Постанова № 10312759, 23.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя в першій інстанції Кашпур О.В. Справа №2а-9712/09/2570

Суддя-доповідач Цвіркун Ю.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2010 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді Цвіркуна Ю.І.;

суддів Зайця В.С.,

Земляної Г.В.,

при секретарі Коваленку Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2009 року у справі за позовом Приватного підприємства «Ельдорадо-Плюс» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

Приватне підприємство «Ельдорадо-Плюс» (далі ПП «Ельдорадо-Плюс», позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі ДПІ в місті Чернігові, відповідач) про визнання нечинним та скасування рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2009 року позов задоволено, визнано нечинним та скасовано рішення ДПІ в місті Чернігові №0000362323 від 20 січня 2009 року про застосування штрафних (фінансових санкцій) до ПП «Ельдорадо-Плюс» у розмірі 17680,00 грн.

Не погоджуючись з постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2009 року, ДПІ в місті Чернігові звернулося до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом І-ї інстанції норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для задоволення цієї скарги.

У січні 2009 року відповідачем була проведена перевірка залу гральних автоматів Приватного підприємства “Ельдорадо-плюс”, що розташований за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 82.

За результатами перевірки складено акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 12 січня 2009 року №0009/25/26/23/31378890.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1 ст.3, ст.7, ст.11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №121 «Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій».

Так, зокрема, встановлено проведення розрахункових операцій через незареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та непереведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, а саме знаходилось 52 гральних автомата, які знаходились у робочому стані і по яких приймались ставки. Дані гральні автомати були незареєстровані та неопломбовані в установленому порядку, непереведені у фіскальний режим роботи, до зареєстрованого РРО не підключені.

Рішенням відповідача від 20 січня 2009 року №0000362323 до Приватного підприємства “Ельдорадо-плюс” застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 680 грн. 00 коп. на підставі п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу України» та згідно із п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .

Суд першої інстанції, який задовольнив позов, своє рішення мотивує тим, що немає законних підстав вважати вказані 52 гральних автоматів реєстраторами розрахункових операцій, а тому вимоги ДПІ у місті Чернігові до ПП “Ельдорадо-плюс” є безпідставними і суперечать змісту норми п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .

Суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції не погоджується із наступних підстав.

В силу преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій установлені постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», додатком до якої визначено, що до 31.12.2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Тобто, невиконання цього обовязку може бути підставою для накладення на субєкта господарювання фінансових (штрафних) санкцій, передбачених ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які за правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями, а тому застосовуються у разі наявності вини субєкта господарювання та причинного звязку між самим порушенням та його наслідками.

Пунктом 2 зазначеної вище Постанови на Міністерство промислової політики покладено обовязок щодо забезпечення організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Таким чином, до 01.07.2008 року у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було зареєстровано такого реєстратора, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а тому притягнення субєктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, не обладнаних фіскальними функціями, можливе лише після набрання чинності вищезазначеним Наказом.

Вищевказаний наказ 10.09.2008 року втратив чинність на підставі Наказу ДПА України від 10.09.2008 року № 581 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції», яким аналогічно компютерно-касову систему «Фіскал» включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Отже, із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій компютерно-касової системи «Фіскал» позивач зобовязаний використовувати зазначену систему.

Відповідні норми законодавства України є імперативними, а тому такий обовязок позивача є очевидним.

Водночас несумісність компютерно-касової системи «Фіскал» із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими субєктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з цією системою з технічних причин.

При цьому субєкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання компютерно-касової системи «Фіскал» у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1) Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ч.2).

Між тим, позивач ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді не надав доказів вжиття ним всіх необхідних заходів для зясування питання про сумісність компютерно-касової системи «Фіскал» із гральними автоматами, що введені в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

При цьому позивачем подано суду такі документи: - копію рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій; - копію акта перевірки; докази сплати удового збору; - копію позовної заяви з додатками.

Відтак, на момент перевірки у позивача була наявна обєктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією, що передбачає наявність підстав для притягнення його до відповідальності за порушення порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу.

Згідно із п.2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

З врахуванням викладеного, є підстави вважати, що відповідач обґрунтовано застосував до позивача фінансові санкції за порушення закону.

В силу статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 202 КАС України.

Керуючись статтями 195-196, 202, 205 КАС України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у позові Приватному підприємству «Ельдорадо-Плюс» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді:

Складено у повному обсязі 25.06.2010 року.