Ухвала суду № 103122737, 09.02.2022, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7006/21

Провадження № 1-кп/638/744/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Межирицької В.Ю.,

прокурора Божко О.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченої адвоката Валовіної М.А.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілого Зуб Л.А. Вакім В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залі судових засідань суду клопотання прокурора про застосування стосовно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді особистого зобов”язання та вжиття заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення обвинуваченої від посади у судовому провадженні стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Харкова, громадянки України, українки, з вищою медичною освітою, незаміжня, працює у КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.139 КК України, -

встановив:

В провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова перебуває судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч.2 ст.139 КК України.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно обвинуваченої, а також відсторонення від посади, в обґрунтування яких посилається на обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченою інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України. Також зазначає, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді лікаря-відділення інтенсивної терапії з ліжками загального та гострих отруєнь (токсикологічного) профілю КНП ХОР «Харківська обласна лікарня» з метою перешкоджання кримінальному провадженню та уникнення відповідальності, буде мати можливість знищити або підробити медичні документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами буде мати можливість впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження – колег по роботі. Крім того, вказує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, що спричинило смерть хворого ОСОБА_4 .

Обвинувачена та її захисник заперечували проти задоволення заявлених клопотань.

Потерпілі та представник потерпілого заявлені прокурором клопотання підтримали.

Розглянувши подані прокурором клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Це означає, що на суд, який здійснює судове провадження, покладаються функції контролю за обґрунтованістю обрання обвинуваченому запобіжного заходу та доцільністю його збереження.

Суд акцентує увагу, що запобіжні заходи слугують меті перешкоджання кримінальному провадженню та однією з форм її реалізації є запобігання спробам будь-якого перешкоджання здійсненню судового розгляду та враховує наступне.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження – судом за клопотанням прокурора.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

За змістом ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Подане до суду клопотання прокурора відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має вищу медичну освіту, незаміжня, дітей не має, працює у КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» на посаді лікаря-відділення інтенсивної терапії з ліжками загального та гострих отруєнь (токсикологічного) профілю, раніше не судима.

Під час розгляду клопотання судом встановлено наявність ризику, передбаченого п.3 ст.177 КПК України, а саме спроб обвинуваченої незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Разом із цим, прокурором не доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на обвинувачену обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

У відповідності до ч.7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Щодо клопотання прокурора про відсторонення обвинуваченої від посади, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до пункту 4 частини 2 цієї статті заходами забезпечення кримінального провадження є відсторонення від посади.

Згідно ч.ч.1,2 ст.154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №1-1640/0/4-13 від 15.10.2013 року «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», відсторонення від посади як захід забезпечення кримінального провадження здійснюється з метою: припинення кримінального правопорушення; припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного/обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження (наприклад, притягнути до дисциплінарної відповідальності свідка, який є підлеглим обвинуваченого/підозрюваного) або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому доведення необхідності застосування цього засобу забезпечення перед слідчим суддею, судом, іншою уповноваженою особою покладено на прокурора, слідчого.

Вирішуючи питання про відсторонення від посади, слідчий суддя, суд згідно з частиною 2 статті 157 КПК зобов`язаний враховувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які свідчать про вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб. Окрім того, слідчий суддя, суд має враховувати як «позитивні» наслідки застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження (зокрема, унеможливлення впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження), так і негативні (зупинка підприємства, простій, невиплата заробітної плати тощо).

Положеннями статті 94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.157 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.139 КК України, перебуває на посаді лікаря-відділення інтенсивної терапії з ліжками загального та гострих отруєнь (токсикологічного) профілю КНП ХОР «Харківська обласна лікарня», беручи до уваги те, що прокурором доведені обставини про те, що відсторонення від посади ОСОБА_1 необхідне для запобігання її протиправної поведінки, яка, перебуваючи на вказаній посаді, може незаконними засобами впливати на свідків або інших учасників у кримінальному провадженні, тому клопотання прокурора про відсторонення обвинуваченої від посади слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.131, 132, 154-158,176-179, 194, 219, 314, 315 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання прокурора про застосування стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання – задовольнити.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_1 , обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не виїжджати за межі Харківської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , до 09 квітня 2022 року.

Попередити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Клопотання прокурора про відсторонення від посади ОСОБА_1 – задовольнити.

Відсторонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади лікаря відділення інтенсивної терапії з ліжками загального та гострих отруєнь (токсикологічного) профілю КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня» на строк до 09 квітня 2022 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк