Рішення № 103124391, 09.02.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/34352/21

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 , у позовній заяві остання просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-636-17 від 24.02.2021 винесену Головним управлінням ДПС у Житомирський області та зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області здійснити коригування індивідуальної картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , шляхом зменшення грошового зобов`язання з єдиного внеску, нарахованого відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-636-17 від 24.02.2021 за період лютий - травень 2017 року у розмірі 2816,00 грн та за період лютий, липень- листопад 2020 у розмірі 6417,18 грн, з тих підстав, що оскаржувана вимога сформована автоматично і підставою для її формування була недостовірна інформація.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до податкової вимоги відповідач вимагає від неї сплатити борг зі сплати єдиного внеску в розмірі 37788,74 грн. Відповідач вимагає сплатити борг посилаючись на статтю 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. Вказує, що дійсно з 01.11.2002 року по 20.10.2021 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець, перебувала на загальній системі оподаткування, але фактично не здійснювала підприємницьку діяльність, доходу не отримувала. Зазначає, що згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, позивач з лютого по травень 2017 року перебувала у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 , з лютого 2018 року з ФОП ОСОБА_3 , у липні-грудні 2020 року у ФОП ОСОБА_4 , (вказане також підтверджується відомостями зазначеними в трудовій книжці позивача), роботодавці позивача як її страхувальники здійснювали за неї сплату єдиного соціального внеску (довідка 5-ОК). Відповідно ЄСВ за період з лютий-травень 2017 року, лютий, липень-листопад 2020 року за неї сплачено роботодавцями, що підтверджується довідкою форми ОК-5 про індивідуальні відомості про застраховану особу, вказані періоди включено до її страхового стажу, що підтверджує факт сплати ЄСВ у розмірі не менше мінімального. Вважає нарахування відповідачем некоректним, оскільки таке оподаткування набуває подвійного характеру.

Позивач вважає, що відповідач під час прийняття рішення щодо пред`явлення вимоги зі сплати єдиного соціального внеску, зобов`язаний був встановити всі обставини щодо сплати відповідного збору.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено відкрите судове засідання у справі з викликом сторін до Житомирського окружного адміністративного суду за адресою: місто Житомир, вулиця Мала Бердичівська, 23, зал № 1 на 25 листопада 2021 року 11:00.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 задоволено заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову. Вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП: 44096781) про сплату боргу (недоїмки) № Ф-636-17 від 24 лютого 2021 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/34352/21.

25 листопада 2021 року справа в судовому засіданні не слухалась в зв`язку з клопотанням представника відповідача. Наступне засідання призначене на 23.12.2021.

25.11.2021 Головним управлінням ДПС у Житомирській області подано до суду відзив на адміністративний позов, з проханням відмовити позивачу у задоволенні позову. У відзиві відповідач зазначив, що відповідно до інтегрованої картки платника за кодом бюджетної класифікації 71040000 «Для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність» за позивачем обліковується недоїмка, яка виникла за рахунок нарахувань 2017 – 2020 роки. По терміну сплати на 19.01.2021 року недоїмка становить 37788,74 грн.Відповідач вимагає сплатити борг посилаючись на статтю 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Відповідач вважає, що від нарахувань за 2017-2020 рік за себе за весь період - позивач не звільнений, і відповідно до наявної заборгованості йому була правомірно сформована і надіслана вимога про сплату боргу №Ф-363-17 від 24.02.2021 на суму 37788,74 грн. Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні позову.

Не погоджуючись з позицією відповідача, позивачем 20.12.2021 надано відповідь на відзив, до якого додані копія трудової книжки позивача, копія наказу про прийняття на роботу позивача, та копія повідомлення про прийняття на роботу позивача. Зазначено про протиправність оскаржуваної вимоги.

Позивач в судове засідання не прибула, про дату, час і місце проведення була повідомлена належним чином. Заперечень щодо розгляду справи у відсутність позивача від представника позивача та відповідача не надходило.

23.12.2021 оголошено перерву до 10.01.2021 року для підготовки сторін та надання сторонами додаткових пояснень по справі.

10.01.2021 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі посилаючись на досліджені докази та доводи викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, додаткових поясненнях.

Представник ГУ ДПС у Житомирській області у судовому засіданні позов не визнав, просив суд позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на міркування наведені у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, додаткові пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно реєстраційних даних картки особового рахунку автоматизованих інформаційних систем, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 01.11.2002 було здійснено державну реєстрацію, як фізичної особи – підприємця (підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця), 20.10.2021 року припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця (виписка з Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців та громадський формувань).

Відповідно до інтегрованої картки платника за кодом бюджетної класифікації 71040000 "Для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність» обліковується заборгованість на загальну суму 37788,74 грн., виникла за рахунок нарахувань за наступні періоди:

- 09.02.2018 нараховано розрахункову суму ЄВ за 2017 рік на суму 8448,00 грн по терміну сплати до 09.02.2018. Недоїмка становить 8448,00 грн;

- 19.04.2018 нараховано розрахункову суму ЄВ за січень-березень 2018 рік на суму 2457,18 грн по терміну сплати 19.04.2018. Недоїмка становить 10905,18 грн;

- 19.07.2018 нараховано розрахункову суму ЄВ за квітень-червень 2018 рік на суму 2457,18 грн по терміну сплати 19.07.2018. Недоїмка становить 13362,36 грн;

- 19.10.2018 нараховано розрахункову суму ЄВ за липень-вересень 2018 рік на суму 2457,18 грн по терміну сплати 19.10.2018. Недоїмка становить 15819,54 грн;

- 21.01.2019 нараховано розрахункову суму ЄВ за жовтень-грудень 2018 рік на суму 2457,18 грн по терміну сплати 21.01.2019. Недоїмка становить 18276,72 грн;

- 19.04.2019 нараховано розрахункову суму ЄВ за січень-березень 2019 року на суму 2754,18 грн по терміну сплати 19.04.2019. Недоїмка становить 21030,90 грн;

- 19.07.2019 нараховано розрахункову суму ЄВ за квітень-червень 2019 року на суму 2754,18 грн по терміну сплати 19.07.2019. Недоїмка становить 23785,08 грн;

- 21.10.2019 нараховано розрахункову суму ЄВ за липень-вересень 2019 рік на суму 2754,18 грн по терміну сплати 21.10.2019. Недоїмка становить 26539,26 грн;

- 20.01.2020 нараховано розрахункову суму ЄВ за жовтень-грудень 2019 року на суму 2754,18 грн по терміну сплати 21.10.2020. Недоїмка становить 29293,44 грн;

- за січень-лютий 2020 року на суму 2078,12 грн по терміну сплати 21.04.2020. Недоїмка становить 31371,56 грн;

- за червень 2020 року на суму 1039,06 грн по терміну сплати 20.07.2020. Недоїмка становить 32410,62 грн;

- за липень-вересень 2020 року на суму 3178,12 грн по терміну сплати 19.10.2020. Недоїмка становить 35588,74 грн;

- за жовтень-листопад 2020 року на суму 2200,00 грн по терміну сплати 19.01.2021. Недоїмка становить 37788,74 грн.

Отже, за даними відповідача, станом на 19.11.2021 загальна сума боргу з єдиного внеску становить 37788,74 грн.

Поряд із тим, відповідно до довідки з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування станом на 02.11.2021 ОСОБА_1 є застрахованою особою, за яку єдиний внесок сплачується страхувальниками її роботодавцями фізичними особами-підприємцями.

Крім того, згідно довідки ОК-5 та даних трудової книжки, наказу на прийняття на роботу та повідомлення про прийняття на роботу позивач перебував у трудових відносинах з роботодавцями фізичними особами-підприємцями, а саме:лютий – травень 2017 року страхувальник ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 );лютий 2020 року страхувальник ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 );липень-грудень 2020року страхувальник ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

Вказаними підприємцямиу періоді працевлаштування позивача нараховувався та сплачувався у бюджет єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

24.02.2021 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області, на підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у відношенні позивача була складена вимога № Ф-636-171 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 37788,74 грн.

Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті суд, виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Перелік платників єдиного внеску визначений статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац перший пункту 1); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За правилами абзацу 1 пункту 1 та пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Згідно з частиною 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 3 та 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як встановлено судом вище, позивач працював у ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )в періоді лютий – травень 2017 року, у ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в періоді лютий 2020 року, у ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в періоді липень-грудень 2020 року.

Вказані фізичні особи-підприємці за всі місяці праці позивача у них, подали відомості щодо нарахування та сплати єдиного внеску за застраховану особу – ОСОБА_1 , яка перебувала з ними у трудових відносинах.

З наданої до суду Довідки 5-Ок вбачається про наявність позначки про сплату роботодавцем та зарахування Пенсійним фондом України до страхового стажу позивача періодів, в яких відбулась сплата єдиного соціального внеску, що говорить на користь висновку, що сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У свою чергу, відповідач не надав суду доказів на спростування факту сплати ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , єдиного внеску за найманого працівника – ОСОБА_1 у розмірі меншому, ніж мінімальний страховий внесок.

Під час вирішення зазначеної справи суд враховує, що Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не врегульовано відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та здійснення підприємницької діяльності.

Із системного аналізу його норм слідує, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказана мета досягається шляхом регулярної сплати мінімального страхового внеску.

Таким чином, в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього у періодах лютий-травень 2017 року, лютий- 2020, липень-грудень 2020 року нараховував та сплачував роботодавець, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як фізичною особою-підприємцем.

Такі висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.12.2019 по справі № 440/2149/19.

Слід зазначити, що у сфері податкових правовідносин діє презумпція добросовісності платника, яка, з одного боку, передбачає надання правового захисту платникам, які у повному обсязі виконують свої обов`язки з правильного нарахування, утримання та перерахування до бюджету законно встановлених податків, а також з дотримання необхідних умов для використання права на податкову вигоду; з іншого ж боку, розглядувана презумпція передбачає покладення на контролюючий орган тягаря доказування наявності складу податкового правопорушення у діях (бездіяльності) платника, який у протилежному випадку вважається добросовісним.

З огляду на викладене суд зазначає, що контролюючим органом під час нарахування позивачу ЄСВ в подальшому тягне за собою подвійне оподаткування доходів позивача, що є непереборним тягарем щодо сплати позивачем податків до бюджету та призводить до подвійного оподаткування доходів платника податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо винесення вимоги про сплату боргу № Ф-636-17 від 24.02.2021 Головного управління ДПС у Житомирській області за періоди лютий-травень 2017 року, лютий 2020 року, липень-листопад 2020 року є протиправними, порушують майнові права та інтереси позивача, а тому вимога про сплату № Ф-636-17 від 24.02.2021 є незаконною та підлягає скасуванню.

Окрім того, організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №751/28881 від 20.05.2016 (далі - Порядок №422).

Згідно з положенням пункту 1 Розділу І вказаного Порядку, інтегрована картка платника (далі - ІКП) це - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників. Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП. Усі вартісні облікові операції та облікові показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами. Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку №422, контроль достовірності первинних показників за єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС під час відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються.

Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу 2 Порядку №422, з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки «платник відсутній в реєстрі»; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «платежі до з`ясування»; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов`язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від`ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.

Аналіз зазначених положень Порядку №422 свідчить, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює наявність матеріально - правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Відповідно належним способом захисту порушеного права позивача є вимога про зобов`язання відповідача здійснити дії з відображення/коригування у інтегрованій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №805/4374/15-а. При цьому, суд зазначає, що саме у разі скасування вимоги про сплату боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування в інтегрованій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Отже, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача за встановленими обставинами у даній справі є зобов`язання відповідача здійснити коригування індивідуальної картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом зменшення грошового зобов`язання з єдиного внеску, нарахованого відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-636-17 від 24.02.2021за періоди лютий-травень 2017 року, лютий 2020 року, липень-листопад 2020 року.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазаначає наступне.

Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для цілей розподілу судових витрат, до витрат на правничу допомогу, включається:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, витрати на правничу допомогу адвоката мають бути: пов`язаними з конкретною справою; співмірними із: складністю справи, що визначається предметом спору, обсягом дослідження доказів, тривалістю розгляду справи, тощо; ціною позову; обсягом наданих послуг, що має бути підтверджено актами наданих послуг, актами виконаних робіт, тощо; витраченим часом адвоката на надання правничої допомоги; підтверджені належними доказами.

На підтвердження понесених витрат у справі суду надано договір про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт (наданих послуг) та меморіальними ордерами на суму 5000,00 грн.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що розмір витрат, сплачених адвокату, який здійснював підготовку та складання позовної заяви, у заявленому розмірі є співмірним із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 5000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При подачі позову до суду, ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн, що підтверджується відповідною квитанцією від 05.11.2021. Одночасно з позовом представником позивача подано заяву про забезпечення позову, яка ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду 09.11.2021 задоволена судом. При зверненні до суду з вищевказаною заявою, ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 681,00 грн., квитанція від 05.11.2021.

З урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 2497,00 грн. (квитанції від 05.11.2021) та правової допомоги в розмірі 5000,00 грн., підлягають відшкодуванню шляхом їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-636-17 від 24.02.2021за періоди лютий-травень 2017 року, лютий 2020 року, липень-листопад 2020 року.

Зобов`язати відповідача здійснити коригування індивідуальної картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом зменшення грошового зобов`язання з єдиного внеску, нарахованого відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-636-17 від 24.02.2021 за періоди лютий-травень 2017 року, лютий 2020 року, липень-листопад 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 2497 (дві тисячі чотириста дев`яносто сім) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп.15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко