Ухвала суду № 103130633, 08.02.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/1581/22

Провадження №: 1-кп/755/733/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" лютого 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Галиги І.О.,

секретаря Архипова І.Р.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за розслідувань № 12021100000000618 від 13.07.2021 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ходорів Львівської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, проте щодо якого в провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 18.09.2019 року за №42019100000000569 за ч. 3 ст. 332 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 199 КК України

за участю учасників провадження:

прокурора Самойлова М.В.,

захисників Саннікова С.Г., Тонконога В.В.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

З Київської міської прокуратури надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021100000000618 від 13.07.2021 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 199 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання щодо обрання ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 199 КК України та послався на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. зазначивши, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна. У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження № 42019100000000569 від 18.09.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, усвідомлюючи можливість реального позбавлення волі за вчинені ним кримінальні правопорушення, з метою уникнення відповідальності, перебуваючи на волі, може змінити своє місце проживання та переховуватися від суду, в тому числі, незаконно переправитись через державний кордон України. Також вказав, що захисник Тонконог В.В. під час розгляду 17.11.2021 року в Голосіївському районному суді міста Києва клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою, надав слідчому судді завірену копію договору оренди житлового приміщення, укладеного 04.11.2021 року ОСОБА_1 з ОСОБА_3 . Проте, 04.11.2021 року ОСОБА_1 перебував у Київському слідчому ізоляторі. Разом із тим, допитані сусіди ОСОБА_3 , а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомили, що на даний час ОСОБА_3 проживає у квартирі, яку нібито здала в оренду ОСОБА_1 , який перебуває в Київському СІЗО. Більш того, свідки повідомили, що ОСОБА_3 в оренду вказану квартиру не здає, оскільки сама там проживає. Тому просить врахувати ці обставини у розрізі відсутності місця проживання обвинуваченого у місті Києві.

Зазначив про існування ризику незаконного впливу на іншого обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, враховуючи зухвалість їх дій, а також соціальні зв`язки, в тому числі, міжнародні, за допомогою яких ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 придбали та збували підроблену іноземну валюту на території міста Києва, ОСОБА_1 може впливати на обвинуваченого ОСОБА_2 , можуть обговорювати між собою обставини з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності.

Вказав про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи не під вартою, може продовжити збувати підроблену іноземну валюту з метою отримання незаконних доходів для їх використання при переховуванні від суду.

Зазначив, що вищевказані обставини не дають можливості запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Також просив визначити розмір застави, яка є достатньою для забезпечення виконання ним обов`язків, а саме в сумі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 620250 грн., а також в разі внесення застави покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Тонконог В.В. заперечив щодо обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, мотивувавши тим, що прокурором не надав жодного обґрунтування наявності ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що в клопотанні як обґрунтованість наявності ризиків прокурор посилається на можливість переховування ОСОБА_1 від органів слідства, переховування у знайомих та можливість виїхати закордон. Проте не залучено жодного доказу на підтвердження наявності хоча б однієї із перерахованих обставин. Зазначив, що доказів перетину ним кордону слідством не надано, а згідно його показів дія його закордонного паспорта закінчилась 29.03.21 року, а новий він не отримував. Вважає, що таке обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суперечить вимогам ст. 177 КПК України. Також вказав, що стороною обвинувачення ризики знищити, сховати або спотворити будь-які речі, незаконного впливу на свідків, іншого обвинуваченого ґрунтуються на припущеннях. Посилання на розгляд іншої кримінальної справи у Святошинському районному суді м. Києва відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.332 КК України є недоцільним, оскільки запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався, він постійно являвся на судові засідання. Також прокурором не надано жодного обґрунтування можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Зазначив, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, судимості не має, зобов`язується виконувати покладені на нього процесуальних обов`язків у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника. Заперечив проти непомірного розміру застави, запропонованої прокурором.

Захисник Санніков С.Г. та обвинувачений ОСОБА_2 - заперечили проти задоволення клопотання прокурора.

Розглядаючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що це звернення вмотивовано наявністю у справі передумов визначених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України в їх системному зв`язку.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У цій ситуації у вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 199 КК України.

На цей час обвинувачені та свідки в даному кримінальному провадженні не допитані.

Докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує наступне.

Відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ходорів Львівської області, громадянин України, з вищою освітою, не одружений, офіційно не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, проте щодо якого в провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 18.09.2019 року за №42019100000000569 за ч. 3 ст. 332 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу, є раніше не судимою особою.

Так суд враховує, що ОСОБА_1 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 199 КК України, тобто у скоєнні тяжких та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, з огляду на специфіку кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчинені кримінальних правопорушень, а також на конкретні обставини кримінального провадження, його особу, те, що він раніше не судимий, проте щодо якого в провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 18.09.2019 року за №42019100000000569 за ч. 3 ст. 332 КК України, що вказує на його схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень та можливе ухилення від суду, відсутність постійного місця проживання у м. Києві, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, на даний час не вбачається, а тому клопотання сторони захисту щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не підлягає задоволенню.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Доводи сторони захисту щодо наявності у ОСОБА_1 постійного місця проживання не забезпечує впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці ОСОБА_1 та не є достатньою підставою для застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, про що також зазначала і колегія суддів Київського апеляційного суду в ухвалі від 11.01.2022 року при розгляді апеляційної скарги. Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 проживав до затримання у хостелі за адресою: АДРЕСА_2 .

Проте, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, враховуючи тяжкість злочинів, обставини кримінальних правопорушень, майновий та сімейний стан особи, його соціальні зв`язки, так само суд враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які вказують на те, що є велика ймовірність того, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, вважає за належне призначити заставу у розмірі, який становить 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496 200 гривень 00 копійок, яка в достатній мірі гарантує виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, визначаючи ОСОБА_1 розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 314-316, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Тонконога В.В., про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - залишити без задоволення.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 08.04.2022 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496 200 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ у місті Києві (одержувач - ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089).

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до суду за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

- прибувати до суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

- здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 10.02.2022 року о 16 год. 30 хв.

Суддя