 з`явився позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом). Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) та треті особи - не з`явилися.

Відповідно до штампу сектору відправки поштової кореспонденції Господарського суду міста Києва ухвала суду від 06.09.2021 не відправлена, у зв`язку з відсутністю фінансування для здійснення поштових відправлень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 відкладено підготовче судове засідання у справі на 26.10.2921.

25.10.2021 через канцелярію суду товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче підприємство "Світло" подало додаткові пояснення, 26.10.2021 через канцелярію суду товариство з обмеженою відповідальністю "Я Р Д" подало пояснення.

В судове засідання 26.10.2021 треті особи не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомляли, хоча про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 16.10.2021 товариством з обмеженою відповідальністю «Ортез-Про» подано пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 30.11.2021.

30.11.2021 через канцелярію суду відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) подано клопотання про долучення доказів на підтвердження понесених судових витрат.

В судове засідання 30.11.2021 треті особи не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомляли, хоча про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) підтримав первісний позов, просив суд задовольнити, заперечив проти зустрічного позову, просив суд відмовити.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) заперечив проти первісного позову, просив суд відмовити, підтримав зустрічний позов, просив суд задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 відкладено розгляд справи на 18.01.2022.

В судове засідання 18.01.2022 треті особи не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомляли, хоча про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) підтримав первісний позов, просив суд задовольнити, заперечив проти зустрічного позову, просив суд відмовити.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) заперечив проти первісного позову, просив суд відмовити, підтримав зустрічний позов, просив суд задовольнити.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач за первісним позовом зазначає, що 01.06.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" (орендар) укладено договір №01-06/16/321 оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування приміщення, що орендується.

Відповідно до преамбули договору №01-06/16/321 від 01.06.2016 він укладений на підставі договору про спільну діяльність від 11 травня 2016 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Світло».

Згідно з п.1.2 договору №01-06/16/321 від 01.06.2016 приміщення являє собою адміністративні кімнати на першому поверсі будівлі загальною площею 321 кв.м.

Приміщення, що орендується, знаходиться за адресою у місті Києві: вул. Казимира Малевича (Боженка), 86, в літері "Б" (п.1.3 договору №01-06/16/321 від 01.06.2016).

Приміщення що орендується, передається орендодавцем та приймається орендарем з 01 липня 2016 року. (п.3.1 договору №01-06/16/321 від 01.06.2016).

Відповідно до п.4.1 договору №01-06/16/321 від 01.06.2016 термін оренди приміщення складає з 01.06.2016 до 31.12.2018 включно з дати прийняття приміщення за актом прийому - передачі.

Згідно з п.5.3 договору №01-06/16/321 від 01.06.2016 орендна плата сплачується у безготівковий спосіб на поточний рахунок орендодавця наперед - не пізніше 05 (п`ятого) числа кожного місяця оренди приміщення.

Приміщення, що орендується, вважається фактично переданим орендодавцю з дати підписання акту прийому-передачі. (п.8.3 договору №01-06/16/321 від 01.06.2016).

Пунктом 9.1.2 договору №01-06/16/321 від 01.06.2016 передбачено, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів нараховується пеня в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен календарний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №01-06/16/321 від 01.06.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове володіння та користування нежитлове приміщення першого поверху за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича (Боженка), 86, у літері "Б", площею 321 кв.м., приміщення №102, що підтверджується актом приймання - передачі нежитлових приміщень від 01.06.2016 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.03.2017 р. по 31.08.2017 р. (станом на 25.09.2017р.) за останнім утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 316 827,00 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ортез-Про» 3% річних у розмірі 2 920,26 грн., індекс інфляції у розмірі 6 606,87 та пеню у розмірі 35 529,87 грн.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач за первісним позовом зазначав, що 06.03.2017 було отримано лист від ТОВ "НВП "Світло", яким повідомлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Світло" за договором про спільну діяльність від 15.01.2016 року передало товариству з обмеженою відповідальністю "ЯРД" нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Б, 1 та 2 поверхи, а тому останній має права та обов`язки для ведення господарської діяльності та є уповноваженою особою на отримання всіх орендних платежів. А тому починаючи з 01.03.2017 року всі орендні та інші платежі здійснювались відповідачем за первісним позовом на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЯРД". Крім того, 01.03.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ЯРД" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" (орендар) укладено договір №102/3/17 оренди нежитлового приміщення.

