Вирок № 103124654, 11.02.2022, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

11.02.2022

Справа №639/8911/21

Провадження №1-кп/639/207/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Кіся Д.П., за участю секретаря – Крбеян К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/8911/21 (в ЄРДР №12021221210000970 від 28.11.2021 року) за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно не працюючого, проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-16 березня 2010 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком на 2 роки;

-21 квітня 2011 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 115, ст. 71 КК України до 12 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор – Батлук Д.В,

обвинувачений – ОСОБА_1 ,

захисник – Євстігнєєв В.Г.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 28.11.2021 приблизно о 19 годині 00 хвилин знаходився біля приміщення магазину «Перша Столиця» належного ФОП « ОСОБА_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Надалі ОСОБА_1 спочатку увійшов до приміщення магазину «Перша столиця», в якому на той час знаходилася продавець ОСОБА_3 , а потім діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність злочинного задуму, шляхом вільного доступу, не реагуючи на присутність продавця ОСОБА_3 , зайшовши за прилавок, тим самим незаконно проник у сховище, звідки , з полки під вітриною відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 10 500 грн. Після цього ОСОБА_1 , звернувши на свою користь грошові кошти, з місця скоєння злочину зник.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_1 , передбачена ч. 3 ст. 186 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив як скоїв його при вищезазначених обставинах, він не оспорював фактичні обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. Зокрема ОСОБА_1 надав показання, згідно яких 28.11.2021р., у вечірній час доби, після 18:00 год., він знаходився на вул. Кібальчича в м. Харкові, де зайшов в магазин з реалізації м`ясних продуктів « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». У вказаному магазині знаходився продавець – невідома йому раніше жінка, проте, незважаючи на її присутність, він зайшов за прилавок, де з полки під вітриною взяв грошові кошти в сумі 10 500 грн., після чого вийшов з магазину та пішов. Через не тривалий проміжок часу на вулиці він був затриманий працівниками поліції, грошові кошти витратити не встиг та вони були у нього вилучені. Обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що на вчинення кримінального правопорушення його підштовхнула потреба в грошових коштах на утримання нещодавно народженої дитини та неможливість працевлаштуватися на роботу.

Свої дії ОСОБА_1 піддав критичній оцінці та висловив жаль щодо скоєного.

ПотерпілаОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, в поданій до суду заяві просила кримінальне провадження розглядати без її участі, у призначенні покарання покладалась на розсуд суду.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію також висловили прокурор та захисник.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, а також, що він не оспорює фактичні обставини скоєного ним кримінального правопорушення, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, що характеризують особу ОСОБА_1 , а також матеріалів кримінального провадження щодо наявних речових доказів.

Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що його вина в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України), є доведеною. Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 3 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працює, має постійне місце проживання, раніше судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, на що посилався і прокурор в судових дебатах.

Посилання захисника на наявність такої пом`якшуючої покарання обставини як вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих обставин документально не підтверджені.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, кількість епізодів злочинної діяльності - один, відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, його конкретні обставини, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.

Також судом враховується, що грошові кошти, які були предметом кримінального посягання, повернуті власнику в повному обсязі, що зменшує ступінь суспільно небезпечних наслідків кримінального правопорушення.

При цьому суд дійшов висновку, що підстави застосування ст. ст. 69, 75 КК України відносно ОСОБА_1 відсутні, проте йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі у розмірі нижньої межі санкцій ч. 3 ст. 186 КК України.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17.04.2020р. був умовно-достроково звільнений від відбування покарання, призначеного йому вироком Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2011р. на невідбуту частину строку покарання 1 рік 8 місяців 26 днів, а кримінальне правопорушення, що є предметом даного судового розгляду, скоїв до спливу зазначеного строку, суд призначає остаточне покарання ОСОБА_1 , керуючись ст. 71, ч. 4 ст. 81 КК України – до призначеного ОСОБА_1 за цим вироком покарання частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 21.04.2011р.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім того, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та з метою забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71, ч. 4 ст. 81 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного ОСОБА_1 за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2011р., остаточно визначивши ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня ухвалення вироку - з 11.02.2022р..

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 2046-VIII від 18.05.2017) зарахувати до строку покарання ОСОБА_1 строк його попереднього ув`язнення з 28.11.2021р. до 10.02.2022р. включно, з розрахунку день за день.

Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню:

-CD диск з відеозаписом з магазину «Перша столиця», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Кібальчича, 29 – зберігати в матеріалах кримінального провадження (т. 2 а.с. 25, 26);

-грошові кошти в сумі 10500, 00 грн. – залишити в розпорядженні (вважати повернутими) власника ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 71-73).

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та не пізніше наступного дня направити потерпілій.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя Д.П. Кісь