Ухвала суду № 103127029, 10.02.2022, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Номер справи 703/1057/21

1-кп/703/324/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді Ігнатенко Т.В.

секретар судового засідання Бондаренко А.І., Бойко Л.М.,

Педоренко П.Д.

за участі

прокурора Сокольвяк О.І.

особи щодо якої розглядається клопотання ОСОБА_1

його законного представника ОСОБА_2

захисника Корнійченка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, в режимі відеоконференції з Дніпровською філією «Спеціальний заклад з надання психічної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України», клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Карпюк І.С., яке погоджене прокурором Смілянської окружної прокуратури Сокольвяк О.І., про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 січня 2021 року за №12021250350000019, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у зв`язку із вчиненням ним суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09 січня 2021 року близько 15 години 00 хвилин не розуміючи своїх дій, не усвідомлюючи їх наслідки, перебуваючи на запрошення ОСОБА_3 у будинку останнього, що по АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс один удар ножем у груди останнього, внаслідок чого ОСОБА_3 помер. Смерть ОСОБА_3 перебуває у прямому причинному зв`язку з тілесними ушкодженнями спричиненими ОСОБА_1 .

Дії ОСОБА_1 мають ознаки суспільно-небезпечного діяння, яке кваліфікується як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ч.1 ст.115 КК України.

Слідчий, за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру, оскільки під час досудового розслідування встановлено, що він вчинив суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності.

Під час судового розгляду особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_1 , у присутності його законного представника та захисника, не заперечував що це саме він вдарив ножем у груди ОСОБА_3 та проти застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру. Разом з тим пояснив, що на початку січня 2021 року він перебував у ОСОБА_3 вдома та вживав з ним алкогольні напої. Поім він допомагав ОСОБА_3 чистити картоплю, та у нього стався приступ епілепсії, під час якого він наніс ОСОБА_3 один удар ножем у груди, ближче до серця. Після цього ОСОБА_3 залишався живим, та сказав, щоб той приніс йому горілки, і він пішов до сусіда ОСОБА_4 , де знаходився до приїзду поліції, яка йому сказала,що ОСОБА_3 мертвий, та він віддав їм ножа, якого взяв із собою.

Законний представник ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 , яка є його рідною сестрою, та одночасно дружиною померлого ОСОБА_3 суду пояснила, що її брат має психічне відхилення, та на ґрунті вживання алкоголю у нього стаються загострення, під час яких він виявляє агресію, та стає неконтрольованим, може кидатись на людей, а потім не пам`ятає що відбулось. 9 січня 2021 року, вона була у своєї дочки, так як та народила дитину і потребувала допомоги по господарству. Ввечері їй зателефонували та сказали, що її чоловік у ОСОБА_5 , та з ним біда. Коли вона прибігла на місце, то побачила свого чоловіка з ножовим пораненням у груди, та він відмовлявся говорити, хто з ним таке зробив. А коли вони вже їхали в машині швидкої допомоги до лікарні, то він їй сказав, що це зробив «Дикий». Таке прозвисько має її рідний брат ОСОБА_1 , та враховуючи наявність у нього психічного відхилення, вона не має сумнівів, що саме він вдарив ножем ОСОБА_3 , а тому не заперечувала проти застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричної лікарні з суворим типом нагляду

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Корнійченко О.І. проти задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричної лікарні з суворим типом нагляду не заперечував, проте зауважив, що на його думку в даному випадку кваліфікація суспільно-небезпечного діяння, яке було вчинено його підзахисним визначена не вірно. Вважає, що оскільки ОСОБА_3 , ще протягом певного часу після спричинення ножового поранення залишався живим, та навіть у свідомості, та в силу своєї психічної хвороби, ОСОБА_1 не мав та не міг мати умислу на вбивство ОСОБА_3 , крім того, останній після удару ножем залишився живим, та був у свідомості, тому таке діяння, на його думку слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Під час судового розгляду судом безпосередньо досліджені докази які у повній мірі підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння, що мають ознаки ч.1 ст.115 КК України, а саме покзання свідків:

- ОСОБА_5 , надані ним під час судового розгляду, відповідно до яких 09 січня 2021 року зранку ОСОБА_3 приходив до нього додому, та трохи побувши пішов до себе додому з метою нарубати дров разом із ОСОБА_6 .. Через певний час ОСОБА_3 знову прийшов до нього, при цьому мав дуже хворобливий вигляд, та попросив викликати йому швидку допомогу, оскільки в нього болить серце, після чого впав на підлогу. Він запросив на допомогу місцеву фельдшерку ОСОБА_7 , та викликав швидку. Поки вони чекали швидку, то перенесли ОСОБА_3 в кімнату на диван, де зняли з нього одяг, та побачили слід від колотого поранення в лівий бік тулуба. На питання хто це зробив, ОСОБА_3 їм не відповів. Потім приїхали лікарі на швидкій допомозі, та забрали ОСОБА_2 в лікарню, та як він дізнався пізніше, той там помер. Крім того зауважив, що знає, що ОСОБА_1 має прізвисько « ОСОБА_8 ».

- ОСОБА_6 , який під час судового розгляду розповів, що 9 січня 2021 року він на прохання ОСОБА_3 приходив до нього та допомагав у порубці дров. В першій половині дня вони порізали дрова, та він разом з ОСОБА_3 пішов додому, потім той пішов до себе додому. В той день вони спілкувались, проте алкоголю не вживали. Після того, як ОСОБА_3 пішов до себе, до нього ще заходив ОСОБА_1 , та питав чи нема в нього ОСОБА_3 , дізнавшись, що він дома, пішов в напрямку його будинку. Що відбувалось далі йому невідомо, проте ввечорі йому сказали, що ОСОБА_3 вбили.

- ОСОБА_9 , який під час судового розгляду повідомив, що 9 січня 2021 року близько 14 годин до нього додому забігав ОСОБА_10 , та питав, чи не бачив він ОСОБА_2 , який проживає неподалік від нього. Потім побачивши ОСОБА_11 у вікно, ОСОБА_10 пішов, нічого не сказавши, та повернувся вже близько 16 години. Після повернення у нього в руках був ніж, та він казав що мав конфлікт з ОСОБА_11 . Осадчий залишився в нього дома аж до приїзду працівників поліції, яким розповів що «порнув» ножем Махаринця. Сам ОСОБА_9 не виходив з дому, та не міг подивитись у вікно оскільки мав тоді сильні тілесні ушкодження і весь час лежав.

- ОСОБА_12 , яка під час судового розгляду повідомила, що 9 січня 2021 року вона прийшла додому з нічної зміни та бачила свого сусіда ОСОБА_11 , який на подвір?ї пиляв щось пилкою, при цьому бачила лише його, але він ніби з кимось спілкувався, та з ким вона не бачила. Близько 16 години їй зателефонував її зять ОСОБА_5 , із проханням прийти, оскільки до нього прийшов ОСОБА_3 і упав біля крісел, та сказав що погано почувається. Вона має медичну освіту, тому може надати першу допомогу. Коли вона прийшла, то вже приїхала і машина швидкої допомоги. Махаринець лежав так як сказав ОСОБА_13 , вони його перенесли на диван та зняли верхній одяг. На ньому була футболка просякнута кров`ю, та на тулубі була одна рана, яка вже не кровоточила. На питання хто це зробив, ОСОБА_11 нічого не сказав. Потім швидка забрала його до лікарні, та як їй стало відомо пізніше, він там помер.

Крім того, обставини вчинення суспільно-небезпечного діяння передбаченого ч.1 ст.115 КК України саме ОСОБА_1 підтверджуються документами, які за клопотанням прокурора та за згодою інших учасників судового процесу були досліджені під час судового розгляду, а саме:

- даними рапорту інспектора СРПП №3 Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області від 09 січня 2021 року, відповідно до якого, 09 січня 2021 року на лінію «102» надійшло повідомлення від диспетчера БШМД про те, що за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 отримав ножове поранення (а.п.58);

- даними протоколу огляду місця події від 09 січня 2021 року, відповідно до якого, був оглянутий будинок АДРЕСА_3 , під час чого виявлено та вилучено футболку та кофту з плямами бурого кольору (а.п.60-62);

- даними протоколу обшуку від 09 січня 2021 року, відповідно до якого, слідчим проведено обшук у будинку АДРЕСА_2 , під час якого в приміщенні будинку виявлено плями бурого кольору, з яких зроблено змиви (а.п.63-69);

- даними ухвали слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 січня 2021 року, якою надано дозвіл на проведення обшуку у будинковолодінні АДРЕСА_2 (а.п.70);

- даними довідки КНП «Смілянська багатопрофільна лікарня імені Софії Бобринської» від 09 січня 2021 року, відповідно до якої, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був доставлений на швидкій допомозі до лікарні 09 січня 2021 року з діагнозом: «Колото-різане проникаюче поранення грудної клітини зліва з пошкодженням серця (а.п.71);

- даними лікарського свідоцтва про смерть №014 від 11 січня 2021 року, відповідно до якого, смерть ОСОБА_3 настала внаслідок мало кровності внутрішніх органів, поранення грудної клітки з ушкодженням серця з використанням гострого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкоджень (а.п.74);

- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09 січня 2021 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 було затримано в зв`язку з заподіянням смерті ОСОБА_3 , та в його кишені виявлено та вилучено ніж з плямами бурого кольору. Крім того, у ОСОБА_1 вилучено куртку, пару взуття, вміст піднігтьових пластин, змиви з його рук (а.п.79-81);

- даними висновку експерта №05-1-09/33 від 15 січня 2021 року, відповідно до якого, встановлено групу крові трупа ОСОБА_3 (а.п. 100-101);

- даними висновку експерта №05-1-08/16 від 29 січня 2021 року, відповідно до якого, кров людини, знайдена в слідах крові на футболці, светрі, куртці, марлевому тампоні зі змивом з коридору може походити від потерпілого ОСОБА_3 (а.п.105-108);

- даними висновку експерта №05-1-08/15 від 29 січня 2021 року, відповідно до якого, кров людини, яка виявлена на куртці може походити від потерпілого ОСОБА_3 (а.п.111-113);

- даними висновку експерта №05-5-06/06 від 25 січня 2021 року, відповідно до якого, походження крові на клинку ножа від потерпілого ОСОБА_3 не виключається;

- даними висновку експерта №05-6-02/014 від 20 березня 2021 року, відповідно до якого, смерть ОСОБА_3 настала від проникаючого поранення грудної клітки із ушкодження серця і внутрішньою кровотечею, яке отяготилося гострою крововтратою із недокрів`ям внутрішніх органів (а.п.76-78).

Таким чином в судовому засіданні, шляхом дослідження доказів, встановлено, що 09 січня 2021 року мало місце суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.115 КК України, а саме - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, яке вчинено саме ОСОБА_1 .

Разом з тим, згідно висновку судово-психіатричної експертизи №21 від 12 лютого 2021 року, у ОСОБА_1 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, наявні прояви хронічного психічного захворювання у формі органічного психічного розладу травматичного, інтоксикаційного ґенезу (F-07.8 за міжнародною класифікацією хвороб 10-го перебігу) у особи в преморбіді з легкою розумовою відсталістю (F-70.1 за МКХ-10), комор бідними психічними і поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності (F-10.24 за МКХ-10), з частини епілептиформними пароксизмами, перенесеними епізодами гострого алкогольного галюцинозу, вираженим інтелектуально-мнестичним дефектом, психопатоподібними розладами експлозивного типу, проявами некритичності – через що на вказаний період часу не міг усвідомлювати свої дії і керувати ними.

На теперішній час у ОСОБА_1 виявляються прояви хронічного психічного захворювання у формі органічного психічного розладу травматичного, інтоксикаційного ґенезу у особи в преморбіді з легкою розумовою відсталістю, комор бідними психічними і поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю із синдромом залежності, з частими епілептиформними пароксизмами, перенесеними епізодами гострого алкогольного галюцинозу, вираженим інтелектуально-мнестичним дефектом, психопатоподібними розладами експлозивного типу, проявами некритичності – через що на теперішній час він нездатний усвідомлювати свої дії і керувати ними, не може самостійно приймати участь при проведенні слідчих дій і при розгляді справи в суді, і за своїм психічним станом через відмічені в клінічній картині виражені інтелектуально-мнестичні розлади, прояви розгальмованості, психопатоподібні розлади експлозивного типу, некритичності, схильність до проявів агресії, що становить активний тип суспільної небезпеки і може привести до скоєння ОСОБА_1 суспільно-небезпечних дій, він потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом і лікування у примусовому порядку.

Наведені обставини надають суду достатні підстави визнати ОСОБА_1 неосудним.

Відповідно до дослідженого судом висновку судово-психіатричної експертизи №21 від 12 лютого 2021 року, на час вчинення суспільно небезпечного діяння та на час проведення експертизи ОСОБА_1 страждав на психічний розлад, що позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними. Тобто, у ОСОБА_1 встановлено наявність як медичного критерію (хронічне психічне захворювання), так і інтелектуальної й вольової ознак юридичного критерію (нездатність усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними).

Саме на підставі вказаних обставини, суд зробив висновок про вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння у стані неосудності та, як наслідок, необхідність застосування щодо останнього примусових заходів медичного характеру.

Разом із тим, враховуючи, що стан неосудності пов`язаний з відсутню у особи інтелектуальної та вольової ознак, з ним несумісні наявність у свідомості особи чітко сформованих мети й мотиву як ознак суб`єктивної сторони злочину, тому встановлення будь-якої форми вини (умислу чи необережності) у діях неосудної особи об`єктивно є неможливим. Юридична оцінка суспільно небезпечному діянню в такому випадку повинна надаватись виходячи з фактичних обставин скоєного та наслідків, що настали.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне виключити з фабули обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння, яка зазначена у клопотанні, посилання слідчого на форму вини ОСОБА_1 та мету, яку останній бажав досягти вчиняючи суспільно небезпечне діяння, а саме наступні речення: «умисно, з метою заподіяння смерті».

При цьому, доводи захисника щодо невірності правової кваліфікації діяння ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України, суд відхиляє як такі, що суперечать правовому висновку Касаційного кримінального суду Верховного Суду, який викладений у постанові від 06 лютого 2020 року у справі №234/18511/18, відповідно до якого, юридична оцінка суспільно небезпечному діянню повинна надаватись виходячи з фактичних обставин скоєного та наслідків, що настали, у даному випадку нанесення ОСОБА_1 удару ножем у грудну клітку потерпілого ОСОБА_3 , внаслідок якого було ушкоджено життєво-важливий орган останнього, а саме серце, від якого настала його смерть.

Відповідно до ч.2 ст.19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії, або керуватися ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно ст.93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом, зокрема, до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусовий захід медичного характеру - госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Згідно ч.5 ст.94 КК України, госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов`язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічного хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікуванні в умовах суворого нагляду.

Відповідно до ч.2 ст.513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне діяння, пов`язане з позбавленням життя іншої людини, яке, відповідно до ст.12 КК України, класифікується як особливо тяжкий злочин, у стані неосудності, при цьому, за своїм психічним станом потребує примусового лікування, суд вважає за необхідне застосувати щодо нього примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, яким є Дніпровська філія «Спеціальний заклад з надання психічної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України».

Застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, дія якого закінчується 04 червня 2021 року включно, слід продовжити до набрання даною ухвалою законної сили, задовольнивши заявлене прокурором клопотання.

Цивільний позов у справі не заявлено, судові витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.19, 92, 93, 94, 115 КК України, ст.124, 369-372, 512, 513, 516 КПК України

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 січня 2021 року за №12021250350000019 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Сміла Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку вчиненням ним у стані неосудності суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом, а саме до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психічної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України», що розташований за адресою: 49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 84.

Продовжити строк запобіжного заходу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, а саме до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психічної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України», що розташований за адресою: 49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 84, до набрання даною ухвалою законної сили.

Речові докази:

1). Футболку сірого кольору з плямами речовини бурого кольору, светр синього кольору з плямами речовини бурого кольору, куртку сірого кольору, змиви речовини бурого кольору ніж, які знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, - знищити.

2). Камуфляжну куртку, взуття темно-коричневого кольору, які знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, - повернути ОСОБА_1 .

Копію даної ухвали направити до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психічної допомоги» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України», для виконання та вручення ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений о 10 годині 20 хвилин 11 лютого 2022 року.

Головуючий Т.В. Ігнатенко