Рішення № 103122975, 07.02.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року м. Житомир справа № 240/11110/21

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установу "Житомирська виправна колонія (№4)" про стягнення грошової компенсації,

встановив:

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом у якому просить:

- стягнути з Державної установи "Житомирська виправна колонія ( №4)" нараховану, але не виплачену грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у розмірі 19970 грн.09 коп., згідно довідки №21 від 30.04.2021.

В обґрунтування позову зазначив, що за час проходження служби мав бути забезпечений речовим майном за рахунок держави, однак таки майном його забезпечено не було. На момент звільнення зі служби, відповідачем не проведено остаточного розрахунку, а саме: не виплачено грошову компенсацію за речове майно у розмірі 19970,09 грн.

Відповідно до довідки відповідача вказана компенсація не виплачувалась у зв`язку з відсутністю фінансування за даним напрямком та у зв`язку з закінченням бюджетного року. Вважає, що невиплата відповідачем вказаної компенсації порушує його законні права та інтереси.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву за змістом якого просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказано, що на момент звільнення зі служби з державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)", із відповідним рапортом (заявою) до ім`я начальника установи Позивач не звертався, відповідні вимоги перед державною установою "Житомирська виправна колонія (№4)" не ставили, чим не дотримались правил, передбачених Порядком № 578. Водночас, ОСОБА_1 звернувся з рапортом про нарахування та виплату компенсації за не отримане речове майно 17.02.2021, перебуваючи на службі, а в самому рапорті не зазначив про намір звільнятися зі служби. Відповідно до листа державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» від 24.03.2021 ОСОБА_1 було роз`яснено вищевказане у відзиві, про порядок нарахування та виплати грошової компенсації за не отримане речове майно. В подальшому, а саме 07.04.2021 ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою про виплату йому грошової компенсації за не отримане речове майно. Після чого останньому було нарахована грошова компенсація за не отримане речове майно у сумі 19970,09 грн., яка буде виплачена після надходження коштів на відповідний рахунок. Відповідач посилається на те, що відповідно до листа Міністерства юстиції України щодо розрахунку компенсації за невикористане речове майно осіб звільнених у 2021 році було здійснено перерахунок суми виплати грошової компенсації за не отримане речове майно у сумі 15308,94 грн. замість 19970,09 грн. Про, що було повідомлено ОСОБА_1 в установленому законом порядку, та зазначено, що останньому необхідно звернутися з заявою встановленого зразку. Проте станом на 17.09.2021, останній так і не звернувся до державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)".

Дослідивши подані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до Наказу № 24/к-21 від 01.03.2021 ОСОБА_1 було звільнено в запас, згідна Закону України "Про державну кримінально-виконавчу службу України" та Закону України "Про Національну поліцію" за пунктом 7 частини 1 ст. 77( за власним бажанням).

07.04.2021 ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою про виплату йому грошової компенсації за не отримане речове майно.

За наслідком розгляду вказаного звернення ОСОБА_1 було нарахована грошова компенсація за не отримане речове майно у сумі 19970,09 грн.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" щодо невиплати грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно у сумі 19970,09 грн, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, законом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).

Згідно статті 1 вказаного Закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно зі статтею 1-2 Закону № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 2 Закону № 2011-XII ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно з частиною першою статті 9-1 Закон № 2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення всіх видів матеріального забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, та виплати грошової компенсації вартості за речове майно, що не отримано такими військовослужбовцями, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (надалі - Порядок №178), пунктами 2, 3 якого визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Згідно з пунктом 15 розділу ІІІ Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 №475 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.06.2017 за №797/30665 (далі - Інструкція № 475), військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно відповідно до затвердженого Урядом Порядку №178.

Військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за їх бажанням можуть отримати речове майно, яке не було отримане під час проходження служби. Закупівельна вартість речового майна, що використовується для нарахування грошової компенсації, доводиться ВРЗ до військових частин на початку року.

З вищенаведених законодавчих приписів суд вбачає, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби. Застосовування в пункті 3 Порядку виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Отже військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

На користь вказаного висновку свідчить те, що в пункті 4 Порядку №178 виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.

Вказаний висновок щодо застосування норм права узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.10.2018 у справі №803/756/17 (адміністративне провадження №К/9901/38716/18) та постанові від 23.08.2019 у справі №2040/7697/18 (адміністративне провадження №К/9901/16211/19).

З матеріалів справи слідує, що відповідно до довідки Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" з якою було ознайомлено ОСОБА_1 30.04.2021 нарахована позивачу компенсація за неотримані предмети речового майна становить 19970,09 грн.

Проте на момент виключення позивача зі списків особового складу відповідачем не було виплачено позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Отже, станом на момент виключення зі списків особового складу за відповідачем обліковувалася заборгованість перед позивачем в сумі 19970,09 грн, яку відповідачем до цього часу виплачено не було.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що відповідно до листа Міністерства юстиції України щодо розрахунку компенсації за невикористане речове майно осіб звільнених у 2021 році було здійснено перерахунок суми виплати грошової компенсації за не отримане речове майно у сумі 15308,94 грн. замість 19970,09 грн. Про, що було повідомлено ОСОБА_1 в установленому законом порядку, та зазначено, що останньому необхідно звернутися з заявою встановленого зразку. Проте станом на 17.09.2021, останній так і не звернувся до державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)".

Лист на який посилається відповідач не містить ні дати ні номеру реєстрації, що позбавляє суд можливості надати йому оцінку та оцінку тому, чому лише після обрахунку суми виплати грошової компенсації за не отримане речове майно у сумі 19970,09 грн. грошову компенсацію було перераховано та змінено на суму 15308,94 грн. Чому цей лист не було враховано одразу, при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за не отримане речове майно. Також, з цих же підстав, суд не приймає до уваги нову довідку сформовану відповідачем внаслідок проведеного перерахунку грошової компенсації за не отримане речове майно, оскільки вона не місить жодної дати здійснення такого перерахунку.

Відтак, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у невиплаті під час звільнення позивача грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, не провівши із позивачем повний розрахунок грошового забезпечення.

Одночасно, застосовуючи механізм належного захисту прав позивача та їх відновлення, користуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" щодо невиплати позивачу грошової компенсації за належне, але не отримане речове майно та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане речове майно, в розмірі 19970,09 гривень.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 260-262, 295 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" (пр-т Незалежності, 172, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 08563323) про стягнення компенсації задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

Стягнути з Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно в розмірі 19970 грн.09 коп., згідно довідки №21 від 30.04.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева