Ухвала суду № 103123242, 07.02.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 лютого 2022 року м. Житомир справа №240/8445/21

категорія 112030300

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , починаючи з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40% прожиткового мінімуму дія працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, встановленої статтею 37 Закону України «Про cтатус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області провести з 17.07.2018 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 27 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

18.06.2021 на виконання вимог ухвали суду від 19.05.2021 надійшла заява вх. №33919/21 в якій позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом від 18.06.2021 вх. №33919/21 та повернуто ОСОБА_1 позовну заяву в частині, що стосувалася позовних вимог за період з 17.07.2018 до 29.10.2020.

В решті позовних вимог, а саме: за період з 30.10.2020 ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 відкрито провадження у справі.

Позивач не погодившись з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог, оскаржив її до апеляційного суду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог скасовано, справу направлено до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Підставою для скасування ухвали стало те, що після залишення позовної заяви без руху та визнання неповажними причин пропуску строку звернення до суду за заявою поданою на усунення недоліків позовної заяви, суд, визнавши неповажними причини пропуску строку звернення до суду, повторно не залишив позовну заяву без руху та не надав можливості позивачу повторно подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду.

Матеріали справи №240/8445/21 надійшли на адресу Житомирського окружного адміністративного суду 03.02.2022.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяву про поновлення пропущеного процесуального строку від 18.06.2021 вх. №83919/21, подану позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху від 19.05.2021, зазначає наступне.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що процесуальні строки – це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду – це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд наголошує, що грошова допомога, у зв`язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є щомісячним платежем.

Суд звертає увагу на те, що законодавець визнав строк в шість місяців достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа визначилася, чи реалізуватиме своє право на звернення до суду.

Також суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Так, у поданій заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 18.06.2021 вх. №83919/21, позивач в обґрунтування підстав пропуску строку звернення до суду з даним позовом зазначив, що звернувся до суду на підставі рішення Конституційного Суду України №6-р/2018 від 17.07.2018 оскільки вказаним рішенням було остаточно вирішено спірне питання; передбачені чинним законодавством кошти передбачені статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" не виплачувались з вини суб`єкта владних повноважень; протиправна бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області щодо невиплати позивачу спірних коштів є триваючою, тому строк на звернення до суду щодо оскарження такої бездіяльності, що порушує право позивача на соціальний захист, на думку позивача, є необмежений; про порушення своїх прав щодо виплати передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" позивач дізнався із отриманої листа-відповіді від 11.08.2020 №6419/19.5. Просить поновити строк звернення до суду із даним позовом.

Втім, слід відмітити, що при зверненні до суду особа повинна довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення її прав, свобод чи інтересів (в даному випадку 17.07.2018) чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

У той же час, слід відмітити, що триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому, слід наголосити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За змістом позовної заяви позивач вважає порушеними свої права з 17.07.2018, тобто саме із цієї дати позивач вважається особою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів, оскільки отримувала пенсійні виплати без доплати передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи".

При цьому, винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Однак, як свідчать матеріали додані до позовної заяви із заявою про здійснення нарахування та виплати доплати передбаченої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" позивач звернувся до відповідача лише у 01.08.2020, про що сам зазначає у тексті позову, тобто більше ніж через два роки після того, як вже знав, що йому не нараховується вказана щомісячна грошова допомога. До того ж на вказане звернення отримав лист-відповідь від 11.08.2020 №6419/19.5, однак із даним позовом до суду позивач звернувся лише 30.04.2021 (здав позов до відділення поштового зв`язку). Таким чином, позивачем не наведено належних обґрунтувань щодо пропуску строку звернення до суду з даним позовом за період з 11.08.2020 (дата відповіді Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області на звернення позивача про виплату спірних коштів) до 30.04.2021 (дата подання позову до суду).

Разом з тим, суд враховує позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду викладену у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, зокрема те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Враховуючи вищевикладене, суд не визнає поважними підстави зазначені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, та вважає, що позивачем не наведено у заяві про поновлення строку звернення до суду від 18.06.2021 вх. №83919/21 поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 суд повторно залишає без руху позовну заяву в частині позовних вимог за якими не відкрито провадження, тобто за період з 17.07.2018 до 29.10.2020, та надає можливість позивачу, у порядку статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду.

На підставі наведеного та керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити позивачу у задоволенні заяви за вх. №83919/21 від 18.06.2021 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Д.М. Гурін