Ухвала суду № 103124600, 09.02.2022, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4938/18

Провадження №1-кп/639/43/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року м. Харків

Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді – Курила В.О.,

суддів – Васильєвої Н.М., Кіся Д.П.,

за участю: секретаря судового засідання – Рибалко О.О.,

прокурора – Ємельянової М.В.,

представника потерпілого – адвоката Бережного О.І.,

захисника – адвоката Клименка Р.Л.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220500001099 від 14.06.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и л а:

На розгляді у Жовтневому районному суді м. Харкова знаходиться кримінальне провадження №12018220500001099 від 14.06.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Під час судового засідання прокурором Ємельяновою М.В. заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , що обумовлюється існуванням ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків або експертів у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.11.2021 задоволено клопотання сторони обвинувачення щодо призначення судово-медичної експертизи у вказаному кримінальному провадженні, проведення якої на даний час триває, судовий розгляд на даний час не закінчено та з метою недопущення перешкоджанню обвинуваченим ОСОБА_1 розгляду кримінального провадження іншим чином, а також з урахуванням того, що обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення, з метою забезпечення елементарних життєвих потреб, що підтверджується відомостями про особу обвинуваченого, який до арешту офіційно не був працевлаштованим, не мав постійного стабільного джерела доходу, мав борги у великих розмірах, прокурор просить продовжити дію стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зважаючи на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 у поєднанні із тяжкістю та жорстокістю вчиненого злочину, за обставин викладених в описовій частині клопотання та конкретними обставинами і характером вчиненням умисного вбивства особи, поведінки обвинуваченого до, в момент та після вчинення вбивства, сторона обвинувачення приходить до висновку, що ОСОБА_1 становить особливу соціальну небезпечність для суспільства.

На переконання прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаний з триманням особи під вартою, по відношенню до ОСОБА_1 не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також забезпечити його належну поведінку, а ризики, визначені при обранні та продовженні запобіжного заходу, не зменшились та не зникли.

У судовому засіданні прокурор Ємельянова М.В. підтримала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 та просила вказане клопотання задовольнити.

Представник потерпілого – адвокат Бережний О.І. у судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.

Під час судового засідання захисник – адвокат Клименко Р.Л. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, заявив клопотання про зміну стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, який, на переконання захисника, є достатнім для запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 .

Захисник зазначає, що стороною захисту оспорюються обставини вчинення кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_1 діяв в межах самозахисту, оскільки 3 (троє) осіб, перебуваючи в квартирі, де проживав обвинувачений, намагались насильно помістити його до реабілітаційного центру, без добровільної згоди на це особи. ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, він має міцні соціальні зв`язки, має матір, батька, брата, неповнолітню дитину-інваліда, яка перебуває на його утриманні, має у власності нерухомість: ј частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , де він фактично проживав до арешту, а також має можливість проживати в цій квартирі, у разі зміни йому запобіжного заходу.

Сторона захисту посилається, що обвинувачений ОСОБА_1 утримується під вартою вже протягом тривалого часу. Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для неодноразового продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, захисник Клименко Р.Л. та обвинувачений ОСОБА_1 заявили клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи в частині заявлених клопотань, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Колегією суддів враховується, що на теперішній час є наявними ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду, оскільки за місцем реєстрації він фактично не проживав, тимчасово проживав у м. Куп`янську Харківської області, разом зі своєю співмешканкою, що свідчить про те, що обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків в місці постійного проживання;

- обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити інші кримінальні правопорушення з метою забезпечення елементарних життєвих потреб, що підтверджується відомостями про особу обвинуваченого, який до арешту офіційно не був працевлаштованим, не мав постійного стабільного джерела доходу та мав борги у великих розмірах.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину в стані наркотичного сп`яніння, що додатково свідчить про його підвищену суспільну небезпеку як особи.

Колегією суддів враховується реальне існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливості обвинуваченого переховуватись від суду, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, колегія суддів бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

При вирішення питання про дію запобіжного заходу колегією суддів оцінюються в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 , у разі визнання його винними у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкцією ч. 1 ст. 115 КК України передбачено покарання від семи до п`ятнадцяти років позбавлення волі; 2) вік та стан здоров`я обвинуваченого, який тяжких захворювань чи інвалідності не має; 3) відомості про особу обвинуваченого, який розлучений, фактично не проживав разом із неповнолітньою дитиною та відомостей про те, що дитина знаходилась на його утриманні матеріали справи не містять; 4) обвинувачений ОСОБА_1 до арешту постійно не проживав за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживав разом із співмешканкою в м. Куп`янську Харківської області, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків в місці проживання; 5) обвинувачений ОСОБА_1 до арешту офіційно не був працевлаштованим та не мав постійного стабільного джерела доходів.

На теперішній час завершити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 неможливо з об`єктивних причин, оскільки ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.11.2021 року по кримінальному провадженню призначено комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз, та вказана експертиза не проведена.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зазначені судом ризики не зменшились та не зникли, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який спричинив загибель людини, на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України колегія суддів не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 331, 369 – 372, 376, 392 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Ємельянової М.В. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника – адвоката Клименка Р.Л. та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 09 квітня 2022 року включно.

На підставі п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави у кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , прокурору та направити до державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою – протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.

Головуючий суддя В.О. Курило

Суддя Н.М. Васильєва

Суддя Д.П. Кісь