Ухвала суду № 103121183, 09.02.2022, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/113/21

Провадження № 2/553/444/2022

У Х В А Л А

Іменем України

09.02.2022м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого – судді: Новака Ю.Д.,

при секретарі: Каленіченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2021 року до Ленінського районного суду м. Полтави надійшов цивільний позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 02.02.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Заочним рішенням від 24.03.2021 року позов було задоволено.

Ухвалою від 06.10.2021 року заяву адвоката Шиян Валентини Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 24.03.2021 року по справі №553/113/21 за позовом Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено. Поновлено відповідачу ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Полтави по справі №553/113/21 від 24.03.2021 року. Скасовано заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави по справі 553/113/21 від 24.03.2021 року за позовом Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення судового засідання не надходило як і заяв щодо розгляду справи без участі представника.

Представник відповідача просила залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку із повторною неявкою представника позивача, провила провести судове засідання без її участі.

Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.

В судові засідання 12.01.2022 року та 09.02. 2022 року представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, будучи повідомленим належним чином у встановленому законом порядку, про що свідчать підписи на повідомленнях про отримання судових повісток.

Жодних клопотань та заяв про відкладення судового засідання або розгляду справи без участі представника позивача до суду не надходило.

Відповідно до ч.5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Так, згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу і їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, представник відповідача подала до суду заяву про залишення позову без розгляду на підставі ч.5 ст.223 ЦПК України у зв`язку з повторною неявкою позивача без поважних причин, просила провести судове засідання без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про час і місце розгляду справи.

Суд прийняв вичерпні заходи для повідомлення про час та місце розгляду справи учасників судового процесу, забезпечивши можливість з`явитися до суду і захистити свої права.

За змістом ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, особа сама визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства.

Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ЦПК України , відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь - кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст. ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача в судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи, що були призначені повідомлявся належним чином, що вбачається із матеріалів справи.

При цьому заява про розгляд справи у відсутності позивача до суду не подавалася.

Відповідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Так, Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки представника позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 22 травня 2019 року (справа № 310/12817/13, провадження № 61-36375св18).

Враховуючи викладене, те, що представник позивача неодноразово не з`явився в судове засідання, попередньо не повідомивши суд про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за їх відсутності суду не надав, а тому суд вважає за необхідне залишити вказану заяву без розгляду через повторну неявку представника позивача, роз`яснивши йому, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду він має право звернутися до суду повторно.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Неявка представника позивача в судові засідання та не повідомлення про причини неявки, суд вважає зловживанням своїми правами і невиконанням своїх процесуальних обов`язків. Представник позивача не цікавиться ходом розгляду даної справи, його неявка перешкоджає суду повно і всебічно з`ясувати обставини і розглядати справу по суті.

Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 44, 257, 260, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз`яснити представнику позивача його право на повторне звернення до суду з тим самим позовом.

Ухвалу може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає чинності після закінчення строків на її оскарження.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Ю. Д. Новак