Ухвала суду № 103122011, 22.11.2021, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 571/1916/19

Провадження № 1-кп/565/125/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі колегії суддів:

головуючої судді Бренчук Г.В.

суддів: Зейкана І.Ю.

Малкова В.В.

з участю секретаря судового засідання Панчук Г.І.,

прокурора Юдкіна В.Л. (дистанційно),

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (дистанційно),

захисників Воронюк К.Ю. (дистанційно), Луницької С.М.,

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні у залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019180190000254 від 23 травня 2019 року відносно:

- ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 4, 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України;

- ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 396, ч. 2 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и в:

11 листопада 2021 року до суду прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У клопотанні прокурор покликається на наявність ризиків передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначає, що вказані ризики продовжують існувати на даний час.

В обґрунтування ризику переховування обвинувачених від суду прокурор посилається на те, що один із злочинів, які інкримінуються ОСОБА_1 , відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, один із злочинів, які інкримінуються ОСОБА_2 , відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що є вагомим психологічним фактором, який може спонукати обвинувачених переховуватись від суду.

Після вчинення злочинів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зникли із місця події та в подальшому переховувались від правоохоронних органів, що дає реальні підстави вважати, що вони з метою уникнення передбаченого покарання можуть ухилятися від суду.

Дане твердження також базується на тому, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не маючи власної сім`ї та постійного місця роботи, можуть покинути межі території України.

Обгрунтовуючи ризик незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні прокурор зазначає, що перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на волі надасть їм можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків, частина з яких є з с. Сновидовичі Рокитнівського району, шляхом погроз, вмовляння чи переконання у дачі вигідних для них, одночасно необ`єктивних показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином. Лише перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в слідчому ізоляторі унеможливить спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.

Посилаючись на ризик вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 іншого кримінального правопорушення прокурор зазначає, що їм інкримінується вчинення декількох умисних злочинів, ОСОБА_1 раніше судимий за умисні корисливі злочини, ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність ризику вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення.

Вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до обвинувачених, які зможуть забезпечити виконання ними покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігти виникненню ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, окрім як тримання під вартою неможливе.

Враховуючи викладене прокурор просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на 60 діб. Розмір застави ОСОБА_1 просить не визначати.

В судовому засіданні прокурор Юдкін В.Л. підтримав клопотання з викладених у них підстав.

Захисник Воронюк К.Ю. зазначила, що у вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 покладається на розсуд суду, просила врахувати надані нею характеристики на ОСОБА_1 . Стосовно клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 зазначила, що підтримує позицію захисту.

Захисник Луницька С.М. зазначила, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_2 необґрунтоване належним чином, просила змінити запобіжний захист ОСОБА_2 на більш м`який – цілодобовий домашній арешт. Стосовно клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 зазначила, що підтримує позицію захисту.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначили, що у вирішенні клопотань прокурора підтримують своїх захисників.

Потерпілий ОСОБА_3 зазначив, що підтримує думку прокурора.

Потерпіла ОСОБА_4 не з`явилася в судове засідання, в матеріалах справи наявне клопотання про проведення розгляду справи без її участі.

Заслухавши думки учасників провадження щодо заявлених прокурором клопотань, суд дійшов наступних висновків.

06 серпня 2021 року ухвалою колегії суддів Кузнецовського міського суду відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб – до 04 жовтня 2021 року.

29 вересня 2021 року ухвалою колегії суддів Кузнецовського міського суду продовжено строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 60 діб – до 27 листопада 2021 року включно

Відповідно до ч. 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд незалежно від наявності клопотань зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно із ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання певним ризикам.

Суд вважає, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу не зменшились та не перестали існувати, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, будь-яких даних про наявність підстав для застосування стосовно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, відтак клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом також враховано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не працюють, не одружені, тобто не мають міцних соціальних зв`язків, не мають постійного джерела доходів, що з урахуванням серйозності висунутого проти них обвинувачення, свідчить про їхню суспільну небезпеку.

Будь-яких даних про наявність підстав для застосування стосовно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною четвертою ст.183 КПК України визначено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, суд вважає, що наявні підстави не визначати йому розміру застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку суду застава у 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 56 750 (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят) грн., зможе зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_2 належно виконувати покладені на нього обов`язки та забезпечити виконання завдань кримінального провадження, а також є помірною та пропорційною щодо нього та обставин злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 199, 331, 372, 376, 395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на шістдесят діб, без визначення розміру застави.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на шістдесят діб.

Строк дії ухвали суду до 20 січня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави у межах двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 56 750 (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ятдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області, рахунок отримувача № UA048201720355229002000010559 , банк отримувача ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до Кузнецовського міського суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу суду.

У разі внесення застави оригінал документу з відміткою банку має бути наданий відповідальній особі Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор», яка після перевірки має розпорядитися про звільнення обвинуваченого з-під варти, про що повідомити суд.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі, обвинувачений зобов`язані виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Після внесення застави і звільнення з-під варти ОСОБА_2 необхідно вважати, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити до 20 січня 2022 року.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 24 листопада 2021 року.

Головуюча суддя Г.В.Бренчук

Судді: І.Ю.Зейкан

В.В.Малков