Рішення № 103136603, 02.02.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.02.2022Справа № 910/18677/21

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Алко" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка(з), вул. Соборна, буд. 10-Б; ідентифікаційний код 43084335)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" (04208, м. Київ, пр. Правди, буд. 47; ідентифікаційний код 36003603)

про стягнення 157 121, 88 грн

без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Алко" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з Новус Україна", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 157 121, 88 грн за договором поставки № А190110190061 від 01.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Алко" залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

29.11.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви, в якому позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала від 02.12.2021 надсилалась відповідачу поштовим повідомленням № 0105491562850 та 15.12.2021 була отримана представником відповідача, однак, станом на дату ухвалення рішення відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не подано.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Алко" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" (покупець) укладено договір поставки № А190110190061 від 01.10.2019, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, встановлених договором поставити і передати товар у власність покупця, а покупець зобов`язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених договором.

Дата отримання товару покупцем вказується в первинному документів, підписаному сторонами. (п. 16.6.).

Ціна договору дорівнює вартості товару, поставленого постачальником покупцю. (п. 23.1. договору).

Ціна за одиницю товару зазначається в погодженій та підписаній сторонами специфікації, що збережена у системі електронного документообігу та вступила в силу в порядку визначеному цим договором (п. 24.1. договору).

У відповідності до п. 3.1. договору оплата за отриманий товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежу на 80 (вісімдесят) календарний днів з моменту передачі товару у власність покупця і надання постачальником повного та відповідного пакету документів.

Згідно п. 1.3. строк дії договору встановлений 31.12.2020, а в силу п. 30.10 у випадку якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про його припинення цей договір вважається пролонгованим на один календарний рік на тих самих умовах.

Додатковою угодою № 1 до договору поставки від 01.10.2019 № А180110190061 від 30.12.2019 сторонами внесено зміни до п. 1.3. договору, виклавши його в наступній реакції: строк дії договору до 31.12.2020.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем здійснено відповідачу поставку товару на загальну суму 217 072, 08 грн.

Відповідач, користуючись своїм правом на повернення товару постачальнику, 11.08.2021 за накладною на повернення товару № 4516869779 повернув постачальнику товар на загальну суму 59 950, 20 грн., у зв`язку з чим заборгованість за поставлений товар становить 157 121, 88 грн. (217 072, 08 - 59 950, 20).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № А190110190061 від 01.10.2019, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 217 072, 08 грн згідно наступними видатковими накладними: № р-00018121 від 20.10.2020 на суму 18 450, 60 грн; № р-00018607 від 27.10.2020 на суму 11 676, 24 грн; № р-00019131 від 03.11.2020 на суму 19 524, 00 грн; № р-00020615 від 24.11.2020 на суму 30 840, 12 грн; № р-00021113 від 01.12.2020 на суму 6 288, 36 грн; № р-0003857 від 08.12.2020 на суму 17 358, 60 грн; № р-0004398 від 15.12.2020 на суму 10 109, 64 грн; № р-0004978 від 22.12.2020 на суму 11 580, 60 грн; № р-0005677 від 29.12.2020 на суму 16 233, 24 грн; № р-00000030 від 05.01.2021 на суму 15 712, 08 грн; № р-00000772 від 19.01.2021 на суму 10 902, 24 грн; № р-00001150 від 26.01.2021 на суму 15 085, 20 грн; № р-00001776 від 02.02.2021 на суму 33 311, 16 грн.

Суд вказує, що зазначені вище видаткові накладні підписані представниками сторін, що в свою чергу підтверджує факт належної поставки товару та відповідно виникнення у відповідача обов`язку здійснити оплату за вказаний товар у відповідності до п. 3.1. договору.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до накладної повернення постачальнику № 4516869779 від 11.08.2021 відповідачем повернуто позивачу товар на загальну суму 59 950, 20 грн.

Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, а також не спростування відповідачем заявлених вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору поставки в частині здійснення оплати за отриманий ним товар у зв`язку з чим вимога позивача щодо стягнення з відповідача 157 121, 88 грн суми основного боргу підлягає задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129 та 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Алко" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новус Україна" (04208, м. Київ, пр. Правди, буд. 47; ідентифікаційний код 36003603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Алко" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка(з), вул. Соборна, буд. 10-Б; ідентифікаційний код 43084335) заборгованість в розмірі 157 121 (сто п`ятдесят сім тисяч сто двадцять одна) грн. 88 коп та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 356 (дві тисячі триста п`ятдесят шість) грн. 82 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 02.02.2022

Суддя Д.О. Баранов