Ухвала суду № 103121681, 11.02.2022, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/90/22

номер провадження 2-з/546/7/22

УХВАЛА

про забезпечення позову

11 лютого 2022 року м. Решетилівка

Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Зіненко Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

встановив:

11 лютого 2022 року суду надійшла заява про забезпечення позову ОСОБА_2 , яким подається до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Сазоновою О.М., де боржником є ОСОБА_1 .

Свою заяву обґрунтовує тим, що необхідно забезпечити позов шляхом зупинення стягнення, що здійснюється у виконавчому провадженні, яке відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Голяник О.Ю., оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Пунктом 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд в судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи).

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається суддею не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Заява ОСОБА_1 надійшла до суду 11.02.2022, розгляд якої проводився 11.02.2022 із врахуванням положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суддя, розглянувши в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та дослідивши додані до неї докази, доходить висновку, що в даний час є передбачені законом підстави для задоволення заяви, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Стаття 150 ЦПК України визначає види забезпечення позову.

Одними із видів забезпечення позову, який визначений в п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, є, зокрема, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суддею встановлено, що 22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис № 29221 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» за кредитним договором № 12.11.2019-010001098 від 12.11.2019.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом, як вид забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтував її можливістю передчасного стягнення грошових коштів на підставі вказаного виконавчого напису.

Таким чином, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржено боржником у судовому порядку, є видом забезпечення позову, який є співмірним із позовними вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, має тимчасовий характер і діє до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Оскільки невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису, стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису необхідно зупинити до вирішення справи по суті.

Також, суддею встановлено, що відсутні підстави, передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, для обов`язкового зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 149, 150-153, 157, 247, 260, 353 ЦПК України, роз`ясненнями, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суддя, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

З метою забезпечення позову зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису, виданого 20.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, зареєстрованого в реєстрі за № 29221, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованості за кредитним договором № 12.11.2019-010001098 від 12.11.2019.

У порядку ч. 2 ст. 157 ЦПК України копію даної ухвали направити заявнику ОСОБА_1 , Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Сазоновій Олені Миколаївні, для відому та для виконання - приватному виконавцю виконавчого округу Полтавської області Голяник Оксані Юріївні.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання – 11.02.2022, та підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження», для пред`явлення виконавчого документа.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала судді може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її вручення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Ю.В. Зіненко