Рішення № 103130757, 04.02.2022, Оболонський районний суд міста Києва

04.02.2022 Справа № 756/17239/21

Унікальний № 756/17239/21

Провадження № 2/756/1952/22

р і ш е н н я

іменем України

04 лютого 2022 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.,

за участі секретаря - Харук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений з ОСОБА_2 10 березня 2000 року, посилаючись на те, що сімейне життя з відповідачем не склалося і шлюбні відносини між ними фактично припинені. Збереження шлюбу вважає неможливим. Від шлюбу мають двох дітей.

Також позивач просить призначити виплату аліментів відповідачем на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від його доходу щомісячно.

Окрім того, позивач додала, що донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує курси математики, що становить 8 229,00 грн, у зв`язку з чим з урахуванням уточнення вважає правильним стягнути з відповідача половину вказаних понесених додаткових витрат на утримання дитини.

Також ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача понесені нею витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу.

08 грудня 2021 року судом по справі відкрито спрощене позовне провадження.

Позивач у судовому засіданні позов з урахуванням уточнення підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову та визнавав його.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про одруження 10 березня 2000 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Мінського районного управління юстиції у місті Києві між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 258.

Під час шлюбу сторін у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_3 . Також у сторін ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що між сторонами у справі склалися негативні стосунки, оскільки сторони між собою не знаходять порозуміння, втратили один до одного почуття поваги та кохання, внаслідок чого вже тривалий час між подружжям не підтримуються сімейно-шлюбні стосунки, сторони не ведуть спільного господарства, проживають окремо, наміру зберігати сім`ю не мають, а відтак збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача. Визнання позову про розірвання шлюбу відповідачем не порушує охоронюваних законом прав та інтересів жодних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи те, що відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, а також те, що визнання останнім позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе позовні вимоги про стягнення аліментів задовольнити та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 листопада 2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Сімейним кодексом України передбачено також участь батьків у додаткових витратах на дитину.

Згідно Договору про надання освітніх послуг від 16.10.2021, що укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_5 , загальна вартість освітніх послуг з математики ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за 32 заняття складає 8 229,00 грн.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Верховний Суд України у свої Постанові від 13 вересня 2017 року дійшов висновку, що положення ст. 185 СК України стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Беручи до уваги ті обставини, що батьки зобов`язані порівну брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, враховуючи визнання позову відповідачем та те, що таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає правильним стягнути з відповідача на користь позивача 50% додаткових витрат на навчання доньки, що складає 4 114,50 грн.

Додатково суд зауважує, що із довідки МСЕК № 0774665 ним вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, відтак на підставі ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає необхідним повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Прохання позивача відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу не знаходить свого обґрунтування, та не підтверджені фактами реального надання правової допомоги саме по цій цивільній справі, не надано погодинного розрахунку наданої професійної правничої допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, акту виконаних робіт та документально підтверджених здійснених ним витрат, тому суд приходить до висновку про відмову у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 110, 112, 141, 150, 181, 182, 185, 191 СК України, ст. 5, 12-13, 76, 81, 133, 137, 141, 206, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 10 березня 2000 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Мінського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 258, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 листопада 2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) 1/2 частину понесених додаткових витрат на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 4 114 (чотири тисячі сто чотирнадцять) гривень 50 копійок.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 38002491, місцезнаходження: м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) повернути платнику ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) грошові кошти в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок - судового збору згідно квитанції № 53 від 24.11.2021, який було сплачено на р/р UA718999980313111206000026006.

У відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна