Рішення № 103122756, 10.02.2022, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19944/21

Провадження № 2-а/638/114/22

РІШЕННЯ

Іменем України

10 лютого 2022 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Латки І.П.,

за участю секретаря судового засідання Запорожець Д.Д.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі – Департамент патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у залі суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Корсун Роман Олександрович, до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

20 грудня 2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов позов ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Корсун Роман Олександрович, до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого вказав, що 03 грудня 2021 року приблизно о 10:20 він на автомобілі «Opel Ampera», державний номер НОМЕР_1 , рухався по трасі М-29 в Красноградському районі Харківської області в районі дорожньої станції (стаціонарного поста) Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції. В цьому місці дорога має дві смуги руху. Наближаючись до дорожньої станції, побачив, що на правій смузі знаходиться легковий автомобіль білого кольору, який зупинили працівники поліції. Працівник поліції, який зупинив автомобіль, знаходився біля водійської двері зупиненого автомобіля безпосередньо на смузі руху та розмовляв із водієм. Таким чином, на правій смузі руху перебував інший транспортний засіб та працівник поліції, що унеможливлювало по ній вільний проїзд без створення аварійної ситуації.

Позивач з метою недопущення створення аварійної ситуації, був вимушений здійснити об`їзд перешкод на правій смузі та виїхати на ліву смугу. Після того, як автомобіль позивача наблизився до дорожньої станції патрульної поліції, з нього вийшов працівник поліції та зупинив автомобіль.

Працівник поліції, який представився інспектором 1 роти 1 взводу 1 батальйону Управління патрульної поліції у Харківської області Департаменту патрульної поліції капітаном Степановим Д.І., наголосив позивачу на порушення Правил дорожнього руху, а саме: рух у лівій смузі при вільній правій смузі та відповідно порушення вимог частини 2 статті 122 КУпАП. Із зазначеним ОСОБА_1 категорично не погодився, з підстав викладених вище, а також тому, що будь-яких доказів порушення ПДД йому пред`явлено не було. Позивач зазначає, що працівник поліції не оголосив всі права позивача, передбачені ст.268 КУпАП, крім того, працівник поліції проігнорував вимоги водія щодо необхідності останнім скористатись правовою допомогою у вигляді запрошення на місце зупинки автомобіля та складання постанови захисника.

В цей же день інспектором 1 роти 1 взводу 1 батальйону Управління патрульної поліції у Харківської області Департаменту патрульної поліції' капітаном Степановим Д.І. стосовно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія ДПО18 № 634682). Позивач вважає її протиправною та такою, підлягає скасуванню, оскільки порушує його законні права.

Позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія ДПО18 № 634682), справу закрити.

Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією адміністративного позову та додатками до нього відповідачі отримали 27 та 28 січня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду строк не подали.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою інспектора 1 роти 1 взводу 1 батальйону Управління патрульної поліції у Харківської області Департаменту патрульної поліції капітана Степанова Д.І. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ДПО18 № 634682 від 03 грудня 2021 року, на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було те, що 03 грудня 2021 року о 10:30 год у Харківській обл., Красноградському р-ні, траса М-29 (86 км, пост), водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Opel Ampera", державний номер НОМЕР_1 , здійснював рух у крайній лівій смузі при вільній правій на дорозі з двома або більше смугами в одному напрямку, чим порушив п. 11.4 ПДР України.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до пункту третього частини першої статті КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 статті 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до стаття 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №634682 від 03 грудня 2021 року, вбачається порушення ОСОБА_1 п. 11.4 ПДР України, оскільки він здійснював рух у крайній лівій смузі при вільній правій на дорозі з двома або більше смугами в одному напрямку.

Разом з тим, згідно з п. 11.4 ПДР України на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.

Тобто, в постанові серії ДПО18 №634682 від 03 грудня 2021 року вбачається невідповідність фактичних обставин справи кваліфікації вчиненого, оскільки дії ОСОБА_1 , про які зазначено у постанові, формально містять невідповідність вимогам п. 11.5 ПДР України, але не п. 11.4 ПДР України.

Однак, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження викладених у постанові обставин і не підтверджують порушення ОСОБА_1 ані п.11.4, ані згаданого судом п.11.5 ПДР України.

Посилань на наявність доказів не містить також оскаржувана постанова.

Водночас надані позивачем докази беззаперечно спростовують зміст постанови про порушенням ним ПДР України, оскільки з долучених фотознімків та відеозапису вбачається, що на час зупинки позивача на правій смузі дороги був зупинений працівниками поліції легковий автомобіль білого кольору, працівник поліції, який зупинив автомобіль, знаходився біля водійської двері зупиненого автомобіля безпосередньо на смузі руху та розмовляв із водієм. Таким чином, безпідставним є зазначення в постанові, що позивач рухався у крайній лівій смузіпри вільній правій, оскільки у даному випадку права смуга руху не була вільною, бо на ній перебував інший транспортний засіб та працівник поліції, що унеможливлювало по ній вільний проїзд без створення аварійної ситуації.

Також, змістом постанови не спростовано доводи позивача про те, що при розгляді справи на місці зупинки транспортного засобу було порушено порядок розгляду справи, а саме посадова особа відповідача не надала позивачу можливості скористатися правами, які передбачені ст. 268 КУпАП, не розглянула усне клопотання про надання можливості скористатися правовою допомогою.

Оскільки відповідачем, як того вимагає ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано жодного доказу на спростування зазначених у позовній заяві обставин, а відтак суд вважає встановленою обставину про те, що інспектором патрульної поліції під час розгляду справи не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, чим порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладено у постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 924/9827/16-а.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності позивача та накладення на нього адміністративного стягнення є необґрунтованим, оскільки відповідач, не маючи взагалі будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, притягнув його до відповідальності, не виконавши при цьому вимог ст. 251, 252 КУпАП, де зазначається що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 510 грн, підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.

Водночас вимоги про визнання постанови противоправною задоволенню не підлягають, оскільки ст. 286 КАС України, якою передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, такі повноваження у суду відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час подання позову був сплачений судовий збір в сумі 420,40 грн, що підтверджується квитанцією № MB870687068265 від 29 грудня 2021 року. Таким чином, враховуючи факт задоволення позовних вимог вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області.

Керуючись ст. 2, 72-77, 79, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені якого діє представник Корсун роман Олександрович, до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 634682 від 03 грудня 2021 року, про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн 00 коп - скасувати.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції України (р/р 35217001092745, МФО 820172, ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Із урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України (в редакції, яка набула чинності з 15.12.2017) рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10 лютого 2022 року.

Суддя І.П. Латка