Ухвала суду № 103136641, 07.02.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

про заміну сторони правонаступником

07.02.2022Справа № 910/10053/16

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг»

про заміну стягувача правонаступником у справі

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України

про стягнення 1 069 760,78 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представник учасників справи:

Від заявника: не з`явились;

Від стягувача: не з`явились;

Від боржника: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України (далі- відповідач) про стягнення 1 069 760,78 грн., в тому числі 677 347,55 грн. основного боргу, 356 768,95 грн. інфляційних втрат, 35 644,28 грн. 3% річних. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати щодо сплати судового збору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2016 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 677 347, 55 грн. основного боргу, 356 768,95 грн. інфляційних втрат, 35 644,28 грн. 3% річних та 16 046,41 грн. витрат по сплаті судового збору.

19.08.2016 на виконання рішення Господарського суду міста Києва видано наказ.

24.01.2022 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» надійшла заява про заміну стягувача його правонаступником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2022 вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.02.2022.

У засідання суду 07.02.2022 представники заявника та учасників справи не з`явились, про дату та час розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг", суд дійшов висновку, що остання підлягає задоволенню з урахуванням такого.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що обов`язковість виконання рішення є однією із засад виконання виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов`язковість судового рішення.

За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

У рішенні у справі "Янголенко проти України" від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

За приписами ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1,3 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

За приписом статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, реорганізації суб`єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов`язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104-108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 по справі №910/20338/16, від 04.10.2019 по справі №907/515/17.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника (постанови Верховного Суду від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 від 19.10.2021 у справі №908/3929/14, від 21.10.2021 у справі №15/60 тощо).

Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір (постанова Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №5010/2403/2011-14/120).

Зазначеною статтею Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв`язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі, заміни кредитора або боржника у зобов`язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 6-1355/10.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 Цивільного кодексу унормовано, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна правова позиція у таких правовідносинах викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 по справі №910/5737/15-г, від 20.03.2020 по справі № 906/703/16, від 06.02.2020 по справі № 908/2251/18, від 15.08.2019 по справі № 904/4253/17, від 16.04.2020 по справі № 5023/5604/11, від 02.11.2022 по справі №905/306/17.

Як вказувалось вище, рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2016 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 677 347, 55 грн. основного боргу, 356 768,95 грн. інфляційних втрат, 35 644,28 грн. 3% річних та 16 046,41 грн. витрат по сплаті судового збору.

19.08.2016 на виконання рішення видано відповідний наказ.

Як вбачається із представлених суду документів, 25.08.2021 року відбувся електронний аукціон з продажу майна в процедурі банкрутства Публічного акціонерного товариства "Київенерго", яке змінило найменування на Акціонерне товариство "К. Енерго», порушеній Господарським судом Донецької області у справі №905/1965/19, права вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги. Переможцем аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТСЕРВІС-СТМ», що підтверджується протоколом електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТСЕРВІС-СТМ» сплатило гарантійний внесок у розмірі 2 158 705 грн. 87 коп. та 431 741 грн. 17 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №10 від 25.08.2021 р., №4665 від 30.08.2021 р.

Згідно зі змістом акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 року, Акціонерне товариство "К.Енерго" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОРТСЕРВІС-СТМ" прийняло майно, що є предметом продажу на аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3 по лоту 71, який відбувся 25.08.2021 року, а саме: право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394,18 грн.

Так, у додатку №1 до акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 року визначено, що право вимоги було продано до контрагента - Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України на суму 93 342,02 грн.

Судом встановлено, що на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТСЕРВІС-СТМ», оформлених протоколом №1/2021 від 14.09.2021 року, змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТСЕРВІС-СТМ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВЕНЕРГО-БОРГ».

Отже, виходячи з наведеного вище, приймаючи до уваги представлені вище документи, суд дійшов висновку щодо наявності підстав вважати, що права та обов`язки стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/10053/16, перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг".

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 52, 234-237, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

2. Замінити стягувача - публічне акціонерне товариство «Київенерго» Публічного акціонерного товариства "Київенерго", яке змінило найменування на Акціонерне товариство "К. Енерго», (ідентифікаційний код 00131305) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-Борг» (01011, м.Київ, вул. Рибальська, будинок, 13, ідентифікаційний код 32826328) за наказом Господарського суду міста Києва у справі №910/10053/16 від 19.08.2016 про стягнення з Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 677 347, 55 грн. основного боргу, 356 768,95 грн. інфляційних втрат, 35 644,28 грн. 3% річних та 16 046,41 грн. витрат по сплаті судового збору.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 09.02.2022.

Суддя М.Є. Літвінова