Ухвала суду № 103121337, 07.02.2022, Новосанжарський районний суд Полтавської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 542/1070/21 провадження № 1-кп/542/6/22

07 лютого 2022 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Кашуби М.І.,

за участю секретаря судового засідання Нестеренко О.В.

прокурора Ральського А.А.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників обвинувачених адвокатів Самойленка М.О., Коротченка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новосанжарського районного суду Полтавської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.04.2020 за № 12020170140000208 по обвинуваченню: ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27, частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 185, частиною 3 статті 27, частиною 5 статті 185 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 27, частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 185, частиною 2 статті 27, частиною 5 статті 185 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 27, частиною 3 статті 15, частиною 5 статті 185, частиною 2 статті 27, частиною 5 статті 185 КК України, –

в с т а н о в и в :

1. Короткий опис провадження.

05.07.2021 до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов вказаний обвинувальний акт.

06.07.2021 ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області обвинувальний акт прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

09.07.2021 ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області:

- змінено обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 340500 грн. та застосовано до нього, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово;

- продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 25.05.2021 на два місяці;

- продовжено обвинуваченому ОСОБА_3 - запобіжний захід, застосований ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 25.05.2021 у виді домашнього арешту із забороною відлучатися з місця проживання цілодобово, строком дії на 2 місяці.

02.09.2021 ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області:

-продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у період доби з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступної доби, з продовженням дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України;

-продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України;

-продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово з продовженням дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

29.10.2021 ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області:

-продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у період доби з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступної доби, з продовженням дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України;

-продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України;

-продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово з продовженням дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

12.11.2021 ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

24.12.2021 ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області:

-продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України;

-продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово з продовженням дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України;

-продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у період доби з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступної доби, з продовженням дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

2.Короткий виклад поданих клопотань та позицій сторін провадження у судовому засіданні.

2.1. 07.02.2022 до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Коротченка Олексія Петровича, в якому він просив змінити запобіжний захід гр-ну ОСОБА_2 та обрати останньому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 в нічний час з 22.00 год. до 06.00 год.

В обгрунтування клопотання адвокат Коротченко О.П. зазначив, що застосований запобіжний захід ОСОБА_2 виконує без жодного зауваження. З моменту застосування цілодобового домашнього арешту минуло більше трьох місяців та на даний час, враховуючи пору року, змінилися обставини, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вказав, що по справі закінчено підготовче засідання та вже оголошений обвинувальний акт, встановлений порядок дослідження доказів. Фактично з кожним судовим засіданням наявні ризики зменшують свою актуальність та для їх запобігання достатньо більш м`якого запобіжного заходу.

Зазначив, що враховуючи пору року - вже йде другий місяць зими, дружина ОСОБА_2 - гр-ка ОСОБА_4 разом із донькою ОСОБА_5 переїхали проживати на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , де температура повітря в квартирі вище, ніж в будинку та зручніше в зимовий час добиратися до роботи та школи. ОСОБА_2 залишився на домашньому арешті за визначеною адресою АДРЕСА_1 , де він фактично своєю працею заробляє собі та родині на життя. В ході роботи він користується кур`єрською доставкою з відділення Нової Пошти № 10, в зв`язку із неможливістю покидати будинок. Це обтяжує його бюджет та додає додаткових витрат. Всі продукти харчування та побутові предмети він купує за допомогою рідних та друзів, що в зимову пору року також важко робити.

Вказував, що на даний час ці обставини покладають надмірний тягар на ОСОБА_2 , що не відповідає принципам та засадам кримінального судочинства.

Вважав, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_2 достатньо застосування запобіжного заходу - домашнього арешту за місцем його проживання - АДРЕСА_1 в нічний час з 22.00 год. до 06.00 год.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 , його захисник - адвокат Коротченко О.П. підтримали вказане клопотання, пояснення надали аналогічні, викладеним у ньому.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти зміни запобіжного заходу ОСОБА_2 . Зауважив, що ризики, наявність яких було враховано судом при застосуванні щодо обвинуваченого запобіжного заходу не зменшилися, з огляду на що відсутні підстави для пом`якшення обраного запобіжного заходу.

2.2. В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Самойленко М.О. заявив клопотання, в якому він просив змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді застави в розмірі 45 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 102 150,00 грн, які були внесені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та зобов`язати ТУ ДСА України у Полтавській області повернути грошові кошти в розмірі 45 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 102 150, 00 грн, які були внесені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 30.04.2021, заставодавцю - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , картка платника податків : НОМЕР_1 .

