Ухвала суду № 103126914, 11.02.2022, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/11096/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – Михальченко Ю.В.

за участю:

секретаря судового засідання – Бойко О.С.,

прокурора – Хандуся А.А.

представника потерпілого – Давиденко А.А.,

потерпілого – ОСОБА_1

захисника – Нікітюка А.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Київ, українця, гр.України, не одруженого, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.ч.1, 2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

До Придніпровського районного суду міста Черкаси надійшло кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017251010007212 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.ч.1, 2 ст.185 КК України.

В ході судового розгляду прокурор заявив клопотання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Мотивував тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відносить до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років. Крім того наразі продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, зокрема в разі обрання більш м`якого запобіжного заходу обвинувачений зможе незаконно впливати на свідків, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того при вирішенні клопотання просив врахувати, той факт, що обвинувачений не має постійного місця проживання та міцних соціальних зв`язків, тому запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів вважає неможливо.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав думку прокурора та вважає необхідним продовжити запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 .

Представник потерпілого - Давиденко А.А. в судовому підтримав клопотання прокурора та вважав за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого – адвокат Нікітюк А.М., щодо продовження запобіжного заходу в виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 строком на 60 днів заперечив. Просив суд змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на інший альтернативний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків:

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст.20-5 Розділу XІ Перехідних положень КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Згідно ч.5 ст.20-5 Розділу XІ Перехідних положень КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Враховуючи норми ч.5 ст.20-5 Розділу XІ Перехідних положень КПК України, головуючий колегії приходить до висновку про необхідність розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 одноособово.

Щодо заявленого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 діб, головуючий суддя, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частин 1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Судом встановлено, що підставою для продовження застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від суду, залишити місце свого проживання, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні.

Враховуючи те, що в судовому засіданні прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, які є достатніми для переконання, що існують підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не зможе запобігти тим ризикам, які існують та забезпечити досягнення мети їх застосування, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 50 днів, тобто до 31.03.2022 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст.20-5 Розділу XІ Перехідних положень КПК України, ст.ст.331, 369-372, 376 КПК України, головуючий колегії,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою – задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 50 днів, тобто до 31 березня 2022 року, включно.

Копію ухвали направити прокурору та начальнику слідчого ізолятора для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи діб шляхом подачі апеляційної скарги через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено в залі судових засідань Придніпровського районного суду м. Черкаси 11.02.2022 року о 10 год. 00 хв.

Головуючий суддя: Ю.В. Михальченко