Також, товариством з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" подано зустрічну позовну заяву до товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" про визнання договору оренди нежитлового приміщення №01-06/16/321 від 01.06.2016 року недійсним. В обґрунтування позову позивачем за зустрічним позовом зазначено, що в договорі оренди нежитлового приміщення №01-06/16/321 від 01.06.2016 сторонами не було узгоджено застосування відповідачем факсиміле при його підписанні, відтак даний договір неможливо вважати укладеним.

В подальшому, в поясненнях від 25.10.2021 (поданих в судовому засіданні 26.10.2021 та зареєстрованих канцелярією суду 26.10.2021) товариством з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" при укладенні договору оренди нежитлового приміщення №01-06/16/321 від 01.06.2016 з товариством з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" не було наділено необхідним обсягом повноважень діяти в сфері використання нерухомого майна - нежилих приміщень загальною площею 321 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86 в літ. «Б», з метою отримання прибутку від передання в оренду зазначеного нерухомого майна, оскільки діяло на підставі договору про спільну діяльність від 11.05.2016 року, який визнано недійсним.

Тобто, товариством з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" до закінчення підготовчого засідання подано уточнення зустрічних позовних вимог, проте без подання заяви про зміну підстави позову.

Суд звертає увагу, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

При цьому, якщо сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач за первісним позовом зазначає, що 01.06.2016 року на підставі договору про спільну діяльність від 11.05.2016 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Світло", між товариством з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №01-06/16/321, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування приміщення, що орендується.

Так, при укладенні договору оренди нежитлового приміщення №01-06/16/321 від 01.06.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" діяло на підставі договору про спільну діяльність від 11.05.2016 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Світло", згідно з умовами якого сторони зобов`язалися шляхом об`єднання своїх зусиль та майна, що належить сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти в сфері сумісного використання нерухомого майна - нежилих приміщень на першому, другому та мансардному поверхах в літ. "Б" загальною площею 2455,7 кв.м (з урахування проведеної реконструкції - 249-,7 кв.м), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича (колишня Боженка), 86 з метою одержання прибутку від передання в оренду зазначеного нерухомого майна та його збереження.

Як встановлено судом, нежилі приміщення на І-му, ІІ-му та мансардному поверхах (в лі. "Б") загальною площею 2455,7 кв.м. у м. Києві по вул. Боженка, 86 належать товариству з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Світло" на підставі рішення Господарського суду міста Києва №30/444 від 22.11.2007, що підтверджується реєстраційним посвідченням №033876, виданим Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, записано в реєстрову книгу №д5з-87 за реєстровим №383-з від 18.12.2007 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2017 року у справі №910/8113/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2017 року та рішення Господарського суду міста Києва від 10 серпня 2016 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 щодо визнання недійсними рішень Загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло", оформлених протоколом № 01/02/16 від 01 лютого 2016 року, та рішень загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло" від 29 квітня 2016 року оформлених протоколом №29/04/16 та прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано недійсними рішення Загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло", оформлених протоколом № 01/02/16 від 01 лютого 2016 року та рішення загальних зборів учасників ТОВ "НВП "Світло" від 29 квітня 2016 року, оформлених протоколом №29/04/16.

У вказаній постанові суду касаційної інстанції зазначено, що зі змісту протоколу №01/02/16 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" від 01 лютого 2016 року вбачається, що загальні збори учасників Товариства у зазначену дату відбулись; на загальних зборах були присутніми: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також запрошені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . За результатами проведення зборів вищого органу управління товариства було прийнято рішення про, зокрема, погодження вступу ОСОБА_3 до складу учасників ТОВ "НВП "Світло" шляхом внесення ним додаткового вкладу до статутного капіталу Товариства в розмірі 1500000,00 грн; збільшення статутного капіталу товариства з 2000000,00 грн до 3500000,00 грн за рахунок додаткового вкладу нового учасника до статутного капіталу товариства в розмірі 1500000,00 грн;

частки у статутному капіталі Товариства перерозподілені наступним чином:

1) внесок ОСОБА_1 у статутний капітал Товариства становить 720000,00 грн., що дорівнює 20,57% статутного капіталу Товариства;

2) внесок ОСОБА_2 у статутний капіталу Товариства становить 1280000,00 грн., що дорівнює 36,57% статутного капіталу Товариства;

3) внесок ОСОБА_3 у статутний капіталу Товариства становить 1500000,00 грн., що дорівнює 42,86% статутного капіталу Товариства;

- громадянина ОСОБА_5 звільнено з посади директора Товариства, новим директором Товариства призначено громадянина ОСОБА_4 ;

- уповноважено директора Товариства ОСОБА_4 подати державному реєстратору необхідні документи для проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариства.

Крім того, у вказаній постанові було встановлено, що ОСОБА_2 був відсутнім на зазначених зборах (01.02.2016) і такі збори фактично не проводилися, оскільки з урахуванням частки ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства на дату проведення спірних зборів у розмірі 64% свідчить про відсутність кворуму для їх проведення і є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 01/02/16 від 01 лютого 2016 року.

Крім того, у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/18368/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" до товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 11.05.2016, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" та товариством з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 року у справі №910/18368/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 року, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" задоволено. Визнано недійсним договір про спільну діяльність від 11 травня 2016 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" та товариством з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича".

У вказаній постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що на час укладення спірного договору позивач (в особі директора Крикунова О.В.) не був наділений необхідним обсягом цивільної дієздатності, а відповідачу було відомо про відсутність у Крикунова О.В. повноважень на представництво позивача, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнанні недійсним договору про спільну діяльність від 11.05.2016.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, судові рішення у справі № 910/8113/16 та у справі №910/18368/17 не можуть бути поставлені під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть їм суперечити, а тому факт недійсності рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Світло", оформленого протоколом № 01/02/16 від 01 лютого 2016 року, та факт відсутності повноважень у ОСОБА_4 при укладенні Договору про спільну діяльність від 11.05.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Світло" та товариством з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" підтверджено постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2017 року у справі №910/8113/16 та рішенням Господарського суду м. Києва від 06.12.2017 року у справі №910/18368/17, які набрали законної сили.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги факти, встановлені при розгляді справи №910/8113/16 та справи №910/18368/17, суд зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" при укладенні договору оренди нежитлового приміщення №01-06/16/321 від 01.06.2016 року з товариством з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" не було наділено необхідним обсягом повноважень діяти в сфері використання нерухомого майна - нежилих приміщень на 1, 2 та мансардному поверхах в літ. Б за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86 з метою отримання прибутку від передання в оренду зазначеного нерухомого майна, оскільки діяло на підставі договору про спільну діяльність від 11.05.2016 року, який визнано недійсним.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що договір оренди нежитлового приміщення №01-06/16/321 від 01.06.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" не відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки особа, яка вчиняла правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

У зв`язку з вищезазначеним, вимога позивача за зустрічним позовом про визнання договору оренди нежитлового приміщення №01-06/16/321 від 01.06.2016 року недійсним є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки договір оренди нежитлового приміщення №01-06/16/321 від 01.06.2016 року укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" є недійсним, тому він не створює жодних юридичних наслідків для кожної зі сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що первісні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" про стягнення заборгованість з орендної плати у розмірі 316 827,00 грн. та похідні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 2 920,26 грн., індексу інфляції у розмірі 6 606,87 та пені у розмірі 35 529,87 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи 15.01.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ЯРД" та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Світло" укладено договір про спільну діяльність, згідно з умовами якого сторони зобов`язалися шляхом об`єднання своїх зусиль та майна, що належить сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти в сфері сумісного використання нерухомого майна - нежилих приміщень на І-му, ІІ-му та мансардному поверхах літ. "Б" загальною площею 2455,7 м2 по вул. Казимира Малевича, 86 у м. Києві з метою одержання прибутку від передання в оренду зазначеного нерухомого майна та його збереження.

