Рішення № 103136318, 11.02.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2022м. ДніпроСправа № 904/9729/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекет 2017" (м. Жовті Води, Дніпропетровська область)

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат (м. Жовті Води, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором про закупівлю послуг № 8/32/517В від 12.08.2021 у розмірі 429 955 грн. 40 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бекет 2017" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) заборгованість за договором про закупівлю послуг № 8/32/517В від 12.08.2021 у розмірі 429 955 грн. 40 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю послуг № 8/32/517В від 12.08.2021 в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем у липні та жовтні 2021 року охоронних послуг, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 429 955 грн. 40 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 449 грн. 33 коп. та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 29.12.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.12.2021, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вулиця Горького, будинок 2, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача (а.с. 33).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач обізнаний про розгляд даної справи судом, оскільки ухвалу суду від 29.12.2021 отримав 11.01.2022, що вбачається з поштового повідомлення № 4930019210270, отже завчасно (а.с. 37).

Так, ухвалою суду від 29.12.2021, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи дату отримання ухвали суду - 11.01.2022, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 26.01.2022 включно.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 11.02.2021 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуг, строку його дії, порядок та строки надання послуг, факт надання та передачі послуг замовнику, загальна вартість наданих послуг, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 12.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бекет 2017" (далі - Охорона, позивач) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Власник, відповідач) укладено договір про закупівлю послуг № 8/32/517В (далі - договір, а.с.9-12), відповідно до умов якого:

- Охорона зобов`язується надати послуги зазначені в пункті 1.2 договору, а Власник прийняти та оплатити такі послуги (пункт 1.1. договору);

- Охорона зобов`язується надати в порядку та на умовах договору охоронні послуги, код ДК 021:2015-7971 (охорона об`єктів ДП "СхідГЗК") (пункт 1.2. договору);

- Охорона зобов`язується охороняти нерухоме майно Власника та/або його відокремлені приміщення, будівлі та інші товарно – матеріальні цінності, які перераховані в дислокації об`єктів, що підлягають охороні, що є додатком № 2 до цього договору (далі – об`єкт), а Власник зобов`язаний виконувати передбачені договором правила охорони та щомісячно сплачувати встановлену плату (пункт 1.3. договору).

Так, до договору було підписано, зокрема, додаток № 2 - Дислокація об`єктів, що підлягають охороні, в якому сторонами було узгоджено, що цілодобовій охороні за договором підлягають сім об`єктів, назви та адреси яких були зазначені у вказаній дислокації (а.с.5 на звороті).

У пункті 11.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2021, але в будь – якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У пункті 2.1. договору визначено, що власник повинен надавати послуги якісно в строки, обумовлені договором. Гарантією якості наданих послуг є підписані сторонами акти здавання – приймання послуг.

За умовами пункту 3.1. договору вартість послуги визначається згідно "Протоколу погодження договірної ціни" (додаток № 1), який є невід`ємною частиною договору і складає 30 711 грн. 10 коп. одного цілодобового поста охорони за місяць. Орієнтовна вартість договору складає 2 149 777 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% - 429 955 грн. 40 коп., загальна орієнтовна вартість договору складає 2 579 732 грн. 40 коп.

Так, до договору було підписано, зокрема, додаток № 1 - Протокол погодження договірної ціни, в якій сторонами визначили вартість послуг за договором (а.с.5).

Відповідно до умов пункту 4.1. договору Охорона здійснює охорону з моменту здачі об`єкта під охорону і до моменту зняття об`єкту з-під охорони. Умови та порядок здачі під охорону та зняття з-під охорони об`єкта визначаються умовами договору та Інструкцією про порядок прийому (здачі) об`єктів під охорону, що є додатком № 3 до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, до договору було підписано, зокрема, додаток № 3 - Інструкцію про порядок прийому (здачі) об`єктів під охорону (а.с.6).

У пункті 4.5. договору сторони погодили, що період надання послуг січень – грудень 2021 року.

Як зазначає позивач, у липні та жовтні 2021 року на виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги з охорони об`єктів відповідача, загальна вартість яких склала 429 955 грн. 40 коп., на підтвердження чого позивачем було складено:

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000072 щодо надання послуг охорони у липні 2021 року на суму 214 977 грн. 70 коп. (а.с.15);

- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000103 щодо надання послуг охорони у жовтні 2021 року на суму 214 977 грн. 70 коп. (а.с.17).

Суд відзначає, що вказані акти підписані лише зі сторони позивача (виконавця за договором); підпису відповідача акти не містять.

Як зазначає позивач, акти за липень та жовтень 2021 року були надані на підпис відповідачу, але відповідач підписані акти позивачу не повернув; мотивованої відмови від їх підписання також не надав, у зв`язку з чим позивач вважає надані ним у липні та жовтні 2021 року послуги з охорони прийнятими позивачем.

З цього приводу суд зазначає таке.

На підтвердження вручення (направлення) Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000072 щодо надання послуг охорони у липні 2021 року на суму 214 977 грн. 70 коп. та Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000103 щодо надання послуг охорони у жовтні 2021 року на суму 214 977 грн. 70 коп. позивач жодного доказу не надав. Отже, факт такого вручення не підтверджується матеріалами справи.

В той же час суд зазначає, що вказані вище Акти на загальну суму 429 955 грн. 40 коп. були долучені до позовної заяви, яка була направлена відповідачу 21.12.2021 за поштовою накладною № 5221000634244 (а.с.7 на звороті) та отримана ним 22.12.2021 (а.с.50). Вказане свідчить, що спірні Акти наявні у відповідача, щонайменше з 22.12.2021.

При цьому, відповідно до пункту 3.3. договору Акт здавання – приймання послуг складається Охороною в останній день кожного календарного місяця. Протягом 3-х календарних днів з момент отримання Акту здавання – приймання послуг Власник зобов`язаний підписати його та направити підписаний Акт здавання – приймання послуг Охороні, у випадку відмови від підписання Власник зобов`язаний направити вмотивовану відмову від підписання Акту здавання – приймання послуг. У разі якщо Власник протягом 3-х календарних днів не направив Охороні підписаний акт виконаних робіт або вмотивовану відмову від його підписання, вважається, що Власник підписав направлений йому акт здавання-приймання послуг без будь-яких зауважень та заперечень.

Враховуючи вказані обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що надані позивачем у липні та жовтні 2021 року послуги з охорони на загальну суму 429 955 грн. 40 коп. є прийнятими позивачем.

При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, підписання замовником акту здачі-прийняття наданих послуг, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг.

Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу прийняття послуг за зазначеними актами відповідачем також не заявлено.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за ним.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цієї послуги.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, у пункті3.2. договору дійшли згоди, що Власник проводить оплату наданих послуг щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, на підстав акту здачі – приймання наданих послуг і рахунку на сплату, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок охорони, зазначений в розділі 14 цього договору.

Враховуючи вказані вище умови договору, приймаючи до уваги, що спірні послуги надавались позивачем у липні та жовтні 2021 року, які є звітними в розумінні умов договору, строк оплати за надані позивачем у липні та жовтні 2021 року послуги з охорони об`єктів відповідача є таким, що настав.

Як зазначає позивач, ним взяті на себе зобов`язання щодо надання послуг були виконані у повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості та обсягу наданих послуг відповідач з моменту їх надання і до теперішнього часу не висловлював, в свою чергу відповідачем взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем у у липні та жовтні 2021 року послуг охорони були порушені - надані послуги у встановлені договором порядку та строки оплачені не були, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 429 955 грн. 40 коп., що і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи визначені контрагентами у підпункті 3.2. договору порядок розрахунків за надані послуги, приймаючи до уваги їх прийняття відповідачем, строк оплати наданих у липні та жовтні 2021 року послуг охорони на суму 429 955 грн. 40 коп. є таким, що настав.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати наданих позивачем у липні та жовтні 2021 року послуг охорони на суму 429 955 грн. 40 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 429 955 грн. 40 коп.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 6 449 грн. 33 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекет 2017" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат про стягнення заборгованості за договором про закупівлю послуг № 8/32/517В від 12.08.2021 у розмірі 429 955 грн. 40 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вулиця Горького, будинок 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекет 2017" (52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вулиця Гагаріна, будинок 22; ідентифікаційний код 41737349) 429 955 грн. 40 коп. - основного боргу та 6 449 грн. 33 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 11.02.2022.

Суддя Ю.В. Фещенко