Рішення № 103131541, 04.02.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/282/22

пр. № 2/759/2414/22

04 лютого 2022 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О,

за участю секретаря судових засідань Кравченко А.Р.,

представника позивача ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у якому просив визначити додатковий строк для прийняття спадщини після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням законної сили.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла його мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 . Він є єдиним сином ОСОБА_3 . Для отримання спадщини він у встановлений законом строк не зміг звернутись з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори, оскільки після смерті матері перебував у пригніченому стані, погіршилось самопочуття, у зв`язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні з подальшою реабілітацією. Крім того, в Україні з березня 2020 року і дотепер встановлено карантин в різних формах через коронавірусну хворобу. 15.01.2021 року він захворів на COVID-19, у зв`язку з чим двічі перебував на стаціонарному лікуванні.

26.10.2021 року звернувся до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою, про прийняття спадкового майна.

Постановою Державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Основенко Л.М. №7945/02-31 від 26.10.2021 року на підставі ст.1270 ЦК України позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з пропущенням передбаченого законодавством шестимісячного строку встановленого для прийняття спадщини після смерті матері.

Вважає, що причини пропуску строку для прийняття спадщини пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, нею пропущено незначний строк.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 року визначеного головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 32-33).

Справу передано судді 11.01.2022 року.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.01.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 35).

31.01.2022 року представник Київської міської ради Поліщук Г.В. подала відзив на позовну заяву, у якому просять ухвалити рішення згідно вимог чинного законодавства (а.с. 42).

01.02.2022 року завідувач Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Семенченко Л.М. надіслала на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи після ОСОБА_3 (а.с. 48-93).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 вимоги позову підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позові обставинам.

Київська міська рада свого представника в судове засідання не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 39), заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило, у відзиві просять розглядати справу за відсутності їх представника (а.с.42-44).

Представник Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, матеріали справи містять заяву про розгляд справи у відсутності представника (а.с. 47).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 06.01.1964 року (а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 07.12.2020 року (а.с.16).

26.10.2021 року ОСОБА_2 звернувся до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26.10.2020 року заведена спадкова справа № 14717/2021 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 06.12.2020 року,що підтверджується належним чином завіреною копією спадкової справи до майна померлої ОСОБА_3 (а.с. 48-93)

Постановою Державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Основенко Л.М. №7945/02-31 від 26.10.2021 року йому відмовлено в оформленні спадкових прав в зв`язку з пропуском 6-ти місячного строку для прийняття спадщини (а.с. 88).

15.01.2021 року позивач звернувся до клініки «АЦМД», де за результатами спірально комп`ютерної томографії органів грудної клітини у мене було виявлено ознаки двобічної полісегментарної пневмонії вірусного генезу асоційованої з COVID-19, 50% ураження паренхіми легень, сечокам`яну хворобу, конкремент правої нирки, дистрофічні зміни грудного відділу хребта (а.с. 28-29).

В період з 07.03.2021 року по 10.04.2021 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні неврології Олександрівської клінічної лікарні м. Києва, що підтверджується випискою з історії хвороби (а.с. 31).

В період з 08.05.2021 року по 25.05.2021 рокупозивач знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні рентген-ендоваскулярної хірургії та кардіохірургічним блоком та палатами інтенсивної терапії Олександрівської клінічної лікарні м. Києва, що підтверджується випискою з історії хвороби № 5900171 (а.с. 30).

Спадкоємцем після ОСОБА_3 є її син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою виданою державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Тітовою О.В. від 02.12.2021 року за № 8901/02-14. Інші спадкоємці по спадковій справі не звертались (а.с. 91).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

З досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування після померлої матері, у зв`язку з пропуском ним строку для прийняття спадщини. Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після смерті матері позивач пропустив з поважних причин, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 року по 03.04.2020 року на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239 до зазначеної постанови № 211 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 24.04.2020 року. 24.04.2020 року карантин продовжено до 22.05.2020 року. 22.05.2020 року карантин продовжено до 22.06.2020 року. 22.06.2020 року карантин продовжено до 31.07.2020 року, а також в подальшому був неодноразово продовжений та діє на даний час. Крім того позивач неодноразово протягом строку, визначеного для прийняття спадщини, перебував на стаціонарному лікуванні.

Принцип "пропорційності" тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності" як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц (провадження № 61-26164св18).

Ураховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд, враховує наявні у справі докази та взаємовідносини сторін, за сукупності яких приходить до висновку про наявність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 терміном в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись 2, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродж. м. Київ, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

Відповідач: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, місце знаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик,36.

Третя особа: Дванадцята київська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02883185, адреса: 03148, м. Київ, вул. Г. Юри, 9.

Повний текст рішення виготовлено 09.02.2022 року.

Суддя Твердохліб Ю.О.