В обгрунтування клопотання адвокат Самойленко М.О. зазначив, що 30.04.2021 заставодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 30.04.2021було внесено заставу у розмірі 45 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 102 150,00 грн, на рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області та 05.05.2021 ОСОБА_1 було звільнено з-під варти під заставу та відносно нього з 05.05.2021 почав діяти альтернативний запобіжний захід - застава, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Вказав, що обов`язки, покладені на ОСОБА_1 сумлінно та беззаперечно виконуються останнім в повному обсязі без будь-яких зауважень, зокрема своєчасно з`являється до Новосанжарського районного суду Полтавської області на всі судові засіданні, до цього - своєчасно з`являвся до слідчого Лисяка Г.В. для проведення слідчих дій, в тому числі активно сприяв у розкритті злочинів та є єдиним обвинуваченим, хто приймав участь у проведенні слідчої дії - слідчий експеримент. Пропусків судових засідань у обвинуваченого без поважних причин не було за період знаходження справи в суді (з 05 липня 2021 року по теперішній час, тобто понад півроку).

Зазначив, що для внесення застави у визначеному судом розмірі, ОСОБА_4 30.04.2021 взяла під розписку грошові кошти у гр. ОСОБА_6 в сумі 104 000 (сто чотири тисячі) гривень із поверненням останніх до 31.01.2022 року. Оскільки така сума є досить значною, то повернення її в повному обсязі для ОСОБА_4 є неможливим на даний час, в зв`язку з чим сторона захисту й просила вирішити питання про заміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , його захисник - адвокат Самойленко М.О. підтримали вказане клопотання, пояснення надали аналогічні, викладеним у ньому.

Прокурор заперечував проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 . Вказав, що ризики, які були наявними на день обрання запобіжного заходу не відпали та не зменшилися. Зауважив, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 .

3. Обґрунтування позиції суду, мотиви прийняття відповідних рішень, релевантні джерела права та висновки за результатами розгляду клопотань.

Дослідивши подані клопотання та документи, додані до них, заслухавши доводи учасників судового провадження, суд, керуючись положеннями чинного законодавства дійшов таких висновків.

Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Статтею 201 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частиною 4 статті 202 КПК України визначено, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За змістом положень ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Частиною 5 статті 194 КПК Україїни визначено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

3.1. Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Коротченка О.П. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час з 22:00 год до 06:00 год.

Надаючи оцінку доводам захисника Коротченка О.П. та обвинуваченого ОСОБА_2 в обгрунтування клопотання про зміну застосованого запобіжного заходу суд виходить з такого.

При вирішенні питання зміни обвинуваченому заборони залишати житло цілодобово на заборону залишати житло в нічний час доби суд має встановити наявність підстав вважати, що пом`якшення умов застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Судом встановлено, що ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2021 року до обвинуваченого ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 та покладено на обвинуваченого низку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема не відлучатися з місця перебування під домашнім арештом цілодобово без дозволу суду.

Так, суд звертає увагу на те, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_2 було застосовано у зв`язку з наявністю ризиків впливу на свідків та переховування від суду.

Суд погоджується з позицією захисника стосовно того, що протягом дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинувачений належним чином виконував свої процесуальні обов`язки, в тому числі обов`язки, покладені на нього ухвалою суду про застосування запобіжного заходу.

Водночас, вказані ризики необхідно оцінювати з урахуванням всіх обставин, які свідчать про можливість їх збільшення в майбутньому у разі зміни запобіжного заходу.

Судом встановлено, що ризик переховування від суду та ризик впливу на свідків наразі продовжують існувати, доказів на підтвердження відсутності вказаних ризиків захисником не надано, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про недоведеність тверджень сторони захисту щодо зменшення ризиків, з огляду на існування яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід.

Разом з тим, надаючи оцінку доводам захисника та обвинуваченого в частині відсутності у останнього можливості, з огляду на застосований щодо нього запобіжний захід, відлучатися з місця проживання з метою забезпечення потреб у їжі, засобах особистої гігієни, відвідування магазину, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Право на свободу є невід`ємним та невідчужуваним конституційним правом людини і передбачає можливість вибору своєї поведінки з метою вільного та всебічного розвитку, самостійно діяти відповідно до власних рішень і задумів, визначати пріоритети, робити все, що не заборонено законом, безперешкодно і на власний розсуд пересуватися по території держави, обирати місце проживання тощо; це право означає, що особа є вільною у своїй діяльності від зовнішнього втручання, за винятком обмежень, які встановлюються Конституцією та законами України (абзац другий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року N 2-рп/2016).

За частиною другою статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на свободу та особисту недоторканність; нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Конституційний Суд України, виходячи з положень частин першої, другої статті 29 Основного Закону України та сформульованих ним юридичних позицій, а також беручи до уваги положення міжнародних правових актів щодо захисту права людини на свободу та особисту недоторканність, вважає, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, визначених законами України; обмеження конституційного права на свободу та особисту недоторканність має здійснюватися з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина та виключно на підставі вмотивованого рішення суду (абзац тринадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2017 року N 1-р/2017).

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що заходи забезпечення кримінального провадження, які застосовуються до особи з відповідним процесуальним статусом підозрюваного чи обвинуваченого, зокрема запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, є об`єктивно необхідними на відповідних етапах кримінального провадження. Суть домашнього арешту полягає в тому, що за наявності достатніх підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за рішенням суду встановлюються обмеження, пов`язані із його ізоляцією у житлі, чим обмежується свобода пересування обвинуваченого поза межами житла. З огляду на зазначені обставин суд приходить до висновку, що обмеження конституційного права обвинуваченого ОСОБА_2 , про які зазначає сторона захисту, було здійснено на підставі закону та відповідного рішення суду, що відповідає як Конституції України, так і положенням міжнародно-правових актів.