На виконання умов договору про спільну діяльність від 15.01.2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Світло" передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Я Р Д" прийняло для ведення спільної діяльності майно - нежилі приміщення на І-му, ІІ-му та мансардному поверхах літ. "Б" загальною площею 2455,7 м2 по вул. Казимира Малевича, 86 у м. Києві, що підтверджується актом приймання - передачі майна від 15.01.2016 року.

01.03.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ЯРД" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ортез-Про» (орендар) укладено договір №102/3/17 оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: 03150, Україна, м. Київ, вул. К. Малевича, 86, літері "Б", загальною площею 321кв.м. (приміщення 102).

На виконання умов договору оренди нежитлового приміщення №102-3/17 від 01.03.2017 року орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. К. Малевича, 86, літері "Б", загальною площею 321 кв.м., кімната №102, що підтверджується актом приймання - передачі приміщень від 01.03.2017 року.

Також на виконання умов договору оренди нежитлового приміщення №102-3/17 від 01.03.2017 року орендодавцем були надані послуги з оренди за період березень 2017 р. - серпень 2017 р., що підтверджується відповідними актами надання послуг, а орендарем в свою чергу були прийняті вказані послуги та здійснена оплата, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період:01.03.2017-12.10.2017 підписаним між ТОВ «Я Р Д» та ТОВ «Ортез-Про».

Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу, що товариством з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" укладено новий договір оренди на спірні приміщення з уповноваженою особою товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Світло" - товариством з обмеженою відповідальністю "Я Р Д", на рахунок якої здійснюється перерахування орендної плати за спірний період, заявлений позивачем.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом.

Щодо наданої товариством з обмеженою відповідальністю «Ортез-Про» заяви про приєднання до матеріалів справи доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат, до якої додано договір про надання правової допомоги №01-09/18 від 18.09.2017 року, акт виконання робіт по наданню юридичних послуг згідно договору про надання правової допомоги №01-09/18 від 18.09.2017 року, від 06.04.2021 на суму 25 500,00 грн., платіжне доручення №107 від 06.04.2021р на суму 25 500,00 грн., суд зазначає наступне.

Так, першою заявою по суті спору з боку відповідача за первісним позовом є відзив на позовну заяву, а позивача за зустрічним позовом - зустрічна позовна заява.

Згідно з п.9 ч.3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив повинен містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Так, товариством з обмеженою відповідальністю «Ортез-Про» відзив не подавався, а у зустрічній позовній заяві просить судові витрати покласти на відповідача.

Також, суд зазначає, що 15.12.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 6, ст. 56) та викладено його у новій редакції.

За приписами п.п. 9 п. 1 Розділу ІХ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд відзначає, що товариством з обмеженою відповідальністю «Ортез-Про» не вказано орієнтовний розрахунок суми судових витрат, оскільки, він передбачає вказання суми, в якій сторона очікує понести витрати на правову допомогу. Натомість товариством з обмеженою відповідальністю «Ортез-Про» ні при поданні зустрічного позову, ні при поданні інших доказів та пояснень не зазначив, яка саме сума витрат була ним понесена на правову допомогу чи буде ним понесена.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З огляду на вищезазначене, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача за зустрічним позовом витрат позивача за зустрічним позовом на правову допомогу.

Вказана позиція також зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду № 904/4494/18 від 12.11.2019.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст..74, 76,77, 129, ст.ст. 124, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Визнати договір оренди нежитлового приміщення №01-06/16/321 від 01.06.2016 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" недійсним.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Офісний центр "Квадрат на Малевича" (03680, місто Київ, вул. Казимира Малевича, будинок 86, корпус Б; ідентифікаційний код 40473087) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ортез-Про" (03680, місто Київ, вул. Казимира Малевича, будинок 86,- Б; ідентифікаційний код 39489172) судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 10.02.2022 року.

Суддя С.М. Мудрий