Ухвала суду № 103122444, 10.02.2022, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 553/1181/18

провадження № 1-в/610/12/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Тімонової В.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бартєнєвої Ю.І.,

прокурора Єфремова В.Е.,

представника адміністрації Державної установи «Покровська виправна колонія (№ 17)» - Гудька О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія спільне подання Державної установи «Покровська виправна колонія (№ 17)» та спостережної комісії Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про умовно-дострокове звільнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився та зареєстрований у АДРЕСА_1 , до засудження проживав у АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,

засудженого вироком Ленінського районного суду м. Полтава від 04.11.2019 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, відбуваючого покарання у Державній установі «Покровська виправна колонія (№17)»,

Початок строку: 03.12.2018. Кінець строку: 03.06.2023, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2021 адміністрація Державної установи «Покровська виправна колонія (№ 17)» звернулась до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 . Подання обґрунтовано тим, що 07.02.2020 засуджений ОСОБА_1 прибув до Державної установи «Покровська виправна колонія (№ 17)». За час відбування покарання в установі характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. Адміністрацією установи заохочувався, стягнень не має. Наведене вище стало підставою для звернення з поданням про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 як особи, яка сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення.

Представник адміністрації виправної колонії у судовому засіданні пояснив, що адміністрація виправної колонії зробила висновок, що засуджений ОСОБА_1 за час відбування покарання довів своє виправлення, тому просив подання задовольнити.

У судове засідання засуджений ОСОБА_1 доставлений не був, до суду надійшла його заява про проведення судового засідання без його участі.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення подання та вважає, що засуджений не довів свого виправлення.

Ознайомившись з матеріалами справи та особовою справою засудженого, вислухавши пояснення представника адміністрації виправної колонії, думку прокурора, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого з таких підстав.

Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений фактично відбув необхідну частину покарання, передбаченого вироком суду, та своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» № 2 від 26 квітня 2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Відповідно до положень п. 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України суду слід ретельно з`ясовувати: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, а також його наміри щодо прилучення до праці.

Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше неодноразово судимий (19.05.2006 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 19.02.2009 умовно-достроково на не відбутий строк 9 місяців; 04.02.2010 Ленінським районним судом м. Полтава за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі, звільнений 07.06.2013 за відбуття строку покарання; 19.05.2015 Яготинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 23.06.2015 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 11.08.2017 за відбуттям строку покарання; 16.08.2018 Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 2 роки; 25.02.2019 Октябрським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі), засуджений вироком Ленінського районного суду м. Полтава від 04.11.2019 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.

З характеристики на засудженого від 22.12.2021 судом встановлено, що засуджений ОСОБА_1 у місцях позбавлення волі перебуває з 03.12.2018 року. За час утримання в Полтавському слідчому ізоляторі (№ 23) характеризувався посередньо, режим тримання не порушував, стягнень та заохочень не мав.

З 03.02.2020 по 07.02.2020 відбував покарання в Харківській виправній колонії (№ 43). За час відбування покарання в установі характеризувався посередньо, режим тримання не порушував. Стягнень та заохочень не мав.

07.02.2020 прибув до Державної установи «Покровська виправна колонія (№ 17)».

За час лікування та відбування покарання в установі характеризується позитивно, стягнень не має, за сумлінну поведінку та ставлення до праці має шість заохочень. ОСОБА_1 працює у господарській обслузі на посаді кухаря їдальні-кухні, має третю групу інвалідності та отримує соціальну допомогу. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Підтримує зв`язки з рідними шляхом телефонних розмов. За рішенням суду мав позов на суму 18481,00 грн., але до установи надійшли виконавчі листи на суму 9087,00 грн., з яких було відшкодовано 6340,00 грн. Рішенням комісії виправної колонії від 22.03.2021 було відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м`яким до одужання.

За висновком характеристики засуджений ОСОБА_1 за час відбування покарання сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Засуджений відбув необхідну частину строку покарання. Невідбута частина покарання станом на 10.02.2022 становить 01 рік 03 місяці 24 дні.

Однак з наданих суду матеріалів особової справи засудженого встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово засуджений за умисні корисливі злочини та має 6 непогашених судимостей. Раніше неодноразово відбував покарання у виді позбавлення волі, звільнявся умовно-достроково та знову вчиняв злочини.

Незважаючи на позитивну характеристику ОСОБА_1 , надану адміністрацією ДУ «Покровська виправна колонія (№ 17)» безпосередньо при направленні матеріалів до суду, дані про особу засудженого, невідбуту частину покарання, тяжкість злочину і його кримінальний досвід свідчать про небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання.

Суду не надано доказів про те, що в особистості засудженого відбуваються позитивні зміни, які створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Не знайшли в суді свого підтвердження доводи подання про те, що засуджений вже довів своє виправлення, цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Тому суд відмовляє у задоволенні подання про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» № 2 від 26 квітня 2002 року, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання Державної установи «Покровська виправна колонія (№ 17)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали складений 11.02.2022.

Суддя В.М. Тімонова