Рішення № 103130011, 20.01.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12890/21

Провадження № 2/752/2564/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.01.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Гладибороди Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

у травні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила:

- розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.10.2011 року, актовий запис № 1416;

- визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , 2015 року народження, за місцем проживання її матері ОСОБА_1 ;

- стягнути з ОСОБА_2 2 488 000 грн. компенсації належної ОСОБА_1 частки у спільній квартирі АДРЕСА_1 з подальшим припиненням права власності ОСОБА_1 на частку.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Кахно І.А. від 31.05.2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків (а.с. 48-50).

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Кахно І.А. від 22.06.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с. 54-55).

21.09.2021 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позов (а.с. 72-96).

04.11.2021 року цивільну справу в порядку повторного автоматизованого розподілу справи передано в провадження судді Шевченко Т.М. (а.с. 213-214).

27.09.2021 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов зустрічний позов, в якому останній просив суд:

- визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , 2015 року народження, за місцем проживання її батька - ОСОБА_2 ;

- визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 69% частин квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 104,6 кв.м., житловою площею 53,2 кв.м., реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1419262880000;

- визнати спільним сумісним майном, набутим у шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 31% частин квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 104,6 кв.м., житловою площею 53,2 кв.м., реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1419262880000; грошові кошти у розмірі 500 000 грн.;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 Ѕ частини грошових коштів, які є спільною сумісною власністю подружжя у розмірі 250 000 грн.;

- визнати грошове зобов?язання за договором позики грошових коштів від 30.12.2020 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на суму 370 000 грн. спільним сумісним борговим зобов?язанням подружжя, врахувавши його при поділі спільного майна подружжя; визнати частки у спільному борговому зобов?язанні подружжя рівними;

- поділити спільне нерухоме майно, набуте у шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , шляхом визначення ідеальної частки кожного в цілому майні без його реального поділу та залишити його в спільній частковій власності;

у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визначити права на нього наступним чином:

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 19,8% частин квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 104,6 кв.м., житловою площею 53,2 кв.м., реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1419262880000, врахувавши частину боргового зобов? язанняОСОБА_1. у спільному сумісному борговому зобов?язанні подружжя;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 11,2 % частин квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 104,6 кв.м., житловою площею 53,2 кв.м., реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1419262880000, з одночасним припиненням боргового зобов? язанняОСОБА_1. у спільному сумісному борговому зобов?язанні подружжя.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.01.2022 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та розподіл спільного майна подружжя, та в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком, визнання особистою приватною власністю частини майна, яке було придбано за особисті кошти, та поділ спільного майна подружжя, визнання грошового зобов?язання спільним сумісним зобов?язанням подружжя та врахування його при поділі спільного сумісного майна подружжя.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги про розірвання шлюбу визнав повністю.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 01 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, зареєстрований Святошинським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 1416, що стверджується даними свідоцтва про шлюб, виданого повторно 24.02.2021 року.

Від шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що спільне життя сторін у справі не склалось, у зв`язку із тим, що останні мають різні погляди на сімейне життя, що призвело до втрати взаємопорозуміння та почуття любові та поваги одне до одного. Протягом тривалого строку сторони у справі не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, мають окремі бюджети, проживають окремо.

Статтею 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року), кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Суд виходить з того, що вжиття заходів щодо збереження сім`ї у даному випадку не може дати позитивного результату, оскільки подальше спільне життя подружжя неможливе та є таким, що суперечило б інтересам сторін у справі, враховуючи обставини, що склалися у даному конкретному випадку, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.24, 110, 112 СК України та статтями 200, 258, 259, 260, 261, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований Святошинським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 1416, - розірвати.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя