Ухвала суду № 103130066, 09.02.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2380/22

Провадження № 2-з/752/157/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року Голосіївського районний суду м. Києва в складі:

головуючого- судді- Машкевич К.В.

за участю секретаря- Гненик К.П.

розглянувши заяву представника позивача - адвоката Касьяненка Дмитра Леонідовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталії Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім' ї Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про захист права власності шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності , суд,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду і просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталії Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.03.2019 року, індексний номер 45961368, згідно з яким здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс»

- скасувати запис про право власності № 30697937 від 12.03.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, внесений на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталії Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14.03.2019 року, індексний номер 45961368

Разом із позовною заявою до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову в якій останній просить суд:

- заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Ки єві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» та уповноваженим товариством особам здійснювати дії щодо примусового входження в квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживання\перебування будь-яких осіб в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилається, що між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено кредитний договір №НКЛ-4381014 від 22 липня 2013 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір від 22 липня 2013 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності від 08 лютого 1994 року.

Зазначає, що з Державного реєстру речових прав дізналася, що спірна квартира належить відповідачу у справі - ТОВ «Мегаінвест Сервіс».

Вказує, що набуття права власності ТОВ «Мегаінвест Сервіс», на єдине житло позивача та її родини, зокрема неповнолітнього онука - інваліда з дитинства є незаконним та порушує її права.

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також наголошує, що вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, в тому числі шляхом накладення заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна викликані необхідністю нівелювання реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду по справі та своєчасне невжиття цих заходів може стати перешкодою для належного та повного захисту і відновлення порушених цивільних прав позивача, в зв`язку з тим, що вказане майно може бути безперешкодно відчужено на користь третіх осіб, крім того необхідність вжиття цих заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на примусове входження в предмет іпотеки потрібна задля уникнення реальної загрози примусового входження в житловий об`єкт, який є єдиним житлом іпоткодавця та її родини, зокрема і онуки - ОСОБА_4 , інваліда.

Враховуючи викладене, просить задовольнити заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.

Підстави забезпечення позову врегульовано ст.149 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову застосовується, якщо їх невжиття може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.

Зокрема, згідно з п. п.1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, забороною вчиняти певні дії.

За даною нормою закону однією з причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність при цьому передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові №752/6255/18 від 21 листопада 2018 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову мають бути надані докази необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З точки зору закону заходи забезпечення позову визначаються виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини конкретної справи.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що предметом заявленого позову є скасування рішення про державну реєстрацію, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви в частині заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо вимог позивача в поданій до суду заяві про забезпечення позову про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» та уповноваженим товариством особам здійснювати дії щодо примусового входження в квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживання\перебування будь-яких осіб в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає дану вимого такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Отже, заявлення такої вимоги неволодіючим власником презюмує перебування майна, що є предметом спору у фактичному володінні відповідача за позовом і правомірність такого володіння не спростована, допоки спір про право між сторонами не буде вирішений судом.

Тому, забезпечення позову шляхом заборони на вчинення дії відповідачу та уповноважених ним особам щодо примусового входження в квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживання\перебування будь-яких осіб в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є безпідставним обмеженням реалізації третіми особами права користування спірним майном, яке є похідним від права власності та не має жодного відношення до предмета, заявленого у цій справі позову. Більше того, наклавши таку заборону, суд констатує неправомірність володіння спірним майном відповідачем, що може мати місце тільки за наслідками вирішення спору по суті.

Отже, вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» та уповноваженим товариством особам здійснювати дії щодо примусового входження в квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також здійснювати дії, спрямовані на проведення державної реєстрації місця проживання\перебування будь-яких осіб в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є неспівмірними з предметом заявлених у справі позовних вимог, а тако невиправданим надмірним обмеженням похідних речових прав на спірне майно.

У зв`язку з наведеним та враховуючи викладене вище, предмет спору, співмірність вимог заявника з заявленими нею заходами забезпечення позову, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити частково.

Заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: суб`єктам державної реєстрації прав; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_4 .

Відповідач - 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», РНОКПП: 42237969, адреса: 01001, місто Київ, вул.Велика Житомирська, будинок 4, офіс 9.

Відповідач -2: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталія Миколаївна. Адреса: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім' ї Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, адреса: 03150, м.Київ, вул.Вклика Васильківська, 58.

Третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя: К.В.Машкевич