Рішення № 103126124, 08.02.2022, Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 634/1396/21

Категорія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2022 року смт. Сахновщина Харківська область

Сахновщинський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Єрьоміної О.В

за участю секретаря судового засідання Дороніної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просив визнати, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 15.04.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, зареєстрований в реєстрі за № 15414, яким звернено стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»» заборгованості в сумі 10646,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що із листа в.о.начальника відділу обслуговування громадян №16 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області Позняк О. від 21.10.2021 року стало відомо, що на підставі ВП №62227224 від 01.07.2020 року відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляк В.В. з її пенсії здійснюється відрахування на користь ТОВ «ФК «Аланд».

Як вбачається із виконавчого напису приватного нотаріуса КМНО Хара Н.С. з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» стягнуто 10646,52 грн. за кредитним договором №184/8441 DCLRKRT від 04.08.2014, укладеного у простій формі між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Аланд», на підставі Договору відступлення прав вимоги № 02/10/2019-ФА укладеного 02.10.2019 року на користь ТОВ «ФК «Аланд», з яких :

10364, 52 - прострочена заборгованість за сумою кредита;

00, 00 грн. - прострочена заборгованість за процентами;

00,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією,

300,00грн. - за вчинення виконавчого напису, на загальну суму - 10646,52 грн.

Зазначив, що нотаріусом Хара Н.С. було порушено процедуру вчинення виконавчого напису, по кредитному договору, який нотаріально не посвідчений , а також напис був вчинений за відсутності письмової вимоги боржнику про погашення заборгованості за кредитним Договором. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив безспірність вимог кредитора, оскільки нарахована стягувачем ТОВ «ФК «Аланд» заборгованість не є безспірною та ним не наданий оригінал нотаріально посвідченої угоди. Крім того, позивач зазначає, що вона не отримувала інформацію від відповідача про заборгованість, перехід до нього права вимоги за кредитним договором. Не мала можливості довести нотаріусу про відсутність боргу.

Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 15.04.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 15414, яким звернено стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»» заборгованості в сумі 10646,52 грн. у тому числі плати за вчинення виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Звільнити її від сплати судового збору.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, представник надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, просили позов задовольнити.

Відповідач ТОВ «ФК «Аланд»» у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином. Відзив на позовну заяву до суду не подавав.

Треті особи приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк В.В. у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, пояснень не подав.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, пояснень не подав. На його адресу направлена ухвала суду від 23.12.2021 року про витребування доказів (матеріалів вчиненого виконавчого напису), але нотаріусом вимоги ухвали виконано не було.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.10 ст.84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч.1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було вчинено виконавчий напис №15414 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд»» заборгованості за кредитним договором №184/8441 DCLRKRT від 04.08.2014 року, укладеного у простій формі між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Аланд», на підставі Договору відступлення прав вимоги № 02/10/2019-ФА укладеного 02.10.2019 року на користь ТОВ «ФК «Аланд», стягнення проводиться за період з 02.08.2017 року по 21.02.2020 року, сума заборгованості складає 10346,52 грн., в тому числі:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 10346,52 грн.;

- прострочена заборгованість за процентами становить 0 грн.;

- прострочена заборгованість за комісією становить 0 грн.;

та за вчинення виконавчого напису нотаріуса плата в розмірі 300 грн.

Загальна сума заборгованості складає - 10646,52 грн.

Між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №184/8441 DCLRKRT від 04.08.2014 року з метою отримання банківських послуг.Сума кредиту становить 10853 грн. 65 коп. Строк повернення кредиту встановлено до 01.02.2021 року. (а.с.6)

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляк В.В. перебуває виконавче провадження №62227224 від 01.07.2020 року з примусового виконання виконавчого напису №15414 від 15.04.2020, виданого приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд»» заборгованості у розмірі 10646,52 грн.(а.с.9).

Згідно повідомлення відділу обслуговування громадян №16 (сервісний центр) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України Харківської області вбачається, що 20.07.2020 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшло ВП №62227224 від 01.07.2020 року Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляк В.В. на суму 12111,17 грн. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» коштів. (а.с.11)

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідност.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Такими актами є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту

3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Главою 16 щодо Вчинення виконавчих написів Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року по справі № 137/1666/16-ц вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17 зроблено висновок, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності».

Дана позиція також викладена у пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19). При цьому також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 23.01.2018 року по справі № 310/9293/15, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Вирішуючи дану справу суд бере до уваги те, що на момент вчинення виконавчого напису, вчиненого 15.04.2020 року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрованого в реєстрі за №15414, боржник ОСОБА_1 , не мала безспірної заборгованості перед стягувачем.

Матеріали справи не містять доказів, що відповідач дійсно надсилав ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, та в свою чергу відсутнє підтвердження у разі отримання ОСОБА_1 такої вимоги, тому суд приходить до висновку, що на день вчинення виконавчого напису боржник фактично повідомлений про наявність боргу не був. Так, неотримання позивачем вимоги об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно поінформованим про наявність заборгованості та можливість надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги відповідача.

Крім того, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньої підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вищевикладене свідчить про те, що заборгованість не була безспірною, порушено порядок вчинення виконавчого напису, тобто, були відсутні законні підстави для видачі виконавчого напису, а тому позов в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню.

Статтею 141 ЦПК України передбачено порядок розподілу судових витрат між сторонами. Так за загальним правилом, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені, відповідно положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати у справі, а саме: судовий збір у сумі 908,00 грн., а також судовий збір сплачений за подачу заяви, пов`язаної з забезпеченням позову в у сумі 454 грн..

Згідно ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 80, 81, 133, 141, 158, 258 259, 263 - 265, 268, 280, 282, 284 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною №15414 від 15.04.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»» заборгованості у розмірі 10646,52 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд»» (01033, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.14, офіс 301, ЄДРПОУ 42642578) на користь держави судовий збір в розмірі 1362,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві грн. 00 коп).

Заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 10.01.2022 року, а саме: зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №62227224, яке відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляк Володимиром Володимировичем на підставі виконавчого напису вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрованого в реєстрі за №15414 від 15.04.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд»» в розмірі 10646,52 грн. - продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданої протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 10.02.2022 року.

Суддя: