Ухвала суду № 103123784, 07.02.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/41369/21

категорія 108010100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні в справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної ради, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Житомирський обласний ліцей Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На адресу суду надійшло клопотання представника позивача про проведення розгляду справи у порядку загального провадження. В обгрунтування клопотання вказано, що справа має виключне значення для позивача, оскільки оскаржуваним рішенням відповідача порушено право на отримання моєю неповнолітньою дитиною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноцінної академічної освіти відповідно до чинного законодавства України та профілю навчального закладу, до якого він поступав та в якому в даний час навчається. Також представник позивача зазначає, що розгляд справи має значний суспільний інтерес, що підтверджується висвітлюванням подій, пов`язаних з прийняттям оскаржуваного рішення відповідача в засобах масової інформації, стосується й інших учасників освітнього процесу, які здобувають освіту у Житомирського обласного ліцею Житомирської обласної ради, а це біля 800 учнів, обсяг та характер доказів у справі потребує дослідження безпосередньо учасниками процесу та витребування певних доказів для підтвердження позовних вимог. Крім того, представник позивача, з посиланням на Постанову Верховного Суду у справі № 391/35/19 від 26.05.2021 вказує, що розгляд вимог немайнового характеру не може здійснюватися у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та обґрунтування представника позивача, наведені в клопотанні, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 12 КАС України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За приписами ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5-6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо, зокрема, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд відмічає, що звертаючись до суду із клопотанням представник позивача не зазначив, які саме обставини та які докази можливо встановити виключно у судовому засіданні, а також те, чому ці докази не можливо дослідити без проведення судового засідання. Зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін. Зазначений же ним суспільний інтерес не є підставою для задоволення заявленого клопотання.

На думку суду, підстави позову є чіткими та зрозуміли, подані позивачем докази також не викликають труднощів в їх оцінці, відзив відповідача ґрунтується на оскаржуваному рішенні, в якому зазначено підстави та мотиви його прийняття. Наведене дає підстави для висновку про відсутність необхідності проводити підготовче засідання для встановлення обставини, які визнаються чи заперечуються, визначати докази, якими сторони обґрунтовують свої доводи чи заперечення, вчиняти інші процесуальні дії, які необхідні для вирішення справи по суті.

Що стосується посилання представника позивача, що розгляд вимог немайнового характеру не може здійснюватися у порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 ст.12 КАС України визначено виключний перелік справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження.

Суд зазначає, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч.4 ст.12 КАС України),

Постанова Верховного Суду на яку посилається представник позивача винесена стосовно цивільної справи та стосується порядку розгляду справ у суді апеляційної, а не першої інстанції.

Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у порядку загального провадження.

Керуючись статтями 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального провадження відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя М.С. Токарева