Рішення № 103136420, 09.02.2022, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.02.2022 Справа №905/1899/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., за участю секретаря судового засідання Семенової М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «Нормер», м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кормо-Транс-Логістик», м. Маріуполь Донецької області

про стягнення штрафу у розмірі 1437867,38грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Деркунський К.Л. (адвокат на підставі довіреності б/н від 01.03.2021);

від відповідача: Прилєпов О.А. (адвокат на підставі ордеру серія ДН №057297 від 02.11.2021);

Приватне підприємство «Нормер», м. Дніпро звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кормо-Транс-Логістик», м. Маріуполь Донецької області про стягнення штрафу у розмірі 1437867,38грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язання з надання послуг перевезення шламів на підставі договору №2709119 від 27.09.2019, внаслідок чого позивачем нараховано штраф у розмірі 1437867,38грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав до суду належним чином засвідчені копії договору №270919 від 27.09.2019 з додатками, актів наданих послуг №936 від 21.10.2019, №992 від 04.11.2019, №1029 від 12.11.2019, №1064 від 22.11.2019, №1077 від 22.11.2019, №1091 від 02.12.2019, №1093 від 02.12.2019, №1130 від 11.12.2019, №1151 від 13.12.2019, №1165 від 20.12.2019; претензії №1 від 09.09.2020, опису поштового відправлення, поштової накладної та фіскального чеку.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1899/21 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду від 05.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1899/21; справу №905/1899/21 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.11.2021.

22.10.2021 засобами поштового зв`язку до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що судами апеляційної та касаційної інстанції у справі №904/5496/20 встановлені такі обставини: Приватне підприємство «Нормер» застосувало до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кормо-транс-логістик» оперативно-господарську санкцію за Договором у вигляді штрафу в сумі 3153779,19грн, про що стверджує і сам позивач в своєму повідомлені про застосування оперативно-господарської санкції; штраф, передбачений п.6.16. Договору, за своєю правовою природою є саме оперативно-господарською санкцією, яка застосовується відповідно до п.11.9. Договору; у зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Кормо-транс-логістик» умов договору Приватне підприємство «Нормер» застосувало оперативно-господарську санкцію, передбачену умовами Договору, тому вважаються виконаними у повному обсязі зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кормо-транс-логістик» по сплаті Приватному підприємству «Нормер» неустойки та розрахованих збитків у розмірі 3153779,19грн. Також, відповідач стверджує, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, звернувшись до суду з вимогою про часткове стягнення штрафу, який позивачем та судами апеляційної та касаційної інстанції у справі №904/5496/20 визнаний оперативно-господарською санкцією, оскільки оперативно-господарська санкція не є штрафною санкцією і сторони не можуть заявляти в судовому порядку вимоги про її застосування. Крім того, як стверджує відповідач, позивачем неправильно витлумачено умови Договору, чим неправильно застосовано норми ч.3 статті 213, ч. 1 статті 637 Цивільного кодексу України. Відповідач також зазначає, що неможливо визначити кількість робочих днів на місяць у техніки відповідача, жодних доказів на підтвердження режиму роботи в місяці, за яким позивачем нараховано штрафні санкції, останнім не надано.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.11.2021 відкладено підготовче засідання на 29.11.2021.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/1899/21 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 15.12.2021.

13.12.2021 засобами поштового зв`язку від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якого позивач зазначає, п.6.16. Договору передбачає можливість нарахування штрафу за невиконання обсягів перевезення шламів, а п.11.9. Договору – право замовника в односторонньому безумовному порядку утримати суму штрафу із сум, які підлягають сплаті виконавцю. Позивач зазначає, що відповідачем не вчинялося жодних дій щодо оскарження нарахованого штрафу. Позивач, посилаючись на постанову Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №904/5496/20, вказує, що між сторонами не існує спір щодо змісту договору, та умови договору щодо перевезення 4200т на добу стосуються саме шламів. Позивач вважає, що доводи відповідача про відсутність заявок є безпідставними, оскільки це питання досліджувалося при розгляді справи №904/5496/20.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.12.2021 закрито підготовче провадження справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 12.01.2022.

28.12.2021 від відповідача засобами поштового зв`язку надійшли заперечення на відповідь на відзив, за змістом якого підтримується позиція, викладена у відзиві а позовну заяву, та наголошується, що зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Кормо-транс-логістик» по сплаті Приватному підприємству «Нормер» неустойки та розрахованих збитків у розмірі 3153779,19грн вважаються виконаними, що підтверджено у справі №904/5496/20.

Ухвалою господарського суду від 12.01.2022 оголошено перерву в судовому засіданні до 09.02.2022.

У судове засідання 09.02.2022 представники сторін, представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кормо-Транс-Логістик» (далі – Виконавець) та Приватним підприємством «Нормер» (далі – Замовник) укладено Договір №270919 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надавати послуги перевезення шламів по території ПАТ «ММК ім. Ілліча» за маршрутами: додаткова ємність №2 – східний склад (аглофабрика), ввіз шлаку за маршрутом: ЦПШ – додаткова ємність №2 для обладнання технологічних доріжок, вивіз залишку шлаку від облаштування технологічних доріжок за маршрутом: додаткова ємність №2 ПАТ «ММК ім. Ілліча» - Балка Грекувата, а Замовник зобов`язується прийняти та оплати на умовах цього договору надані послуги (п. 1.2. Договору ).

Згідно з п.2.2 Договору загальний орієнтований обсяг перевезення за договором: 1533000 тонн усього/4200 тонн на добу (який може бути скоригований заявкою Замовника).

Замовник оплачує Виконавцю вартість послуг, наданих на підставі цього договору та відповідно до його умов, у такому порядку: розрахунок за надані послуги у розмірі вартості наданих послуг здійснюється Замовником після підписання двостороннього акта наданих послуг шляхом сплати грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначений у цьому договорі, з відстрочкою платежу 15 календарних днів з моменту підписання акта наданих послуг (п. 3.1. Договору).

Згідно з п.6.16 Договору за невиконання Виконавцем заявленого Замовником місячного обсягу перевезення шламів Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 15% від договірної вартості невиконаного обсягу перевезення.

Замовник зобов`язаний перевірити, підписати акт наданих послуг відповідно до заявок Замовника, у разі відсутності зауважень або надіслати мотивовану відмову від підписання протягом 3-х робочих днів. Послуги вважаються наданими після підписання акта наданих послуг (п.7.1. Договору ).

Відповідно до п.11.8. Договору сума неустойки, а також належна сума відшкодування збитків, оплачуються Виконавцем Замовнику протягом 10 робочих днів з моменту пред`явлення відповідної обґрунтованої вимоги Замовника.

За змістом п.11.9. Договору Замовник має право в односторонньому безумовному порядку (у тому числі після закінчення строку дії договору ) застосовувати до Виконавця оперативно-господарську санкцію, виражену в утриманні сум пред`явленої Виконавцю неустойки та розрахованих збитків із належних до сплати сум, у тому числі за виконані роботи та поставлені матеріали, шляхом направлення Виконавцю повідомлення із зазначенням утриманої суми неустойки та розрахованих збитків. Утримання неустойки та розрахованих збитків не тягне за собою зміни вартості робіт по цьому Договору. В результаті перерахування Замовником грошових коштів у сумі, яка підлягає оплаті Виконавцю після утримання неустойки та розрахованих збитків, вказаних у повідомленні, вважаються виконаними у повному обсязі зобов`язання Замовника по перерахуванню грошових коштів у сумі, яка підлягає сплаті Виконавцю до утримання неустойки та розрахованих збитків, а також зобов`язання Виконавця по сплаті Замовнику неустойки та розрахованих збитків, вказаних у повідомлені. До завершення розгляду по суті спірних питань, які виникли, Сторонами або судом, утримання Замовником сум пред`явленої Виконавцю неустойки та розрахованих збитків не є порушенням передбачених Договором зобов`язань Замовника з оплати виконаних Виконавцем Робіт та поставлених матеріалів. У випадку, якщо сума, яка підлягає утриманню відповідно з п.11.8 Договору, перевищуватиме суму, яка підлягає сплати за цим Договором, оперативно-господарська санкція, передбачена п.11.9. Договору, за рішенням Замовника розповсюджується також на інші договору, які підписані Замовником з Виконавцем.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 21.06.2020 включно. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов`язань ( у тому числі гарантійних ) за цим договором (п. 14.1. Договору ).

Додатком №1 до Договору «Протокол узгодження договірних цін» сторони погодили умови: 1. Перевезення шламу за маршрутом додаткова ємність №2 – східний склад (аглофабрика), одинця виміру – тонна, відстань – до 5,6км, вартість без ПДВ – 17,50грн. 2. Вивіз шлаку за маршрутом додаткова ємність № 2 – балка Грекувата, одинця виміру – т/км, відстань – 14км, вартість без ПДВ – 2,20грн. 3. Ввезення шлаку за маршрутом ЦПШ - додаткова ємність №2, одинця виміру – т/км, відстань – 7,5км, вартість без ПДВ – 4,40грн. 4. Перевезення шлаку за місцем, одинця виміру – маш. год, вартість без ПДВ – 625,00грн.

На виконання умов договору Виконавець надав Замовнику послуги з перевезення на загальну суму 1902035,71грн відповідно до актів наданих послуг: №936 від 21.10.2019 на суму 30295,02грн з ПДВ, №992 від 04.11.2019 на суму 355828,88грн з ПДВ, №1029 від 12.11.2019 на суму 455132,84грн з ПДВ, №1064 від 22.11.2019 на суму 464142,84грн з ПДВ, №1077 від 22.11.2019 на суму 41744,74грн з ПДВ, №1091 від 02.12.2019 на суму 9750,00грн з ПДВ, №1093 від 02.12.2019 на суму 154987,19грн з ПДВ, №1130 від 11.12.2019 на суму 301937,58грн з ПДВ, №1151 від 13.12.2019 на суму 19500,00грн з ПДВ, №1165 від 20.12.2019 на суму 68716,62грн з ПДВ.

Вказані акти підписані Сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Як зазначає позивач, та не заперечує відповідач, позивач частково оплатив вартість наданих послуг на загальну суму 186123,90грн.

11.09.2020 позивач направив на адресу відповідача претензію, відповідно до якої на підставі п.6.16. Договору нараховано відповідачу штраф у розмірі 3153779,19грн.

Відповідач за вказаною претензією штраф у розмірі 3153779,19грн не сплатив.

Позивач на підставі п.11.9. Договору утримав з відповідача суму, яка підлягає сплаті за надані послуги, у розмірі 1902035,71грн за рахунок штрафу у розмірі 315377919,00грн.

За підрахунками позивача, з огляду на часткові оплати останнього, розмір неоплаченого штрафу становить 1437867,38грн.

Відповідач частину штрафу у розмірі 1437867,38грн не сплатив, внаслідок чого позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

06.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Кормо-Транс-Логістик» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Нормер» 1591527,14грн, з яких: 1522061,81грн – основний борг, 28307,11грн – 3%річних, 41158,22грн – інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошових зобов`язань за договором перевезення вантажів №270919 від 27.09.2019.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 у справі №904/5496/20 позов задоволено, вирішено стягнуто з Приватного підприємства «Нормер» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кормо-Транс-Логістик» основний борг у сумі 1522061,81грн, 3% річних у сумі 28307,11грн, інфляційні втрати у сумі 41158,22грн, судовий збір у сумі 23872,91грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справ №904/5496/20 Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Нормер» задоволено, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 у справі №904/5496/20 скасовано; прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2021 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кормо-Транс-Логістик» залишено без задоволення; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі №904/5496/20 залишено без змін.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів. Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність – обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Цей правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 922/2391/16, а також у постанові від 18 червня 2021 року у справі № 910/16898/19.

Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 01.06.2021 у справі 904/5494/20 встановлено, що всього Товариством з обмеженою відповідальністю «Кормо-Транс-Логістик» було вивезено шламу в обсязі 81582,72т.: акт №936 від 21.10.2019, за період з 16.10.2019 по 19.10.2019 та акт №992 від 04.11.2019 за період з 21.10.2019 по 31.10.2019, всього 15785,840т.; акт №1029 від 12.11.2019, за період з 01.11.2019 по 10.11.2019, акт №1064 від 22.11.2019, за період з 11.11.2019 по 20.11.2019, акт №1093 від 02.12.2019, за період з 21.11.2019 по 26.11.2019, всього 48146,680т.; акт №11306 від 11.12.2019, за період з 01.12.2019 по 10.12.2019 та акт №1165 від 20.12.2019, за період з 11.12.2019 по 12.12.2019, всього 17650,200.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю «Кормо-Транс-Логістик» було вивезено шлак: акт №992 від 04.11.2019, за період з 22.10.2019 р. по 31.10.2019, 10344,937грн; акт № 1029 від 12.11.2019, за період з 01.11.2019 по 10.11.2019, акт № 1077 від 22.11.2019, за період 12.11.2019 по 20.11.2019 та акт №1093 від 02.12.2019, 22.11.2019.

Наведене свідчить, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кормо-Транс-Логістик» не виконало взяті на себе зобов`язання місячного обсягу з перевезення, який визначається шляхом множення кількості днів у відповідному місяці на добову норму (4200 тон), що є підставою для нарахування Замовником штрафу, передбаченого пунктом 6.16 договору, і яка застосована Відповідачем як оперативно-господарська санкція відповідно до пункту 11.9 договору.

Вказаний висновок підтверджено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у поставі від 01.09.2021 у справі №904/5496/20.

Таким чином, наведені судові рішення в частині порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Кормо-Транс-Логістик» зобов`язань з місячного обсягу перевезення за договором №270919 від 27.09.2019 мають преюдиційне значення для цієї справи.

Відповідно до частини першої ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У пункті п.6.16 Договору сторони погодили, що за невиконання Виконавцем заявленого Замовником місячного обсягу перевезення шламів Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 15% від договірної вартості невиконаного обсягу перевезення.

За змістом п.11.9. Договору Замовник має право в односторонньому безумовному порядку (у тому числі після закінчення строку дії договору ) застосовувати до Виконавця оперативно-господарську санкцію, виражену в утриманні сум пред`явленої Виконавцю неустойки та розрахованих збитків із належних до сплати сум, у тому числі за виконані роботи та поставлені матеріали, шляхом направлення Виконавцю повідомлення із зазначенням утриманої суми неустойки та розрахованих збитків. Утримання неустойки та розрахованих збитків не тягне за собою зміни вартості робіт по цьому Договору. В результаті перерахування Замовником грошових коштів у сумі, яка підлягає оплаті Виконавцю після утримання неустойки та розрахованих збитків, вказаних у повідомленні, вважаються виконаними у повному обсязі зобов`язання Замовника по перерахуванню грошових коштів у сумі, яка підлягає сплаті Виконавцю до утримання неустойки та розрахованих збитків, а також зобов`язання Виконавця по сплаті Замовнику неустойки та розрахованих збитків, вказаних у повідомлені. До завершення розгляду по суті спірних питань, які виникли, Сторонами або судом, утримання Замовником сум пред`явленої Виконавцю неустойки та розрахованих збитків не є порушенням передбачених Договором зобов`язань Замовника з оплати виконаних Виконавцем Робіт та поставлених матеріалів. У випадку, якщо сума, яка підлягає утриманню відповідно з п.11.8 Договору, перевищуватиме суму, яка підлягає сплати за цим Договором, оперативно-господарська санкція, передбачена п.11.9. Договору, за рішенням Замовника розповсюджується також на інші договору, які підписані Замовником з Виконавцем.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач на підставі п.11.9. Договору застосував до відповідача оперативно-господарську санкцію, яка полягає в утриманні з відповідача суми нарахованого штрафу у розмірі 3153779,19грн.

Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у поставі від 01.09.2021 у справі №904/5496/20 встановив, що Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 01.06.2021 дійшов обґрунтованого висновку, що у зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Кормо-Транс-Логістик» умов договору Приватне підприємство «Нормер» правомірно застосував до позивача оперативно-господарську санкцію, передбачену умовами договору, і за наслідками перерахування замовником грошових коштів в сумі, яка підлягає сплаті виконавцю після утримання неустойки та розрахованих збитків, вказаних в повідомленні, вважаються виконаними у повному обсязі зобов`язання замовника по перерахуванню грошових коштів в сумі, що підлягала сплаті виконавцю до утримання неустойки та розрахованих збитків, а також зобов`язання виконавця по сплаті замовнику неустойки та розрахованих збитків, вказаних у повідомленні.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною 1 ст. 217 цього Кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частин 1 – 2 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Перелік видів оперативно - господарських санкцій встановлений у частині 1 ст. 236 Господарського кодексу України. При цьому, згідно з частиною 2 ст. 236 Господарського кодексу України такий перелік не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Ст. 237 Господарського кодексу України передбачено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

З аналізу положень ст. 237 Господарського кодексу України вбачається, що особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних санкцій, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб`єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов`язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором (постанова Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №905/2336/18).

Штрафними санкціями, за приписами ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, пунктом п.11.9. Договору передбачено застосування оперативно - господарської санкції, яка не входить до переліку частини 1 ст. 236 Господарського кодексу України, а саме: під оперативно-господарською санкцією розуміється право Замовника отримати суму нарахованих штрафних санкцій, спричинених невиконанням договору та збитків із сум, що підлягають сплаті Виконавцю.

В цьому випадку і порядок застосування, і зміст оперативно - господарської санкції визначений сторонами у спірному договорі та за його змістом під оперативно-господарської санкцією розуміється право Замовника отримати суму нарахованих штрафних санкцій. Тобто, в цих конкретних правовідношеннях сторін за своїм змістом оперативно-господарська санкція, передбачена пунктом 11.9. Договору, нерозривно пов`язана із штрафними санкціями, передбаченими пунктом 6.16. цього ж договору, та має похідний характер.

Центральним апеляційним господарським судом у постанові від 01.06.2021 у справі 904/5494/20 вказано, що судом попередньої інстанції помилково визнано, що штраф, передбачений пунктом 6.16. Договору, за своєю правовою природою не є оперативно-господарською санкцією, а є неустойкою, яка не може застосовуватися Відповідачем як оперативно-господарська санкція відповідно до пункту 11.9. Договору.

Наведена позиція підтримана Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у поставі від 01.09.2021 у справі №904/5496/20.

Пунктом 11.9. Договору передбачено право Замовника утримати суму пред`явленого штрафу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач направив на адресу відповідача з претензію про сплату штрафу у розмірі 3153779,19грн та у подальшому, з огляду на неоплату відповідачем такого штрафу, позивач самостійно, без згоди іншої сторони, такий штраф утримав з відповідача.

Таким чином, позивач, утримавши на підставі п. 11.9. Договору суму, яка підлягає сплаті відповідачу, за рахунок штрафу у розмірі 3153779,19грн, нарахованого відповідно до п.6.16. Договору, визначив пов`язаність оперативно-господарської санкції та штрафної санкції та порядок застосування у спірному випадку до відповідача такого штрафу свідчить про його правову природу як оперативно-господарської санкції, а не штрафної санкції, яка може бути застосована у судовому порядку.

Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач визначає суму 3153779,19грн як оперативно-господарську санкцію (стор. 3 позовної заяви).

За умовами спірного договору не визначено права Замовника стягувати з Виконавця утриману на підставі п.11.9. Договору неустойку, навіть у разі, якщо така неустойка перевищує суму коштів, які підлягають сплаті Виконавцю.

Також, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у поставі від 01.09.2021 у справі №904/5496/20 встановив, що Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 01.06.2021 дійшов обґрунтованого висновку, що у зв`язку з неналежним виконанням позивачем умов договору відповідач правомірно застосував до позивача оперативно-господарську санкцію, передбачену умовами договору, і за наслідками перерахування замовником грошових коштів в сумі, яка підлягає сплаті виконавцю після утримання неустойки та розрахованих збитків, вказаних в повідомленні, вважаються виконаними у повному обсязі зобов`язання замовника по перерахуванню грошових коштів в сумі, що підлягала сплаті виконавцю до утримання неустойки та розрахованих збитків, а також зобов`язання виконавця по сплаті замовнику неустойки та розрахованих збитків, вказаних у повідомленні.

Суд звертає увагу, що за своєю природою оперативно-господарська санкція застосовується з метою припинення або запобігання повторенню порушень зобов`язання шляхом оперативного впливу на правопорушника, разом з тим, стягнення з порушника частини суми, яка нарахована в межах застосування оперативно-господарської санкції, після закінчення строку дії договору розцінюється судом як спосіб надмірного збагачення Замовника.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність звернення до суду з відповідним позовом про стягнення нарахованого штрафу, який утримано з відповідача в порядку застосування оперативно-господарської санкції.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, з огляду на безпідставність позовних вимог, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Нормер», м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кормо-Транс-Логістик», м. Маріуполь Донецької області про стягнення штрафу у розмірі 1437867,38грн відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Чернова

У судовому засіданні 09.02.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2022.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.