Водночас, зі змісту заявленого клопотання та доводів на його обгрунтування, викладених обвинуваченим та захисником в судовому засіданні вбачається, що підставою для звернення до суду з вказаним клопотанням є неможливість реалізації обвинуваченим потреб у придбанні продуктів харчування, побутових речей, засобів, необхідних для використання у роботі.

Враховуючи підстави заявленого клопотання, а також з огляду на положення процитованих норм, приймаючи до уваги загальновідомі обставини про щоденну потребу людини у їжі, засобах особистої гігієни, побутових речах, суд вважає, що необхідним і достатнім в умовах застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту є встановлення заборони залишати житло у період доби з 11:00 год до 07:00 год наступної доби.

На переконання суду, домашній арешт із забороною залишати житло у зазначений період доби забезпечить можливість задоволення потреб обвинуваченого та сприятиме реалізації його конституційних прав.

Разом з тим, суд вважає, що зміна застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу не зашкодить його дієвості та забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 .

3.2. Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Самойленка М.О. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави на більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Надаючи оцінку доводам захисника Самойленка М.О. та обвинуваченого ОСОБА_1 в обгрунтування клопотання про зміну застосованого запобіжного заходу суд виходить з такого.

Судом встановлено, що ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено дію обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Так, суд звертає увагу на те, що запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано у зв`язку з наявністю ризиків впливу на свідків та переховування від суду.

При цьому, будь-яких доводів, які б свідчили про те, що такі ризики наразі не існують чи зменшились, стороною захисту не наведено.

Водночас, посилання в клопотанні на належне виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, як на одну з підстав для зміни запобіжного заходу суд вважає необґрунтованим. Суд зауважує, що посилання захисника на добросовісне виконання обвинуваченим таких обов`язків не спростовує і не нівелює ризики, з урахуванням наявності яких до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід. Виконання покладених обов`язків є досягненням мети застосованого запобіжного заходу, а також є обов`язком для особи, щодо якої вони застосовані, їх виконання не обумовлює зміну запобіжного заходу.

Посилання захисника на необхідність повернення грошових коштів, внесених ОСОБА_4 як застава за ОСОБА_1 , які вона отримала у борг від ОСОБА_6 як на підставу в обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу є безпідставними зважаючи на те, що цивільно-правові відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не мають взаємного зв`язку з кримінально-процесуальними відносинами, які виникли щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Правова природа застави як запобіжного заходу не обумовлює її зміну з огляду на існування цивільно- правових відносин в особи, яка її сплатила з іншими особами. Закон не пов`язує наявність застави або її розмір з фінансовим становищем як особи, яка виступає заставодавцем так і осіб, у яких він отримав кошти для внесення такої застави. Водночас, сплата заставодавцем коштів в якості застави за підозрюваного або обвинуваченого є актом добровільної волі такої особи, а необхідність повернення сплачених в якості застави коштів не є обставиною, що може стати підставою для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Разом з тим, на спростування доводів захисника суд вважає також за необхідне зазначити, що внесення застави неможливе без згоди на це заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній має усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. З огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного або обвинуваченого, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу. Закінчення строку, на який заставодавцем було отримано у борг грошові кошти не обумовлює повернення застави, внесеної у рамках кримінального провадження та не є підставою для зміни щодо обвинуваченого запобіжного заходу. Зазначене узгоджується з положеннями ст. 203 КПК. Більше того, відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Відповідно, відсутні законні підстави ставити чинність застосованого запобіжного заходу в залежність від цивільних правовідносин заставодавця з іншими особами.

За таких обставин суд приходить до висновку, що подане клопотання захисника про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 131-132, 176, 177, 178, 181, 182, 186, 194, 201, 331 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисникаобвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Коротченка О.П. про зміну запобіжного заходу – задовольнити частково.

Змінити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м. Кременчук Полтавської області, українцю, громадянину України, раніше не судимому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово на домашній арешт із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період доби з 11 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби.

Змінити щодо обвинуваченого ОСОБА_2 покладений на нього ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2021 року обов`язок щодо заборони відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 в частині зазначення періоду доби, протягом якого заборонено відлучатися, заборонивши відлучатися з місця перебування під домашнім арештом з 11 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби.

Ухвалу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 грудня 2021 року в частині інших, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язків, а також строку дії застосованого запобіжного заходу і покладених обов`язків залишити без змін.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2

Ознайомити та вручити обвинуваченому ОСОБА_2 під розписку копію ухвали негайно після її оголошення.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Самойленка М.О.про зміну запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 45 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 102 150,00 грн на більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та зобов`язання ТУ ДСА України у Полтавській області повернути грошові кошти, які були внесені як застава за ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Повний текст ухвали оголошено о 15 год 00 хв 11 лютого 2022 року.