Рішення № 103123589, 07.02.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/24155/21

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панкеєвої В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо застосування при обчисленні пенсії середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки;

- зобов`язати відповідача відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" провести призначення, нарахування та доплату пенсії з 16.03.2021 з урахуванням для обчислення пенсії середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки в сумі 9118,81 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що на звернення позивача відповідачем роз`яснено підстави нарахування їй пенсії відповідно до Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки. Позивач посилається на те, що їй попередньо призначалась пенсія згідно Закону України "Про державну службу", що передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. А пенсія за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вперше їй призначена з 16.03.2021 року. Отже, при обчисленні пенсії їй повинна враховуватися заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки в сумі 9118,81 грн.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

24.01.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в прохальній частині якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом і не заперечується сторонами, позивач зверталась до відповідача з приводу роз`яснень підстав нарахування їй пенсії, відповідно до Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки.

Листом від 03.08.2021 №23011-21104/Д-02/8-0600/21 відповідач повідомив, що позивач до 16.03.2021 отримувала пенсію за віком, обчислену за нормами Закону України “Про державну службу”.

Відповідно до поданої 16.03.2021 заяви з 16.03.2021 її переведено на пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон).

Відповідно до ст.40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідкою про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по ЗО червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону розмір Вашої пенсії з 16.03.2021 було обчислено із врахуванням показника середньомісячної заробітної плати (доходу) Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 20,15 та 2016 роки - 3764,40 грн, із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,17 (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124), з 01.05.2020 - додатково із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,11 (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251) та з 01.03.2021 - додатково із застосуванням коефіцієнту збільшення 1,11 (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127), що становить 5426,60 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11).

Ураховуючи викладене, застосування для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018 -2020 роки у зв`язку з переходом з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком відповідно до Закону, чинним законодавством не передбачено.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами ч.3 ст.46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К), де: Зп- заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Згідно з ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, порядок переходу з одного виду пенсії на інший у відповідності з Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачений статтею 45 вказаного закону.

Відтак, наведені приписи свідчать про те, що лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Як встановлено судом, і не заперечується сторонами, позивач до 16.03.2021 року отримувала пенсію призначену відповідно до Закону України "Про державну службу".

Таким чином, за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач 16 березня 2021 року звернулась вперше.

Так, Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що у випадку, якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17, Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №720/208/17, від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі №263/6611/17 та ряду інших.

Відтак, суд вважає помилковими доводи відповідача про наявний у вказаних правовідносинах факт переведення позивача у 2021 році з одного виду пенсії на інший, а як наслідок, протиправним характер дій щодо застосування при обчисленні пенсії середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем визнається, що із заявою про призначення пенсії згідно Закону №1058-ІV позивач вперше звернулась в березня 2021 року.

Позовна вимога зобов`язального характеру є похідною від визнання дій протиправними. З метою відновлення порушеного права позивача, вимогу про зобов`язання відповідача провести призначення, нарахування та доплату пенсії з 16.03.2021 з урахуванням для обчислення пенсії середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки слід задовольнити.

Щодо вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача провести призначення, нарахування та доплату пенсії з 16.03.2021 в сумі 9118,81 грн слід зазначити наступне.

Нарахування суми пенсії належить до дискреційних повноважень відповідача.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 відповідно до умов статті 15.Ь під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке надає певний адміністративному органу ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідача, а отже, не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача нарахувати пенсію саме в сумі 9118,81 грн.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведене, відповідачем не доведено, а позивачем спростовано правомірний характер дій щодо нарахування та виплати пенсії, у зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити частково.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ - 13559341) щодо застосування при обчисленні пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 16.03.2021 із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018 , 2019 та 2020 роки.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 908,00 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва